Сикорський висловив сумніви щодо інциденту з вибухівкою поблизу “Турецького потоку”

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сикорський висловив сумнів щодо повідомлень про можливе мінування газопроводу “Турецький потік” у Сербії.

Про це він написав у соцмережі X, коментуючи поширену інформацію про ймовірну диверсію поблизу газотранспортної інфраструктури.

Польський дипломат припустив, що подібні заяви можуть мати політичне підґрунтя та бути вигідними окремим політичним гравцям напередодні виборчих кампаній. Зокрема, він звернув увагу на контекст заяв прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Сикорський поширив допис угорського прем’єра щодо нібито підготовки диверсії на газопроводі та прокоментував його, зазначивши:

“Підозріло зручний час”, – написав міністр.

Таким чином, польська сторона фактично поставила під сумнів достовірність повідомлень про інцидент, натякнувши на можливе використання цієї теми у внутрішньополітичних цілях.

Сійярто знову звинуватив Україну в порушенні суверенітету Угорщини

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто стверджує, що Україна знову атакувала газопровід “Турецький потік”. Угорський уряд вважає це загрозою для енергетичної безпеки та суверенітету країни.

Про це пише “Index.hu”.

У четвер на політичному мітингу в Мезековачшазі, округ Бекеш, Петер Сійярто заявив, що те, що сталося, є серйозною загрозою суверенітету Угорщини. За його словами, напади на енергетичну інфраструктуру та безпеку енергопостачання розцінюються як посягання на незалежність країни.

“Україна знову атакує газопровід “Турецький потік”, і все це в світі, що наближається до енергетичної кризи, і цим вони хочуть знову поставити Угорщину в повну енергетичну блокаду”, – заявив міністр.

Так Сійярто відреагував на інформацію від російського «Газпрому», який повідомив, що минулої ночі компресорна станція “Руська”, що постачає газ до газопроводу “Турецький потік”, була атакована трьома безпілотниками.

Підтримка Орбана рівнозначна допомозі Москві – МЗС Польщі

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що підтримка угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана фактично є допомогою Росії, оскільки він систематично блокує ініціативи Євросоюзу на підтримку України.

Про це польський дипломат написав на своїй сторінці в соціальній мережі X.

За словами Сікорського, позиція офіційного Будапешта створює суттєві перешкоди для єдності Євросоюзу та має конкретні наслідки для безпеки регіону.

“Москва підтримує Орбана, бо він саботує Європейський Союз, блокує санкції та фінансування України”, – підкреслив очільник польського МЗС.

Глава зовнішньополітичного відомства також наголосив на прямому зв’язку між підтримкою угорського керівника та інтересами Кремля.

“Тож той, хто підтримує Орбана, допомагає Москві. Це справді так просто”, – зазначив він.

Тим часом внутрішньополітичні позиції чинного угорського прем’єра суттєво похитнулися напередодні виборів. Нещодавно Орбана освистали на мітингу в місті Дьєр, яке раніше вважалося оплотом його партії. У відповідь на протести політик звинуватив присутніх у “роботі на Україну”.

Соціологічні дані фіксують падіння рейтингів правлячої коаліції. Опозиційна партія “Тиса” під керівництвом Петера Мадяра збільшила відрив від неї до 23% серед активних виборців, що потенційно може забезпечити опозиції конституційну більшість.

На тлі електоральних труднощів у Будапешті не виключають, що у разі поразки Орбан може відмовитися визнавати результати голосування та вдатися до радикальних дій для утримання влади – подібні спроби він уже робив у 2006 році.

Вашингтон готує санкції проти представників угорського керівництва

Американські сенатори виступили з пропозицією ввести санкції проти угорських чиновників, які блокують допомогу Україні та співпрацюють з Росією.

Про це пише “The Financial Times”.

Демократка Джин Шагін і республіканець Том Тілліс розробляють законопроект, який передбачає введення санкцій проти чиновників угорського уряду. Санкції будуть спрямовані проти тих, хто перешкоджає підтримці України та сприяє закупівлям російських енергоносіїв.

У “Financial Times” повідомили, що законопроєкт під назвою Block Putin Act передбачає введення президентом США Дональдом Трампом фінансових санкцій та заборони на в’їзд для певних посадовців у разі його ухвалення.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступає проти виділення Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро. Ця ситуація розвивається напередодні парламентських виборів, на яких Орбан ризикує втратити свої позиції.

За три місяці Угорщині буде заборонено транспортувати газ до України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав зупинити транзит природного газу до України з липня.

Прем’єр підписав відповідний указ минулої ночі, повідомляє DPA.

Документ, який було підписано, забороняє угорському оператору FGSZ здійснювати постачання потужності для газового транзиту в Україну з липня. Компанія вже використала потужності, виділені на другий квартал, до червня. Будь-яка зміна цих контрактів могла б призвести до судових позовів проти уряду з вимогами про компенсацію.

Торгівля газом здійснюється приватними компаніями, серед яких виділяються ті, хто займається продажем енергоносіїв, і ті, хто забезпечує їх транспортування трубопроводами. В Угорщині цю роль виконує компанія FGSZ, яка є дочірнім підприємством нафтогазової групи MOL.

Оператори трубопроводів виставляють на аукціон транзитні потужності, які потім купують трейдери.

Минулого року Україна імпортувала близько 44% газу через Угорщину.

Нафтовий шантаж: чому Угорщина блокує допомогу Україні і що буде далі

25 березня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив заяву, яка фактично означає новий виток енергетичної війни між Будапештом та Києвом. Угорщина припиняє всі поставки газу в Україну, поки не буде відновлено транзит нафти по трубопроводу “Дружба”. Це рішення є логічним продовженням ескалації, яка триває вже майже два місяці, і ставить під загрозу не лише енергетичну безпеку України, а й єдність європейської підтримки Києва в умовах повномасштабної війни.

Ситуація, яка нині досягла критичної точки, бере початок 27 січня 2026 року. Тоді, за повідомленням української сторони, внаслідок російської дронової атаки було пошкоджено інфраструктуру нафтопроводу “Дружба” в районі насосної станції “Броди”. Цей трубопровід є критично важливим для Угорщини та Словаччини – єдиних країн Європейського Союзу, які продовжують отримувати російську нафту трубопровідним транспортом, маючи виняток із санкційного режиму ЄС. Саме через “Дружбу” до Угорщини надходить близько 65-70% усієї нафти, яку переробляє національна компанія MOL на своєму заводі в Сазхаломбатті.

Політичний шантаж чи технічні проблеми

Українська сторона одразу заявила, що пошкодження є технічними, а їхнє усунення потребує часу, особливо з огляду на постійну загрозу нових російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький наголошував, що ремонтні бригади працюють над створенням обхідних маршрутів, однак ризик повторних атак залишається високим. Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу на показову деталь: Угорщина не висловила жодного протесту Росії – країні, чиї удари стали причиною зупинки транзиту.

Будапешт, однак, обрав іншу інтерпретацію подій. Угорське керівництво, починаючи з прем’єра Орбана і закінчуючи міністром закордонних справ Петером Сійярто, наполягає на тому, що зупинка транзиту є політично мотивованим рішенням Києва. У відкритому листі до Володимира Зеленського, опублікованому 26 лютого, Орбан звинуватив українську владу в “енергетичному шантажі” та закликав негайно відновити постачання. Міністр, що очолює апарат прем’єра, Гергей Гуйяш, на брифінгу заявив: угорський уряд має чіткі дані про те, що жодних технічних перешкод для роботи трубопроводу немає, а рішення про блокування є свідомим політичним тиском.

Від нафти до газу: ескалація по наростаючій

Ця розбіжність в оцінках стала фундаментом для стрімкої ескалації. Угорщина почала застосовувати економічний тиск, поступово посилюючи санкції проти України. 19 лютого 2026 року Будапешт оголосив про припинення поставок дизельного пального, які раніше здійснювалися на територію України. Тоді ж Сійярто заявив, що Угорщина не може гарантувати енергетичну безпеку іншої країни, коли власна опинилася під загрозою. Наступним кроком стало блокування на рівні Європейського Союзу.

На засіданні міністрів закордонних справ ЄС 23 лютого Сійярто оголосив, що Угорщина не підтримує ні 20-й пакет санкцій проти Росії, ні військовий кредит для України на суму 90 млрд євро. Цю позицію угорська сторона пов’язала безпосередньо з ситуацією навколо “Дружби”.

“Доки Україна не відновить транзит нафти до Угорщини, ми не погодимося на жодне рішення Брюсселя, яке слугує інтересам Києва”, – заявив угорський міністр.

Європейські партнери, зокрема країни Балтії та Польща, розкритикували цю позицію, однак вплинути на Будапешт не змогли через механізм одностайності в ухваленні зовнішньополітичних рішень ЄС.

5 березня Орбан у щотижневому радіозверненні до громадян Угорщини оголосив про наступний етап: припинення транзиту товарів, важливих для України, через угорську територію.

“Ми зупинили постачання бензину, ми не постачаємо дизельне пальне, але ми все ще постачаємо електроенергію, і ми також зупинимо постачання товарів, важливих для України, які проходять через Угорщину”, – заявив прем’єр.

За його словами, Угорщина не підтримуватиме жодної фінансової допомоги ЄС для України, доки транзит нафти не буде відновлено.

Теперішня заява про припинення газових поставок стала закономірним фіналом цієї ескалаційної спіралі. Угорщина – один із ключових постачальників енергоресурсів до України. За даними консалтингової компанії ExPro, у лютому 2026 року Угорщина та Словаччина забезпечували 68% імпорту електроенергії до України, а частка Угорщини в газовому імпорті сягала третини. Втрата цих обсягів в умовах, коли російські удари по енергосистемі України тривають щодня, створює серйозні ризики для проходження весняно-літнього періоду, коли традиційно починаються ремонтні кампанії на атомних станціях.

Паралельно з енергетичним протистоянням відбувається й інший, не менш драматичний епізод. У ніч на 6 березня угорські правоохоронні органи затримали в Будапешті два інкасаторські автомобілі державного банку “Ощадбанк” та сімох громадян України. За даними української сторони, у транспортних засобах перебувало 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ці дії “взяттям заручників” та “державним тероризмом”, звинувативши Будапешт у крадіжці коштів. Угорська сторона заявила про підозри у відмиванні грошей і зв’язках із “українською воєнною мафією”, а затриманих пообіцяла депортувати. Цей інцидент додав ще один вимір до і без того напружених відносин.

Виборчий контекст: чому Орбан грає жорстко

Що стоїть за жорсткою позицією Будапешта? На поверхні – захист енергетичної безпеки країни. Економічна залежність Угорщини від російських енергоносіїв залишається надзвичайно високою, попри всі європейські зусилля з диверсифікації. Міністр Гуйяш наводив красномовну цифру: різниця в ціні між російською нафтою Urals та еталонною Brent перевищує 20 доларів за барель. Перехід на альтернативні джерела без компенсації з боку ЄС, якої Угорщина так і не отримала, призвів би до зростання цін на пальне в країні, що могло б мати політичні наслідки для Орбана напередодні парламентських виборів 12 квітня 2026 року.

Але глибший пласт – політичний. Орбан, який перебуває при владі 16 років, стикається з найконсолідованішою опозицією за останні роки. У цій ситуації демонстрація “захисту національних інтересів” від “зовнішнього ворога” (яким в угорській риториці постає Київ) є класичним виборчим прийомом. Звинувачення України у втручанні у вибори, координації з Брюсселем та угорською опозицією для приведення до влади “проросійського” уряду – ці наративи активно використовуються в передвиборчій кампанії.

Водночас сам Київ опинився в пастці. Україна не може ігнорувати технічні наслідки російських ударів по власній інфраструктурі, але й не може дозволити собі втратити європейську підтримку через конфлікт з однією з країн-членів ЄС. Блокування 90 млрд євро – це не просто цифра, це ресурс, без якого фінансування бюджетних видатків у другій половині 2026 року опиниться під загрозою. І хоча Європейська комісія шукає обхідні шляхи, механізм одностайності дає Угорщині потужний важіль тиску.

Що далі: прогнози та ризики

Найближчим часом компроміс малоймовірний. Орбан налаштований жорстко, і до виборів 12 квітня поступки з його боку політично неможливі. Україна, зі свого боку, не може піти на капітуляцію і визнати політичний характер зупинки транзиту, оскільки це означало б визнання власної провини. Найреалістичніший сценарій – збереження нинішнього статусу до середини квітня, після чого тональність може змінитися залежно від результатів виборів в Угорщині.

Є й інший чинник – позиція Словаччини, яка опинилася в аналогічній ситуації. Прем’єр Роберт Фіцо, який також стикається з тиском опозиції, підтримує Угорщину, але діє дещо стриманіше, обмежившись припиненням екстрених поставок електроенергії . Якщо Будапешт і Братислава діятимуть спільно, тиск на Київ посилиться. Але якщо хтось із них відступить, позиції іншого значно ослабнуть.

Для України цей конфлікт є черговим нагадуванням про те, наскільки вразливою залишається її енергетична система і як сильно вона залежить від політичної кон’юнктури в сусідніх країнах. Втрата угорського газу та електроенергії в умовах, коли власна генерація систематично руйнується російськими ударами, може мати катастрофічні наслідки. Єдиним порятунком залишається прискорена інтеграція до європейської енергомережі ENTSO-E, яка дозволила б отримувати ресурс з інших джерел, минаючи Угорщину, але цей процес потребує часу та інвестицій, яких зараз бракує.

Найближчі тижні стануть вирішальними. Якщо компроміс не буде знайдено, Україна ризикує залишитися без критично важливих енергоресурсів у момент, коли російські удари по енергосистемі не припиняються. А Угорщина, своєю чергою, ризикує остаточно зруйнувати відносини з Києвом і поглибити розкол усередині ЄС – розкол, який грає на руку Москві.

Одного зі співробітників “Ощадбанку” в Угорщині могли допитували з використанням “сироватки правди”

Угорські спецслужби, ймовірно, ввели одному із затриманих співробітників “Ощадбанку” препарат, що містить “релаксант”. Ця речовина мала підвищити його схильність до розмов під час допиту.

Про це виданню “The Guardian” повідомили джерела в українській Службі безпеки.

Міністерство закордонних справ України повідомило, що одному з українських інкасаторів, який страждає на цукровий діабет, насильно ввели препарат, від якого він відмовився. Це призвело до різкого підвищення рівня цукру в крові та розвитку гіпертонії, внаслідок чого його госпіталізували.

Як поінформували в Службі безпеки України, чоловікові зробили примусову ін’єкцію “препарату-релаксанта”, який мав підвищити його схильність до розмов під час допитів. Після того як інкасатор повернувся на батьківщину, результати його аналізів виявили наявність цього препарату в його організмі.

За даними “Guardian”, українські експерти охарактеризували цю ін’єкцію як прояв “російського стилю”, який нагадує так звані сироватки правди, що застосовувалися радянськими спецслужбами в минулому.

За інформацією від Міністерства закордонних справ України, співробітники “Ощадбанку”, які перебували в Угорщині, зазнали грубого поводження. Їх протримали в кайданках 28 годин і перевозили із зав’язаними очима.

У МЗС стверджують, що затриманих піддавали психологічному та фізичному тиску. Їм не дозволяли давати свідчення українською мовою, спілкуючись виключно російською. Прохання затриманих та їхнього адвоката про надання правової допомоги залишалися без уваги.

Допомогу Україні навряд чи розблокують до виборів в Угорщині — Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сумнівається, що допомогу Україні від ЄС буде розблоковано до 12 квітня — дня виборів в Угорщині.

Глава польського уряду зробив цю заяву на прес-конференції після засідання Євроради в Брюсселі.

Він пояснив, що Віктор Орбан, перм’єр Угорщини, активно використовує питання про Україну у своїх передвиборчих цілях.

Туск зазначив, що ситуація, що склалася, викликає занепокоєння як для Польщі, так і для всієї Європи. На його думку, йдеться про шанс зупинити агресію Росії в Україні.

Політик підкреслив, що Брюссель має намір шукати альтернативні шляхи вирішення цієї проблеми, однак це виявиться складним завданням, оскільки питання надання фінансової допомоги Україні вимагає узгодженості між країнами Європейського Союзу.

Він також зазначив, що у ЄС немає альтернативного плану на цей випадок.

“Політична інтуїція мені підказує, що до 12 квітня ми не зможемо запустити цю фінансову допомогу, цю позику для України”, – резюмував Туск.

Прем’єр-міністр Хорватії поставив під сумнів “критичність” трубопроводу “Дружба” для Угорщини

Хорватія стверджує, що зможе повністю забезпечити нафтою Угорщину та Словаччину через свій нафтопровід, навіть якщо трубопровід “Дружба” зупиниться.

Таку заяву зробив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.

За його словами, претензії Будапешта не стосуються питань енергетичної безпеки, а спрямовані на збереження доступу до дешевшої російської нафти.

Пленкович зазначив, що Хорватія готова бути надійним союзником і забезпечувати стабільні поставки енергоресурсів для Угорщини та Словаччини.

“Хорватія може забезпечити енергетичну безпеку й постачання нафти до Угорщини та Словаччини навіть тоді, коли “Дружба” не функціонує. Тож як друзі, як сусіди, як ті, хто хоче бути партнером для наших давніх історичних друзів – угорців і словаків, ми готові працювати для їхньої економіки, щоб постачати їм нафту”, – зазначив прем’єр.

Пленкович надав дані, які, за його твердженням, свідчать про достатню пропускну здатність хорватського нафтопроводу для задоволення потреб обох країн. Він зазначив, що вже здійснюються поставки нафти до Угорщини через Дунайський нафтопереробний завод у Сазхаломбатті, а загальна пропускна здатність дозволяє транспортувати понад 13 млн тонн на рік, що перевищує сукупні потреби Угорщини та Словаччини.

Прем’єр-міністр Хорватії підкреслив, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в курсі всіх цих можливостей. Європейський Союз з 2022 року рухається до поетапної відмови від російських енергоресурсів.

Пленкович також зазначив різницю в ціні: нафта, що надходить із Росії через український трубопровід, приблизно на 30% дешевша, ніж з інших джерел. На його думку, саме це і є причиною позиції Будапешта.