Євросоюз Архіви - Сторінка 4 з 6

Трамп має намір припинити зусилля щодо припинення війни в Україні і перекласти відповідальність на Європу

Posted on 30 Серпня, 2025 by Іван Засядько

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість призупинення дипломатичних зусиль, поки одна або обидві сторони не проявить більше гнучкості. Крім того, він незадоволений поведінкою лідерів ЄС.

Саміт на Алясці не привів до помітного прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні. Радники Трампа заявляють, що відповідальність за це лежить на європейських союзниках, а не на самому Трампі або президенті Росії Володимирі Путіні.

Високопоставлені чиновники Білого дому стверджують, що деякі європейські лідери формально підтримують зусилля президента Трампа щодо припинення війни в Україні. Однак за лаштунками вони намагаються саботувати досягнутий на саміті в Анкориджі прогрес. Про зміст переговорів нічого не відомо, оскільки ні Путін, ні Трамп не дали журналістам коментарів після зустрічі. Вони лише заявили, що бесіда була “продуктивною”.

У Білому домі наростає невдоволення на адресу європейських лідерів, які, як стверджується, наполягають на нереалістичних територіальних поступках від Росії на користь України.

США пропонують Європі ввести санкції проти Росії, які включають повну заборону на купівлю нафти і газу, а також введення додаткових мит з боку ЄС на Індію і Китай. Ці заходи аналогічні тим, які вже були прийняті США проти Індії.

“Європейці не можуть нескінченно затягувати війну і сподіватися на щось нереальне, при цьому покладаючись на те, що Америка буде все оплачувати. Якщо Європа вирішить посилити конфлікт, це буде її вибір. Але так вони лише погіршать своє становище”, — заявив високопоставлений представник Білого дому.

Після переговорів з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським Трамп неодноразово висловлював думку, що наступним етапом має стати проведення саміту між двома лідерами. Однак російська сторона поки не погоджується на такі зустрічі.

Українці категорично відкинули обговорення будь-яких територіальних поступок доти, доки Росія не буде готова до переговорів.

Трамп явно не в захваті від поточної ситуації. Інсайдер повідомив, що американський президент серйозно обмірковує можливість призупинення дипломатичних зусиль до тих пір, поки одна або обидві сторони не проявлять більшу готовність до компромісу.

“Ми будемо спостерігати. Нехай вони поки поборються, а там подивимося”, – сказав чиновник.

Деякі представники американської адміністрації почали розглядати європейських лідерів як серйозну перешкоду, хоча менше ніж два тижні тому Трамп провів з ними і Зеленським дружню зустріч.

Європейські високопосадовці, які брали участь у переговорах із США щодо конфлікту між Україною та Росією, висловили здивування з приводу критики на адресу США. Вони наголосили, що не ведуть “закулісної боротьби” проти Трампа, і зазначили, що європейські країни вже працюють над розробкою нового пакету санкцій проти Росії.

У Бундестазі знову закликали передати Україні ракети Taurus

Posted on 22 Серпня, 2025 by Микола Донченко

Віцеголова Бундестагу та представник Партії зелених Омід Нуріпур закликав владу Німеччини активніше підтримувати Україну в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє видання NTV.

Зокрема, політик наголосив на необхідності передати Києву крилаті ракети Taurus, які мають дальність до 500 км.

“Здатність України протистояти залежить не в останню чергу від наших поставок зброї. Тому ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо – включаючи крилаті ракети”, – цитують Нуріпура журналісти.

На цьому тлі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що Берлін наразі не планує передавати Україні ці далекобійні ракети.

Водночас раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявляв, що не виключає можливості передання Taurus, хоча конкретних термінів не озвучив. Під час однієї з нещодавніх зустрічей із президентом України Володимиром Зеленським, Мерц обговорював це питання, проте обидва лідери домовилися не розголошувати деталі переговорів.

Чому США закрили доступ союзникам до розвідданих про перемовини Україна-Росія

Posted on 22 Серпня, 2025 by Микола Донченко

20 липня директор Національної розвідки США Тулсі Габбар підписала директиву, яка класифікує всю інформацію та аналітику щодо мирних переговорів між Україною та Росією як NOFORN – без права розповсюдження іноземцям, зокрема навіть партнерам по Five Eyes (США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія).

Документ не блокує обмін оперативною військовою розвідкою, що не стосується переговорного треку. Рішення вибивається з усталеної практики довіри всередині Five Eyes і вже породжує застереження, що союзники можуть створювати паралельні канали обміну, якщо відчують себе відсунутими від ключової інформації.

Ймовірні мотиви цього кроку не зводяться лише до технічного посилення режиму секретності.

По-перше, у Вашингтоні накопичилися підозри, що окремі європейські політичні фігури здатні використовувати переговорний процес у власних інтересах, проштовхуючи для себе вигідні “короткі” політичні результати навіть ціною довгострокових ризиків для загальної коаліції. Публічні демарші, самостійні “миротворчі” ініціативи та вето на ключові досьє підточували єдність і створювали враження, що частина гравців прагне окремої ролі у врегулюванні. Для США це – сигнал мінімізувати вплив позапроцесуальних ініціатив на конфіденційний трек.

По-друге, низка гучних витоків у Європі оголила проблему операційної безпеки. Навіть без прямого зв’язку з нинішньою директивою вони ілюструють ризик: будь-який витік миттєво стає інструментом інформаційної боротьби й ускладнює переговорне поле. Логічна реакція США – звузити коло обізнаних до мінімуму.

По-третє, політичне тертя довкола “політизації розвідки” – як усередині США, так і між частиною союзників – підштовхує до централізації доступу до чутливих досьє, аби зменшити кількість “вузлів ризику” і зберегти керованість процесу.

По-четверте, США можуть остерігатися потенційного зриву переговорів із боку Лондона або близьких до нього союзних столиць. Якщо умови миру, які Вашингтон вважає прийнятними з огляду на баланс ризиків і гарантій, увійдуть у конфлікт із політичними чи безпековими пріоритетами окремих партнерів, ті можуть публічно дистанціюватися, висувати жорсткіші вимоги або запускати альтернативні ініціативи. Формально це виглядатиме як “посилення позиції”, але де-факто здатне загальмувати або зірвати переговорний процес. На цьому тлі обмеження доступу до переговорної аналітики – превентивний запобіжник від зовнішніх втручань у “архітектуру” домовленостей, коли навіть добре скоординовані союзники можуть мати різні “червоні лінії” та погляди на ситуацію.

Наслідки для трансатлантичної координації амбівалентні. Короткостроково США отримують компактніший контур прийняття рішень і менше “шуму” навколо переговорів. Довгостроково – виникає ризик охолодження всередині Five Eyes і появи європейських бічних треків поза США. Якщо партнери вирішать, що їх системно відрізають від критичних даних, вони здатні формувати власні майданчики та обхідні канали, де американський вплив буде слабшим.

Для України це означає дві практичні речі.

По-перше, конфіденційний канал США-Україна зберігає вагу, бо обмін військовими даними триває; отже, оборонне планування не має постраждати.

По-друге, Європа може відчути маргіналізацію і активізувати власні ініціативи, що інколи розходитимуться між собою та з підходами США. Києву доведеться ще ретельніше синхронізувати меседжі: утримувати пряму комунікацію з Вашингтоном і водночас запобігати “самостійним польотам” європейських партнерів, які підривають єдину лінію підтримки.

Що відстежувати далі як індикатори наміру США: чи з’являться винятки з режиму NOFORN саме для найближчих партнерів; чи зростатимуть витоки з європейських столиць; чи запропонують окремі лідери альтернативні переговорні формати або спробують “випередити” США публічними ініціативами; чи з’являться ознаки розбіжностей між Вашингтоном і Лондоном щодо параметрів прийнятного миру. Сукупність цих сигналів покаже, чи є нинішнє рішення тимчасовим тактичним кроком захисту переговорного треку, чи початком стабільної моделі «вужчого кола» у врегулюванні війни.

У ЄС позитивно оцінили наміри США надати гарантії безпеки Україні

Posted on 14 Серпня, 2025 by Микола Донченко

У Євросоюзі привітали заяву Дональда Трампа щодо готовності США надати гарантії безпеки Україні.

Про це повідомляє The Guardian з посиланням на речницю Єврокомісії, яка прокоментувала нещодавню розмову Трампа з європейськими лідерами.

За її словами, ЄС вітає будь-які зусилля, що сприяють зміцненню здатності України до самозахисту, незалежно від того, як саме США дійшли до такого рішення. Основним, на думку речниці, є сам факт наміру надати гарантії.

Раніше видання Politico повідомило, що під час телефонної розмови з європейськими лідерами Трамп висловив готовність надати Україні гарантії безпеки, але за умови, що ці зобов’язання не будуть пов’язані з НАТО.

Цей підхід узгоджується з його раніше озвученою позицією щодо обмеження зобов’язань США у межах Альянсу.

ЄС скоротив фінансову допомогу не через закони про НАБУ і САП

Posted on 29 Липня, 202529 Липня, 2025 by Іван Засядько

Євросоюз скоротив фінансову допомогу Україні не через закон про НАБУ і САП, а через те, що країна не виконала три реформи, необхідні для отримання повної виплати.

Про це повідомляє “Bloomberg” із посиланням на власні джерела.

Як повідомили джерела, знайомі з ситуацією, українські медіа неправильно інтерпретували інформацію про скорочення підтримки, пов’язавши його з діями президента України, спрямованими проти антикорупційних структур.

“Європейський Союз має намір скоротити фінансову допомогу Україні на 1,5 млрд євро. Причина — Київ не виконав усі необхідні реформи. Країна, яка постраждала від війни, не досягла трьох із 16 ключових цілей, щоб отримати повну виплату в розмірі 4,5 млрд євро за програмою підтримки”, — йдеться в матеріалі.

Як повідомив Гійом Мерсьє, представник Європейської комісії, у зв’язку з цим у червні Україна звернулася з проханням про часткову компенсацію в розмірі 3 млрд євро.

Мерсьє заявив, що Україна має ще один рік для того, щоб провести необхідні реформи. Ці реформи включають в себе децентралізацію органів виконавчої влади, реформування механізмів повернення активів і відбір суддів для роботи у Вищому антикорупційному суді країни.

У той же час представник Євросоюзу висловив занепокоєння з приводу змін в антикорупційному законодавстві України і підкреслив необхідність ретельного аналізу подальших дій української влади.

Євросоюз може скоротити фінансову допомогу Україні – NYT

Posted on 27 Липня, 202528 Липня, 2025 by Іван Засядько

Рішення ліквідувати незалежність НАБУ і САП може позбавити Київ частини допомоги від Євросоюзу, який раніше був надійним союзником.

Про це пише The New York Times.

У публікації зазначається, що ЄС може скоротити розмір фінансової допомоги Україні в рамках програми Ukraine Facility з 4,5 до 3 млрд євро через затримки з проведенням реформ. Остаточне рішення поки не прийнято, оскільки фінансування може бути відновлено за умови виконання певних вимог.

Крім того, автори підкреслюють, що в країні вперше з 2022 року пройшли акції протесту проти уряду.

Для Володимира Зеленського це стало несподіванкою, хоча він поки не давав коментарів з цього приводу. Раніше, до 2022 року, обмеження допомоги з метою стимулювання реформ було звичайною практикою.

Однак нещодавнє рішення свідчить про те, що Євросоюз готовий критикувати український уряд навіть в умовах військового конфлікту. Крім того, за інформацією ЗМІ, обговорюється питання про те, чи не слабшає підтримка українського президента з боку західних партнерів.

“Блиск безумовно згасає. У спільноті донорів зростає невдоволення Зеленським”, – заявив американський експерт з боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром.

У статті NYT повідомляється, що НАБУ і САП займалися розслідуванням діяльності ключових міністрів уряду, очолюваного Володимиром Зеленським. Хоча рішення про позбавлення цих відомств незалежності було скасовано, це викликало звинувачення в кумівстві і поставило під загрозу підтримку.

Минулого року Європейський союз запустив програму Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 млрд євро на три роки для відновлення і підготовки України до вступу в ЄС. У червні Україна звернулася за отриманням коштів, хоча не виконала три з шістнадцяти умов.

“Критики в Україні висловлювали невдоволення посиленням влади уряду Зеленського у воєнний час. Проти журналістів, активістів і опозиційних політиків порушували кримінальні справи. Адміністрація Зеленського замінювала обраних мерів і губернаторів військовими адміністраціями в різних регіонах країни”, – йдеться в статті.

Позиції західних партнерів щодо подальших дій розходяться. Одні вважають, що це потрібно для забезпечення контролю над державою в умовах військового конфлікту. Інші ж вважають, що це лише спроба встановити жорсткий контроль над країною.

Серед тих, хто висловлював незгоду з рішенням Володимира Зеленського обмежити діяльність антикорупційних органів, був прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Він зв’язався з президентом, щоб обговорити цю тему.

Повідомляють, що Національне антикорупційне бюро України проводило розслідування щодо колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, якого підозрюють в отриманні хабара за сприяння в угоді з нерухомістю. Це призвело до загострення відносин між керівництвом і співробітниками антикорупційних органів.

Фон дер Ляєн закликала ЄС закуповувати зброю в України: це вигідно обом сторонам

Posted on 10 Липня, 2025 by Микола Донченко

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала держави ЄС закуповувати озброєння безпосередньо в України.

Про це вона заявила під час виступу на Римській конференції.

Посадовець наголосила, що українські виробники мають сучасні та якісні системи озброєння, які можна швидко постачати й за розумною ціною, однак наразі їхні виробничі потужності використовуються лише на 60%.

“Це саме те, що потрібно Європі. Країни ЄС можуть використовувати кредити SAFE, щоб напряму закуповувати зброю в України. Це вигідно Європі, а для України – критично важливе джерело доходу та підтримка оборонного сектору”, – підкреслила вона.

Фон дер Ляєн також запевнила, що підтримка України з боку ЄС залишається незмінною на всіх рівнях – військовому, фінансовому та політичному.

“Ми завжди будемо поруч з Україною, скільки буде потрібно”, – додала вона.

Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що потенціал оборонного виробництва України перевищує 35 млрд дол., однак близько 40% цієї потужності досі не має належного фінансування.

Україна синхронізувала свої санкції проти Росії з ініціативами Євросоюзу

Posted on 1 Липня, 2025 by Іван Засядько

Україна привела свої санкції у відповідність із шістьма пакетами обмежень, запровадженими Європейським союзом щодо Росії та її союзників.

Про це повідомили в Офісі Президента.

Глава держави затвердив три постанови Ради національної безпеки і оборони, що стосуються застосування санкцій. Це стало першим кроком у реалізації рішення РНБО про синхронізацію обмежувальних заходів України з тими, що були запроваджені Європейським Союзом та іншими учасниками G7.

Унаслідок запровадження обмежувальних заходів загалом було охоплено 403 фізичні особи та 188 організацій. Це означає, що Україна привела свої санкції у відповідність до дев’ятого, десятого, одинадцятого, дванадцятого, тринадцятого і чотирнадцятого пакетів санкцій Європейського союзу.

Крім цього, Київ вжив заходів щодо осіб, причетних до порушень прав людини в Білорусі та Ірані. У випадку з Іраном санкції також поширюються на тих, хто надає військову підтримку Росії.

“Наша держава продовжує підготовку наступних санкційних пакетів для повної синхронізації санкційної політики з партнерами”, – підсумували в Офісі президента.

У повідомленні також наголошується, що Україна розраховує на те, що міжнародне співтовариство буде максимально враховувати і підтримувати українські санкції у своїх національних рішеннях.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Posted on 26 Червня, 2025 by Микола Донченко

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.