Під час військових дій на території України загинув польський журналіст

Кшиштоф Горжелак, відомий польський журналіст, загинув у бою з російськими військами в Україні. Йому було 45 років.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Кельца.

Журналіст, який стояв біля витоків створення місцевого порталу Кельце «Nasze Kielce», вирішив стати на захист своєї країни і приєднався до збройних сил України.

“Він був журналістом, яких зараз майже не зустрінеш. Нескорений і непідкупний, він до кінця шукав правду, незважаючи ні на що. Самостійно розслідував випадки зловживань владою в Кельці, повіті та воєводстві, включаючи найвищі рівні. Для нього правда була найвищою цінністю”, — йдеться в дописі.

У повідомленні йдеться, що загибель Кшиштофа “викликає сльози і змушує зрозуміти: ця війна зовсім близько, вона тут і зараз, вона — божевілля, і її потрібно якомога швидше зупинити”.

В Україні відбудеться поховання польського журналіста. У Польщі у нього залишилися близькі родичі: мати, батько, брат і дочка.

Росіяни закріпилися на Сумщині – DeepState

Противник зайняв позиції в Сумській області, в районі між населеними пунктами Веселівка, Журавка, Новеньке і Басівка. На картах ця територія тепер позначена як “окупована”, а не як “сіра зона”.

Про це повідомляє аналітичний проєкт “DeepState”.

Тривалий час Сумську область можна було вважати нейтральною територією, оскільки підрозділи Сил оборони намагалися і продовжують намагатися стримувати супротивника, завдаючи ударів за допомогою дронів по місцях скупчення і переміщення сил ворога.

Однак окупантам вдалося зайняти позиції в районі Веселівка – Журавка – Новеньке – Басівка, і вони продовжують спроби проникнути в Біловоди. Ситуація в Локнях залишається складною.

Зокрема, наші сили активно діють проти російських військових у цих населених пунктах. Нещодавно, наприклад, було знищено групу ворожих солдатів, які намагалися сховатися в будинках у Біловодах, завдяки зусиллям операторів дронів Державної прикордонної служби України.

Північна Корея отримала мільярди від російського вторгнення в Україну

Внесок КНДР у протистояння Росії та України позитивно вплинув на економіку країни, принісши їй понад $20 млрд. Крім того, конфлікт дозволив Пхеньяну розширити свій арсенал високотехнологічного озброєння.

Про це повідомляє “Newsweek”, посилаючись на доповідь аналітичного центру Корейського інституту аналізу оборони (KIDA).

У доповіді KIDA наголошується, що основне джерело економічного благополуччя КНДР – це постачання боєприпасів до Росії. Крім того, країна отримує вигоду від відправки своїх солдатів для участі в бойових діях на Україні та надання технічної допомоги.

Однак, як зазначає видання, втрати Північної Кореї були суттєвими. За оцінками, з 11 тисяч осіб, відправлених Пхеньяном, загинуло близько 4 тисяч. В основному вони брали участь у боях на території Курської області.

У статті видання “Newsweek” йдеться про те, що, ймовірно, Північна Корея зацікавлена в отриманні від Росії як матеріальної, так і технологічної підтримки. Зокрема, йдеться про високотехнологічне озброєння, яке може сприяти зміцненню військового потенціалу КНДР і реалізації її стратегічних цілей.

У публікації вказується, що звіт KIDA містить результати аналізу, проведеного незалежними експертами з Open Source Center (OSC) і Reuters. Згідно з цими даними, у період із серпня 2023 року до березня 2025 року Північна Корея відправила в Росію понад 15 800 контейнерів із боєприпасами.

І OSC, і Reuters задіяли супутникові знімки і детальні тривимірні зображення. У результаті аналізу було встановлено, що 64 вантажі, доставлені чотирма російськими суднами, імовірно, містили від 4,2 до 5,8 млн окремих одиниць боєприпасів, вироблених у КНДР.

В Україні набули чинності нові правила бронювання на підприємствах: що змінилося

З 1 квітня 2025 року всі бронювання, зроблені за колишніми умовами, стають недійсними. Щоб продовжити бронювання своїх співробітників після цієї дати, компанії повинні оновити статус критичності.

Про це повідомляє Міністерство економіки України.

У відомстві підкреслюють, що з 1 квітня припиняється дія бронювань, оформлених за колишньою системою. Відновлюється стандартний порядок розгляду заявок на бронювання співробітників для підприємств, що мають критичну важливість. Термін розгляду заявок становить 72 години. Бронювання буде доступне тільки тим підприємствам, які отримали підтвердження критичної важливості за новими правилами.

“З початку року більшість сумлінних компаній уже перепідтвердили свою критичність у відповідних державних органах і перебронювали своїх працівників. Відстрочки переброньованих працівників залишаються чинними після першого квітня”, – зазначив заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів.

Організації, які ще не змінили свій статус критичності, мають пройти процедуру оновлення статусу відповідно до нових правил. Після підтвердження нового статусу необхідно повторно оформити бронювання співробітників. Якщо у співробітника вже є активне бронювання, його потрібно спочатку скасувати.

Усі бронювання проводяться виключно в цифровому форматі через портал “Дія”, без необхідності оформлення паперових документів або розпоряджень.

Путін не планує захоплення Європи і я вірю цьому на слово – Віткофф

Спецпредставник президента США Дональда Трампа впевнений, що російський лідер не планує захоплення Європи. Він наголосив, що довіряє словам президента Росії.

Про це повідомляє BBC News Україна.

У Віткоффа поцікавилися, чи вважає він, що Володимир Путін прагне до розширення своїх володінь в Україні або навіть до вторгнення в інші європейські держави.

“Я не можу уявити, щоб він хотів захопити всю Європу”, – зазначив Віткофф.

Представник Трампа зазначив, що його висловлювання про Україну та “референдуми”, які Росія провела на окупованих територіях, були інтерпретовані як підтримка позиції Кремля.

“У цьому сенсі я вірю йому [президенту Росії] на слово, і я думаю, що європейці теж починають вірити в це… На порядку денному стоїть завдання зупинити вбивства і різанину. Давайте ж зробимо це якомога швидше”, – додав він.

Щодо майбутніх переговорів у Саудівській Аравії, Віткофф висловлює надію на досягнення значущих результатів, зокрема, на встановлення режиму припинення вогню в Чорному морі для суден обох країн.

Перемир’я з Росією може бути гіршим за поточну війну – нардеп

Припинення вогню в конфлікті з Росією може виявитися для України більш ризикованим, ніж продовження активних військових дій.

Про це повідомив Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Він зазначив, що якщо вогонь буде припинено, то для України це стане більш небезпечним, тоді як продовження бойових дій із Росією може бути менш ризикованим.

“Перемир’я – це велика загроза”, – зазначив Костенко.

Як зазначив депутат, у період активних бойових дій Україна отримує військову допомогу і має чіткий план захисту. Однак в умовах перемир’я Росія може застосовувати різноманітні гібридні методи, щоб розслабити українців і знизити їхню здатність до опору.

На додаток до обговорення перемир’я, Костенко звернув увагу на напружену обстановку в Курській області. Він підкреслив, що головна мета України – запобігти поширенню конфлікту на свою територію.

Війна в Україні сприяла посиленню впливу США на світовий ринок зброї

У результаті дослідження з’ясувалося, що з 2020 по 2024 рік обсяг експорту зброї зі Сполучених Штатів збільшився більш ніж на 20%. У результаті частка США на світовому ринку експорту зброї досягла 43%.

Про це пише видання The Washington Post.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), що оприлюднив своє дослідження, в останні два десятиліття на американську частку в середньому припадало 35% від світового експорту озброєння. Це зробило останній стрибок особливим.

“США посідають унікальне місце в галузі експорту зброї. Їхня частка в цьому секторі становить 43%, що більш ніж у чотири рази перевищує частку наступного за величиною експортера – Франції”, – сказав Метью Джордж, директор програми з передачі зброї в SIPRI.

У 2020-2024 роках Україна стала найбільшим покупцем зброї. Загальний імпорт у цей час майже у сто разів перевищив показники з 2015 по 2019 рік.

Водночас у європейських країнах імпорт зброї зріс на 155%. Це сталося через побоювання з приводу експансіонізму Кремля і тиску з боку США, які хотіли, щоб європейські країни переозброїлися.

“У свій перший президентський термін Трамп активно просував ідею збільшення продажів зброї”, – сказав Вільям Д. Хартунг, експерт з торгівлі зброєю.

Він наголосив, що президент США підтримав виробників зброї, незважаючи на те, що вбивство журналіста The Washington Post Джамаля Хашоггі, скоєне агентами Саудівської Аравії, спричинило заклики до припинення поставок у цю країну.

Дослідження продемонструвало, що підтримка України у сфері оборони виявилася вигідною для американських виробників зброї.

Більшість озброєнь, відправлених в Україну, було надано в рамках президентських повноважень щодо скорочення, які дозволяють Сполученим Штатам передавати устаткування з власних резервів. Також використовувалася інша програма, що передбачає надання фінансів для купівлі зброї напряму в американських виробників.

У звітах SIPRI, де фіксуються обсяги поставок озброєнь, а не рекламні кампанії, не простежується помітного впливу конфлікту в Газі на світову торгівлю зброєю.

За словами Джорджа, переважно між моментом, коли оголошується про продаж або допомогу, і моментом їхнього надання минає деякий час. Він зазначив, якщо б вартість поставленої в Україну та Ізраїль зброї не враховували в даних SIPRI, тоді частка Сполучених Штатів у глобальному експорті озброєнь у період з 2020 до 2024 року все одно сягнула б 37%, і це найбільший у світі показник.

За інформацією, наданою SIPRI, за останні п’ять років експорт російського озброєння знизився на 64%.

Хоча вторгнення Росії в Україну спричинило масштабну дипломатичну ізоляцію та економічні санкції щодо РФ, SIPRI зазначає, що спад експорту, ймовірно, почався до початку конфлікту. У 2020 і 2021 роках було зафіксовано історичні мінімуми обсягів експорту.

“До 2022 року два ключові партнери Росії в галузі торгівлі зброєю вже почали віддалятися: Індія дедалі більше звертала увагу на інших постачальників, а Китай збільшував закупівлі зброї, виробленої у власній оборонній промисловості, яка зростала” – зазначив Пітер Веземан, старший науковий співробітник SIPRI.

Для безпеки Європи було б краще, якби війна в Україні тривала ще п’ять років

Що швидше завершаться битви в Україні, то швидше Росія прагнутиме продемонструвати свою силу країнам Заходу.

Про це заявив Бруно Каль, який очолює Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND).

Він припускає, що Росія хоче перевірити згуртованість західних держав та ефективність статті 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про те, що напад на одного з учасників НАТО розцінюється як напад на всіх.

“Ми щиро сподіваємося, що цього не станеться… Однак ми маємо бути готовими до того, що Росія може спробувати нас перевірити, щоб дізнатися, наскільки ми єдині”, – зазначив глава розвідувальної служби ФРН.

Каль вважає, що терміни і ймовірність подібної «перевірки» безпосередньо залежать від того, як розвиватиметься ситуація в російсько-українському конфлікті. Якщо конфлікт завершиться до 2029-2030 років, то Росія зможе швидше стати загрозою для європейських країн.

Угоди Трампа змушують Україну посилювати мобілізацію – The Economist

Щоб не піддаватися на будь-які підозрілі “мирні ініціативи” Дональда Трампа, Україні необхідно зміцнити свої позиції на фронті. А це, своєю чергою, вимагає посилення мобілізації.

Про це пише The Economist.

У лавах Збройних сил України спостерігається нестача особового складу. Хоча останніми тижнями активність російських військ на лінії зіткнення знизилася, бойові дії тривають і залишаються вкрай інтенсивними. Це бачать потенційні новобранці, які вважають за краще ховатися або ухилятися від призову.

Деякі воєначальники вважають, що політичні мотиви перешкоджали задоволенню військової потреби в мобілізації. Офіцер із 46-ї бригади згадує, як його підрозділ витіснили з Курахового на початку січня, коли в нього не вистачило людей.

“Десять росіян на одного українця. Група з чотирьох солдатів, відповідальних за утримання кількох висотних будівель, кожна з яких має три або чотири входи”, – повідомив військовий.

Президент Володимир Зеленський заявляє, що в країні налічується 880 тис військовослужбовців. Водночас, за даними на цей момент, чисельність російського угруповання в Україні та навколо неї становить 720 тис осіб, включно з резервами і силами безпеки.

Таке співвідношення здається розумним з огляду на те, що Україна здебільшого захищає свої позиції. Однак це порівняння може ввести в оману.

На передовій, в окопах, Росія відновлює свої втрати значно швидше, ніж Україна. Вона здатна кидати людей уперед, часто підганяючи їх гвинтівками, тоді як Україна не може собі цього дозволити.

У 2024 році Росія залучила до своїх лав 430 тис осіб, не вдаючись до загальної мобілізації. Навіть після значних втрат чисельність армії збільшилася приблизно на 140 тис, і цього року планується збільшити її ще приблизно на стільки ж.

Угруповання Росії в Україні також підтримується іншими підрозділами її більшої армії, що налічує офіційно 1,5 млн осіб.

“Я гарантую, що у війні проти нас бере участь щонайменше 1 мільйон російських солдатів”, – сказав високопоставлений український чиновник.

Напередодні можливого тиску з боку західних партнерів, Володимир Зеленський анонсував програму стимулювання добровільного набору до лав збройних сил молодих людей від 18 до 24 років.

Програма певною мірою повторює російську модель набору: пропонуються значні бонуси під час реєстрації, конкурентоспроможна оплата і можливість залишити службу через рік.

Однак радник Зеленського підкреслює, що на цьому схожість із російською моделлю закінчується. За його словами, молодих новобранців не розглядатимуть як “гарматне м’ясо”, а проходитимуть навчання за найвищими стандартами в одній з елітних бригад України.

Мета програми – залучити не менше тис новобранців на місяць, як повідомив інший високопоставлений чиновник.

Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони, вважає, що для запобігання повільного відступу необхідно змінити підхід до ведення бойових дій. Україна має розробити більш ефективні стратегії, які дадуть змогу наносити глибші удари по позиціях супротивника і при цьому задіяти меншу кількість солдатів.

“Ми не зможемо виграти, якщо продовжуватимемо грати в ігри на виснаження Росії”, – каже він.

У разі продовження військових дій і продовження Росією практики призову на військову службу, як це було раніше, в Україні необхідно буде посилити заходи з мобілізації.

“Посилення триватиме, тому що кращого рішення ніхто не придумав”, – заявив чиновник.

Подібний сценарій може призвести до подальшого розколу і без того ослабленої країни, а також викликати зростання насильства щодо новобранців.