Росіяни розробили нову тактику застосування танків

У бойових діях на території України Росія впровадила нову стратегію застосування танків.

Про це пише “Forbes”.

Автор стверджує, що російський танковий парк, який колись був вражаючим, тепер відведений від безпосередньої участі в боях через активне застосування дронів і авіації. В результаті атаки Росії стають повільнішими і призводять до значних втрат.

Нещодавно Росія відновила використання танків, зазначає “Forbes”. За даними видання, військові застосовують нову тактику: два танки, підтримувані безпілотниками.

Один танк веде вогонь на відстані, в той час як інший стрімко наближається до передової. Потім вони міняються місцями, а дрони забезпечують координацію стрільби, виявляють цілі і моніторять ситуацію на полі бою, повідомляє медіа.

Цей підхід значно відрізняється від традиційної радянської стратегії, яка передбачала артилерійську підготовку перед початком штурму, а потім перекидання бронетехніки і піхоти в уже обстріляний район.

На думку автора, нова тактика застосування танків може принести Росії певні переваги лише в короткостроковій перспективі. Наприклад, танк, що веде вогонь, буде легко виявити і знищити, а маневреність танків може бути порушена через вплив на дрони, які їх підтримують, з боку українських засобів радіоелектронної боротьби.

Также издание предполагает, что российская логистика столкнется с увеличением нагрузки. Ей предстоит предотвращать и отражать атаки украинских беспилотников на российские танки, расположенные рядом с линией фронта.

Україна має намір продовжити переговори з США

Україна розробляє розклад зустрічей і подальших обговорень з представниками США.

Президент Володимир Зеленський розповів про це у своєму вечірньому зверненні.

Президент України вивчив доповідь Рустема Умєрова, голови Ради національної безпеки і оборони, за підсумками переговорів з американськими партнерами.

“Ми плануємо графік зустрічей та подальших переговорів, і Україна в цьому максимально конструктивна та максимально швидка. Час ми не затягуємо, на відміну від Росії. Ті вже затягували, якщо чесно”, – зазначив Президент.

Він зазначив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває стільки ж, скільки тривала війна нацистської Німеччини проти Радянського Союзу.

Ірак формує комісію для боротьби з вербуванням молоді до бойових дій проти України

Іракський уряд створить комісію для розслідування та припинення вербування молоді до російської армії для участі у війні з Україною.

Про це розповідає проєкт “Хочу жить”.

Під час зустрічі з бригадним генералом Дмитром Усовим, секретарем Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, тимчасовий повірений у справах Республіки Ірак в Україні Тарек Казем підкреслив, що офіційний Багдад стурбований випадками вербування іракських громадян до російської армії.

В Іраку буде сформовано спеціальну комісію для вирішення цієї проблеми. Вона буде співпрацювати з Верховною судовою радою країни, де існує жорстке законодавство, яке передбачає суворе покарання за найманство, аж до довічного позбавлення волі.

Дипломати також підтвердили прихильність Іраку принципам нейтралітету і невтручання у справи інших держав, які закріплені в конституції країни.

МЗС України наполегливо рекомендує громадянам інших держав не вступати до лав російської окупаційної армії, використовуючи всі доступні методи.

Українські дипломати також звернулися до країн Африки із закликом вжити рішучих заходів для припинення російських методів вербування, які спрямовані на залучення молодих людей з усього континенту.

За інформацією, наданою Міністерством закордонних справ України, понад 1400 громадян африканських країн беруть участь у бойових діях на боці Росії.

За рік українці сплатили понад 163 млрд гривень військового збору

У 2025 році до загального фонду державного бюджету надійшло 163,6 млрд гривень завдяки військовому збору.

Про це інформує прес-служба Міністерства фінансів.

Минулого року надходження від військового збору покрили витрати на оборону країни протягом 22 днів.

З 2014 року в країні діє військовий збір — обов’язковий платіж, призначений для фінансування потреб сектора безпеки і оборони. В умовах військового конфлікту цей збір служить важливим механізмом мобілізації внутрішніх ресурсів держави.

Крім коштів від військового збору, на потреби оборони України спрямовувалися й інші фінансові потоки, що перебувають під контролем податкових і митних органів. Серед них були податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, акцизи, рентні платежі, дивіденди від державних компаній та інші податки і збори. Також до цього переліку входили надходження від внутрішніх запозичень, таких як ОВДП.

У 2025 році видатки державного бюджету на безпеку і оборону досягли майже 2,67 трлн гривень. Це означає, що щодня на потреби оборони спрямовувалося в середньому понад 7,3 млрд гривень.

Туреччина висунула умову для відправки своїх військ в Україну

Туреччина готова відправити війська в Україну в миротворчій місії, але тільки за умови дотримання двох умов: припинення вогню і чіткого визначення завдань і вкладу кожної країни.

Про це розповіли на брифінгу в Міністерстві національної оборони Туреччини.

Туреччина висловила готовність брати участь у миротворчій операції в Україні та гарантувати безпеку Чорного моря. У заяві підкреслюється, що Анкара готова підтримати будь-яку ініціативу, що сприятиме довгостроковому припиненню вогню в конфлікті між Росією та Україною.

“Щоб Туреччина могла відправити війська в Україну в рамках миротворчої місії, необхідно спочатку домогтися припинення вогню, а потім чітко визначити завдання і внесок кожної країни”, – заявили в Міноборони.

Туреччина відіграє провідну роль у військовому плануванні, метою якого є підтримка безпеки і стабільності в Чорному морі, а також забезпечення безпечного судноплавства після укладення перемир’я.

“Туреччина суворо дотримується Конвенції Монтре, яка підтримує баланс у Чорному морі і є важливою для безпеки регіону”, – йдеться в заяві.

Банки активно збільшують обсяги кредитування в прифронтових областях

Підприємства в прифронтових районах працюють з рентабельністю, близькою до середньої по країні. Банки активно видають кредити в цих регіонах, і зараз обсяги кредитування тут порівнянні з іншими областями.

Про це інформує Національний банк України.

“Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці”, – зазначає регулятор.

Бізнес на прифронтових територіях продовжує стикатися з серйозними труднощами через постійні обстріли, масове переміщення людей у більш безпечні райони та загрозу окупації. Проте, існують можливості для продовження банківського фінансування місцевих підприємств.

“За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні. З середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами”, – повідомляє НБУ.

Після початку конфлікту банки значно скоротили кредитування в прифронтових зонах. Це сталося через те, що після втрати більше третини свого портфеля в цих районах фінансові установи стали уникати видачі позик, підкреслює регулятор.

Національний банк України виділяє кілька ключових факторів для відновлення кредитування бізнесу в прифронтових регіонах. Зокрема, він вказує на надання державної підтримки цим територіям, включаючи поширення державних гарантій і введення компенсації військових втрат через ЕКА.

Регулятор також відзначає адаптацію кредитної політики банків до військових викликів, а також пристосування бізнесу до роботи в умовах підвищених ризиків безпеки.

“Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес”, – зазначають в НБУ.

Україна впритул наблизилася до обговорення формату мирного врегулювання

Переговори між Україною та її партнерами вийшли на новий рівень, наблизивши сторони до обговорення можливої мирної угоди.

Про це повідомляє “The New York Times”.

У публікації зазначається, що Україна переконана: міцний мир можливий тільки за наявності ефективних заходів захисту від можливого повторного нападу з боку Росії. Однак поки що неясно, які держави готові взяти на себе конкретні зобов’язання щодо цих заходів і як вони будуть втілені в життя.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що робота над основними документами йде з випередженням графіка. Очікується, що базові положення будуть узгоджені вже в січні. Документ охоплюватиме питання гарантій безпеки, економічного відновлення і поступового завершення конфлікту.

В рамках проекту мирної угоди обговорюються заходи безпеки, засновані на принципах колективної оборони НАТО. Серед потенційних гарантів називаються США, Північноатлантичний альянс і деякі європейські країни.

Перемир’я в Україні приховує в собі ризики для всієї Європи

Незважаючи на численні заяви про “швидкий мир”, немає підстав вважати, що 2026 рік стане іншим, ніж 2025-й. Війна триватиме, а позитивні прогнози здаються радше політичними мріями, ніж реальністю.

Про це пише “The Independent”.

Російська сторона прагне домогтися через дипломатичні канали того, чого не вдалося досягти за 11 років конфлікту. Найважливішим елементом стратегії Москви залишається президент США Дональд Трамп.

“Росія активно просуває свої інтереси, змушуючи Україну і Європу приймати нові реалії — як на полі бою, так і за переговорним столом”, — зазначає видання.

У 2025 році Дональд Трамп тричі намагався вмовити Україну погодитися з російськими умовами під приводом укладення угоди про припинення вогню. Щоразу уникнути найгіршого розвитку подій вдавалося виключно завдяки оперативним дипломатичним зусиллям лідерів європейських країн. При цьому кожен новий етап переговорів об’єктивно зміцнював позиції Москви.

У листопаді був представлений так званий “російський план з 28 пунктів”. Хоча його не відхилили повністю, він був прийнятий як основа для подальших обговорень. У підсумку навіть пропозиція про скорочення чисельності Збройних сил України, яка раніше в Європі вважалася неприйнятною, тепер фактично отримала мовчазну згоду.

“Рішення війни буде знайдено не на передовій. І, можливо, не в Україні”, – констатують у матеріалі

В аналізі видання зазначається, що бойові дії в Україні не припиняються не через відсутність втрат або тиску, а тому що ключові гравці, включаючи як прихильників України, так і союзників Росії, не готові рішуче змінити існуючий баланс сил. Китай, Іран і Північна Корея цілеспрямовано підтримують Москву, прагнучи до того, щоб конфлікт виснажував Захід, але не призводив до глобальної війни.

Для України основна проблема залишається незмінною: цілі сторін кардинально розходяться.

“Росія хоче ліквідувати Україну як вільну і незалежну державу. Україна хоче вижити”, – зазначають у виданні.

Експерти попереджають, що тимчасове припинення вогню може надати Кремлю шанс для перегрупування військ і підготовки до нового наступу, як це вже відбувалося в Грузії та Сирії. Будь-яке зменшення активності бойових дій може призвести до того, що в Європі виникне помилкове відчуття безпеки, що, в свою чергу, може відстрочити посилення обороноздатності.

Висновок залишається однозначним: незважаючи на гучні заяви про “90% готовності до миру”, на даний момент не існує реального шляху до завершення конфлікту.

“Поки Росія вважає, що продовження війни принесе їй більше вигоди, ніж згода на запропоновані умови, надії на мир немає”, – йдеться в матеріалі.

Для дипломатичного врегулювання конфлікту Україна повинна бути готова до виборів — заявив Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що підготовка до виборів є ключовим елементом дипломатичної стратегії щодо врегулювання конфлікту з Росією.

Він заявив про це на брифінгу.

Зеленський зазначив, що проведення виборів в умовах військового конфлікту викликає труднощі, пов’язані з питаннями безпеки та чинним законодавством, яке це забороняє. Однак Україна не може ігнорувати цей процес, оскільки він є частиною переговорного процесу.

“Не може бути жодних причин, які зупиняють нас у дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. І тому я сказав нашим парламентарям, ви повинні готувати цей трек. Це не означає, що вони будуть. Але готувати цей трек нам потрібно”, — сказав Зеленський.

Президент заявив, що участь у виборах не слід розглядати як поступку Росії.

«Може так статися, що війна буде продовжуватися, якісь події будуть продовжуватися, і якісь вимоги можуть бути. Це не означає, що Україна повинна йти на вимоги Росії. Ми суверенна держава. Але, тим не менш, ми маємо знаходити якийсь компроміс, щоб не втратити Америку в переговорному процесі. Не втратити партнерів. Я маю на увазі безумовно дуже важливу позицію Європи», — сказав президент.

Він наголосив, що Україна вживе всіх необхідних заходів для встановлення миру.

“Ми готові зробити з нашого боку все. Я не тримаюся за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити”, — зазначив Зеленський.

Президент також зазначив, що запросив підтримку у партнерів для організації голосування.

“Я сказав, ми готові до виборів, але, якщо під час війни, допомагайте нам щодо припинення вогню. Окремо допомагайте нам щодо підтримки інфраструктури для проведення виборів”. — сказав він.