Читаємо між рядків: як змінилася логіка мирних перемовин після несподіваної зустрічі Зеленського й Трампа у Ватикані

Кількахвилинна бесіда Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Ватикані, що відбулася перед похоронами Папи Римського, миттєво стала лакмусовим папірцем для всіх учасників мирного процесу навколо України.

Хоча офіційні протоколи мовчать, уривки діалогу, зчитані з відео експертами-лінгвістами, і подальші коментарі сторін дозволяють реконструювати настрої переговорників.

Після ватиканської зустрічі майже зникли згадки про поправки, які Київ та європейські столиці намагалися внести до так званого “плану Трампа”. Сам 45-й президент США публічно повторює початкові тези й навіть заявив, що Зеленський ніби погодився поступитися Кримом і “зрозумів картину”. З уст українського лідера прозвучала фраза, яку читачі по губах трактують як згоду з основним задумом, але з проханням подбати, щоб фінальна форма не виглядала принизливою для Києва. Відтоді тон Банкової щодо Трампа різко пом’якшився: глава Офісу президента Андрій Єрмак уже наголошує на «важливих результатах» американського посередництва навіть у далеких від України конфліктах, зокрема між Руандою та Конго.

Паралельно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заговорив про прогрес у перемовинах щодо угод із розробки родовищ, підписання яких Вашингтон вважає ключовою запорукою широкого пакета. Економічна складова дедалі тісніше сплітається з політичною, а енергетичні активи України поступово перетворюються на своєрідну розмінну монету.

Церемоніальний інцидент, коли Трамп, за даними читачів по губах, буквально попросив Еммануеля Макрона залишити приміщення, аби поговорити з українським президентом наодинці, натякає на небажання американця ділити вплив із прихильниками жорсткішої лінії щодо Москви у самому ЄС.

У публічному просторі колишній господар Білого дому неодноразово критикував російські ракетні атаки, демонструючи американцям, що веде переговори “з позиції сили”, а Зеленському – що не залишить його без політичного даху після потенційної угоди.

При цьому сенатор Марко Рубіо вже дав зрозуміти: доки Вашингтон та Москва тримають відкритий канал зв’язку, розширення санкційного тиску відкладається.

Кремль відреагував на ці випади незвично стримано: міністр Сергій Лавров підтвердив готовність до рамкової домовленості, а прес-секретар Дмитро Пєсков знову згадав про можливість прямих переговорів із Києвом – умову, на якій наполягає Вашингтон.

Разом із тим Росія категорично відкинула ідею передати Запорізьку АЕС під американське управління, підкресливши, що деякі пункти ще “потребують доопрацювання”. Додаткову інтригу внесла заява Москви про “повне витіснення” українських військ із Курської області – крок, який можна читати як спробу зафіксувати вигідну лінію розмежування перед режимом припинення вогню; Київ цю інформацію спростовує.

Загалом процес рухається до припинення вогню, але залишається крихким. Йому можуть завадити три чинники: якщо США та Росія не узгодять остаточний пакет, якщо Зеленський під внутрішнім тиском відкличе свою згоду або коли Трамп піде назустріч новим правкам, розлютивши Кремль. У всіх таборах досі вистачає “яструбів”, які зацікавлені у продовженні бойових дій. Сам Трамп визнає: переговори “рухаються успішно, проте ситуація надзвичайно тендітна”. Чи стане ватиканський діалог точкою неповернення на шляху до миру, з’ясується лише тоді, коли сторони перейдуть від читання слів з відео до підписання реальних документів.

Україна готує запасний варіант на випадок провалу мирної угоди – BILD

Україна активно зміцнює свій військово-промисловий комплекс, прагнучи забезпечити власну безпеку в разі повного припинення підтримки з боку США в галузі оборони.

Такі відомості надає “BILD”.

Після зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Ватикані адміністрація Білого дому дедалі активніше закликає Україну “прийняти мирний план і передати щонайменше п’яту частину своїх територій”. Однак Київ продовжує відкидати цю пропозицію і вже чотири місяці не отримує нових поставок зі США, покладаючись лише на раніше обіцяне озброєння.

Водночас держава прагне забезпечити свою безпеку, розвиваючи вітчизняну оборонну промисловість. Зокрема, виробництво ударних безпілотних літальних апаратів, призначених для ураження цілей, збільшилося з 600 тис. одиниць у 2023 році до 1,5 млн торік. До кінця 2025 року планується досягти показника в 3 мільйони одиниць.

Ці дані вже помітні в умовах реального бою. Якщо два роки тому безпілотні літальні апарати були відповідальні приблизно за третину втрат серед російських військовослужбовців, то тепер їхня частка збільшилася до трьох чвертей.

На додаток до цього, важка артилерія також не стоїть на місці. У 2022 році Україна не виробляла власні гаубиці, але тепер щомісяця з конвеєра сходить по двадцять самохідних гаубиць “Богдана”. Частина снарядів калібру 155 мм для цих гаубиць виготовляється на території України.

В армії України, як і раніше, не вистачає людей, пише видання. Уже сотні тисяч людей отримали зброю, а щоб залучити нових добровольців віком від 18 до 24 років, Міністерство оборони України збільшило зарплати новобранців удвічі. Тепер вони отримуватимуть приблизно вдвічі більше, ніж ті, кого призвали в армію раніше в рамках мобілізації.

Німеччина продовжить військову підтримку України – Пісторіус

Глава оборонного відомства Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін не відмовиться від військової підтримки України, навіть якщо Вашингтон перестане її надавати.

Він розповів про це в інтерв’ю телеканалу “ARD”.

Як заявив Пісторіус, це зобов’язання чітко прописано в новій коаліційній угоді, на основі якої формується уряд Німеччини. Відповідно до цієї угоди, Берлін має намір надавати Україні всебічну допомогу в ефективному захисті від російської агресії та зміцненні позицій країни на майбутніх переговорах.

“Якщо Україна зазнає поразки, якщо російський президент здобуде перемогу у війні, зайнявши всю або значну частину України, це стане серйозною загрозою для території НАТО і сусідніх країн, таких як Молдова і Грузія”, – підкреслив німецький міністр.

Пісторіус, який, вочевидь, і далі обійматиме свою посаду в новому уряді, зазначив, що допомога Україні – це не тільки питання прояву єдності, а й питання забезпечення безпеки і стабільності на території Європи.

Висловлювання глави Міноборони Німеччини прозвучало в контексті обговорень ймовірних трансформацій в американській стратегії щодо України у світлі підсумків президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді 2024 року.

Чому США не тиснуть на Росію: пояснення від Рубіо

Глава Держдепартаменту США Марк Рубіо повідомив, що наступний тиждень матиме важливе значення в питанні мирних переговорів із Росією

Держсекретар США заявив про це в ефірі “NBC”.

На його думку, протягом поточного тижня США мають ухвалити рішення щодо того, чи варто їм продовжувати миротворчу діяльність, чи слід перенаправити увагу на інші питання.

Щодо перспектив укладення мирного договору між Росією та Україною, керівник Держдепартаменту підкреслив, що встановлювати конкретну дату було б недоцільно. Однак він висловив упевненість, що майбутній тиждень – з 28 квітня по 4 травня – стане ключовим у цьому процесі.

“На цьому тижні багато що вирішиться. Ми маємо визначитися: продовжувати займатися цією справою чи зосередитися на інших, можливо, важливіших питаннях. Є приводи для оптимізму, але й для реалізму теж. Ми близькі до мети, але все ж недостатньо”, – заявив держсекретар.

Рубіо також прокоментував ситуацію, що стосується того, чому уряд Сполучених Штатів не посилює обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, щоб вплинути на неї і домогтися врегулювання конфлікту.

Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення санкцій, але жодних рішень з цього питання не ухвалено.

“Якщо ви почнете діяти, це означатиме вихід із переговорів і продовження війни ще на два роки. Ми цього не хочемо”, – заявив Рубіо.

Як він зазначив, Сполучені Штати підтримують діалог із Російською Федерацією, щоб забезпечити можливість мирного врегулювання конфлікту.

“Якщо наш план провалиться, ми готові вжити заходів проти тих, хто не виявить бажання до миру. Але поки що ми прагнемо уникнути цієї ситуації”, – наголосив держсекретар.

Дональд Трамп і представники його адміністрації висловлювали побоювання, що в разі відсутності найближчим часом консенсусу між сторонами, Вашингтон може вдатися до запровадження санкцій проти Російської Федерації та припинити участь у переговорах.

Україна відреагувала на мирний план Трампа

Представники України передали своїм колегам зі США в Лондоні відповідь на мирні ініціативи адміністрації Трампа, зокрема щодо забезпечення безпеки.

Про це інформує “Інтерфакс-Україна”.

Під час спілкування з представниками засобів масової інформації в Києві 25 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час робочої зустрічі в Лондоні 23 квітня Україна спільно з європейськими партнерами представила “наше бачення” на пропозиції, висунуті США.

Він повідомив, що пропозиції пов’язані із забезпеченням безпеки, зокрема з розглядом альтернативних варіантів для України, відмінних від вступу до НАТО.

“Там є абсолютно конструктивні пропозиції, як я сказав, і контингент, і формат п’ятої поправки, не самої п’ятої поправки, а саме тих сил і такого захисту, який передбачає в країнах НАТО п’ята поправка”, – пояснив президент.

Глава держави зазначив, що рішення про вступ України до НАТО визначається не волею Росії, а позицією союзників. Зеленський додав, що якщо у партнерів немає такої позиції, то Україні потрібні гарантії безпеки на перехідний період. Він підкреслив, що Київ відкритий для діалогу і готовий обговорювати пропозиції, які викладені в документі

Зеленський наголосив, що тепер Україна очікує відповідних дій з боку США.

Агентство Reuters опублікувало повний текст “мирного плану” Трампа

Стів Віткофф, представник адміністрації президента США, 17 квітня в Парижі виступив перед європейськими політиками з ініціативою, спрямованою на врегулювання конфлікту між Росією та Україною.

Агенція “Reuters” опублікувало повний текст пропозиції.

У контексті цієї ініціативи Сполучені Штати Америки визнають, що Росія залишається на частині територій України, які фактично перебувають під її контролем.

США запропонували європейським чиновникам проєкт угоди, яка має покласти край конфлікту між Росією та Україною. Цей документ містить конкретні умови, які є остаточною пропозицією Вашингтона для обох сторін.

Примітно, що американська сторона представила цей перелік умов європейським партнерам не у вигляді офіційного документа, а “усно”. Однак, незважаючи на це, сторони обговорюють саме цей список пропозицій США.

У тексті йдеться про те, що Сполучені Штати Америки не уточнюють, у чому полягає різниця між “де-юре” визнанням російського контролю над Кримом та “де-факто” визнанням контролю над Луганською областю і територіями, що були окуповані Російською Федерацією, включно із Запорізькою, Донецькою та Херсонською областями.

Згідно з їхнім задумом, Україна має повернути контроль над територіями Харківської області, які наразі перебувають під контролем Росії. Також Україна має отримати контроль над Запорізькою атомною електростанцією і Каховською греблею, про яку раніше не згадувалося в публічних заявах США.

Крім того, Україна повинна отримати контроль над Кінбурнською косою і забезпечити вільне судноплавство по Дніпру.

Крим залишиться під російським контролем – Трамп

Кримський півострів залишиться у складі Російської Федерації. Про це заявив Дональд Трамп, наголосивши, що це усвідомлюють не тільки він, а й президент України, а також інші країни Заходу.

Такі слова американського президента наводить “Time”.

У бесіді з представниками преси Дональд Трамп висловився про конфлікт в Україні. Він знову наголосив, що не причетний до його початку, оскільки це сталося до його вступу на посаду президента. Крім того, американський лідер торкнувся теми статусу анексованого Криму.

Дональд Трамп висловив думку, що фактичне приєднання Криму до Росії відбулося під час правління Барака Обами. Якби він сам був президентом, то цього б не сталося.

Водночас глава США наголосив, що на півострові тривалий час перебували росіяни, а більшість населення говорила російською мовою.

“Доведеться говорити тільки про Крим, оскільки саме його насамперед згадують. Крим залишиться з Росією – це вочевидь. І Зеленський розуміє, що Крим був із Росією довгий час, і всі це розуміють”, – сказав президент США.

Він також повторив свою заяву про те, що Україна не зможе стати частиною НАТО. Ба більше, президент США підкреслив, що саме прагнення Києва вступити в альянс стало каталізатором конфлікту.

“Я не вірю, що вони коли-небудь стануть членами НАТО… По-моєму, саме розмови про вступ до альянсу стали причиною конфлікту”, – додав Трамп.

Водночас президент США наголосив, що його слова про можливість швидкого завершення конфлікту в Україні не варто сприймати буквально.

Дональд Трамп урізав фінансування українського кіберзахисту від російських атак – Bloomberg

Адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення зменшити і тимчасово зупинити фінансування деяких державних організацій і проєктів, зокрема спрямованих на захист України від кібератак, що здійснюються Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом останніх п’яти років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) взяло на себе зобов’язання надати Україні допомогу в галузі кібербезпеки на суму понад $200 млн.

Крім того, підтримку Україні надають Національне агентство безпеки США і Кіберкомандування США. Ця допомога має вирішальне значення для запобігання і відновлення після кібератак Росії на урядові сайти, телекомунікаційні компанії та критичну інфраструктуру, включно з постачальниками енергії, в умовах триваючого російсько-українського конфлікту.

Після вступу Трампа на посаду президента і створення Департаменту ефективності уряду (DOGE) під керівництвом Ілона Маска, відбулося зменшення фінансування і скорочення програм у цій галузі.

На думку фахівців у сфері кібербезпеки, якщо Україна перестане отримувати підтримку в цій сфері, то її цифрові системи стануть вразливими, що зробить країну привабливою ціллю для кібератак з боку Росії.

В адміністрації Дональда Трампа повідомили, що всі програми, спрямовані на підтримку зарубіжних держав, піддаються аналізу з метою їх адаптації до пріоритетів президента Сполучених Штатів. Водночас ні в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, ні в АНБ не дали офіційних коментарів щодо цього питання.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.