ЄС Архіви - Сторінка 14 з 16

Єврокомісія оприлюднила план повної відмови від російських енергоносіїв

Posted on 6 Травня, 20257 Травня, 2025 by Іван Засядько

Європейський союз скоротив імпорт російського газу з 45% до 19%. Тепер Європейська комісія представила стратегію, спрямовану на повну відмову від російських енергоресурсів.

Про це повідомили в пресслужбі Єврокомісії.

Реалізація стратегії REPowerEU дала змогу знизити ступінь залежності від поставок енергоресурсів із Росії. Однак 2024 року обсяги імпорту газу з Росії знову збільшилися.

У зв’язку з цим Єврокомісія розробила план дій, спрямований на те, щоб ЄС повністю позбувся залежності від російських енергоресурсів, при цьому забезпечуючи стабільність енергетичного ринку Європи.

У рамках нової стратегії планується поступове заміщення російських нафти, газу та атомної енергії більш екологічними джерелами енергії. До кінця 2025 року кожна країна Європейського союзу має розробити і представити національний план дій щодо відмови від російських енергоносіїв.

Водночас Європейський союз прагнутиме до швидшого переходу на поновлювані джерела енергії та диверсифікації постачання з різних держав. Мета – забезпечити незалежність від одного постачальника та запобігти можливим коливанням цін і перебоям у постачанні.

Поетапна відмова від використання російських енергоресурсів знизить рівень загроз для безпеки Європейського Союзу. Створення незалежної енергетичної системи сприятиме економічному розвитку регіону. У зв’язку з цим, уже наступного місяця Єврокомісія планує представити законодавчі ініціативи, які стануть основою для реалізації дорожньої карти.

Орбан знову виступає проти України: що каже

Posted on 6 Травня, 20257 Травня, 2025 by Іван Засядько

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України в Європейський союз. На його думку, приєднання України до ЄС не принесе користі, а, навпаки, стане тягарем для блоку.

Про це угорський прем’єр написав у соцмережі “Х”.

У своєму дописі Орбан зазначив, що приєднання України до ЄС – це не найкраще рішення. За його словами, це було б великою помилкою.

Він вважає, що Україна не принесе користі, а лише створить додаткові проблеми. Крім того, він висловив сумнів у тому, що варто направляти європейські ресурси до Києва, особливо в умовах економічної кризи в Європі.

Орбан також зазначив, що Угорщина приєдналася до Європейського союзу, оскільки це було вигідно іншим країнам-учасницям. Це, на його думку, не стосується України.

Європрокуратура вивчає процес поспішного надання Україні словацьких боєприпасів

Posted on 28 Квітня, 202528 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Прокуратура Європейського союзу почала розслідування у зв’язку зі збитками, яких було завдано бюджету ЄС через те, що Словаччина передала Україні озброєння після початку повномасштабної російської агресії.

Про це повідомляє “Aktuality” з посиланням на заяву Європейського прокурора Юрая Новоцького.

У розпорядженні редакції опинилася інформація про те, що під час розслідування розглядають питання про закупівлю і подальшу передачу Україні артилерійських мін і боєприпасів, яка, імовірно, була здійснена з порушенням закону.

“Ми ведемо кримінальне розслідування за підозрою в заподіянні шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу та інших злочинів. У центрі уваги – закупівля і передача боєприпасів Україні”, – заявив Новоцький.

За його словами, наразі розслідування тільки почалося, оскільки провадження було запущено лише на початку квітня.

Словацька прокуратура проводить розслідування за фактом передачі зброї Україні. Глава Міністерства внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток звинуватив колишнього міністра оборони Ярослава Надя і попередній уряд у тому, що вони залишили Словаччину беззахисною в той час, коли світ стоїть на порозі конфлікту.

“У нас немає винищувачів, немає протиракетної системи”, – говорив він.

Прокурор Новоцький наголосив, що приводом для початку розслідування стали результати перевірки, проведеної Верховним контрольним управлінням (NKU) щодо державних закупівель військової техніки та боєприпасів за період 2022-2023 років.

У ході аналізу було встановлено, що у 2022 році деякі контракти було укладено з метою придбання військового обладнання для України. При цьому закупівля була здійснена в стислі терміни – протягом одного вікенду в лютому 2022 року.

Під час цього інциденту Словаччина, за деякими даними, не виконала умови договору, не доставивши боєприпаси на склад у місті Новаки, а одразу ж відправивши їх в Україну. Ба більше, ці боєприпаси нібито були застарілими, а Київ офіційно не запитував саме таке озброєння.

Колишній міністр оборони Надь спростував інформацію про те, що закупівля була організована протягом двох днів. За його словами, підготовка до закупівлі велася протягом кількох тижнів. Це було пов’язано з тим, що загроза російського вторгнення була відома ще з осені 2021 року, і з Україною постійно велися переговори.

Він стверджує, що співробітники Міністерства оборони надали аудиторам хибні дані, тому висновки, зроблені під час розслідування Європейської прокуратури, не відповідають дійсності.

“Якщо хтось вважає, що ми працювали навіть у вихідні через кілька днів після початку війни, це швидше варто відзначити як приклад самовідданості, а не критикувати”, – додав Надь.

До того ж, Україна була обізнана про те, що боєприпаси були застарілими, але все ж дала згоду на їхнє отримання.

В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Posted on 16 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.

Країни G5+ готові посилити санкції проти РФ для припинення війни

Posted on 31 Березня, 202531 Березня, 2025 by Тетяна Головач

Країни, що входять до формату G5+, мають намір зміцнити підтримку України та водночас посилити тиск на Росію з метою домогтися від неї згоди на припинення вогню.

Про це повідомляє Reuters.

У понеділок, 31 березня, в Мадриді відбулася зустріч міністрів закордонних справ ключових європейських країн-союзниць України у форматі G5+, також відомому як Weimar+. За її підсумками було оприлюднено спільну заяву.

Участь у зустрічі взяли представники зовнішньополітичних відомств Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Польщі, а також верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпекової політики Кая Каллас.

Учасники звернулися до Росії із закликом прийняти пропозицію про негайне та безумовне припинення вогню на умовах повного виконання досягнутих домовленостей. Водночас вони підтвердили готовність розглянути запровадження нових санкцій проти Москви, щоб створити сприятливі умови для досягнення справедливого й довготривалого миру.

У документі також наголошується, що підтримка України буде посилена у військовому, політичному та гуманітарному напрямках, однак деталі наразі не розкриваються. При цьому підкреслюється, що будь-яка мирна угода повинна спиратися на надійні гарантії безпеки для України.

Берлін пропонує посилювати санкції для порушників верховенства права

Posted on 31 Березня, 202531 Березня, 2025 by Іван Засядько

Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.

Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).

У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.

“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.

Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.

На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.

Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.

З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.

Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.

Євросоюз розробляє сімнадцятий пакет санкцій проти Росії

Posted on 28 Березня, 202528 Березня, 2025 by Оксана Яковенко

Євросоюз розпочав підготовку 17-го пакета санкцій проти Росії, який планується представити вже на початку літа цього року.

Про це повідомляє EU Observer із посиланням на європейських дипломатів.

Згідно з інформацією видання, робота над черговими обмежувальними заходами перебуває ще на початковій стадії.

Європейська комісія та дипломатичні відомства країн-членів ЄС зараз активно обговорюють низку пропозицій, які будуть покладені в основу майбутнього санкційного пакета.

Паралельно європейські дипломати ухвалили «повноваження на ведення переговорів» щодо запровадження окремих митних обмежень на імпорт добрив із Росії.

Це рішення має юридично незалежний характер, проте безпосередньо пов’язане з політичними аспектами загального санкційного тиску на РФ.

В Угорщині бачать Україну “буферною зоною” між Росією та ЄС

Posted on 20 Березня, 2025 by Іван Засядько

В Угорщині вважають, що Україна могла б стати своєрідним бар’єром між Росією і країнами Європейського союзу.

Про це повідомили “Financial Times”.

Глава угорського Міністерства з питань ЄС Янош Бока висловив думку, що обрання Дональда Трампа на пост президента США є сигналом для Європейського союзу про необхідність переглянути свою позицію щодо надання допомоги Україні. Зокрема, йдеться про надання військової та фінансової підтримки.

“Ми не вважаємо, що безпека Європи може бути забезпечена шляхом інтеграції України в європейські оборонні системи. Однак ми переконані в необхідності створення буферної зони між Росією та європейськими військовими структурами, яка відповідатиме інтересам обох сторін”, – заявив Бока.

На його думку, “Україна може виступати в ролі буферної зони тільки за умови, що між світовими державами буде досягнуто згоди з приводу того, які дії допустимі на території України”. Насамперед це стосується США і Росії.

“В іншому разі це стане зоною конфлікту, а не буфером”, – зазначив Бока.

Він також каже, що “якщо США або ЄС діятимуть в Україні без згоди Путіна, це саме по собі стане причиною конфлікту”.

Роумінговий безвіз на фініші: коли Європа стане ближчою для українських абонентів

Posted on 20 Березня, 2025 by Микола Донченко

Україна вже на фінішній прямій до повноцінного приєднання до європейської зони роумінгу. На перший погляд, це звучить сухо й технічно, але насправді йдеться про вагому подію в інтеграції до ЄС, яка вплине на мільйони людей, котрі з різних причин опинилися за кордоном.

Іще кілька років тому навіть коротка поїздка в іншу країну ЄС вимагала окремих бюджетів лише на дзвінки й повідомлення. Інтернет фактично ставав розкішшю, адже за кожен мегабайт нараховували чималі суми. Пандемія та початок повномасштабної війни зрушили цей процес: спочатку Європа добровільно надала українським біженцям і подорожувальникам пільгові умови, щоб люди мали доступ до зв’язку та онлайну. Тепер ці “пільги” можуть стати постійною нормою. Технічно це називається “роумінг як вдома”, неофіційно – “роумінговий безвіз”.

Передбачається, що своїм “домашнім” тарифом можна буде користуватися в більшості країн ЄС. Дзвінки та SMS обіцяють без додаткової плати, хоча з мобільним інтернетом можуть діяти винятки. Якщо в Україні передбачений безлімітний трафік, у Європі повної свободи може не бути, адже місцеві оператори обмежуватимуть обсяг гігабайтів. Утім, навіть кілька гігабайтів у тарифі виглядають краще, ніж “золота” плата за кожен мегабайт.

Існує нюанс: “роумінг як вдома” розроблявся насамперед для туристів, які лише на певний час виїздять за межі рідної країни. Натомість значна частина українців перебуває в ЄС місяцями або й роками, а отже постійне використання українських номерів може вплинути на економіку європейських операторів. Тому фахівці попереджають: у межах Roam Like At Home можуть з’явитися часові обмеження й вимога переходити на місцеву SIM-картку після тривалої активності за кордоном.

Українські оператори переважно налаштовані оптимістично. Угоди з європейськими колегами вже існують, проте необхідно узгодити остаточний юридичний формат і врахувати різницю в тарифах. Занадто низькі українські ціни на зв’язок у поєднанні з масовим перебуванням абонентів у ЄС можуть призводити до додаткових витрат, які доведеться компенсувати або зміною умов, або переглядом вартості послуг.

Прийняття остаточного рішення потребує часу та кількох бюрократичних кроків: адаптації українського законодавства до європейських норм і схвалення з боку Європейської комісії та Європарламенту. Звучать прогнози, що процес може завершитися вже до кінця року, але гарантії немає. Після ухвалення будуть потрібні ще кілька місяців перехідного періоду.

“Роумінговий безвіз” у підсумку помітно полегшить життя мільйонам абонентів: більше не доведеться купувати окремі пакети чи боятися величезних рахунків. Проте можливі певні часові та об’ємні обмеження, особливо для тих, хто перебуває в Європі на постійній основі. Загалом нові правила зроблять зв’язок і мобільний інтернет більш доступними, а Україна отримає ще один доказ реальної інтеграції з Євросоюзом, де кордони стають дедалі менш відчутними.