На зустрічі G7 відбулася розмова Сибіги та Рубіо

На зустрічі міністрів країн “Великої сімки” міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів бесіду з державним секретарем США Марком Рубіо.

Слова очільника МЗС відомство опублікувало в Telegram.

“Я був радий поспілкуватися з державним секретарем США Марком Рубіо на полях міністерської зустрічі G7 у Франції. Роль США у просуванні мирних зусиль залишається критично важливою. Пропозиції України є реалістичними та здійсненними. Тиск на Росію є ключовим для того, щоб змусити Москву припинити війну”, — заявив український міністр.

Також сторони обговорили події, що відбуваються на Близькому Сході.

“Позиція України полягає в тому, що режими в Москві та Тегерані співпрацюють, щоб продовжити війну. І обидва мають зазнати консолідованого тиску. Практична допомога України державам Перської затоки у захисті від іранського терору продемонструвала нашу роль як партнера з безпеки та контрибутора”, — заявив Сибіга.

Він підкреслив, що протидія російській агресії щодо України має залишатися ключовим аспектом міжнародної політики.

Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Дрон влучив у багатоповерховий будинок у Харкові

Цієї ночі Росія знову атакувала Харків. Один із ударів припав на житловий дев’ятиповерховий будинок.

Про це повідомили в ДСНС України.

В результаті інциденту внутрішні елементи та балкон квартири на верхньому поверсі зазнали пошкоджень.

На місці інциденту працювали фахівці ДСНС, зокрема рятувальники-висотники, сапери та психологи.

Вашингтон готує санкції проти представників угорського керівництва

Американські сенатори виступили з пропозицією ввести санкції проти угорських чиновників, які блокують допомогу Україні та співпрацюють з Росією.

Про це пише “The Financial Times”.

Демократка Джин Шагін і республіканець Том Тілліс розробляють законопроект, який передбачає введення санкцій проти чиновників угорського уряду. Санкції будуть спрямовані проти тих, хто перешкоджає підтримці України та сприяє закупівлям російських енергоносіїв.

У “Financial Times” повідомили, що законопроєкт під назвою Block Putin Act передбачає введення президентом США Дональдом Трампом фінансових санкцій та заборони на в’їзд для певних посадовців у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає проти виділення Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро. Ця ситуація розвивається напередодні парламентських виборів, на яких Орбан ризикує втратити свої позиції.

Дрони третю ніч поспіль атакують російські порти Усть-Луга та Приморськ

У ніч проти 27 березня нафтові порти Усть-Луга та Приморськ у Ленінградській області атакували безпілотники. В результаті ударів на обох об’єктах спалахнули сильні пожежі, зафіксовані супутниками та очевидцями.

Про це повідомляють OSINT-спільноти та Telegram-канали.

Згідно з супутниковими даними, після нічного нападу інтенсивність пожеж в Усть-Лузі збільшилася вдвічі. Така ж картина спостерігалася і на Приморському терміналі.

Місцеві жителі розповіли про серію потужних вибухів у регіоні, що супроводжувалися яскравим сяйвом, видимим за десятки кілометрів. Так, наприклад, пожежа в Усть-Лузі була помітна навіть з Естонії.

Обидва порти — ключові в регіоні та відіграють важливу роль в експорті нафтопродуктів з Росії. За інформацією, отриманою з різних джерел, це вже третій випадок атаки дронів СБУ на об’єкти в Ленінградській області, здійснений у нічний час.​​​​​

На Великдень можливий великий обмін полоненими – Буданов

Керівник Офісу президента Кирило Буданов висловив надію на масштабний обмін полоненими з Росією на Великдень.

Про це він повідомив під час виступу, присвяченого четвертій річниці створення координаційного штабу з питань полонених.

“Наша спільна робота триває щодня, переговори тривають і нові обміни будуть. Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно”, – сказав Буданов.

За словами керівника ОП, за час роботи координаційного штабу було організовано понад 70 обмінів.

Буданов зазначив, що кожне повернення – це результат багатомісячних важких переговорів і спільної роботи.

“Президент України особисто тримає цей процес на контролі, він знає про кожне ключове питання і кожну складну ситуацію. Поруч з нами – наші партнери, без яких багато обмінів було б організувати дуже складно, а інколи, чесно кажучи, майже неможливо”, – додав він.

Керівник ОП підкреслив важливість участі США та ОАЕ в організації обмінів. За словами Буданова, ці держави надали значну допомогу.

Росія виділила на окуповані території України втричі більше коштів, ніж на розвиток своїх двадцяти регіонів

Росія виділила близько $11,8 млрд на інфраструктурні проєкти на окупованих територіях півдня та сходу України в період з 2024 по 2026 роки. Ця сума майже втричі перевищує сукупні витрати на аналогічні ініціативи у 20 російських регіонах.

Про це повідомляє “Reuters”.

Згідно з інформацією агентства, фінансування спрямовується на розвиток дорожньої інфраструктури, залізничної мережі, портових споруд та видобувних підприємств. З 2022 року вже реалізовано понад 2,5 тис кілометрів нових доріг і модернізовано стільки ж залізничних колій.

У рамках окремих проєктів планується будівництво траси “Новоросія” та об’їзної дороги навколо Маріуполя. Крім того, передбачено оновлення портової інфраструктури в Маріуполі та Бердянську.

На захоплених територіях продаються родовища та інші природні ресурси. Деякі з них уже реалізовано, зокрема золото-поліметалеве родовище в Луганській області.

Фахівці наголошують, що обсяг інвестицій і темпи реалізації проєктів свідчать про прагнення Москви зміцнити свої позиції на захоплених територіях у довгостроковій перспективі.

 

Україна — це не наша війна: Трамп розкритикував Мерца за позицію щодо Ірану

Президент США Дональд Трамп розкритикував канцлера Німеччини Фрідріха Мерца за його висловлювання про те, що Німеччина не бачить своєї ролі у конфлікті між США та Іраном.

“Європейська правда” повідомляє, що президент США заявив це на засіданні уряду.

Трамп висловився щодо позиції Мерца щодо Ірану, зазначивши його заяву про те, що “ця війна — не наша”.

“Коли я почув, як глава Німеччини сказав: “Це не наша війна щодо Ірану”, я сказав: “Ну, Україна — це не наша війна, ми допомогли, але Україна — це не наша війна”, — заявив він.

Президент США знову заявив, що між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним існує глибока взаємна неприязнь.

“Я сказав: “Ну, знаєте, війна в Україні — це не наша війна, і це дійсно так, але я хотів би, щоб усіх цих молодих людей перестали вбивати, а їх продовжують вбивати”, — додав Трамп.

Трамп заявив, що США мають можливість завершити цей конфлікт, незважаючи на те, що він, за його словами, «не впливає» на країну.

“Ситуація трохи заспокоюється, і я вважаю, що у нас є шанс це зробити. Але це не впливає на нас, оскільки ми знаходимося за тисячі кілометрів”, – зазначив президент США.