Вашингтон готує санкції проти представників угорського керівництва

Американські сенатори виступили з пропозицією ввести санкції проти угорських чиновників, які блокують допомогу Україні та співпрацюють з Росією.

Про це пише “The Financial Times”.

Демократка Джин Шагін і республіканець Том Тілліс розробляють законопроект, який передбачає введення санкцій проти чиновників угорського уряду. Санкції будуть спрямовані проти тих, хто перешкоджає підтримці України та сприяє закупівлям російських енергоносіїв.

У “Financial Times” повідомили, що законопроєкт під назвою Block Putin Act передбачає введення президентом США Дональдом Трампом фінансових санкцій та заборони на в’їзд для певних посадовців у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає проти виділення Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро. Ця ситуація розвивається напередодні парламентських виборів, на яких Орбан ризикує втратити свої позиції.

Дрони третю ніч поспіль атакують російські порти Усть-Луга та Приморськ

У ніч проти 27 березня нафтові порти Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області атакували безпілотники. В результаті ударів на обох об’єктах спалахнули сильні пожежі, зафіксовані супутниками та очевидцями.

Про це повідомляють OSINT-спільноти та Telegram-канали.

Згідно з супутниковими даними, після нічного нападу інтенсивність пожеж в Усть-Лузі збільшилася вдвічі. Така ж картина спостерігалася і на Приморському терміналі.

Місцеві жителі розповіли про серію потужних вибухів у регіоні, що супроводжувалися яскравим сяйвом, видимим за десятки кілометрів. Так, наприклад, пожежа в Усть-Лузі була помітна навіть з Естонії.

Обидва порти — ключові в регіоні та відіграють важливу роль в експорті нафтопродуктів з Росії. За інформацією, отриманою з різних джерел, це вже третій випадок атаки дронів СБУ на об’єкти в Ленінградській області, здійснений у нічний час.​​​​​

На Великдень можливий великий обмін полоненими – Буданов

Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив надію на масштабний обмін полоненими з Росією на Великдень.

Про це він повідомив під час виступу, присвяченого четвертій річниці створення координаційного штабу з питань полонених.

“Наша спільна робота триває щодня, переговори тривають і нові обміни будуть. Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, – сказав Буданов.

За словами керівника ОП, за час роботи координаційного штабу було організовано понад 70 обмінів.

Буданов зазначив, що кожне повернення – це результат багатомісячних важких переговорів і спільної роботи.

“Президент України особисто тримає цей процес на контролі, він знає про кожне ключове питання і кожну складну ситуацію. Поруч з нами – наші партнери, без яких багато обмінів було б організувати дуже складно, а інколи, чесно кажучи, майже неможливо”, – додав він.

Керівник ОП підкреслив важливість участі США та ОАЕ в організації обмінів. За словами Буданова, ці держави надали значну допомогу.

Росія виділила на окуповані території України втричі більше коштів, ніж на розвиток своїх двадцяти регіонів

Росія виділила близько $11,8 млрд на інфраструктурні проєкти на окупованих територіях півдня та сходу України в період з 2024 по 2026 роки. Ця сума майже втричі перевищує сукупні витрати на аналогічні ініціативи у 20 російських регіонах.

Про це повідомляє “Reuters”.

Згідно з інформацією агентства, фінансування спрямовується на розвиток дорожньої інфраструктури, залізничної мережі, портових споруд та видобувних підприємств. З 2022 року вже реалізовано понад 2,5 тис кілометрів нових доріг і модернізовано стільки ж залізничних колій.

У рамках окремих проєктів планується будівництво траси “Новоросія” та об’їзної дороги навколо Маріуполя. Крім того, передбачено оновлення портової інфраструктури в Маріуполі та Бердянську.

На захоплених територіях продаються родовища та інші природні ресурси. Деякі з них уже реалізовано, зокрема золото-поліметалеве родовище в Луганській області.

Фахівці наголошують, що обсяг інвестицій і темпи реалізації проєктів свідчать про прагнення Москви зміцнити свої позиції на захоплених територіях у довгостроковій перспективі.

 

Україна — це не наша війна: Трамп розкритикував Мерца за позицію щодо Ірану

Президент США Дональд Трамп розкритикував канцлера Німеччини Фрідріха Мерца за його висловлювання про те, що Німеччина не бачить своєї ролі у конфлікті між США та Іраном.

“Європейська правда” повідомляє, що президент США заявив це на засіданні уряду.

Трамп висловився щодо позиції Мерца щодо Ірану, зазначивши його заяву про те, що “ця війна — не наша”.

“Коли я почув, як глава Німеччини сказав: “Це не наша війна щодо Ірану”, я сказав: “Ну, Україна — це не наша війна, ми допомогли, але Україна — це не наша війна”, — заявив він.

Президент США знову заявив, що між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним існує глибока взаємна неприязнь.

“Я сказав: “Ну, знаєте, війна в Україні — це не наша війна, і це дійсно так, але я хотів би, щоб усіх цих молодих людей перестали вбивати, а їх продовжують вбивати”, — додав Трамп.

Трамп заявив, що США мають можливість завершити цей конфлікт, незважаючи на те, що він, за його словами, «не впливає» на країну.

“Ситуація трохи заспокоюється, і я вважаю, що у нас є шанс це зробити. Але це не впливає на нас, оскільки ми знаходимося за тисячі кілометрів”, – зазначив президент США.

За три місяці Угорщині буде заборонено транспортувати газ до України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав зупинити транзит природного газу до України з липня.

Прем’єр підписав відповідний указ минулої ночі, повідомляє DPA.

Документ, який було підписано, забороняє угорському оператору FGSZ здійснювати постачання потужності для газового транзиту в Україну з липня. Компанія вже використала потужності, виділені на другий квартал, до червня. Будь-яка зміна цих контрактів могла б призвести до судових позовів проти уряду з вимогами про компенсацію.

Торгівля газом здійснюється приватними компаніями, серед яких виділяються ті, хто займається продажем енергоносіїв, і ті, хто забезпечує їх транспортування трубопроводами. В Угорщині цю роль виконує компанія FGSZ, яка є дочірнім підприємством нафтогазової групи MOL.

Оператори трубопроводів виставляють на аукціон транзитні потужності, які потім купують трейдери.

Минулого року Україна імпортувала близько 44% газу через Угорщину.

США пов`язали гарантії безпеки з виведенням військ з Донбасу — Зеленський

Сполучені Штати заявили, що Україна має вивести війська з Донбасу, щоб отримати від США гарантії безпеки.

Володимир Зеленський повідомив про це в інтерв’ю агентству “Reuters”.

На його думку, виведення військ може поставити під загрозу безпеку як України, так і Європи, оскільки це призведе до передачі Росії добре укріплених оборонних позицій у регіоні.

“Я дуже хотів би, щоб американська сторона зрозуміла, що східна частина нашої країни є частиною наших гарантій безпеки”, – сказав він.

Президент України підкреслив, що США зараз активно залучені до конфлікту з Іраном.

“Близький Схід, безумовно, впливає на президента Трампа, і я думаю, що й на його подальші кроки. На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону”, – сказав Зеленський.

Генсек НАТО Марк Рютте відреагував на висловлювання президента України. Він підкреслив, що всі країни-члени Альянсу і особливо Україна прагнуть до завершення конфлікту, але рішення щодо своїх територій мають ухвалюватися виключно в Києві.

“Україна також хоче, щоб ця війна закінчилася, але це має бути тривалий мир. А це означає, що після завершення війни ми маємо забезпечити, щоб Україна була суверенною і захищеною”, – зазначив Рютте.

Високопосадовець підкреслив, що гарантії безпеки України відіграють вирішальну роль.

“Саме тому було настільки важливо, що в Парижі в січні Сполучені Штати та коаліція погодилися щодо гарантій безпеки. Адже це запобігає тому, щоб Володимир Володимирович Путін коли-небудь знову атакував Україну після тривалого припинення вогню або, що ще краще, повноцінної мирної угоди. І, звісно, коли йдеться про територію, будь-які рішення щодо території – це виключно рішення України”, – резюмував Рютте.

Ціни на дизельне паливо в Україні майже зрівнялися із середньоєвропейськими

Станом на 26 березня 2026 року на українському ринку палива тривають значні коливання цін. Через конфлікт на Близькому Сході світові ціни на нафту марки Brent почали зростати ще на початку березня, перевищивши психологічні позначки.

Про це повідомляє “Комерсант український”.

Через повну залежність України від імпорту будь-яка зміна цін на європейських біржах одразу ж позначається на вартості палива на місцевих автозаправних станціях.

В останні місяці ціни на дизельне паливо стрімко зростають не тільки в нашій країні, але й у державах Європейського Союзу. Хоча український ринок поки що реагує на ці зміни з деяким запізненням, він швидко наближається до європейських показників.

На кінець березня 2026 року ціна в 1,69 €/л наближається до середнього показника по ЄС, який становить 1,84 €/л.

Фахівці стверджують, що різкий стрибок цін на дизельне пальне в Україні пов’язаний, серед іншого, з проблемами в логістиці та військовим конфліктом.

“На сьогодні 100% пального ми імпортуємо і тому залежимо, перш за все, від ціни країни походження. На сьогодні ми отримуємо пальне з декількох європейських країн. Це Литва, Польща, Румунія, Словаччина, трохи Болгарія. І залежно від того, які ціни на пальне в цих країнах, ми отримуємо свою ціну і плюс вартість логістики, доставки”, – розповів економіст Андрій Новак.

Новак наголошує, що зростання цін на паливо стало глобальним явищем, і Україна не стала винятком. Незважаючи на те, що логістичні ланцюги вже налагоджені, наша країна безпосередньо залежить від вартості палива у ключових постачальників.

“Оскільки світова тенденція через зростання світової ціни на нафту в тому, що пальне зросло практично по всьому світу, навіть у Сполучених Штатах Америки, які ніби є самодостатні у виробництві і переробки нафти, але по всьому світу підняли ціни на пальне і тому це не оминуло і Україну”, – сказав експерт.

Дизельне паливо в Україну надходить переважно з Польщі та Румунії, які є ключовими хабами для поставок палива з різних країн, зокрема зі США. Крім того, частина поставок здійснюється морським транспортом через порти Дунаю, зокрема грецькі та болгарські.

Також на українському ринку представлена продукція з Литви, Німеччини та Австрії. Дизельне паливо з Німеччини та Австрії в основному надходить у західні регіони країни.

У зв’язку з підвищеним попитом та обмеженими логістичними можливостями іноді виникають парадоксальні ситуації: оптова ціна на паливо в Європі знижується, тоді як в Україні вона продовжує зростати через затори на кордонах та брак вільних бензовозів.

За офіційними прогнозами на квітень 2026 року, очікується, що ціни на дизельне паливо залишаться високими, хоча не виключається ймовірність їх подальшого зниження.

“Практика показує, що повернення цін до повного, до якогось кризового моменту, не буває. Тому розраховувати, що у нас ціна повернеться до початку іранської війни – я б не сподівався на таке, але певний відкат може бути, тільки після того, коли серйозно опуститься світова ціна на нафту і стабілізується на нижчих показниках, ніж є зараз”, – підкреслив Андрій Новак.

Експерти прогнозують, що вартість нафти коливатиметься в межах 95–105 доларів за барель. Оскільки Україна закуповує пальне, орієнтуючись на європейські індекси (Platts), ціни на пальне на українських автозаправних станціях безпосередньо залежатимуть від вирішення конфлікту на Близькому Сході.

Пентагон може перенаправити частину зброї для України на Близький Схід – WP

Пентагон вивчає можливість перенаправити зброю, призначену для України, на Близький Схід. Це пов’язано з тим, що конфлікт з Іраном вичерпує запаси критично важливих боєприпасів США.

Про це пише The Washington Post.

Незважаючи на те, що остаточне рішення поки не прийнято, цей крок стане демонстрацією посилення компромісів, які потрібні для продовження війни з Іраном. Центральне командування США вже завдало понад 9 тис ударів протягом менш ніж чотирьох тижнів бойових дій.

Джерела стверджують, що серед озброєння, яке може бути перенаправлене з України, є ракети-перехоплювачі для систем ППО. Вони були замовлені в межах програми НАТО PURL, яка стартувала минулого року. Ця програма передбачає закупівлю американської зброї для Києва країнами-партнерами.

Програма PURL сприяла постачанню спеціалізованого військового обладнання до Києва, незважаючи на припинення значної частини прямої підтримки Пентагону в галузі безпеки з боку адміністрації Трампа.

У заяві представник Пентагону підкреслив, що Міністерство оборони забезпечить американські війська та їхніх союзників усім необхідним для успішного ведення бойових дій і досягнення перемоги. При цьому він утримався від подальших коментарів.

Посолка України в США Ольга Стефанішина заявила, що Київ інформує своїх партнерів про свої потреби, особливо в галузі протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що в умовах війни країна переживає “період значної невизначеності”.

Представник НАТО ухилився від відповіді на питання про те, чи обізнаний альянс про можливе перенаправлення американської зброї і чи викликає це у нього побоювання. Однак у своєму листі він підкреслив, що країни-учасниці продовжують вносити кошти в PURL і поставки техніки в Україну не припиняються.

З минулого літа в рамках цієї ініціативи було поставлено 75% ракет для зенітних комплексів Patriot в Україні, а також практично всі необхідні боєприпаси для інших систем протиповітряної оборони.

Основні європейські союзники України взяли на себе провідну роль у наданні фінансової допомоги та постачанні озброєння після того, як Дональд Трамп вступив на посаду президента США.

Двоє європейських дипломатів висловили занепокоєння тим, що з моменту початку операції США проти Ірану 28 лютого Вашингтон стрімко витрачає свої боєприпаси. Це може вплинути на виконання європейських замовлень і порушити поставки американських систем в Україну в рамках програми PURL.

Одне джерело, обізнане з внутрішніми розрахунками Пентагону, повідомило, що поставки до PURL, можливо, триватимуть, однак майбутні поставки можуть не включати системи протиповітряної оборони. Це пов’язано з тим, що США прагнуть поповнити власні запаси та запаси союзників у Перській затоці.

Пентагон може відкласти або повністю змінити напрямок американських поставок, якщо цього вимагатиме військова ситуація. Однак перед такими діями він зобов’язаний поінформувати законодавців. Про це повідомив представник американського оборонного відомства.

За інформацією двох американських посадовців, 23 березня Пентагон поінформував Конгрес про плани перенаправити близько $750 млн, виділених країнами НАТО в рамках програми PURL, на поповнення запасів американських збройних сил замість відправки додаткової допомоги Україні.

Одне з джерел підкреслило, що залишається незрозумілим, чи усвідомлювали європейські країни-учасниці ініціативи, яким чином витрачаються ці кошти.