У Керчі спалахнула нафтобаза поблизу переправи через протоку

У Керчі вранці 21 червня сталася пожежа на нафтобазі Керченського торгового порту на Таманській вулиці. Місце загоряння встановили OSINT-аналітики ASTRA за відеозаписами, опублікованими моніторинговими каналами.

Об’єкт розташований менш ніж за кілометр від ділянки, де Керченський міст з’єднується з береговою лінією. Нафтобаза використовується для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку, зокрема мазуту та дизельного палива.

Крім того, цей паливний термінал забезпечує заправку суден і роботу поромної переправи “Крим — Кавказ”.

За даними ASTRA, ознаки пожежі також зафіксували на російському березі Керченської протоки — у порту “Кавказ”. На це вказують температурні аномалії, які зафіксував супутниковий сервіс NASA Firms.

Порт “Кавказ” обслуговує автомобільні та залізничні пороми й входить до числа найбільших пасажирських портів Росії.

Дрони атакували Тюменський НПЗ майже за дві тисячі кілометрів від України

У суботу, 20 червня, безпілотники атакували Тюменський нафтопереробний завод. Об’єкт розташований приблизно за 1900 кілометрів від кордону з Україною.

Губернатор регіону Олександр Моор повідомив про евакуацію співробітників підприємства та закликав мешканців не наближатися до можливих уламків дронів.

Після загрози атаки в Тюменській області було введено режим “безпілотної небезпеки”. Пізніше російська влада заявила, що атаку нібито вдалося відбити, однак підтвердила падіння уламків на території НПЗ. При цьому губернатор стверджував, що саме підприємство, за попередніми даними, не постраждало.

Місцеві жителі повідомляли про два потужні вибухи в районі Антипіно, де розташований завод. На відео очевидців було видно густий дим над підприємством, також до НПЗ прямувала колона пожежної техніки.

Тюменський НПЗ вважається найбільшим нафтопереробним підприємством Західного Сибіру. Його потужність становить понад 7 млн тонн нафти на рік.

Росія звинуватила ЗСУ у нападі дрона на автобус із дітьми з Білорусі

Влада Брянської області РФ повідомила про атаку безпілотника на автобус, у якому їхала дитяча футбольна команда з Білорусі. За словами т.в.о. губернатора регіону Єгора Ковальчука, команда з Гомеля прямувала на відпочинок до Геленджика.

В результаті інциденту загинула жінка, яка супроводжувала дітей, — громадянка Білорусі. За даними регіональної влади, поранення отримали шестеро осіб, серед них четверо дітей. У Міністерстві охорони здоров’я Росії при цьому повідомили про сімох постраждалих: одна дитина перебуває у важкому стані, решта — у стані середньої тяжкості.

Подія сталася 17 червня на трасі А-240. У двоповерховому автобусі дитячо-юнацької спортивної школи № 2 міста Речиці перебували 44 пасажири, зокрема 28 дітей. Російські слідчі порушили кримінальну справу щодо теракту.

Українська заперечує причетність до атаки. Представник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив білоруському виданню “Дзеркало”, що Україна не завдавала ударів дронами по Брянській області в момент події. Незалежного підтвердження інформації про атаку саме з боку ЗСУ поки що немає.

Понад 50 регіонів Росії зіткнулися з проблемами на АЗС

У Росії та на окупованих територіях України поглиблюються проблеми з доступністю пального. Обмеження на продаж бензину для приватних автомобілів уже діють у 53 російських регіонах із 84, а також у Криму та на окупованих РФ частинах Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей.

Про це пише The Bell.

У 18 регіонах автомобілістам продають не більше 50 літрів бензину або обмежують купівлю одним повним баком. Ще з 11 регіонів надходять повідомлення про нестачу палива на значній частині автозаправок, хоча формальних лімітів там поки що не вводили.

Однією з причин погіршення ситуації називають удари українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі. У травні видобуток нафти в Росії знизився до мінімального рівня за рік, а майже всі великі нафтопромислові об’єкти в центральній частині РФ були змушені скоротити виробництво або тимчасово зупинити роботу.

Окремо відзначається ситуація в Криму. Там паливна криза посилилася після ударів по бензовозах і вантажівках, які перевозили пальне на окупований півострів.

Fire Point заявила про ключову роль своїх дронів у нанесенні ударів по цілях на території Росії

Українська компанія Fire Point заявила, що її далекобійні безпілотники забезпечують значну частину ударів по цілях на території Росії.

Про це на виставці озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі повідомив співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штилерман.

За його словами, дрон FP-1 зараз є однією з основ українських можливостей для ураження об’єктів на великій дальності.

“Це дрони, за допомогою яких те, що ви бачите на екранах телевізора, палає на території рашки. Це десь 60% робиться за допомогою цього дрону, і десь теж близько 60% middle strike-уражень, які ви бачите, робиться за допомогою дрону FP-2”–  розповів Штілерман.

Компанія продовжує доопрацьовувати свої розробки. Зокрема, FP-2 отримав збільшене бойове навантаження і тепер може доставляти до 200 кг корисного вантажу на відстань до 300 км.
На Eurosatory-2026 Fire Point вперше представила повну лінійку власних рішень. Серед них — ударні дрони FP-1 і FP-2, крилата ракета наземного базування FP-5 Flamingo, протибалістична ракета FP-7.x і балістична ракета FP-9 з дальністю до 850 км і корисним навантаженням 800 кг.

Також компанія продемонструвала власні виробничі технології та обладнання для випуску ракетних і безпілотних систем. У Fire Point заявляють, що Україна вже здатна не тільки отримувати військову допомогу, а й пропонувати партнерам власні рішення для європейської безпеки.

У Москві після атаки дронів загорілася установка найбільшого міського НПЗ

Москву атакували безпілотники. Після цього на Московському нафтопереробному заводі в районі Капотні зафіксували пожежу.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко.

За його даними на підприємстві горить установка ЕЛОУ АВТ-6. Вона використовується для первинної переробки нафти і вважається однією з ключових для роботи заводу.

Коваленко заявив, що навіть концентрація сил протиповітряної та протиракетної оборони навколо Москви не гарантує безпеки російської столиці.

Україна поступово розширює дальність ударних систем. З 2022 року можливості ураження цілей зросли більш ніж у 2,5 рази, а удари можуть наноситися по об’єктах на відстані до 2000 кілометрів.

Українські сили завдали удару по нафтових об’єктах у Краснодарському краї та Волгоградській області

Сили оборони України 7 червня та в ніч на 8 червня завдали ударів по нафтовій інфраструктурі на території Росії.

Генеральнштаб ЗСУ підтвердив ураження перевалочної нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї та лінійної виробничо-диспетчерської станції “Красний Яр” у Волгоградській області.

Операцію провели оператори Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими підрозділами українських Сил оборони. Також повідомляється про удари по пунктах управління безпілотниками, радіолокаційній станції та складах забезпечення.

Після атаки на нафтобазу в районі населеного пункту Грушова Балка почалася масштабна пожежа. Цей об’єкт належить до виробничого майданчика перевалочного комплексу “Шесхаріс”, що входить до найбільшого російського морського порту Новоросійськ.

Через цей комплекс проходить близько 12% морського експорту російської нафти. Загальна місткість його резервуарного парку становить приблизно 1,4 млн кубометрів.

У Волгоградській області дрони атакували станцію “Красний Яр”, розташовану більш ніж за 500 км від українського кордону. Цей об’єкт належить “Транснефті” і вважається важливим вузлом нафтопроводів, що ведуть до Волгоградського НПЗ та експортного терміналу “Шесхаріс”.

Українські дрони завдали удару по “Іскандеру” та літакам Ту-142 у Таганрозі

В ніч на 30 травня підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ атакували російські військові об’єкти. В результаті удару було знищено оперативно-тактичний ракетний комплекс “Іскандер” на пусковій позиції.

Про це повідомив командувач СБС Роберт “Мадяр” Бровді.

Крім того, безпілотники вразили два далеких протичовнових літаки Ту-142 на військовому аеродромі в Таганрозі. Ці машини створені на базі стратегічного бомбардувальника і використовуються для далекого патрулювання та протичовнових завдань.

“Мадяр” повідомив, що операцію виконали “Птахи” 1-го окремого центру СБС за координації Центру глибинного ураження.

За його словами, перелік уражених цілей може бути ширшим. Додаткові деталі та відео результатів операції СБС обіцяють опублікувати пізніше.

У Москві почали розміщувати “Панцир” на дахах будівель

У Москві на дахах цивільних об’єктів почали встановлювати нові зенітні ракетні комплекси “Панцир-СМД-Е”.

Про це розповів військовий аналітик Massimo Frantarelli у соцмережі X.

На відео видно, як важкий транспортний гелікоптер Мі-26 підіймає і переносить комплекс ППО на дах бізнес-центру “Нордстар Тауер”. Будівля розташована в Північному адміністративному окрузі Москви, на вулиці Беговій.

Комплекс “Панцир-СМД-Е” позиціонується як система, адаптована для боротьби з безпілотниками. Розміщення таких установок на висотних будівлях може бути пов’язане зі спробою посилити захист російської столиці від атак дронів.

Раніше командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним “Мадяр” заявляв, що сумарний залп різних систем ППО навколо Москви може становити близько 700 пусків за один раз.