Україна відмовилася підтримати резолюцію Куби про скасування ембарго США

На Генасамблеї ООН Україна вперше проголосувала проти резолюції Куби, яка щорічно закликає до скасування американського ембарго.

Про це розповів глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Він пояснив таке рішення України тим, що уряд Куби став стратегічним союзником Росії, активно підтримуючи її військові дії проти України.

За його словами, тисячі кубинських військовослужбовців беруть участь у бойових діях на території України у складі російських окупаційних підрозділів, набираючись бойового досвіду. Гавана все активніше залучається до військових і розвідувальних операцій, що становить загрозу міжнародній безпеці.

Росія вдається до допомоги Куби, щоб обійти санкції, спрямовані на примушення її до припинення вторгнення.

“Це не про кубинський народ — це про протидію авторитарній експансії. Кубинський режим має змінити свою руйнівну політику”, — підсумував Єрмак.

З 1992 року Куба щороку пропонує ООН резолюцію з проханням до США зняти ембарго. Більшість країн світу активно підтримує цю ініціативу.

Україна майже щороку підтримувала цю резолюцію, але в 2022 і 2023 роках утрималася, а в 2024 році не голосувала.

Венс оголосив про новий підхід США до ведення війни

Віцепрезидент США Джей Ді Венс зазначив, що після публічної суперечки між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у лютому відносини між Вашингтоном і Києвом значно покращилися.

Венс зробив цю заяву в інтерв’ю “The New York Post”.

Він зазначив, що в останні місяці досягнуто помітного прогресу в напрямку врегулювання конфлікту, проте відмовився робити будь-які припущення щодо термінів завершення війни.

Венс зазначив, що Вашингтон наразі прагне підтримувати продуктивний діалог як з українською, так і з російською сторонами, з метою створення умов для політичного врегулювання.

У своєму коментарі до інциденту, що стався 28 лютого в Овальному кабінеті, віцепрезидент зазначив, що його конфронтація із Зеленським тоді стала “ймовірно, найбільш відомим” епізодом у його політичній кар’єрі. Згодом він переосмислив свою реакцію і зробив “особисті висновки” на основі цієї ситуації.

Політик зазначив, що початкове здивування і критика поведінки Зеленського поступилися місцем усвідомленню важливості зосередження на головній меті — припиненні конфлікту через дипломатичні зусилля. Ці зусилля передбачають складні переговори і тактовне спілкування.

За словами Венса, президент США встановив “дуже хороші робочі відносини” з усіма залученими сторонами, що дає привід для стриманого оптимізму щодо майбутніх досягнень.

Фонд PURL подвоїться до кінця року

Ініціатива PURL щодо постачання американської зброї Україні може залучити ще $2 млрд до кінця року. До 2026 року планується зібрати 12-15 млрд.

Про це розповів посол США при НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю “Bloomberg”.

Фінансові зобов’язання країн, що приєднуються до PURL, регулярно оновлюються.

“У найближчі місяці очікується приплив коштів у розмірі близько 2 мільярдів доларів і навіть більше. Ми сподіваємося, що ці угоди будуть укладені найближчим часом”, – зазначив Вітакер.

Посол повідомив, що на початку грудня планується зустріч міністрів закордонних справ. На цьому заході, ймовірно, буде обговорюватися і узгоджуватися новий пакет підтримки.

У 2026 році Сполучені Штати планують забезпечити стабільне фінансування програми PURL, яка передбачає збір 12-15 млрд доларів. За словами Вітакера, ці кошти необхідні для придбання критично важливого озброєння, щоб Україна могла ефективно захищатися і продовжувати бойові дії на передовій.

“Ці гроші підуть на купівлю американської зброї. Упевнений, що союзники по НАТО теж зроблять свій внесок. Адже це не тільки підтримка України, але і захист безпеки Європи”, – зазначив посол США при НАТО.

США зняли санкції з дочірньої компанії “Роснефти” в Німеччині

Міністр економіки Німеччини Катерина Райхе повідомила, що уряд США звільнив німецькі активи “Роснефти” від санкцій. За її словами, ці активи не перебувають під контролем Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

За інформацією Райхе, Сполучені Штати в понеділок, 27 жовтня, опублікували “лист підтримки”, де стверджується, що діяльність “Роснефти” в Німеччині абсолютно незалежна від материнської компанії в Росії.

Після того як адміністрація президента США Дональда Трампа ввела санкції проти російських компаній “Роснефть” і “Лукойл”, Німеччина звернулася до Сполучених Штатів за роз’ясненнями з цього приводу.

У заяві Берліна зазначено, що нафтопереробні заводи, які перебувають під опікою Німеччини з 2022 року, були “відокремлені” від материнської компанії.

Ці поставки критично важливі для забезпечення країни паливом.

У повідомленні йдеться, що серед цих активів — нафтопереробний завод PCK, який на 54,17% належить компанії “Роснефть”. Цей завод знаходиться в Шведті.

На його частку припадає понад 12% всіх потужностей з переробки палива в Німеччині.

Головний переговірник Кремля визначив основні умови завершення конфлікту в Україні

Кирило Дмитрієв, глава Російського фонду прямих інвестицій, знову озвучив умови, які, за його словами, повинна виконати Україна, щоб Росія могла завершити конфлікт.

Він заявив про це в ефірі “Fox News”.

Представник Кремля озвучив кілька додаткових “ключових питань” окрім територіальних вимог.

У Москві знову порушили питання про гарантії безпеки і статус територій України з російськомовним населенням. Представники російської сторони наполягають на тому, щоб Україна зберігала нейтральний статус.

В ефірі американського телебачення Дмитрієв уникав уточнень про те, що саме мається на увазі під “територіями України з російськомовним населенням”. Проте раніше неодноразово повідомлялося, що Кремль наполягає на виведенні українських військ з Донецької області та передачі регіону під контроль Російської Федерації.

“Є кілька ключових моментів. Один з них — гарантії безпеки для України. Росія заявила, що готова надати Україні такі гарантії. Також існує територіальне питання в районах, де проживає російське населення, яке зазнало нападів з боку українських сил ще до початку конфлікту. Нарешті, питання про нейтральний статус України, який має велике значення для безпеки Росії”, — сказав Дмитрієв.

Представник Кремля повідомив, що переговорний процес рухається до дипломатичного врегулювання конфлікту, що враховує інтереси Росії. Він уточнив, що мова йде не про тимчасове припинення вогню, а про повне вирішення конфлікту. За його словами, США, Україна і Росія мають уявлення про можливі шляхи вирішення і розраховують досягти його в розумні терміни.

Кремль прагне використовувати США як інструмент проти України – ISW

Росія активно продовжує свої багатопланові дії, спрямовані на те, щоб вплинути на осіб, які приймають ключові рішення в США.

Про це йдеться в звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики підкреслюють, що Кремль прагне використовувати в своїх інтересах підвищений інтерес США до двосторонньої взаємодії з Росією та їхню участь у проектах з повернення українських дітей. Російська сторона намагається чинити тиск на американську адміністрацію.

ISW вважає, що Кремль продовжує прагнути до взаємодії зі Сполученими Штатами з питань, не пов’язаних з конфліктом між Росією та Україною. Мета цих зусиль — уповільнити або обійти прогрес у переговорах і отримати додаткові економічні та політичні поступки.

У звіті зазначається, що Кремль застосовує ще один метод маніпуляції — договір про стратегічні наступальні озброєння. Москва демонструє готовність продовжити його дію, щоб створити ілюзію відкритості до діалогу.

Москва посилює тиск, вдаючись до тактики залякування. Представник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що президент Путін попередив про рішучу відповідь у разі поставок Україні американських ракет Tomahawk або атак на російську територію.

Рубіо змінив ставлення США до Росії – Bloomberg

Позиція США щодо Росії, особливо введення нових санкцій, змінилася завдяки держсекретареві Марко Рубіо.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом декількох місяців президент США Дональд Трамп відмовлявся вводити санкції проти Росії, вважаючи, що зможе досягти угоди з президентом РФ Володимиром Путіним через дипломатичні канали.

Цього тижня він несподівано змінив свою позицію, скасувавши зустріч у Будапешті та наклавши санкції на великі нафтові компанії Росії — “Роснефть” і “Лукойл”.

В агенції поінформували, що такі зміни стали наслідком заяв Марко Рубіо, який поінформував Трампа про те, що позиція Росії щодо припинення конфлікту не зазнала змін.

За інформацією з джерел, Рубіо відмовився від зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим за підсумками телефонної розмови. Під час бесіди він усвідомив, що Росія має намір затягувати переговори про припинення конфлікту і прагне до продовження бойових дій.

Здатність Рубіо змінити позицію адміністрації Трампа свідчить про його значний вплив. Його підхід також відрізняється від стратегії спеціального представника Трампа з питань Росії Стіва Віткоффа.

Немає жодних ознак того, що вплив Віткоффа на Трампа в питанні Росії ослаб. Однак деякі джерела стверджують, що його переговори з Путіним та іншими російськими високопосадовцями перед самітом на Алясці створили враження готовності Кремля до поступок, хоча це було не так.

Згідно з інформацією з джерел, зустріч Трампа і Путіна в серпні була напруженою. Путін наполягав на обговоренні питання українських територій, що викликало невдоволення Трампа, і він був готовий покинути саміт.

Таким чином, підготовку зустрічі в Будапешті цього разу здійснював саме Марко Рубіо.

Незважаючи на складнощі першого саміту, Трамп погодився на нову зустріч з Путіним після тривалої телефонної розмови. В останні дні Росія направила США свій мирний план, який включав значні територіальні поступки з боку України.

“Минулого разу США знадобилося провести зустріч на Алясці, щоб усвідомити негнучкість Росії. Цього разу розуміння прийшло до зустрічі, що стало значним прогресом”, – зазначила Ліана Фікс, старша наукова співробітниця Ради з міжнародних відносин.

У Росії також спостерігалася певна плутанина. За повідомленням обізнаного джерела, після телефонної розмови між Трампом і Путіним російські офіційні особи вирішили, що американський лідер погодився на передачу Донбасу Україні в обмін на невеликі територіальні поступки.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Дональд Трамп запропонував заморозити конфлікт на поточних позиціях фронту. Однак Кремль ще до саміту на Алясці відкинув цю ідею. Сергій Лавров обговорив ці розбіжності з Марко Рубіо.

До цього моменту процес підготовки до майбутнього саміту в Угорщині вже йшов шкереберть. Той факт, що цього разу за організацію саміту відповідав Рубіо, а не Віткофф, став ковтком свіжого повітря для багатьох європейських політиків. Вони висловлювали занепокоєння, що за Віткоффа США могли б занадто зблизитися з Росією, що, в свою чергу, посилило б тиск на Україну.

За інформацією від джерел, перед зустріччю Трампа із Зеленським, Віткофф намагався переконати Трампа піти на поступки Росії і передати їй Донбас.

Хоча саміт був скасований і введені санкції, Рубіо не виключив можливості продовження взаємодії з Росією.

“Ми завжди відкриті до діалогу, якщо це допоможе досягти миру. Президент вже кілька місяців говорив, що буде змушений вдатися до певних заходів, якщо не вдасться просунутися в мирному врегулюванні. Сьогодні він прийняв рішення діяти”, – сказав Рубіо.

Трамп очікує на підтримку китайського лідера у врегулюванні конфлікта в Україні

Президент США Дональд Трамп повідомив, що обговорить російсько-український конфлікт з китайським лідером Сі Цзіньпіном на майбутній зустрічі.

Про це він розповів журналістам на борту літака, що вирушав до Малайзії.

Трамп висловив надію, що Китай надасть сприяння США в завершенні війни між Росією і Україною.

“Ми ввели проти Росії жорсткі санкції. Я думаю, вони будуть ефективними. Однак мені б хотілося, щоб Китай нас підтримав”, – сказав американський президент.

Він підкреслив, що у нього склалися позитивні відносини з лідером Китаю.

“Однією з тем, про які ми будемо говорити, є ситуація між Росією і Україною. Щотижня гине 7000 осіб. Солдати, в основному солдати. І ми, безумовно, будемо говорити про це. Він теж хотів би, щоб це закінчилося”, – додав Трамп.

Зеленський особисто попросив Мерца поставити зброю

Президент Володимир Зеленський закликав Німеччину збільшити поставки зброї для України. Він звернувся до канцлера країни з конкретними проханнями.

Про це повідомляє “Politico”.

Згідно з інформацією з джерела, Мерц і Зеленський зустрілися, щоб обговорити поточну ситуацію у Вашингтоні та плани Сполучених Штатів щодо конфлікту в Україні. Зеленський висловив конкретні прохання про підтримку України у зміцненні її оборонних можливостей.

Після саміту Мерц заявив, що Німеччина розглядає можливість посилення захисту України. Він також зазначив, як німецькі технології можуть допомогти захистити енергетичну та водну інфраструктуру країни.

Поки що не розкрито деталі того, про що саме Зеленський попросив Мерца. Під час офіційних заяв ні Зеленський, ні канцлер Німеччини не надали додаткової інформації з цього питання.