Українська делегація вирушила на переговори з Росією і США до Женеви

Тристоронні переговори відбудуться 17-18 лютого. Обговорять методи контролю за припиненням вогню та порядок обміну полоненими.

Буданов поділився в Telegram фотографією біля поїзда з колегами, які разом з ним вирушають на черговий раунд переговорів у Женеві.

“На шляху до Женеви. Попереду – наступний раунд переговорів. Дорогою з колегами будемо обговорювати уроки нашої історії, шукати правильні висновки. Інтереси України мають бути захищені”, – зазначив глава ОП.

Переговори в Женеві відбудуться у форматі тристоронньої зустрічі за участю спеціальних представників Дональда Трампа – Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

Основні пункти обговорення охоплюють методи контролю за дотриманням режиму припинення вогню і планування подальших обмінів полоненими між учасниками конфлікту.

90% українців виступають проти проведення виборів – Зеленський

Президент України заявив, що українці не бажають проводити вибори. Причина, за його словами, в тому, що міжнародні партнери пропонують організувати голосування в умовах воєнного часу.

Володимир Зеленський поділився цією думкою в інтерв’ю Даші Бьорнс.

Президент заявив, що переважна більшість українців виступає проти проведення виборів.

“90 відсотків зараз проти виборів, 90 відсотків України. Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90 відсотків проти”, – навів дані лідер держави.

Він зазначив, що проведення виборів в умовах війни викликає у людей здивування і тривогу. Виникає питання, як зможуть брати участь у голосуванні солдати, які перебувають на передовій. Однак важливо надати можливість висловитися тим, хто захищає країну.

Також президент підкреслив, що незрозуміло, як 8 мільйонів громадян, які перебувають за межами країни, зможуть взяти участь у голосуванні. Проте, вони також повинні обрати президента.

Зеленський наголосив, що попереду не тільки президентські вибори, а й парламентські, а також місцеві. Таким чином, в Україні заплановані різні виборчі кампанії.

“Якщо Україна зможе провести вибори, то це означатиме, що ситуація з безпекою є більш-менш прийнятною. Якщо президент Трамп, я думаю, що він може, змусить Путіна оголосити перемир’я на два-три місяці, ми проведемо вибори”, – констатував гарант.

Президент України отримав премію Мюнхенської конференції з безпеки

Володимир Зеленський був відзначений премією імені Евальда фон Клейста від імені всього українського народу. Нагорода була присуджена за проявлену мужність і непохитну рішучість громадян України.

Про це стало відомо з прямої трансляції церемонії.

Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність за отриману нагороду і подякував партнерам, які надають підтримку країні.

“Для мене як президента України велика честь бути тут і мати таких друзів українського народу. Я також дякую Німеччині та її народу за підтримку від самого початку повномасштабної війни”, — заявив Зеленський.

На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повідомляється, що цього року українському народу присуджено премію на знак “глибокої вдячності за їхню мужність, самовідданість і непохитну готовність захищати свою свободу і свободу всієї Європи”.

“Рішучість українського народу захищати свободу своєї країни — і, власне, всієї Європи — залишається незламною”, — підкреслив голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер.

Премія Евальда фон Клейста — щорічна нагорода, яка вручається на Мюнхенській конференції з безпеки. Вона названа на честь засновника конференції та учасника невдалого замаху на Адольфа Гітлера 20 липня 1944 року. З 2009 року премія присуджується за значний внесок у зміцнення миру та врегулювання міжнародних конфліктів.

Росія розглядає можливість не завдавати ударів по Україні в день виборів

Заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін заявив, що Росія готова гарантувати відсутність ударів по Україні в день голосування, якщо українці вирішать провести його.

Він зробив цю заяву в інтерв’ю російському “ТАСС”.

Представник Москви підкреслив, що питання про проведення виборів в Україні поки не розглядається. Також він звинуватив Україну в проведенні атак з використанням дронів на російську територію в період проведення виборів.

“У березні 2024 року в Росії були проведені президентські вибори, а виборчі дільниці – навіть з урахуванням ведення СВО – були відкриті в безпосередній близькості від зони бойових дій. Київ всіляко намагався зірвати електоральний процес”, – сказав він.

Галузін підкреслив, що Росія не має наміру слідувати прикладу Києва і надасть громадянам України можливість повною мірою реалізувати свої конституційні виборчі права, щоб самостійно визначати майбутній розвиток країни.

У грудні президент Росії сказав, що в день виборів в Україні готовий розглянути можливість припинення ударів вглиб території країни. При цьому він підкреслив, що у виборах повинні взяти участь близько 5-10 мільйонів українців, які проживають в Росії

У РФ 7 тис українських полонених проти 4 тис росіян в Україні – Зеленський

Зараз Росія тримає в полоні близько 7 тис українських військових, водночас в Україні – понад 4 тис осіб.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський на пресконференції в Мюнхені.

“У них приблизно 7 тисяч перебувають українських військовополонених. У нас трохи більше ніж 4 тисячі полонених, і це добрі новини”, – сказав Зеленський.

Зеленський заявив, що до нещодавнього часу в Україні утримувалося близько півтори тисячі російських полонених. Президент також підкреслив, що країна відкрита для обмінів полоненими в будь-якому форматі.

“Якщо вони скажуть “всіх на всіх” – чудово. Якщо скажуть “тисяча на тисячу” – не чудово, але дуже добре. Але навіть якщо вони готові поміняти “100 на 100″, ми на це підемо, тому що для нас будь-який такий крок позитивний”, – зазначив Зеленський.

Канада озвучила план допомоги Україні у війні та після її закінчення

Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою. Вона підтвердила незмінну підтримку України та висловила готовність приєднатися до багатосторонніх гарантій безпеки.

Про це інформує пресслужба МЗС Канади.

Міністри зібралися на Мюнхенській конференції з безпеки, яка проходила 13-15 лютого в Німеччині.

Аніта Ананд підкреслила, що Канада твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та її народу. Також вона повідомила, що Оттава готова внести свій вклад у колективні заходи щодо забезпечення безпеки України в рамках коаліції бажаючих

Міністр особливо зазначила, що Канада повинна посилити економічний тиск на Росію, щоб зменшити її можливості для продовження військових дій.

Сторони переговорів розглянули кроки для встановлення сталого і справедливого миру, приділяючи особливу увагу просуванню мирного діалогу. Вони також обговорили продовження канадської допомоги у поверненні українських військовослужбовців, незаконно утримуваних цивільних осіб і депортованих дітей.

Канада спільно з Україною очолює міжнародну коаліцію з повернення українських дітей.

Ананд також запевнила про готовність сприяти відновленню та оновленню України, приділяючи особливу увагу підвищенню рівня енергетичної безпеки.

Заклики до діалогу з Росією не додають Європі авторитету

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що заклики європейських політиків до діалогу з Росією не зміцнюють авторитет Європи.

Заяву литовського президента наводить LRT.

Науседа підкреслив, що такі заяви демонструють непослідовність у європейській політиці щодо Росії.

“Це не додає солідності Європі, коли її лідери раптом починають говорити про те, як давно вони не спілкувалися з Путіним і що їм обов’язково потрібно знову поговорити. Це не послідовна політика. Кілька місяців тому ми обговорювали відповідальність Росії, говорили про 20-й пакет санкцій і про те, що він повинен бути якомога суворішим”, – заявив Науседа.

Він підкреслив, що участь Європи в переговорах між США і Росією про мирне врегулювання в Україні можлива, але тільки за умови взаємної згоди про досягнення стійкого і чесного миру.

Науседа зазначив, що міцний мир вигідний не тільки Україні, але і всій Європі.

“У наших життєво важливих інтересах, щоб мир не був таким, який би фактично відстрочив черговий конфлікт або черговий російський напад на півтора-два роки”, – сказав президент.

Російський дрон атакував знімальну групу латвійського медіа LSM на Донеччині

Команда латвійського суспільного мовника LSM потрапила під атаку російського безпілотника під час роботи в зоні бойових дій у Донецькій області. Удар стався поруч з автомобілем, у якому перебували журналісти та українські військові.

Про інцидент повідомило видання Delfi.

Журналісти працювали у місті Білозерське Донецької області, де фіксували перебіг війни та роботу підрозділів Збройних сил України. У момент атаки журналістка Одіта Кренберга, оператор Айгарс Ковалевскіс і військовослужбовці прямували автомобілем трасою до позицій одного з українських підрозділів.

“Команда LSM усвідомлює ризики, які бере на себе, вирушаючи до Захисників України і фіксуючи повсякденну реальність війни, оскільки саме така присутність дозволяє документувати справжнє обличчя війни, яким би небезпечним і суворим воно не було. Ми високо цінуємо роботу і сміливість наших журналістів, тому що незалежна журналістика в цій ситуації служить важливою противагою неправдивим повідомленням, які вводять в оману, надаючи суспільству можливість базувати розуміння на фактах, а не на маніпуляціях”, – сказала головний редактор LSM Аніта Брауна.

Російський дрон атакував машину під час руху. Безпілотник вибухнув поруч з автомобілем, унаслідок чого уламками було пошкоджено задню частину транспортного засобу та вибито скло. Завдяки швидкій реакції водія автомобіль вдалося вивести з-під удару, а всі, хто перебував усередині, залишилися неушкодженими.

У латвійському медіа наголосили, що усвідомлюють небезпеки роботи на фронті, однак вважають таку присутність принципово важливою для донесення правди про війну.

МЗС запропонувало ЄС ввести заборону на в’їзд для росіян, які брали участь у війні

Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга запропонував заборонити в’їзд до Євросоюзу для росіян, які брали участь у бойових діях проти України.

Про це повідомляють у МЗС.

Посадовець підкреслив, що дане рішення має важливе стратегічне значення для забезпечення довгострокової безпеки країн Європи і спрямоване на захист їх громадян від злочинних дій з боку Росії.

“Час запровадити повну заборону на в’їзд до ЄС для громадян Росії, які брали участь у російській агресії проти України”, – написав він.

Сібіга також додав, що обмеження повинні чітко донести до росіян, які вирішили укласти контракт на участь у військових діях.

“По-перше, йдеться про довгострокову національну безпеку європейських держав та захист їхніх громадян від російських бандитів. По-друге, це встановити правильну ціну за неправильний вибір: кожен росіянин, який підписує контракт на вторгнення в Україну, знатиме, що він також підписує собі довічну заборону на в’їзд до Європи”, – зауважив він.

Міністр зазначив, що деякі країни-члени ЄС вже вжили аналогічних заходів на національному рівні. Наприклад, Естонія вже запровадила такі рішення.

“Тепер настав час поширити це на весь Європейський Союз, і я закликаю своїх колег з ЄС серйозно поставитися до цього кроку. Йдеться про зміцнення безпеки Європи”, – зазначив міністр.