“ЄС, але без України”: Віктор Орбан висунув 12 вимог до Європи

Угорщина продовжує проводити антиукраїнську політику, діючи в інтересах Кремля. Віктор Орбан поставив 12 своїх вимог до Європейського Союзу, серед яких є вимога “ЄС без України”.

Прем’єр-міністр Угорщини опублікував свої “вимоги” в соціальній мережі “Х”.

Серед них – “рівність усіх держав-членів перед законом”, “висилати нелегальних мігрантів, а не завозити нових”, “відмовитися від насильницької зміни особистості наших дітей”, “зберегти християнські традиції Європи” та інші подібні ідеї.

У дванадцятому пункті Орбан висуває вимогу: “Європейський союз, але без України”.

Нещодавно прем’єр-міністр Угорщини заявив про свій намір провести в країні опитування, присвячене підтримці вступу України до Європейського союзу. На підтримку Києва виступив глава польського МЗС Радослав Сікорський. Він з іронією зазначив, що хотів би побачити результати референдуму ЄС з питання членства Угорщини.

Євросоюз очікує, що Угорщина зробить спробу заблокувати нові санкції проти Росії

Дипломати Європейського Союзу вважають, що Угорщина навмисно затягує ухвалення рішення про продовження санкцій щодо Росії, термін дії яких спливає 15 березня.

Про це повідомляє видання Euractiv.

Для затвердження санкційного пакету необхідна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС, що дає прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану можливість висувати умови або навіть блокувати рішення.

На даний момент у списку санкцій значиться понад 2 400 осіб та компаній, яким заборонено в’їзд до країн ЄС та заморожено їхні активи. Угорщина неодноразово використовувала цей механізм як інструмент для отримання поступок.

За інформацією джерел, останнім часом Будапешт активно вимагає виключення вісьмох осіб із санкційного списку, а також домагається нових поступок у питаннях постачання газу.

Після недавнього візиту до США міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт очікує відповіді від ЄС щодо газових питань, перш ніж схвалить рішення про продовження санкцій.

Угорщина разом із Словаччиною тривалий час конфліктує з Києвом через припинення Україною дії угоди про транзит російського газу в Європу. Раніше Угорщина погодилася зняти своє вето на продовження санкцій лише після того, як отримала запевнення, що Брюссель серйозно розгляне її енергетичні проблеми.

Цього тижня посли країн-членів ЄС матимуть три можливості для затвердження санкційного пакету: у понеділок, середу і, за потреби, у п’ятницю.

У Нідерландах триває обговорення про виділення 3,5 млрд євро на підтримку України

Уряд Нідерландів вирішує питання про надання Україні фінансової допомоги в розмірі близько 3,5 млрд євро у 2026 році.

Про це повідомляє NOS.

Під час парламентських дебатів прем’єр-міністр Дік Схооф повідомив, що 2026 року планується виділити Україні приблизно 3,5 млрд євро. Це продовження політики, яку проводили в попередні роки.

Наразі загальна сума допомоги від Нідерландів становить близько 5,8 млрд євро.

У рамках коаліції поки що не досягнуто повного взаєморозуміння. Зокрема, Герта Вілдерса, лідера “Партії свободи”, не влаштовує пропозиція про виділення такої суми. Він висуває умову: якщо буде вжито заходів щодо зниження вартості продуктів харчування та комунальних послуг для населення.

Обговорення питання про підтримку України відбувається на тлі підготовки до весняного меморандуму в коаліції. Представники “Партії свободи№ і “Фермерсько-цивільного руху” підкреслюють, що збільшення витрат на безпеку і оборону не повинно здійснюватися за рахунок зниження рівня життя громадян.

У цьому контексті також обговорюється питання застосування заморожених російських активів.

Лідери ЄС шукатимуть способи обійти вето Орбана на військову допомогу Україні

Глави держав – членів Євросоюзу проведуть екстрене засідання 6 березня, щоб обговорити збільшення військових видатків і надання допомоги Україні.

Ці відомості надає агентство Bloomberg.

Євросоюз намагається знайти обхідний шлях позиції Будапешта, щоб продовжити надавати підтримку Україні в протистоянні російській агресії і стимулювати розвиток європейської оборонної промисловості.

Водночас міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен повідомила, що планується створити партнерство між країнами, яке зможе подолати будь-який опір.

Деякі ініціативи, озвучені цього тижня президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, не передбачають підтримки всіх держав-членів. Зокрема, йдеться про виділення 150 млрд євро у вигляді нових кредитів і надання країнам-членам більшої свободи у витрачанні коштів на оборону.

“Однак офіційні особи і дипломати стверджують, що масштаб проблеми, з якою зіткнулася Європа, вимагає більш рішучих дій, і дискусія переросте в більш масштабну розмову. Одним із можливих рішень може стати збільшення загального боргу на сотні мільярдів. Цей крок викликав заперечення з боку Орбана, який неохоче погодився на таке рішення під час пандемії COVID-19. Для його реалізації потрібна одностайна згода всіх країн-учасниць”, – зазначає видання.

Катажина Писарська, яка очолює Варшавську безпекову конференцію, наголосила, що для Євросоюзу пошук розв’язання проблеми, пов’язаної з позицією Угорщини, стає питанням життя і смерті. Вона висловила сподівання, що найближчими тижнями буде докладено зусиль для того, щоб обійти Угорщину за допомогою тіснішої співпраці та створення коаліції зацікавлених сторін.

Цієї весни Україна може стати частиною роумінгової зони ЄС

Країни Євросоюзу можуть відкрити доступ до своїх мереж зв’язку для українських абонентів ще до закінчення поточного року. Однак для цього необхідно отримати схвалення Єврокомісії.

Про це повідомила Катерина Захарієва, європейський комісар з питань наукових досліджень та інновацій, на зустрічі уряду України та Єврокомісії, яка відбулася в Києві.

Як повідомила посадовець, наразі ЄК аналізує можливість включення України в європейське законодавство у сфері роумінгу. Протягом найближчого місяця комісія представить результати свого аналізу щодо процесу інтеграції України в роумінгову зону ЄС.

“Наступного місяця ми оприлюднимо нашу оцінку, і якщо вона буде позитивна, ми запропонуємо державам-членам надати Україні доступ до зони роумінгу ЄС”, – зазначила єврокомісар.

Захарієва додала, що один із перших результатів роботи з Україною в рамках плану пріоритетних дій – приєднання держави до спільної зони роумінгу Євросоюзу.

Після закінчення цієї процедури українці зможуть користуватися роумінгом на тих самих умовах, що й громадяни європейських країн в межах ЄС.

Єврокомісар також наголосила, що це стало реальністю внаслідок оперативного узгодження українського законодавства з загальноєвропейськими нормами про цифрові сервіси та ринки.

У квітні 2022 року представники телекомунікаційних компаній Євросоюзу та України вперше виступили зі спільною заявою. У цьому документі вони взяли на себе зобов’язання спільно працювати над забезпеченням і підтриманням стабільного доступу до роумінгу та безкоштовних міжнародних дзвінків між країнами ЄС та Україною.

Незалежно від позиції США, Європа не скасовуватиме санкції проти РФ

Брюссель не має наміру знімати санкції з Росії, навіть якщо нова адміністрація США вирішить піти на цей крок.

Про це повідомив Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з питань економіки.

Він також повідомив, що Європейський союз продовжить роботу над розробкою 16-го пакета санкцій проти держави-агресора.

“Я вважаю, що позиція нинішньої адміністрації Трампа з питання безпеки ЄС цілком зрозуміла. ЄС має більше покладатися на власні сили у вирішенні цих питань, включно з політикою санкцій”, – заявив єврокомісар.

Після того як державний секретар Сполучених Штатів Америки Марк Рубіо висловив припущення про можливість часткового скасування економічних обмежень щодо РФ в контексті мирного врегулювання, Домбровскіс зробив заяву.

Водночас він наголосив, що “всі учасники мають проявити гнучкість”, не конкретизуючи, які саме дії маються на увазі.

У ЄС побоюються вимог Трампа щодо фінансування відновлення України

Європейські посадовці занепокоєні тим, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Євросоюзу оплатити відновлення України та розмістити миротворчі сили для контролю за виконанням майбутньої мирної угоди.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела серед європейських дипломатів.

“Американці не бачать ролі Європи в ухваленні важливих геополітичних рішень щодо війни. Це стане справжнім випробуванням єдності. Трамп розглядає нас як джерело грошей. І, чесно кажучи, нам незрозуміло, яке місце ми займатимемо за столом переговорів в обмін на ці фінансові ресурси”, — розповів один із європейських дипломатів.

За словами іншого представника ЄС, у Брюсселі не готові до сценарію, за якого Вашингтон домовиться про припинення вогню, а Європа візьме на себе всі зобов’язання щодо подальшого врегулювання конфлікту.

Європейські дипломати також наголошують на складності діалогу з адміністрацією Трампа. Проблеми з комунікацією має навіть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка зустрічалася з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, проте сторони не обговорювали деталі майбутнього врегулювання в Україні.

“Європейські інституції досі шукають людину, яка матиме прямий доступ до Трампа, щоб обговорити з ним цю ситуацію”, — зазначило одне з джерел видання.

Раніше радник президента США з національної безпеки Майк Уолтц заявив, що Вашингтон запропонує ЄС активізувати закупівлі американської зброї для України напередодні можливих мирних переговорів із Росією, щоб посилити позиції Києва.

За даними журналістів, відносини Євросоюзу з новою адміністрацією США погіршилися настільки, що їх практично не існує. Дипломати ЄС були здивовані заявами Трампа та глави Пентагону Піта Хегсета, які назвали “нереалістичними” повернення України до кордонів 2014 року та її вступ до НАТО.

“Європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії, але найбільше у свою колективну та індивідуальну оборону повинні вкладати країни регіону”, — заявив глава Пентагону Піт Хегсет.

Плани Трампа щодо України можуть коштувати Євросоюзу близько 3 трлн доларів

Новообраний президент США Дональд Трамп почав давати вказівки керівникам Євросоюзу, визначаючи їхні дії, спрямовані на встановлення миру в Україні. Ця вимога виявила ключову проблему Європи.

Підрахунки зробив Bloomberg.

Яким би не було рішення президента США щодо України, європейські країни не готові взяти на себе зобов’язання щодо його виконання. Розширення військових можливостей і підтримка України можуть коштувати найбільшим державам континенту 3,1 трл доларів протягом десяти років.

Як повідомив високопоставлений європейський посадовець, Росія має значну перевагу над Європою в плані чисельності особового складу. Крім того, військова економіка Росії здатна виробляти боєприпаси та інше військове спорядження в обсягах, що перевищують потреби армії на лінії фронту в Україні.

У той час як у Євросоюзі точаться дискусії щодо того, чи варто запроваджувати обмеження на закупівлі у європейських виробників, які не зможуть поставити деякі види озброєнь протягом тривалого часу, деякі члени союзу пропонують натомість співпрацювати з Великою Британією або закуповувати озброєння у США. Інші ж вважають, що пріоритетом для блоку має стати розвиток інфраструктури, а не придбання військової техніки.

За оцінками, на відновлення армії України може знадобитися близько 175 млрд доларів протягом десяти років. Ця сума залежить від того, в якому стані перебуватимуть війська України до моменту припинення вогню і скільки території доведеться захищати. Для підтримання миру на території України можуть знадобитися миротворчі сили чисельністю 40 тис осіб. На їх утримання протягом десяти років може знадобитися близько 30 млрд доларів.

Основна частина коштів буде спрямована на посилення військових спроможностей країн-учасниць Євросоюзу і збільшення загального бюджету на оборону приблизно до 3,5% від валового внутрішнього продукту.

Додаткові ресурси будуть використані для забезпечення запасів артилерійських знарядь, систем протиповітряної оборони та ракетних комплексів. Це зміцнить східні рубежі Європейського союзу, підвищить готовність збройних сил блоку до оперативного розгортання і послужить стимулом для активного розвитку оборонної промисловості в Європі.

Європа має намір посилити підтримку України та наполягає на участі в переговорах

Міністерства закордонних справ України та Євросоюзу висловили готовність надавати Україні активнішу підтримку і наголосили на необхідності участі Європи в майбутніх переговорах щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомили в МЗС України.

У результаті переговорів з питань безпеки в Парижі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга отримав підтримку від європейських партнерів. У спільній заяві підкреслюється прихильність України принципам незалежності, суверенітету і територіальної цілісності.

У відомстві наголосили, що поділяють прагнення до продовження підтримки України доти, доки не буде встановлено справедливий, всеосяжний і довгостроковий мир. Мир, який забезпечить захист інтересів України та її європейських партнерів.

Представники європейського уряду підкреслюють, що заходи щодо забезпечення безпеки України мають бути надійними, а будь-які обговорення припинення конфлікту мають включати в себе як Київ, так і Брюссель.

“Нашими спільними цілями має бути забезпечення позиції сили для України. Україна та Європа мають брати участь у будь-яких переговорах”, – наголосили міністри.

У заяві також наголошується, що для забезпечення безпеки Європейського континенту необхідно встановити справедливий і міцний мир в Україні. Це, своєю чергою, є ключовим чинником для зміцнення євроатлантичної безпеки.