російські дрони Архіви

Румунські F-16 вперше збили російські реактивні дрони над Чорним морем

Posted on 18 Жовтня, 2026 by Іван Засядько

Румунські винищувачі F-16 знищили два реактивні ударні безпілотники “Герань”, які порушили повітряний простір країни над Чорним морем. Для їх перехоплення з авіабази Борча підняли два літаки, що перебували на бойовому чергуванні.

Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії.

Перший безпілотник увійшов у румунський повітряний простір і був збитий у районі міста Суліна приблизно через дві хвилини. Другий знищили через чотири хвилини — на схід від Суліни. Вся операція тривала менше п’яти хвилин.

У Міноборони Румунії повідомили, що лише за останній тиждень радари вісім разів фіксували повітряні цілі поблизу українсько-румунського кордону. У чотирьох випадках безпілотники ненадовго заходили в повітряний простір країни.

Інцидент стався на тлі частіших атак в акваторії Чорного моря. Румунське військове відомство заявило, що продовжує змінювати порядок реагування на повітряні загрози та посилювати захист території країни.

Навіщо РФ б’є по мостах у Києві та до чого це може призвести

Posted on 5 Жовтня, 20267 Жовтня, 2026 by Микола Донченко

На початку жовтня російські війська почали регулярно атакувати мостові переходи через Дніпро у Києві. Для столиці це принципово нова загроза: пошкодження навіть однієї великої переправи здатне створити проблеми далеко за межами конкретного району – від заторів і перебоїв у роботі громадського транспорту до складнощів із постачанням.

Серія ударів показує, що мости дедалі більше стають окремою ціллю російських атак. Ідеться не лише про спроби пошкодити інфраструктуру, а й про тиск на транспортну систему міста та логістику загалом.

Від окремих ударів до системної загрози

Однією з перших цілей став Південний мостовий перехід. У ніч на 1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували район мосту. Один з ударів стався у той момент, коли переправою рухався потяг метро. Пасажири не постраждали.

Наступної доби атаки повторилися. У ніч на 3 жовтня під удар потрапив уже Північний міст, де було пошкоджено дорожню та транспортну інфраструктуру.

Саме повторюваність атак викликає найбільше занепокоєння. Навіть якщо один удар не здатний зруйнувати великий міст, серія влучань у ті самі елементи конструкції може поступово ускладнювати його експлуатацію та змушувати міську владу запроваджувати обмеження.

Окрему увагу аналітики звертають на модернізацію російських ударних безпілотників. За даними Інституту вивчення війни (ISW), РФ продовжує експериментувати з бойовими частинами та системами наведення дронів типу Shahed, які росіяни називають “Герань”.

Для атаки на складні інженерні споруди точність має не менше значення, ніж потужність вибуху. Мости спроєктовані із великим запасом міцності, тому одиничного влучання зазвичай недостатньо. Набагато небезпечнішими є повторні удари по опорах, стиках та інших критичних елементах.

Саме тому російська тактика може полягати не у спробі одномоментно обвалити переправу, а в поступовому накопиченні пошкоджень. Навіть без руйнування мосту цього іноді достатньо, щоб рух ним довелося обмежити до завершення технічного обстеження.

Чому мости мають настільки велике значення

Київ фактично розділений Дніпром на дві великі частини, між якими щодня переміщуються сотні тисяч людей. Через переправи проходить громадський транспорт, вантажні автомобілі, службові машини та значна частина міської логістики.

Тому навіть часткове перекриття одного мосту одразу збільшує навантаження на сусідні. Якщо обмеження запроваджуються одночасно на кількох переправах, проблема швидко виходить за межі окремої транспортної розв’язки.

Для Росії це дає очевидний результат: для створення серйозних труднощів необов’язково повністю руйнувати міст. Достатньо зробити його експлуатацію небезпечною або суттєво обмежити пропускну здатність.

Мости через Дніпро важливі не лише для самого Києва. Столиця залишається одним із найбільших транспортних вузлів країни, через який проходять автомобільні та залізничні маршрути між різними регіонами.

У військовому сенсі удари по транспортній інфраструктурі можуть бути спрямовані на уповільнення переміщення вантажів, техніки та людей. Водночас значення конкретної київської переправи для постачання фронту не варто перебільшувати: українська логістична система не залежить від одного мосту і має альтернативні маршрути.

Проте кожне перекриття означає довший шлях, додаткове навантаження на дороги та більші витрати. Саме накопичення таких проблем і може бути одним із російських розрахунків.

Що це означає для економіки міста

Не менш відчутними можуть бути цивільні наслідки. Київ – найбільший споживчий ринок і один із головних логістичних центрів України. Щодня до міста заходять великі обсяги продуктів, пального, медикаментів та інших товарів.

Якщо вантажний транспорт доводиться масово перенаправляти на інші маршрути, доставка стає довшою і дорожчою. Для великого бізнесу це означає додаткові витрати, для малого – ще один ризик у ситуації, коли підприємці й без того працюють під час війни.

Саме тому наслідки атак можуть проявлятися не одразу. Один закритий міст не створює дефіциту товарів наступного ранку, але тривалі обмеження здатні поступово впливати на вартість логістики та роботу окремих компаній.

Для більшості киян головною проблемою вже зараз є не військова логістика, а щоденне пересування містом. Значна частина населення живе на лівому березі, тоді як багато робочих місць, державних установ та інших об’єктів розташовані на правому.

Коли частина переправ працює з обмеженнями, потік автомобілів переходить на інші мости. У результаті виникають затори, змінюються маршрути громадського транспорту, а звичайна дорога на роботу або додому може займати значно більше часу.

Особливо складною така ситуація є для людей похилого віку, людей з інвалідністю та сімей із маленькими дітьми. Окреме питання – стабільна робота екстрених служб і доставка необхідних вантажів до медичних закладів на обох берегах.

Навіщо Росії це потрібно саме зараз

Удари по мостах вписуються у ширшу російську кампанію тиску на українську інфраструктуру напередодні холодного сезону. Ймовірний розрахунок полягає не лише у фізичному пошкодженні переправ, а у створенні постійної невизначеності та необхідності витрачати ресурси на захист, ремонт і перебудову міської логістики.

У цьому сенсі мости є особливо зручною ціллю: їх необов’язково повністю знищувати, щоб досягти відчутного ефекту. Навіть тимчасові обмеження руху створюють проблеми, які швидко виходять далеко за межі самої переправи.

Якщо атаки продовжаться, це може свідчити про зміну російських пріоритетів – від ударів по окремих об’єктах до спроб системно ускладнювати нормальне функціонування великих українських міст.

Реактивні “Шахеди” стали масовими: чи встигає Україна перебудувати ППО

Posted on 28 Вересня, 2026 by Микола Донченко

Під час повітряної атаки в ніч на 28 вересня Росія застосувала проти України 165 безпілотників. Майже половина з них – 79 апаратів – була реактивною. Ще кілька місяців тому такі дрони сприймалися як відносно рідкісна модифікація звичайного “Шахеда”. Тепер вони стають одним із головних інструментів російських ударів.

За попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона збила або подавила 112 повітряних цілей. Водночас влучання зафіксували на 14 локаціях, ще на семи впали уламки збитих апаратів.

Ця статистика показує масштаб атаки, але не дає відповіді на ключове питання: скільки саме реактивних дронів вдалося знищити. У зведенні наведено загальний результат щодо всіх типів безпілотників – від ударних апаратів до дешевших імітаторів. Окремого показника ефективності ППО проти швидкісних цілей немає.

Проте вже сама кількість реактивних дронів свідчить, що Росія переходить до нової моделі повітряної війни. Її мета полягає не лише в тому, щоб завдати удару по конкретному об’єкту, а й у тому, щоб змусити українську оборону витрачати більше ресурсів на кожне перехоплення.

Швидкість змінює правила перехоплення

Звичайний “Шахед” із поршневим двигуном рухається зі швидкістю приблизно 150-180 км/год. Це все ще небезпечна ціль, однак її політ залишає певний час для виявлення, передачі інформації між підрозділами та підготовки до перехоплення.

Проти таких апаратів Україна навчилася застосовувати мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі. Саме розвиток відносно дешевих перехоплювачів дозволив зменшити залежність від дорогих зенітних ракет.

Реактивні дрони створюють іншу проблему. За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната, їхня швидкість зазвичай становить близько 400 км/год. Деякі типи ракето-дронів, зокрема S8000 “Бандероль”, можуть розганятися приблизно до 600 км/год.

За таких умов розрахунок мобільної групи має значно менше часу, щоб побачити ціль, визначити напрямок її руху та відкрити прицільний вогонь. Ще складніше звичайному дрону-перехоплювачу: якщо він повільніший за ворожий апарат, наздогнати ціль після невдалого заходу практично неможливо.

Швидкість також скорочує час між оголошенням загрози та появою дрона над містом. Маршрут може кілька разів змінитися, а інформація про напрямок польоту швидко втратити актуальність.

Росія випробовує не окрему модель, а нову тактику

Реактивні безпілотники з’являлися в українському небі й раніше. Однак протягом літа їхня кількість почала швидко зростати. У липні, за даними Повітряних сил, Росія використала вп’ятеро більше таких апаратів, ніж у червні.

Наприкінці серпня Юрій Ігнат говорив, що під час окремих атак реактивні дрони вже становили приблизно половину запущених цілей. Наліт 28 вересня фактично підтвердив, що це співвідношення стає звичним: із 165 безпілотників реактивними були 79.

Одночасно Росія продовжує запускати поршневі “Шахеди”, “Гербери” та дрони-імітатори. Змішування різних типів цілей у межах одного удару ускладнює роботу ППО. Оператори мають швидко визначити, який об’єкт можна подавити засобами РЕБ, проти якого достатньо мобільної групи, а де доведеться застосовувати авіацію або зенітну ракету.

Атаки також можуть розтягуватися на багато годин. Замість одного великого нальоту противник запускає дрони невеликими хвилями, змушуючи підрозділи ППО довго залишатися в бойовій готовності. Це збільшує навантаження на людей, техніку та систему оповіщення.

Навіщо Росії дорожчий безпілотник

Реактивний дрон складніший і дорожчий за звичайний “Шахед”. Йому потрібен турбореактивний двигун, більше пального та компоненти, здатні працювати за вищих температур і навантажень.

Проте такий апарат усе одно може обходитися дешевше за повноцінну крилату ракету. Для Росії це проміжний варіант між відносно повільним ударним безпілотником і дорогим ракетним озброєнням.

Головна перевага полягає не лише у швидкості. Реактивний дрон змушує Україну залучати засоби, які мають відповідні характеристики. Кулеметна мобільна група або недорогий перехоплювач можуть не встигнути відпрацювати, тому в повітря доводиться підіймати винищувачі або використовувати наземні зенітні комплекси.

Так виникає невигідний обмін: для знищення порівняно дешевого безпілотника може знадобитися дорожча ракета, а авіація витрачає паливо, боєприпаси та ресурс літаків. Навіть якщо більшість цілей буде збито, противник намагатиметься виснажувати систему повторними атаками.

Саме тому оцінювати ефективність ППО лише за відсотком знищених апаратів недостатньо. Важливо також розуміти, якими засобами їх збили та скільки ресурсів довелося витратити.

Чому не можна покладатися на один тип захисту

Універсального засобу проти всіх російських дронів не існує. Звичайний “Шахед”, реактивна “Герань”, імітатор та “Бандероль” мають різні швидкість, висоту, дальність і принципи наведення.

Спроба збивати кожен реактивний безпілотник зенітною ракетою створить надмірне навантаження на запаси ППО. Водночас ставка виключно на дешеві дрони-перехоплювачі також не розв’язує проблему: наявні моделі не завжди здатні наздогнати ціль, яка летить зі швидкістю 400-500 км/год.

Тому захист має залишатися багаторівневим. Перший елемент – раннє виявлення, адже додаткові хвилини дозволяють підготувати засіб перехоплення та вивести його на потрібну траєкторію. Другий – швидкі дрони-перехоплювачі, здатні діяти не лише навздогін, а й зустрічати ціль на розрахованому маршруті. Третій – авіація та наземні комплекси для тих апаратів, які становлять найбільшу загрозу.

РЕБ також зберігає значення, хоча її можливості залежать від системи навігації та керування конкретного дрона. Частину апаратів можна збити з маршруту або позбавити точного наведення, але розглядати радіоелектронну боротьбу як гарантований захист від усіх реактивних цілей не варто.

Окремим напрямком залишаються удари по виробництву та логістиці. Російська промисловість залежить від постачання компактних турбореактивних двигунів, електроніки й спеціальних матеріалів. Обмеження доступу до цих компонентів може виявитися не менш важливим, ніж знищення готових дронів у повітрі.

Чи означає це, що українська ППО не справляється

Поява швидкісних дронів не означає, що українська система протиповітряної оборони перестала працювати. Під час атаки 28 вересня було знешкоджено 112 зі 165 безпілотників різних типів. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, безпілотних систем і мобільні вогневі групи.

Однак цифра влучань показує, що абсолютного захисту немає. Чим більше різних цілей одночасно перебуває в повітрі, тим складніше правильно розподілити наявні засоби.

Росія намагається знайти межу пропускної здатності української ППО: запускає імітатори, змінює маршрути, підвищує швидкість і розтягує атаки в часі. Україна, зі свого боку, змушена перебудовувати систему швидше, ніж противник нарощує виробництво нових апаратів.

Перевага в цій боротьбі не буде постійною. Щойно одна сторона знаходить ефективне рішення, інша намагається обійти його новою модифікацією або тактикою.

Нова фаза дронової війни вже почалася

Атака 28 вересня стала важливим показником не через загальну кількість запущених дронів. Подібні масовані нальоти Україна переживала й раніше. Принципова відмінність – частка реактивних апаратів.

Майже половина швидкісних цілей у межах одного удару означає, що Росія більше не розглядає їх як експериментальне доповнення до звичайних “Шахедів”. Вони перетворюються на масовий засіб тиску на міста та протиповітряну оборону.

Для України це створює потребу не просто закупити більше ракет. Необхідно будувати систему, в якій раннє виявлення, нові перехоплювачі, авіація, РЕБ і наземна ППО працюватимуть як єдине ціле.

Реактивний дрон не є невразливим. Але він залишає менше часу на помилку і робить кожне неправильне рішення дорожчим. Саме швидкість адаптації тепер визначатиме, чи зможе Україна зберегти прийнятну вартість захисту під час наступних хвиль атак.

Іран звернувся до Росії за реактивними дронами “Герань” для боротьби з Ізраілем та США – FT

Posted on 13 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Іран звернувся до Росії з проханням надати ударні безпілотники “Герань” для використання у війні проти США та Ізраїлю.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.

За даними FT, Тегеран зацікавлений у нових реактивних модифікаціях “Герань-4” та “Герань-5”, які російські війська останніми тижнями застосовують проти України. Видання зазначає, що ці версії мають кращі характеристики порівняно з попередніми моделями.

Реактивна “Герань-5” здатна розвивати швидкість до 600 км/год, нести боєголовку масою близько 90 кг і вражати цілі на відстані до 1000 км. Нові моделі також оснащуються тепловізійними камерами, захищеними від перешкод антенами та системами наведення з використанням штучного інтелекту.

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов раніше пояснював, що оператор такого безпілотника може виявити ціль за допомогою камери, після чого дрон здатний продовжити атаку автоматично.

За даними FT, українські сили перехоплюють близько 60 % реактивних “Гераней”, тоді як для інших російських безпілотників цей показник сягає 90–95 %. У публікації не уточнюється, чи ухвалила Москва рішення про постачання дронів, які замовив Іран.

Безпілотник впав у Румунії під час нічної атаки на Україну

Posted on 20 Серпня, 2026 by Іван Засядько

У ніч на 20 серпня на території Румунії впав безпілотник. Інцидент стався на тлі російської повітряної атаки на Україну. Постраждалих у результаті події немає.

Про це повідомили в румунському Міністерстві оборони.

Близько 02:23 радари Румунії виявили групу повітряних цілей поблизу українського кордону на півночі повіту Тулча. Для спостереження за ситуацією в повітря підняли два іспанські винищувачі F-18, а також румунський військовий вертоліт IAR-330 SOCAT.

За інформацією Міноборони Румунії, приблизно о 03:21 один із безпілотників увійшов у повітряний простір країни. Через кілька хвилин апарат впав приблизно за чотири кілометри від міста Гринду, у незаселеній місцевості. На місці падіння виникла пожежа, яка згодом згасла самостійно.

Румунські військові вирушили до району події для обстеження території та з’ясування обставин інциденту. Про пошкодження цивільних об’єктів або постраждалих влада не повідомляла.

НАТО поки не встановило причини появи російських дронів над Польщею

Posted on 19 Вересня, 2025 by Іван Засядько

Західні розвідки намагаються зрозуміти, чи був недавній політ російських безпілотників над Польщею навмисним актом Москви.

Про це повідомляє телеканал CNN, посилаючись на джерела.

Згідно з даними більше десяти джерел CNN у розвідувальних службах США та інших західних країн, на даний момент у них немає достовірної інформації про падіння російських дронів у Польщі в ніч на 10 вересня.

Один американський військовий чиновник у розмові з CNN висловив припущення про те, що Росія могла навмисно порушити повітряний простір НАТО. За його словами, ймовірність такого кроку оцінюється як “50 на 50”.

“У нас просто немає достатньої розвідінформації”, — поінформувало CNN інше американське джерело.

Також зазначається, що траєкторія руху дронів вказує на їхню втрату орієнтації та спроби відновити GPS-сигнал. Однак інші параметри можуть бути інтерпретовані по-різному.

Джерела CNN розійшлися в думках про те, чи був інцидент з дронами навмисним. Одні стверджували, що це був спланований акт, в той час як інші вважали, що це сталося випадково.

Представники України повідомили телеканалу, що застосовують засоби радіоелектронної боротьби для придушення російських безпілотників. Однак за весь час вони жодного разу не фіксували такого масового відхилення дронів у бік Польщі.

Всі джерела CNN одностайно визнали, що цей інцидент викликає серйозні побоювання щодо посилення бажання Кремля спровокувати НАТО, що може призвести до ризику ескалації конфлікту.

Глава дипломатії ЄС назвав появу дронів у Польщі навмисним порушенням

Posted on 10 Вересня, 2025 by Іван Засядько

Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпеки Кая Каллас підтримала Польщу після інциденту з російськими дронами, які порушили польський повітряний простір. Вона закликала до посилення підтримки України.

Вона розповіла про це в соціальній мережі Х.

“Минулої ночі в Польщі ми стали свідками найсерйознішого порушення європейського повітряного простору Росією з початку війни, і є ознаки, що воно було навмисним, а не випадковим. Я контактую з генсеком НАТО і Радославом Сікорським. ЄС повністю солідарний з Польщею”, – написала Каллас.

Вона запропонувала збільшити ціну війни для Москви, посилити підтримку України і виділити більше коштів на оборону Європи.

“ЄС відіграє ключову роль, і ми підтримаємо такі ініціативи, як лінія оборони Eastern Border Shield”, – підкреслила глава євродипломатії.

Нічні атаки на Київ свідчать про зростання виробництва дронів у Росії

Posted on 25 Травня, 2025 by Іван Засядько

Під час нічної атаки 25 травня росіяни використали проти України майже 300 дронів. Це свідчить про нарощування виробництва БПЛА.

Про це в ефірі повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Рекордна кількість безпілотників, ударних “Шахедів”, а також дроноімітаторів. Загалом 298, мабуть, стільки ще не було. Це говорить про те, що противник нарощує виробництво БПЛА”, – повідомив він.

Ігнат звернув увагу на те, що після паузи російські військові знову застосували проти України ракету Х-22.

“Сьогодні ми бачили, що літак Ту-23 запустив теж таку ракету – 950 кг вибухової бойової частини”, – розповів Ігнат.

У ніч на 25 травня російські війська завдали комбінованого удару по території України. Було задіяно 367 одиниць повітряної техніки, з яких понад 310 були знищені або втратили зв’язок з управлінням.

Сьогодні вночі українські сили ППО збили 43 російські БПЛА1

Posted on 13 Квітня, 202513 Квітня, 2025 by Іван Засядько

У ніч з 12 на 13 квітня системи ППО успішно перехопили в повітряному просторі України 43 БПЛА, що запускалися з територій Росії. Ще 12 дронів-імітаторів були втрачені без будь-яких негативних наслідків.

Про це поінформували в Командуванні Повітряних Сил ЗСУ.

З 20:30 12 квітня і до ранку 13 квітня Збройні сили окупантів завдали удару по Україні, використовуючи 55 шахедів і різні імітатори.

Запуск безпілотних літальних апаратів здійснювався з ворожих територій, зокрема з таких міст, як Орел, Курськ і Приморсько-Ахтарськ.

В операції з відсічі повітряного нападу були задіяні авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Загалом на 8:30 ранку 13 квітня системи протиповітряної оборони успішно знищили 43 ударні безпілотні літальні апарати моделі “Shahed”. Це сталося в різних частинах країни – на півночі, півдні та в центрі.