Росія розширює тіньовий флот для перевезення СПГ напередодні посилення санкцій ЄС

Росія збільшує тіньовий флот для перевезення скрапленого природного газу. Москва закуповує вживані газовози на вторинному ринку та вводить в експлуатацію судна власного виробництва перед набранням чинності нових обмежень Євросоюзу.

Про це пише Financial Times.

За останні шість місяців компанія Windward зафіксувала продаж щонайменше восьми вживаних СПГ-танкерів, які потім використовувалися для перевезення російських вантажів. Наразі чисельність тіньового СПГ-флоту оцінюється в 25 газовозів, включаючи два нові судна, побудовані на російській верфі “Звєзда”.

Розширення такого флоту має дозволити Росії продовжувати експорт СПГ після посилення європейських санкцій у 2027 році. Ця тактика нагадує схему з нафтовими танкерами, які працюють поза західною системою страхування та документації.

“Тіньовий флот нафтових танкерів мав прецеденти в Ірані та Венесуелі. Але жодна інша країна не досягла такого рівня технологічного прогресу у видобутку газу на момент запровадження санкцій. Це унікальне явище”, — заявила дослідниця New Energy Advancement Hub Ірина Миронова.

При цьому газовози мають складнішу конструкцію, ніж нафтові танкери. Для перевезення СПГ потрібні спеціальні системи глибокого охолодження, що підтримують температуру близько мінус 162 °C, а будівництво одного такого судна оцінюється приблизно в 300 млн доларів. Додаткова складність пов’язана з арктичними маршрутами: для частини поставок потрібні судна льодового класу.

За даними FT, частина російських СПГ-танкерів належить пов’язаним із Росією фіктивним компаніям у Дубаї, Гонконзі та Сінгапурі. Для приховування походження вантажів використовуються методи, схожі на ті, що застосовуються у нафтовому тіньовому флоті: відключення сигналів та перевантаження з судна на судно.

Головним обмеженням для Росії залишаються технології. Французька компанія GTT, яка є майже монополістом у виробництві спеціалізованих систем зберігання газу, ще у 2023 році призупинила виконання російських контрактів через санкції ЄС. Тому, як вважають аналітики, Москві, ймовірно, доведеться активніше шукати судна на ринку вживаних газовозів.

Минулого тижня країни Євросоюзу отримали вказівку з Брюсселя інформувати керівництво ЄС про поставки СПГ танкерами російським клієнтам. При цьому Євросоюз не ухвалив рішення про заборону експорту СПГ з країн-членів до третіх країн, незважаючи на наполегливі спроби грецьких представників вплинути на ситуацію.

ЄС може відмовитися від великих пакетів санкцій проти Росії

Європейський Союз розглядає можливість зміни підходу до санкцій проти Росії. У Брюсселі обговорюють відмову від великих пакетів обмежень на користь окремих рішень або невеликих тематичних блоків.

Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

Один із співрозмовників FT заявив, що нещодавно затверджений пакет може стати останнім у колишньому форматі. Приводом стала ситуація з 21-м пакетом санкцій, який Греція кілька тижнів блокувала через власні економічні інтереси.

“Тепер цілком очевидно, що цей підхід більше не працює”, — додав співрозмовник видання.

Новий підхід має знизити ризик того, що одна країна зможе зупинити весь пакет санкцій, домагаючись поступок з окремого питання. У випадку з Грецією суперечка стосувалася перевезення російського скрапленого природного газу суднами компанії Dynagas.

У підсумку країни ЄС знайшли компроміс. Компаніям тимчасово дозволили виконувати лише контракти на перевезення СПГ, укладені до 24 лютого 2022 року. Розширення подібних поставок для європейських операторів заборонили.

Це стало першим випадком фактичного пом’якшення вже узгоджених економічних санкцій проти Росії. Частина європейських дипломатів різко розкритикувала позицію Афін, заявивши, що Греція поставила весь пакет обмежень у залежність від власних вимог.

У ЄС узгодили 21-й пакет санкцій проти Росії

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що країни Євросоюзу домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії.

Про це вона повідомила у соцмережі X.

За словами фон дер Ляєн, ще 32 російські банки потраплять під заборону на фінансові операції. Крім того, Євросоюз робить крок до офіційної заборони на в’їзд для російських військових.

Переговори щодо нового пакету заходів проходили складно. Раніше Греція виступала проти заборони європейським компаніям перевозити російський СПГ до третіх країн. У підсумку країни ЄС узгодили компроміс: дозволити виконання лише тих контрактів на перевезення російського СПГ, які були укладені до 24 лютого 2022 року.

Греція, Мальта та Кіпр також висловлювали занепокоєння через збереження граничної ціни на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель. ЄС продовжив дію обмеження до четверга, щоб отримати більше часу для пошуку компромісу.

Частину пропозицій із остаточного варіанту пакету вилучили через економічні ризики. Під час переговорів Австрія порушувала питання щодо Raiffeisen Bank International, який домагається компенсації за конфіскацію активів у Росії на суму 2,44 млрд євро.

Крім того, з документа вилучили пропозицію про поступову заборону імпорту російської риби. Низка країн ЄС побоювалася зростання цін для споживачів та негативних наслідків для рибопереробної галузі.

До остаточної версії також не увійшли санкції проти глави РПЦ Кирила та обмеження для колишніх російських військовослужбовців. Як повідомляється, проти цих пунктів, зокрема, виступала Болгарія.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

Сибіга закликав Захід до “нищівного тиску” на Росію після удару по Києву

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічної атаки на Київ закликав західних партнерів до більш жорстких дій проти Росії. Москві необхідно дати рішучу відповідь через санкції, міжнародну ізоляцію та прискорення надання військової допомоги Україні.

Про це глава МЗС написав в соцмережі “Х”.

Сибіга заявив, що Київ зазнав однієї з наймасштабніших балістичних атак за весь час війни. Він звинуватив російське керівництво у продовженні війни проти цивільного населення та наголосив, що тиск на Кремль має посилюватися без перерв.

Глава українського МЗС окремо звернувся до Європейського Союзу із закликом негайно розблокувати 21-й пакет санкцій проти Росії. На його думку, нові обмеження мають позбавляти Москву ресурсів для продовження бойових дій.

“Ми закликаємо до вжиття адекватних рішучих заходів у відповідь. Нам потрібен нищівний тиск на Москву, щоб покласти край цьому терору”, – написав дипломат.

Окрім санкцій, Сибіга зажадав прискорити постачання засобів протиповітряної оборони, зокрема систем та перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. Він наголосив, що саме рішення щодо ППО наразі залишаються одним із головних запитів Києва до союзників.

Також міністр виступив проти повернення Росії до міжнародного спорту. За його словами, допуск російських спортсменів до змагань за нинішніх обставин сприйматиметься як спроба закрити очі на дії Москви.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії 

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

Трамп припустив ухвалення нового закону про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що законопроект про додаткові санкції проти Росії має хороші шанси на ухвалення. Йдеться про ініціативу, яку раніше просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Іраку Алі Аль-Заїді журналісти запитали Трампа, чи готовий він підписати новий закон про санкції найближчим тижнем або двома. У відповідь американський президент зазначив, що Грем дуже наполегливо домагався ухвалення цього документа.

“Я знаю, що Ліндсі дуже цього хотів. Думаю, вони можуть додати до законопроєкту ще й Іран. Це було б дуже важливо, якщо вони справді це зроблять. Також можуть додати Хезболлу. Тобто якщо ви ведете бізнес з Хезболлою, це теж потраплятиме під дію закону”, – сказав Трамп.

Президент США підкреслив, що питання зараз розглядається. Він назвав ініціативу своєрідним кроком “на честь Ліндсі”, оскільки той вважав цей законопроект одним зі своїх пріоритетів.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Білий дім узгодив версію двопартійного законопроекту про санкції проти Росії. Сам Грем незадовго до своєї раптової смерті говорив про досягнуту згоду з адміністрацією Трампа з цього питання.

Білий дім підтримав проект нових санкцій США проти Росії

Білий дім погодив законопроект про нові жорсткі санкції проти Росії. Про це заявив автор ініціативи, американський сенатор Ліндсі Грем.

Про це повідомляє “РБК-Україна”

За словами сенатора, тепер очікується розгляд і ухвалення документа в Конгресі США.

“Ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”, – наголосив Грем.

Законопроєкт надає президенту США право вводити тарифи та обмеження проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ. Під ці заходи також можуть потрапити іноземні компанії та держави, які допомагають Москві обходити вже діючі санкції.

Грем заявив, що Вашингтон має намір провести консультації з країнами, які закуповують російські енергоресурси або беруть участь в обході обмежень. За словами сенатора, мета нових заходів — посилити тиск на Росію та підштовхнути її до завершення війни.