Сибіга закликав Захід до “нищівного тиску” на Росію після удару по Києву

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічної атаки на Київ закликав західних партнерів до більш жорстких дій проти Росії. Москві необхідно дати рішучу відповідь через санкції, міжнародну ізоляцію та прискорення надання військової допомоги Україні.

Про це глава МЗС написав в соцмережі “Х”.

Сибіга заявив, що Київ зазнав однієї з наймасштабніших балістичних атак за весь час війни. Він звинуватив російське керівництво у продовженні війни проти цивільного населення та наголосив, що тиск на Кремль має посилюватися без перерв.

Глава українського МЗС окремо звернувся до Європейського Союзу із закликом негайно розблокувати 21-й пакет санкцій проти Росії. На його думку, нові обмеження мають позбавляти Москву ресурсів для продовження бойових дій.

“Ми закликаємо до вжиття адекватних рішучих заходів у відповідь. Нам потрібен нищівний тиск на Москву, щоб покласти край цьому терору”, – написав дипломат.

Окрім санкцій, Сибіга зажадав прискорити постачання засобів протиповітряної оборони, зокрема систем та перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. Він наголосив, що саме рішення щодо ППО наразі залишаються одним із головних запитів Києва до союзників.

Також міністр виступив проти повернення Росії до міжнародного спорту. За його словами, допуск російських спортсменів до змагань за нинішніх обставин сприйматиметься як спроба закрити очі на дії Москви.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії 

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

Трамп припустив ухвалення нового закону про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що законопроект про додаткові санкції проти Росії має хороші шанси на ухвалення. Йдеться про ініціативу, яку раніше просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Іраку Алі Аль-Заїді журналісти запитали Трампа, чи готовий він підписати новий закон про санкції найближчим тижнем або двома. У відповідь американський президент зазначив, що Грем дуже наполегливо домагався ухвалення цього документа.

“Я знаю, що Ліндсі дуже цього хотів. Думаю, вони можуть додати до законопроєкту ще й Іран. Це було б дуже важливо, якщо вони справді це зроблять. Також можуть додати Хезболлу. Тобто якщо ви ведете бізнес з Хезболлою, це теж потраплятиме під дію закону”, – сказав Трамп.

Президент США підкреслив, що питання зараз розглядається. Він назвав ініціативу своєрідним кроком “на честь Ліндсі”, оскільки той вважав цей законопроект одним зі своїх пріоритетів.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Білий дім узгодив версію двопартійного законопроекту про санкції проти Росії. Сам Грем незадовго до своєї раптової смерті говорив про досягнуту згоду з адміністрацією Трампа з цього питання.

Білий дім підтримав проект нових санкцій США проти Росії

Білий дім погодив законопроект про нові жорсткі санкції проти Росії. Про це заявив автор ініціативи, американський сенатор Ліндсі Грем.

Про це повідомляє “РБК-Україна”

За словами сенатора, тепер очікується розгляд і ухвалення документа в Конгресі США.

“Ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”, – наголосив Грем.

Законопроєкт надає президенту США право вводити тарифи та обмеження проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ. Під ці заходи також можуть потрапити іноземні компанії та держави, які допомагають Москві обходити вже діючі санкції.

Грем заявив, що Вашингтон має намір провести консультації з країнами, які закуповують російські енергоресурси або беруть участь в обході обмежень. За словами сенатора, мета нових заходів — посилити тиск на Росію та підштовхнути її до завершення війни.

Країни Балтії вимагають від ЄС швидше відмовитися від російської нафти

Естонія, Латвія та Литва закликають Євросоюз прискорити введення повної заборони на імпорт російської нафти. У країнах Балтії вважають, що подальші відстрочки вже не мають достатніх економічних та енергетичних підстав.

Про це пише Financial Times.

Це питання обговорювалося на рівні міністрів енергетики країн ЄС. Однак просування ініціативи залишається складним через розбіжності позицій всередині Євросоюзу та побоювання частини держав щодо цін і стабільності поставок.

Спочатку Єврокомісія планувала представити пропозицію про поетапну заборону російської нафти ще навесні. Пізніше документ зняли з порядку денного на тлі ризиків для світового енергетичного ринку, зокрема можливих перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку.

Балтійські країни наполягають, що ці побоювання не виправдалися, а доходи від експорту енергоносіїв, як і раніше, допомагають Росії фінансувати війну проти України. Тому, на їхню думку, ЄС має діяти швидше й рішучіше.

При цьому всередині союзу зберігається опір з боку країн, які все ще частково залежать від російської нафти або побоюються зростання цін. Серед них називають Угорщину та Словаччину.

Навіть у разі досягнення політичної згоди повна відмова від російських енергоносіїв потребуватиме часу. Європейським країнам доведеться перебудувати ланцюги поставок та адаптувати енергетичний ринок до нових умов.

Франція та Італія висловили сумніви щодо ініціативи ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим

У Євросоюзі виникли розбіжності щодо пропозиції заборонити в’їзд колишнім російським військовослужбовцям. Франція та Італія зайняли обережну позицію щодо цієї ініціативи.

Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про захід, який Єврокомісія запропонувала включити до 21-го пакету санкцій проти Росії. Брюссель хоче вперше обмежити в’їзд до ЄС для осіб, які служили в російських збройних силах після початку повномасштабної війни проти України.

Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа має залишатися закритою для тих, хто брав участь у вторгненні. Новий пакет санкцій також стосується енергетики, фінансових послуг, криптовалют, торгівлі та російського “тіньового флоту”.

Для затвердження санкцій потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Тому сумніви Парижа та Рима можуть ускладнити переговори або призвести до зміни формулювань майбутнього візового заходу.

Окремі питання викликає практична реалізація заборони. Країнам ЄС доведеться визначити, як перевіряти участь особи в російській армії, які дані використовувати та як розглядати випадки дезертирів, прохачів притулку або людей, яких могли мобілізувати примусово.

Якщо пропозиція залишиться в остаточному тексті пакету санкцій, вона стане одним із найпомітніших візових заходів ЄС щодо російських громадян з початку повномасштабної війни. Поки що це залишається предметом переговорів між країнами Євросоюзу.

Депутати Німеччини та Франції закликали затримувати судна російського “тіньового флоту”

Німецькі та французькі парламентарії виступили за посилення заходів проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу санкцій та перевезення енергоресурсів.

Відповідну ініціативу планують розглянути 22 червня на засіданні Німецько-французької парламентської асамблеї. У проєкті документа йдеться про необхідність посилити контроль за такими суднами та затримувати їх у разі порушення чинного законодавства.

Крім того, депутати пропонують активніше співпрацювати з державами, під прапорами яких ходять судна “тіньового флоту”. Це має ускладнити використання зручних юрисдикцій для обходу європейських обмежень.

Автори ініціативи вважають, що російський “тіньовий флот” створює загрози не лише для санкційної політики Європи, а й для безпеки, екології та критичної інфраструктури.

У Бундестазі також заявили, що така схема допомагає Москві отримувати кошти для продовження конфлікту проти України, тому тиск на перевізників та пов’язані з ними структури необхідно посилювати.

Болгарія заблокувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії

Болгарія відмовилася підтримати запропонований Єврокомісією 21-й пакет санкцій проти Росії. За даними європейських дипломатів, головною причиною стало намір включити до санкційного списку главу Російської православної церкви патріарха Кирила.

У Софії вважають, що такі обмеження можуть сприйматися як втручання в релігійні питання. Через цю позицію Болгарія висловила незгоду під час обговорення проєкту санкцій на рівні послів країн ЄС.

Крім того, зауваження до нового пакету є й щодо енергетичного блоку. Кілька держав, зокрема Болгарія, висловили побоювання через пропозицію заморозити верхню межу цін на російську нафту, щоб не допустити її подальшого зростання.

Обговорення пакету санкцій продовжиться на засіданні Комітету постійних представників ЄС. Для ухвалення нових обмежень необхідне одностайне рішення Ради ЄС. За даними «Європейської правди», Брюссель розраховує узгодити 21-й пакет до 15 липня, оскільки до цього терміну потрібно оновити механізм цінової межі на російську нафту.

Російські акції різко знецінилися після слів Трампа про нафтові санкції

Російський фондовий ринок відреагував падінням на заяву президента США Дональда Трампа про можливе відновлення санкцій проти нафтового сектору РФ. Індекс Московської біржі за підсумками торгів знизився на 2,05%, а протягом сесії опускався до 2475 пунктів — мінімального рівня з 27 жовтня минулого року.

Найбільше впали акції нафтових компаній. Акції “Роснєфті” втратили 5,5%, «Лукойла» — 5,3%, “Сургутнєфтєгаза” — 3,1%. Також подешевшали “Газпром нафта” і “Татнєфть”, чиї підприємства раніше стикалися з наслідками атак безпілотників.

Додатковий тиск на ринок спричинило зниження світових цін на нафту. Brent вперше з березня опустилася нижче 80 доларів за барель, втративши близько 10% вартості за день. Аналітики пов’язують це з очікуваннями деескалації на Близькому Сході та можливим розблокуванням Ормузької протоки.

За оцінками економістів, з початку року російський ринок акцій уже втратив близько 3 трлн рублів капіталізації. Якщо порівнювати з довоєнними рівнями, падіння становить приблизно 13 трлн рублів, а сумарна вартість публічних російських компаній наблизилася до мінімальних значень щодо розміру економіки за останні десятиліття.