Велика Британія заявила про готовність відправити миротворців в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна готова відігравати провідну роль у забезпеченні безпеки України, зокрема шляхом розміщення миротворчих військ.

Про це він написав у своїй статті для The Telegraph.

“Я не кажу це легковажно. Я дуже глибоко відчуваю відповідальність, пов’язану з потенційною загрозою для британських військовослужбовців. Проте будь-яка роль у допомозі гарантувати безпеку України – це допомога у гарантуванні безпеки нашого континенту і безпеки цієї країни. Кінець війни, коли він настане, не може бути просто тимчасовою паузою перед тим, як Путін знову нападе”, – наголосив Стармер.

За інформацією The Telegraph, це перший випадок, коли глава британського уряду прямо заявив про можливість розміщення військових підрозділів в Україні у рамках миротворчої місії.

Стармер також візьме участь в екстреному саміті європейських лідерів, що відбудеться 17 лютого у Парижі. Очікується, що на зустрічі обговорюватиметься питання автоматичного вступу України в НАТО у разі порушення Росією перемир’я.

Раніше повідомлялося, що Велика Британія та Франція розглядають можливість відправки своїх військових до України після потенційної угоди про припинення війни. Зокрема, така ідея підтримується президентом Франції Еммануелем Макроном.

У свою чергу, низка німецьких політиків також висловила думку, що після завершення війни в Україну слід ввести німецькі миротворчі підрозділи, оскільки це єдиний можливий варіант гарантування стабільності в регіоні.

Російський режим різко відреагував на ці заяви, назвавши їх “категорично неприйнятними” для Кремля.

Британська розвідка розкрила, як окупанти “утилізують” поранених солдатів

Російське командування формує штурмові групи з поранених військовослужбовців, яких відправляють на передову навіть на милицях.

Про це повідомляє розвідка Міністерства оборони Великобританії.

За даними британських аналітиків, випадки участі поранених російських солдатів у боях фіксувалися неодноразово. Такі дії свідчать про те, що пораненим не дають можливості пройти повноцінне лікування, щоб не перевантажувати медичну систему РФ.

“Існує реалістична ймовірність, що російські командири навмисно використовують таких солдатів, щоб уникнути втрати персоналу через переповненість медичних закладів”, – йдеться у повідомленні британського Міністерства оборони.

Зокрема, подібні випадки були зафіксовані в 20-ї загальновійськової армії РФ. За оцінками України, з початку повномасштабної війни поранення або загибель отримали близько 830 тис російських солдатів, з яких приблизно 400 тис потребують лікування поза зоною бойових дій.

“Поранених солдатів, ймовірно, повертають до своїх підрозділів після передчасної виписки з медичних пунктів за наказом командування. Це зменшує навантаження на перевантажену медичну систему…”, – додали у британській розвідці.

Також відзначається, що відсутність належної медичної допомоги в закладах, розташованих далі від лінії фронту, змушує переносити адміністративне та медичне навантаження на військові частини.

Британські офіцери виступили проти швидкого врегулювання війни в Україні – The Times

Високопосадовці британської армії висловили занепокоєння щодо обіцянок президента США Дональда Трампа швидко врегулювати конфлікт в Україні.

За даними британського видання The Times, військові вважають, що такий підхід може дати Росії можливість посилити свою військову міць.

Газета, посилаючись на анонімні джерела серед британських офіцерів, повідомляє, що в армійських колах Сполученого Королівства занепокоєні ймовірними наслідками поспішних домовленостей між США та Росією. Військові побоюються, що припинення війни без належних гарантій дозволить Кремлю використати час для переозброєння та підготовки до нової агресії.

За словами співрозмовників видання, мирна угода, яка не включає суворих умов для Росії, може зруйнувати баланс сил у регіоні та поставити під загрозу безпеку Європи. Британські військові наголошують на необхідності забезпечити довготривале стримування Росії, щоб уникнути повторення агресивних дій з боку Кремля.

Раніше Дональд Трамп заявляв, що після інавгурації його адміністрація планує розпочати перемовини з Москвою щодо завершення війни в Україні. Він також висловлював наміри “зупинити конфлікт за лічені місяці”, однак не уточнював, які саме умови планує запропонувати сторонам.

У Британії вважають, що надто швидке врегулювання без врахування довгострокових наслідків може негативно позначитися не лише на Україні, але й на всій Європі.

Кір Стармер в Україні: миротворці, переговори та “столітнє партнерство” із Британією

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва викликав низку запитань щодо можливих домовленостей і стратегії у сфері безпеки та відбудови України.

З огляду на нещодавнє підписання “Хартії про 100 років партнерства” між нашими державами та потребу Європи узгодити власну позицію напередодні ймовірних переговорів за участі США, візит Стармера набуває особливого значення.

Із наближенням потенційних переговорів щодо припинення вогню (чи то за ініціативи майбутньої адміністрації Трампа, чи під егідою інших акторів) у Європі формується нова коаліція країн, які прагнуть консолідуватися навколо спільного бачення безпеки та геополітики. Сполучене Королівство, своєю чергою, робить ставку на посилення власного впливу в регіоні.

Хоча конкретна назва або формат такої групи ще не зафіксовані, є відчуття, що ключові європейські гравці хотіли б виступити єдиним фронтом у переговорах із США, особливо з огляду на можливий вплив Трампа. Відтак Лондон не лише розбудовує двосторонні зв’язки з Україною, а й прагне стати одним із “голосів” Європи у майбутніх перемовинах.

Якщо Дональд Трамп повернеться до керма в США, доведеться шукати нові формати взаємодії. Позиція Великої Британії може відіграти роль “важеля” для узгодження інтересів між Європою та Вашингтоном.

“Хартія про 100 років партнерства”: що це означає?

Під час візиту Кіра Стармера Україна та Британія підписали масштабну угоду про співпрацю на століття вперед — “Хартію про 100 років партнерства”.

—  Зміцнення безпеки: Очевидно, що ці сто років — швидше символічний горизонт, проте він покликаний продемонструвати довгострокову підтримку в оборонній сфері, що залишається життєво важливою на тлі тривалої агресії з боку РФ.

— Інвестиційні й технологічні програми: Британія, попри власні економічні труднощі, одна з перших задекларувала підтримку відбудови України. Зараз, імовірно, такі програми переглядатимуться й уточнюватимуться з урахуванням реальної ситуації на фронті та в британській економіці.

Це “столітнє” партнерство не означає, що питання негайної військової допомоги чи фінансування вирішені автоматично. Проте дає сигнал: Велика Британія планує залишатися стратегічним союзником України навіть після активної фази бойових дій.

Миротворці: “бути” чи “гарантувати”?

Однією з тем, яку активно обговорюють навколо візиту Стармера, є можлива участь британських (чи загальноєвропейських) миротворчих контингентів в Україні.

У британських колах, за наявною інформацією, йдеться не стільки про розгортання миротворців зараз, скільки про готовність гарантувати виконання майбутніх домовленостей, якщо вони будуть досягнуті на переговорах. Або ж забезпечити “захисну парасольку” у разі перемир’я, щоби Росія не порушила його знову.

Аналогічні обговорення йдуть і з французькою стороною. Можливо, “миротворча місія” стане спільним проєктом кількох ключових країн ЄС за підтримки Лондона, що посилило би європейську суб’єктність на переговорах.

Якщо миротворці справді з’являться в Україні, постане питання мандату: яким буде формат цієї місії — під егідою ООН, ЄС, окремої коаліції держав? Росія, вочевидь, не надто зацікавлена пускати на Донбас чи в Крим будь-які “сили Заходу”. Тож реалізація такої ідеї залежить від безлічі дипломатичних компромісів.

Економічне відновлення: уроки з минулого і нові виклики

Велика Британія належала до перших країн, які публічно заявляли про допомогу в повоєнній відбудові України. Однак із плином часу з’ясувалося, що і у самого Лондона не бракує фінансових труднощів.

На думку економічних аналітиків, Британії доведеться переглянути початкові плани, зосередившись на більш вузьких напрямках: інфраструктура цифрової трансформації, логістика, інноваційний сектор. Саме ці сфери можуть принести найбільший взаємний зиск.

Поряд із цим, залишається актуальним питання залучення заморожених російських активів, про яке згадувала Німеччина і яке підтримують окремі країни Великої сімки. Якщо Велика Британія погодиться на механізм їх використання, можливо, це стане вагомим внеском у відбудову України.

Кому потрібен візит і що далі?

Для Києва приїзд Стармера — нагода вкотре нагадати про потреби у зброї та політичній підтримці, а також обговорити варіанти, як вигідніше залучити Великобританію до формату миротворчих ініціатив. Паралельно це спосіб “відчути” настрої Лондона щодо майбутніх переговорів і поставити непублічні вимоги/бажання на стіл.

Лондон демонструє, що залишається вагомим гравцем у європейській політиці, навіть після Brexit. Зміцнення відносин із Києвом допомагає Британії зберігати обличчя “глобальної сили”, здатної впливати на події в регіоні. Крім того, Стармеру потрібно закріпити за собою образ лідера, що ініціює дипломатичні кроки, аби не пасти задніх у порівнянні з США чи Німеччиною.

Таким чином, візит Кіра Стармера в Україну вписується в ширший контекст, де ключові європейські та американські гравці обговорюють, як завершувати або “заморожувати” конфлікт із Росією. Головна інтрига полягає у тому, чи готовий Лондон допомогти Україні миротворчою місією і які гарантії безпеки пропонуватиме, якщо переговори таки відбудуться.

Паралельно Хартія про “столітнє партнерство” з Лондоном підтверджує, що Україна шукає тривалу підтримку та прагне втримати британську увагу — не лише для воєнних потреб, а й для майбутнього відновлення. Проте реалізація таких домовленостей залежатиме від того, наскільки Велика Британія зможе (і захоче) дотримуватися фінансових зобов’язань у часи внутрішніх економічних викликів.

Зрештою, у такому мінливому геополітичному середовищі кожна зустріч високопосадовців — це додаткова нагода вплинути на потенційні підсумкові сценарії. Якщо найближчими місяцями розпочнеться дипломатичний рух навколо припинення вогню, роль Великої Британії — як учасника можливої миротворчої ініціативи — лише зростатиме. Але чи будуть ці ініціативи справді дієвими, покаже тільки час.

Норвегія виділила понад $60 млн на закупівлю дронів для України

Норвегія оголосила про виділення 700 мільйонів норвезьких крон (понад $60 млн) на багатонаціональну ініціативу із закупівлі безпілотників для потреб України.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресреліз норвезького уряду.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам під час засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) підтвердив, що країна активно долучається до цієї ініціативи.

“Україна продовжує відчувати гостру потребу в додатковому військовому обладнанні для захисту від агресивної війни Росії. Безпілотники є критично важливою частиною цих зусиль як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій”, – наголосив Ґрам.

У рамках ініціативи Норвегія співпрацює з Великою Британією та Міжнародним фондом для України (IFU). На двосторонній зустрічі міністр оборони Норвегії та його український колега Рустем Умєров обговорили подальшу співпрацю в оборонній сфері, зокрема нові поставки безпілотників.

Зеленський різко висловився про Будапештський меморандум та його підписантів

Президент Зеленський назвав гарантії безпеки, надані Україні за Будапештським меморандумом, “порожніми обіцянками” та висловив невдоволення діями його підписантів.

У своєму інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський заявив, що для завершення війни Україна потребує реальних гарантій безпеки, а не декларацій.

Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, передбачав захист територіальної цілісності України з боку США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю в обмін на відмову від ядерної зброї. Зеленський наголосив, що жоден із гарантів не виконав своїх зобов’язань, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

“Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та пору. Це ж зрозуміло? Як було пору російською, так і всім іншим гарантам було по**ру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки”, – зазначив президент.

Президент також згадав Мінські домовленості, назвавши їх “макулатурою”, і розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за блокування запрошення України до НАТО у 2008 році. За його словами, навіть тодішній президент США Джордж Буш підтримував вступ України до Альянсу, але Німеччина завадила цьому процесу.

Зеленський підкреслив, що безпекові гарантії для України мають бути реальними та включати можливість відбиття агресії, якщо Росія знову розпочне війну.

200 українських авіаторів завершили базову підготовку у Великій Британії перед навчанням на F-16

У Великій Британії 200 українських авіаторів успішно завершили базову підготовку, яка включала льотну, наземну та мовну підготовку.

Про це повідомляє УНН з посиланням на Генеральний штаб ЗСУ.

Навчання проходило під керівництвом інструкторів Королівських Повітряних Сил (КПС) перед початком тренувань на винищувачах F-16.

“200 українських авіаторів пройшли базову льотну, наземну та мовну підготовку у Великій Британії перед навчанням на F-16”, – йдеться у повідомленні.

Інструктори КПС ознайомили українських пілотів із ключовими навичками, зокрема:

– управління літаком;

– польотами за приладами;

– навігацією на низьких висотах;

– маневруванням у складних формаціях.

Ця підготовка є важливим етапом інтеграції українських авіаторів до міжнародних стандартів і підвищення їхньої спроможності ефективно використовувати сучасну авіаційну техніку.