Іван Засядько

В Україні прогнозують тривалі відключення електроенергії взимку

Posted on 12 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Українська енергосистема вступає в зиму в помітно ослабленому стані. Доступна потужність продовжує знижуватися і зараз становить приблизно половину від попереднього рівня.

Таку оцінку навів співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

За несприятливого сценарію взимку тривалість відключень електроенергії може сягати 14–15 годин на добу навіть за помірних морозів. Серед причин експерт називає пошкодження генеруючих потужностей, проблеми з великими підстанціями та загальний знос обладнання.

Одним із найбільш вразливих регіонів вважається Одеська область, де відчувається нестача власної генерації та зберігаються пошкодження магістральних мереж. Серйозні ризики також прогнозуються для Харкова та прифронтових територій.

Складна ситуація може скластися й у Дніпрі, Кривому Розі та Запоріжжі. Обладнання там поступово зношується, а відновлення після пошкоджень часто обмежується терміновими ремонтами без повноцінної модернізації інфраструктури.

Частково знизити навантаження на енергосистему допомагає скорочення промислового споживання. За останні два роки це дозволило вивільнити близько двох гігават потужності, однак цього все одно може виявитися недостатньо для покриття зимового дефіциту в години пікового попиту.

Правозахисники виступили проти передачі Україні старих касетних боєприпасів із Туреччини

Posted on 12 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Human Rights Watch закликала владу США не дозволяти Туреччині передавати Україні велику партію касетних боєприпасів, які десятиліттями зберігалися на турецьких складах. Йдеться про озброєння, частина якого була виготовлена за американськими ліцензіями, виданими ще в 1987 році.

Відповідна заява оприлюднена на сайті организації.

Передбачувана угода оцінюється в 256 млн доларів. До неї входять 12 пускових установок M270, 70 ракет ATACMS M39, понад 2,5 тис. ракет M26 та 47 тис. артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм. Загалом ці боєприпаси містять понад десять мільйонів суббоєприпасів.

У HRW вважають, що вік цих боєприпасів і високий ризик відмови окремих елементів створюють додаткову загрозу для цивільного населення. Організація нагадала, що касетні боєприпаси вражають значні площі, а нерозірвані елементи згодом можуть роками залишатися небезпечними.

З повідомлення, надісланого Конгресу США 6 серпня, випливає, що американська адміністрація готова дозволити передачу. Туреччина пояснює це прагненням позбутися старих запасів озброєння та спрямувати кошти на модернізацію своєї армії, тоді як Україна розраховує використовувати ці системи для посилення вогневих можливостей.

США не є учасником Конвенції щодо касетних боєприпасів, проте з 2009 року в американському оборонному бюджеті діє обмеження на їхній експорт. Human Rights Watch закликає Конгрес скористатися своїми повноваженнями та заблокувати цю угоду.

Київ припинив удари по танкерам біля Новоросійська після звернення США

Posted on 12 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Україна призупинила атаки на танкери, що перевозять казахстанську нафту через порт Новоросійськ. Рішення було ухвалено після звернення віцепрезидента США Джей Ді Венса до Володимира Зеленського під час телефонної розмови 31 липня.

Про це пише Financial Times з посиланням на українських посадовців.

“Вашингтон був стурбований тим, що Україна ще більше дестабілізує нафтові ринки та завдає шкоди американським компаніям, атакуючи танкери, що перевозять нафту з Казахстану до терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) в російському порту Новоросійськ”, – йдеться в повідомленні.

Згадуються насамперед судна, що працюють з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму, через який Казахстан експортує значну частину своєї нафти.

Після 31 липня атак на танкери в районі терміналу КТК не фіксувалося. Українська сторона, як стверджує FT, погодилася не завдавати ударів по інфраструктурі консорціуму та неросійським суднам, якщо вони не перебувають під українськими санкціями і не перевозять російську нафту або інші російські вантажі.

У КТК присутні великі американські компанії. Chevron володіє 50% родовища Тенгіз у Казахстані, ExxonMobil — 25%. Представник адміністрації США підтвердив виданню, що Київ дійсно попереджали про необхідність припинити атаки на неросійські судна та інфраструктуру, пов’язану з постачанням казахстанської нафти.

Раніше удари по терміналу та судноплавству в регіоні вже призводили до перебоїв із транспортуванням. За даними Kpler, у липні обсяг завантаження КТК знизився до 1,3 млн барелів на добу — більш ніж на 300

На тлі проблем із переробкою Росія почала імпортувати бензин з Індії

Posted on 12 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Росія почала закуповувати бензин індійського виробництва на тлі зниження внутрішнього випуску палива. Перша партія прибула до країни 5 серпня, а постачальником виступила компанія Nayara Energy, серед акціонерів якої є “Роснєфть”.

Про це пише Bloomberg.

Паливо доставляли за складною логістичною схемою. Один із танкерів ще 18 червня завантажив близько 42 тис тонн бензину на нафтопереробному заводі у Вадинарі. Потім вантаж перевантажили на інше судно в єгипетській Даміетті та відправили до Росії. Аналітична компанія Kpler зафіксувала ще кілька подібних поставок.

Імпорт відбувається на тлі зниження завантаженості російських НПЗ. За оцінкою EA Analytics, у липні підприємства переробляли близько 3,6 млн барелів нафти на добу — приблизно на третину менше, ніж зазвичай у цей сезон. Українське видання пов’язує скорочення виробництва з серією атак безпілотників на нафтопереробні підприємства.

Водночас Росія продовжує отримувати паливо з Білорусі та інших сусідніх країн. Bloomberg розцінює появу індійських партій разом із цими поставками як ознаку дисбалансу між внутрішнім виробництвом і попитом на бензин.

На тлі цієї ситуації влада також обмежила експорт палива, прагнучи збільшити пропозицію на внутрішньому ринку. За даними джерела, поставки з Індії можуть тривати й надалі.

Добрі дрони зупинили роботу великого нафтохімічного комплексу в Тобольську

Posted on 12 Серпня, 202612 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Нафтохімічний комплекс “ЗапСибНефтехім” у Тобольську Тюменської області призупинив роботу після атаки безпілотників.

За даними Reuters, підприємство зазнало пошкоджень, а терміни відновлення виробництва поки що не визначені.

Губернатор Тюменської області Олександр Моор раніше повідомляв про пожежу на одному з промислових об’єктів регіону після атаки дрона, однак конкретне підприємство не називав. “Сібур”, якому належить комплекс, на запит Reuters коментарів не надав.

Наступного дня після інциденту на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі не виставлялися обсяги скрапленого вуглеводневого газу з тобольського пункту відвантаження. Раніше через нього щодня продавали близько чотирьох тисяч тонн технічної пропан-бутанової суміші.

“ЗапСибНефтехім” вважається найбільшим у Росії виробником скрапленого нафтового газу. За даними джерел агентства, підприємство випускає близько шести мільйонів тонн такої продукції на рік, що становить приблизно 40% російського виробництва. Близько половини цього обсягу використовується як сировина на інших нафтохімічних потужностях “Сібура” в Тобольську.

Сили спеціальних операцій вже заявили про свою причетність до атаки на комплекс. Окупанти офіційно не повідомляли про масштаби пошкоджень та терміни повного відновлення роботи підприємства.

У Німеччині розслідують спробу нападу на український Ан-124 в аеропорту Лейпцига

Posted on 11 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Німецькі слідчі продовжують розслідування інциденту з українським вантажним літаком Ан-124 в аеропорту Лейпциг-Галле. За даними місцевих ЗМІ, 4 серпня безпілотник на великій швидкості врізався в крило літака, що стояв на землі, в районі розташування паливних баків.

Про це пише Tagesschau.

Після зіткнення дрон відскочив і впав, а вибуховий пристрій, що знаходився на ньому, не спрацював. За кілька метрів від апарата виявили ємність із приблизно 600 грамами пластичної вибухівки Semtex. За версією слідства, серйозних наслідків вдалося уникнути завдяки несправності детонатора.

Правоохоронці встановили, що безпілотник був істотно доопрацьований. Його оснастили додатковим акумулятором, камерою, 5G-роутером і двома SIM-картами, а позиційні вогні демонтували.

Передбачається, що така конструкція дозволяла керувати апаратом через мобільну мережу на значній відстані. Неподалік слідчі також знайшли антену, яка могла використовуватися для посилення сигналу.

На дроні, елементах вибухового пристрою та поблизу місця події виявлено сліди ДНК. Німецькі ЗМІ повідомляють, що деякі з них збіглися зі слідами в іншій кримінальній справі, а одна з ліній розслідування веде до Литви.

Слідство також перевіряє можливий зв’язок цієї події з диверсійними інцидентами, що раніше розслідувалися в Європі, у яких західні спецслужби підозрювали російські структури. При цьому прямих доказів причетності Росії саме до атаки на Ан-124 на даний момент публічно не представлено.

В Україні понад мільярд доларів “зависли” у сплачених, але невиконаних військових контрактах

Posted on 11 Серпня, 202611 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Українське Агентство оборонних закупівель накопичило прострочену дебіторську заборгованість за контрактами на постачання озброєння та військової техніки на суму понад 1 млрд доларів. Йдеться про кошти, які держава вже перерахувала за продукцію, що не була поставлена у передбачені договорами терміни.

Про це повідомляє видання Clash Report.

Станом на 1 січня 2026 року сума такої заборгованості становила 45,8 млрд гривень, або близько $1,07 млрд. Серед продукції, яка не надійшла до українських підрозділів вчасно, називалися боєприпаси, бронетехніка та безпілотники.

Частину проблем у сфері закупівель українські чиновники пояснюють тим, що терміни виконання одразу кількох великих контрактів закінчилися наприкінці 2025 року. Крім того, влітку минулого року російські удари пошкодили два великі підприємства українського ВПК, через що було призупинено контракти на суму понад 20 млрд гривень.

До кінця липня 2026 року обсяг простроченої заборгованості вдалося скоротити приблизно втричі — до 14,6 млрд гривень. Це сталося після відновлення роботи пошкоджених підприємств та виконання частини раніше затриманих поставок.

При цьому ще близько 11,2 млрд гривень залишаються заблокованими через судові розгляди з чотирма постачальниками за контрактами, укладеними у 2024 році. Таким чином, значна частина коштів, виділених на оборонні закупівлі, як і раніше, пов’язана з проблемними або невиконаними угодами.

ISW прогнозує посилення ударів по українській енергетиці напередодні зими

Posted on 11 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Росія може посилити удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі України напередодні опалювального сезону. Аналітики пов’язують можливу активізацію атак, зокрема, з дефіцитом ракет-перехоплювачів для українських комплексів Patriot.

Такий прогноз зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW)

В ISW зазначають, що Patriot залишаються для України ключовим засобом перехоплення балістичних ракет. Скорочення запасів боєприпасів до цих систем, за оцінкою аналітиків, може підвищити вразливість української інфраструктури та створити додаткові ризики в період підготовки до зими.

Автори доповіді вважають, що російська стратегія, як і раніше, передбачає продовження бойових дій на виснаження, тиск на лінії фронту та удари по містах і інфраструктурних об’єктах. Окремо аналітики припускають, що масовані удари по енергетичній системі Києва можуть відбутися вже в найближчі тижні.

В інституті також пов’язують військову ситуацію з перспективами переговорів. На думку аналітиків, Москва не зацікавлена у заморожуванні конфлікту на нинішніх умовах і може розраховувати на продовження тиску, якщо вважає військовий шлях досягнення своїх цілей результативним.

Таким чином, майбутній опалювальний сезон в ISW називають одним із найбільш ризикованих періодів для української енергетики. При цьому йдеться саме про аналітичний прогноз інституту, а не про офіційно оголошені плани

Україна ризикує недоотримати частину європейського фінансування в рамках програми Ukraine Facility

Posted on 11 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Уряд України має намір прискорити виконання зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility, щоб отримати максимально можливий обсяг коштів від Євросоюзу.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що для Києва це вкрай необхідний фінансовий ресурс.

На нараді з профільними міністрами влада проаналізувала виконання передбачених програмою умов. Окрему увагу приділили простроченим зобов’язанням та проблемним напрямкам, через які Україна вже ризикує недоотримати частину запланованих коштів.

“Окремо розібрали кроки, які вже зараз створюють ризик недоотримання коштів”, — зазначив очільник українського уряду.

Найближчим часом Кабмін розраховує погасити накопичені зобов’язання та виконати вимоги, встановлені на третій квартал. За кожним проблемним напрямком визначено відповідальних чиновників та терміни завершення необхідної роботи.

В уряді наголошують, що виконання умов Ukraine Facility безпосередньо пов’язане з подальшим надходженням зовнішнього фінансування. Тому українська влада має намір заздалегідь опрацьовувати вимоги програми, щоб знизити ризик затримки або втрати чергових траншів.

“Це критично необхідний ресурс для країни”, — наголосив прем’єр.

За даними Корецького, на сьогодні Україна отримала 29,5 млрд євро з 46,8 млрд євро, передбачених українським планом у рамках програми. Решта фінансування залежатиме, зокрема, від виконання узгоджених з ЄС зобов’язань.