У регіонах Росії повідомляють про атаку дронів на військовий аеродром і повітряну тривогу в Тулі

У ніч проти понеділка в кількох регіонах Росії пролунали вибухи.

За повідомленнями з місць, безпілотники могли атакувати військові об’єкти, зокрема аеродром, де розміщувалася авіаційна техніка. У мережі з’явилися відео зі спалахами та стовпами диму поблизу ймовірних цілей.

Водночас російські офіційні структури традиційно заявляють про “успішну роботу систем протиповітряної оборони” та не підтверджують влучання по об’єктах.

Паралельно повітряну тривогу оголосили в Тулі. Мешканці міста повідомляли про серію гучних вибухів і роботу ППО в нічний час. Частина російських Telegram-каналів пише про можливе ураження промислових підприємств, які можуть бути пов’язані з військовим виробництвом.

Офіційної інформації про масштаби пошкоджень, можливі руйнування чи постраждалих наразі немає.

Макрон оголосив про зустріч Коаліції охочих у Парижі для узгодження гарантій безпеки України

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив про проведення на початку січня 2026 року зустрічі Коаліції охочих у Парижі. Під час неї країни-учасниці мають остаточно погодити свій внесок у систему післявоєнних гарантій безпеки для України.

Про це він написав у соцмережі X.

За словами Макрона, напередодні він узяв участь у спільному обміні думками з президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом та низкою європейських лідерів. Після цього французький лідер провів окрему розмову з главою української держави.

Президент Франції наголосив, що сторони поступово просуваються в питанні формування механізмів безпеки, які мають стати основою справедливого та тривалого миру в Україні.

“Ми досягаємо прогресу в питанні гарантій безпеки, які матимуть ключове значення для побудови справедливого і тривалого миру. На початку січня ми зберемо країни Коаліції охочих у Парижі, щоб остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни”, – зазначив Макрон.

Раніше у Франції заявляли, що можливі контакти з Росією щодо мирного врегулювання можуть відбуватися лише за повної прозорості для України та європейських партнерів. У Парижі також підкреслювали зацікавленість Європи та України у відновленні переговорів, спрямованих на досягнення сталого миру.

У Дніпрі ТЦК стріляли в чоловіка під час затримання

У Дніпрі стався конфлікт за участю цивільного чоловіка та представників територіального центру комплектування.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За інформацією джерел, під час затримання чоловік завдав ножового поранення одному з працівників ТЦК. У відповідь на напад військовослужбовці застосували табельну вогнепальну зброю. Внаслідок стрілянини нападник отримав поранення.

Обставини події та стан усіх учасників інциденту наразі з’ясовують правоохоронні органи. Офіційних коментарів від поліції або ТЦК станом на цей момент не надходило.

Україна посилює сектор безпеки та оборони через впровадження стандартів НАТО

Україна продовжує впровадження стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони, зосереджуючись на зміцненні доброчесності, ефективного врядування та протидії корупції.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного форуму “Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони”.

У заході взяли участь представники НАЗК, Міністерство оборони України, Національного університету оборони, а також делегації НАТО. Серед високопосадовців був присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

Під час форуму наголошувалося, що впровадження міжнародних стандартів управління в оборонному секторі є ключовою умовою підвищення стійкості держави в умовах війни, а також важливим елементом інтеграції України до євроатлантичного безпекового простору.

У НАЗК зазначили, що відомство системно працює над запровадженням антикорупційних механізмів, сумісних із підходами країн-членів НАТО, зокрема в питаннях управління ризиками, прозорості процесів та підзвітності в секторі оборони.

Співпраця між НАЗК, Міністерством оборони та Національним університетом оборони розглядається як стратегічна – вона має забезпечити підготовку кадрів нового покоління, здатних працювати за принципами доброчесності, цивільного контролю та міжнародних стандартів безпеки.

Учасники форуму підкреслили, що посилення інституційної спроможності оборонного сектору та боротьба з корупцією залишаються одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення національної безпеки та подальшого зближення з НАТО.

Зеленський допускає створення демілітаризованої зони на Донеччині як можливу умову мирних переговорів – ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність розглянути варіант виведення українських військ з окремих районів східної частини Донецької області з метою створення демілітаризованої зони.

Про це повідомляє УНН.

За даними західних медіа, територіальне питання тривалий час залишалося ключовою перешкодою для переговорів щодо припинення війни. Водночас останні заяви українського президента свідчать про пошук компромісних підходів після тривалих і складних консультацій із міжнародними партнерами.

Зеленський зазначив, що одним із варіантів може бути створення в демілітаризованих районах вільної економічної зони. При цьому українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають бути взаємними та передбачати виведення російських військ з відповідних територій. Наразі готовності Москви до таких кроків не зафіксовано.

Президент також повідомив, що можливі територіальні рішення можуть бути винесені на загальнонаціональне голосування. Інший сценарій, який обговорюється, передбачає фіксацію фактичної лінії зіткнення в окремих регіонах із подальшим міжнародним контролем без остаточного врегулювання їхнього статусу.

Російська сторона продовжує заявляти про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Криму. В Україні наголошують, що ці території є тимчасово окупованими, а відмова від них суперечитиме Конституції.

Окрім територіального питання, серед ключових розбіжностей на переговорах залишаються чисельність українських Збройних сил та майбутній контроль над стратегічними об’єктами, зокрема Запорізькою атомною електростанцією, яка перебуває під російською окупацією з 2022 року.

Водночас президент повідомив, що більшість позицій із американською стороною вже узгоджені. За підсумками переговорів підготовлено кілька проєктів документів, які стосуються гарантій безпеки, відновлення України та базових рамок завершення війни. Консультації з партнерами планують продовжити найближчим часом.

Україна протягом трьох років витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування державного боргу

У найближчі три роки Україна спрямовуватиме близько 10% очікуваного валового внутрішнього продукту на погашення державного боргу та сплату відсотків за ним.

Такі показники закладені в борговій стратегії, затвердженій урядом.

Згідно з документом, у 2025 році сукупні витрати на обслуговування та погашення боргових зобов’язань становитимуть 1,05 трлн грн, що відповідає 11,7% прогнозованого ВВП. У 2026 році цей показник зросте до 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), у 2027 році – до 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), а у 2028 році очікується зниження частки до 9,5% ВВП при загальній сумі 1,29 трлн грн.

Наразі структура державного боргу України залишається переважно зовнішньою – на нього припадає близько 75% усіх зобов’язань. Загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%, включно з облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у валюті.

У Міністерстві фінансів зазначають, що така структура створює суттєві валютні ризики для довгострокової стійкості державних фінансів. Коливання курсу та зовнішні економічні фактори можуть мати відчутний вплив на боргове навантаження бюджету в майбутньому.

Водночас уряд розраховує, що поступове відновлення економіки та зниження частки боргових виплат у ВВП після 2027 року дозволить стабілізувати фінансову ситуацію та зменшити фіскальний тиск на державу.

До кінця року Україна отримає 3 млн FPV-дронів – Шмигаль

До кінця поточного року Сили оборони України отримають близько 3 мільйонів FPV-дронів.

Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи темпи нарощування оборонного виробництва.

За його словами, обсяг постачань безпілотників майже у 2,5 раза перевищує показники минулого року. Значна частина FPV-дронів уже перебуває у розпорядженні військових підрозділів, а основне виробництво зосереджене всередині країни.

Крім того, упродовж року українські військові отримали майже 15 тисяч наземних роботизованих комплексів. Такі системи застосовують для виконання широкого спектра завдань — від логістики та евакуації до інженерних і бойових операцій.

Уряд підкреслює, що роль безпілотних і роботизованих систем на полі бою стрімко зростає, а розвиток власного виробництва інноваційних засобів ведення війни залишається одним із ключових пріоритетів держави.

Також повідомляється, що Україна отримає сучасні системи протиповітряної оборони нового покоління від Франції. Після розгортання вони мають стати одними з найпотужніших у складі українських сил ППО. Перші поставки очікуються у 2026 році.

Українські Сили оборони продовжують послідовно нарощувати технологічний потенціал, зосереджуючись на дронах, роботизованих системах і сучасному озброєнні для посилення обороноздатності країни.

Європа має взяти на себе відповідальність за захист України від повітряного терору – The Telegraph

Європейські країни повинні активніше долучитися до захисту України від російських повітряних атак, адже відповідальність за подальшу підтримку Києва дедалі більше переходить саме до Європи.

Про це заявив оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон.

На його думку, Росія свідомо продовжує масовані удари по українських містах, зокрема й у святковий період. Основною метою таких атак є знищення енергетичної інфраструктури, щоб залишати цивільне населення без світла та тепла в зимовий час.

Автор наголошує, що йдеться не про побічні наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану стратегію тиску на мирних жителів. Він проводить паралелі з діями Росії в Сирії, де подібні методи використовувалися для деморалізації населення та зламу спротиву.

У матеріалі зазначається, що сподівання на те, що Кремль обмежиться лише Україною, є небезпечним самообманом. Оглядач нагадує про Будапештський меморандум 1994 року та події початку 2022 року, коли нарощування російських військ пояснювали «навчаннями», які згодом переросли у повномасштабне вторгнення.

За його словами, віра в нові обіцянки Москви означає ігнорування уроків останніх десятиліть. Саме тому Європа, на переконання автора, має діяти не деклараціями, а реальними інструментами стримування.

Одним із ключових кроків він називає посилення протиповітряної оборони України та захист критичної інфраструктури. Оглядач підкреслює, що надання систем ППО не є ескалацією, а спрямоване виключно на захист мирного населення від ракетних і дронових атак.

У колонці також зазначається, що європейські держави за наявності політичної волі володіють необхідною технікою, озброєнням і підготовленими екіпажами, здатними суттєво обмежити можливості Росії для ведення повітряного терору. Демонстрація готовності до реальних дій, на думку автора, може стримати подальшу агресію Кремля.

Штайнмаєр у різдвяному зверненні заявив про солідарність Німеччини з Україною

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у різдвяному зверненні до громадян висловив солідарність з Україною та наголосив на підтримці українців у війні, яку проти них уже майже чотири роки веде Росія.

Про це повідомляє “Укрінформ”

Глава держави зазначив, що підтримка Німеччини не обмежується лише найближчими сусідами, і підкреслив, що німецьке суспільство думає про українців, які змушені жити в умовах повномасштабної війни.

Штайнмаєр звернув увагу на активні міжнародні зусилля з пошуку шляхів припинення бойових дій. За його словами, ці процеси викликають у людей як надію, так і занепокоєння, однак водночас є обнадійливим знаком і свідченням того, що європейські країни дедалі більше усвідомлюють власну силу, спільні цінності та відповідальність.

Президент ФРН наголосив, що свобода, мир і демократичне самовизначення залишаються базовими цінностями, від яких Європа не має наміру відмовлятися – ні заради себе, ні заради своїх партнерів. Він зазначив, що відданість цим принципам вимагатиме рішучості та готовності до складних рішень.

У різдвяному зверненні Штайнмаєр також використав символ світла як уособлення надії та внутрішньої сили, яка допомагає людям долати труднощі та темряву. Він закликав громадян слухати одне одного, зберігати повагу та єдність у непрості часи.

Різдвяне звернення президента є усталеною традицією в Німеччині з 1970 року. Щороку наприкінці грудня глава держави підсумовує рік у зверненні до громадян, тоді як канцлер країни виступає з новорічною промовою.