Президент України Володимир Зеленський уперше публічно прокоментував різкі заяви президента США Дональда Трампа. На спеціально скликаній пресконференції, присвяченій планам на 2025 рік, політик дав зрозуміти, що не збирається йти на поступки, яких від нього чекають у Вашингтоні.
Головні розбіжності полягають у тому, що український лідер категорично не згоден із пропонованим “відшкодуванням” за всю раніше надану американцями допомогу, чого домагається Трамп. Український президент наполягає: фінансування, яке надходило за часів Байдена, було грантовим, тож держава не зобов’язана повертати чи компенсувати “борг”.
Водночас Зеленський пропонує зовсім інший формат економічної угоди: США могли б отримувати прибутки від використання українських ресурсів, однак винятково в обмін на майбутню допомогу — військову та фінансову, а не як “компенсацію” вже здійснених постачань. Крім того, президент України хоче, щоби Сполучені Штати захистили ключові родовища й об’єкти інфраструктури системами Patriot та іншими видами ППО, закриваючи небо над Україною.
Зеленський вкотре підтвердив: будь-які домовленості про припинення вогню можливі тільки за наявності реальних гарантій безпеки для України. Ідеться про фінансування 800-тисячної армії з боку Заходу, участь іноземних контингентів на території України та вступ країни до Євросоюзу.
США, однак, демонструють протилежний підхід. У Пентагоні вкотре заявили, що не планують ані вводити війська до України, ані посилювати свою роль у будь-яких “гарантійних” угодах. За словами Дональда Трампа, американська підтримка не має передбачати зобов’язання “воювати” за Україну.
Однією з ключових вимог Трампа були швидкі вибори в Україні, чого Зеленський теж не збирається робити. Президент вважає, що вибори під час активної фази війни неможливі, тим паче без розв’язання економічних викликів.
Ставка Києва тепер переноситься на європейські столиці. Зеленський розраховує отримати підтримку з боку Франції та інших держав ЄС: за його словами, Макрон уже найближчим часом спробує донести “союзну” з Україною позицію Трампу. Крім того, під час заходів з нагоди третьої річниці початку повномасштабного вторгнення Росії Зеленський планує залучити європейські країни до нового саміту — прагнучи “вирівняти” спільну лінію проти вимог США.
Така прямолінійна відмова від американських умов цілком може обернутися зупиненням допомоги з боку США. Сам Зеленський уникав обговорення цього аспекту. Але Дональд Трамп та його радники неодноразово заявляли, що Америка готова згортати фінансування й військові поставки, якщо Київ не погодиться на “ресурсну” угоду у найближчі терміни. Спецпредставник Трампа Стівен Уіткофф навіть назвав дату — угоду можуть підписати “до кінця наступного тижня”.
Якщо ж угода так і не буде укладена, США можуть перейти до “радикального” тиску на Україну, аж до застосування санкцій проти Києва. В такому разі у Зеленського лишається лише один рятівний варіант — пошук ресурсів у самій Європі. Проте чи готовий ЄС повністю замінити американську підтримку, залишається під великим питанням.
Головне протиріччя між Україною й адміністрацією Трампа полягає у принципах “компенсації” вже отриманої допомоги та умовах майбутнього миру. Зеленський пропонує, щоб США продовжували інвестувати в оборону України, а всі зобов’язання щодо повернення коштів були добровільними й прив’язаними до подальших кроків Штатів у підтримці Києва. Трамп же вимагає негайних поступок і гарантій віддачі “українських боргів”.
Політика Києва — це ставка на Європу, пошук “єдиного фронту” з європейськими лідерами. Проте час грає проти України, адже без активної підтримки США військово-економічна міць країни може різко скоротитися. Переговори тривають, і їх підсумок визначить, у який бік рухатиметься українська держава в найближчій перспективі: чи зможе Київ зберегти допомогу від Заходу, чи натомість зіткнеться з небезпечним vacuum’ом міжнародної підтримки.
