Генеральний директор Rheinmetall не вірить у завершення конфлікту в Україні до 2026 року

Генеральний директор оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер висловив сумнів у швидкому завершенні війни між Росією та Україною.

Про це повідомляє ntv.

Паппергер стверджує, що Росія не прагне до завершення конфлікту, тому він не вірить у швидке встановлення миру в Україні в поточному році.

Він також зазначив, що Rheinmetall наразі випускає більше боєприпасів, ніж передбачено контрактами.

Гендиректор концерну заявив, що компанія здатна збільшити поставки зенітних гармат, снарядів і навіть танків, однак відчуває дефіцит фінансових коштів.

Паппергер повідомив про намір розширити штат Rheinmetall до 70 тис осіб у найближчі роки.

Він також висловив надію, що до завершення 2026 року обсяг замовлень досягне приблизно 140 млрд євро.

Українська делегація вирушила на переговори з Росією і США до Женеви

Тристоронні переговори відбудуться 17-18 лютого. Обговорять методи контролю за припиненням вогню та порядок обміну полоненими.

Буданов поділився в Telegram фотографією біля поїзда з колегами, які разом з ним вирушають на черговий раунд переговорів у Женеві.

“На шляху до Женеви. Попереду – наступний раунд переговорів. Дорогою з колегами будемо обговорювати уроки нашої історії, шукати правильні висновки. Інтереси України мають бути захищені”, – зазначив глава ОП.

Переговори в Женеві відбудуться у форматі тристоронньої зустрічі за участю спеціальних представників Дональда Трампа – Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

Основні пункти обговорення охоплюють методи контролю за дотриманням режиму припинення вогню і планування подальших обмінів полоненими між учасниками конфлікту.

90% українців виступають проти проведення виборів – Зеленський

Президент України заявив, що українці не бажають проводити вибори. Причина, за його словами, в тому, що міжнародні партнери пропонують організувати голосування в умовах воєнного часу.

Володимир Зеленський поділився цією думкою в інтерв’ю Даші Бьорнс.

Президент заявив, що переважна більшість українців виступає проти проведення виборів.

“90 відсотків зараз проти виборів, 90 відсотків України. Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90 відсотків проти”, – навів дані лідер держави.

Він зазначив, що проведення виборів в умовах війни викликає у людей здивування і тривогу. Виникає питання, як зможуть брати участь у голосуванні солдати, які перебувають на передовій. Однак важливо надати можливість висловитися тим, хто захищає країну.

Також президент підкреслив, що незрозуміло, як 8 мільйонів громадян, які перебувають за межами країни, зможуть взяти участь у голосуванні. Проте, вони також повинні обрати президента.

Зеленський наголосив, що попереду не тільки президентські вибори, а й парламентські, а також місцеві. Таким чином, в Україні заплановані різні виборчі кампанії.

“Якщо Україна зможе провести вибори, то це означатиме, що ситуація з безпекою є більш-менш прийнятною. Якщо президент Трамп, я думаю, що він може, змусить Путіна оголосити перемир’я на два-три місяці, ми проведемо вибори”, – констатував гарант.

Президент України отримав премію Мюнхенської конференції з безпеки

Володимир Зеленський був відзначений премією імені Евальда фон Клейста від імені всього українського народу. Нагорода була присуджена за проявлену мужність і непохитну рішучість громадян України.

Про це стало відомо з прямої трансляції церемонії.

Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність за отриману нагороду і подякував партнерам, які надають підтримку країні.

“Для мене як президента України велика честь бути тут і мати таких друзів українського народу. Я також дякую Німеччині та її народу за підтримку від самого початку повномасштабної війни”, — заявив Зеленський.

На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повідомляється, що цього року українському народу присуджено премію на знак “глибокої вдячності за їхню мужність, самовідданість і непохитну готовність захищати свою свободу і свободу всієї Європи”.

“Рішучість українського народу захищати свободу своєї країни — і, власне, всієї Європи — залишається незламною”, — підкреслив голова Мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер.

Премія Евальда фон Клейста — щорічна нагорода, яка вручається на Мюнхенській конференції з безпеки. Вона названа на честь засновника конференції та учасника невдалого замаху на Адольфа Гітлера 20 липня 1944 року. З 2009 року премія присуджується за значний внесок у зміцнення миру та врегулювання міжнародних конфліктів.

Росія розглядає можливість не завдавати ударів по Україні в день виборів

Заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін заявив, що Росія готова гарантувати відсутність ударів по Україні в день голосування, якщо українці вирішать провести його.

Він зробив цю заяву в інтерв’ю російському “ТАСС”.

Представник Москви підкреслив, що питання про проведення виборів в Україні поки не розглядається. Також він звинуватив Україну в проведенні атак з використанням дронів на російську територію в період проведення виборів.

“У березні 2024 року в Росії були проведені президентські вибори, а виборчі дільниці – навіть з урахуванням ведення СВО – були відкриті в безпосередній близькості від зони бойових дій. Київ всіляко намагався зірвати електоральний процес”, – сказав він.

Галузін підкреслив, що Росія не має наміру слідувати прикладу Києва і надасть громадянам України можливість повною мірою реалізувати свої конституційні виборчі права, щоб самостійно визначати майбутній розвиток країни.

У грудні президент Росії сказав, що в день виборів в Україні готовий розглянути можливість припинення ударів вглиб території країни. При цьому він підкреслив, що у виборах повинні взяти участь близько 5-10 мільйонів українців, які проживають в Росії

У РФ 7 тис українських полонених проти 4 тис росіян в Україні – Зеленський

Зараз Росія тримає в полоні близько 7 тис українських військових, водночас в Україні – понад 4 тис осіб.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський на пресконференції в Мюнхені.

“У них приблизно 7 тисяч перебувають українських військовополонених. У нас трохи більше ніж 4 тисячі полонених, і це добрі новини”, – сказав Зеленський.

Зеленський заявив, що до нещодавнього часу в Україні утримувалося близько півтори тисячі російських полонених. Президент також підкреслив, що країна відкрита для обмінів полоненими в будь-якому форматі.

“Якщо вони скажуть “всіх на всіх” – чудово. Якщо скажуть “тисяча на тисячу” – не чудово, але дуже добре. Але навіть якщо вони готові поміняти “100 на 100″, ми на це підемо, тому що для нас будь-який такий крок позитивний”, – зазначив Зеленський.

Канада озвучила план допомоги Україні у війні та після її закінчення

Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою. Вона підтвердила незмінну підтримку України та висловила готовність приєднатися до багатосторонніх гарантій безпеки.

Про це інформує пресслужба МЗС Канади.

Міністри зібралися на Мюнхенській конференції з безпеки, яка проходила 13-15 лютого в Німеччині.

Аніта Ананд підкреслила, що Канада твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та її народу. Також вона повідомила, що Оттава готова внести свій вклад у колективні заходи щодо забезпечення безпеки України в рамках коаліції бажаючих

Міністр особливо зазначила, що Канада повинна посилити економічний тиск на Росію, щоб зменшити її можливості для продовження військових дій.

Сторони переговорів розглянули кроки для встановлення сталого і справедливого миру, приділяючи особливу увагу просуванню мирного діалогу. Вони також обговорили продовження канадської допомоги у поверненні українських військовослужбовців, незаконно утримуваних цивільних осіб і депортованих дітей.

Канада спільно з Україною очолює міжнародну коаліцію з повернення українських дітей.

Ананд також запевнила про готовність сприяти відновленню та оновленню України, приділяючи особливу увагу підвищенню рівня енергетичної безпеки.

Заклики до діалогу з Росією не додають Європі авторитету

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що заклики європейських політиків до діалогу з Росією не зміцнюють авторитет Європи.

Заяву литовського президента наводить LRT.

Науседа підкреслив, що такі заяви демонструють непослідовність у європейській політиці щодо Росії.

“Це не додає солідності Європі, коли її лідери раптом починають говорити про те, як давно вони не спілкувалися з Путіним і що їм обов’язково потрібно знову поговорити. Це не послідовна політика. Кілька місяців тому ми обговорювали відповідальність Росії, говорили про 20-й пакет санкцій і про те, що він повинен бути якомога суворішим”, – заявив Науседа.

Він підкреслив, що участь Європи в переговорах між США і Росією про мирне врегулювання в Україні можлива, але тільки за умови взаємної згоди про досягнення стійкого і чесного миру.

Науседа зазначив, що міцний мир вигідний не тільки Україні, але і всій Європі.

“У наших життєво важливих інтересах, щоб мир не був таким, який би фактично відстрочив черговий конфлікт або черговий російський напад на півтора-два роки”, – сказав президент.

Російський дрон атакував знімальну групу латвійського медіа LSM на Донеччині

Команда латвійського суспільного мовника LSM потрапила під атаку російського безпілотника під час роботи в зоні бойових дій у Донецькій області. Удар стався поруч з автомобілем, у якому перебували журналісти та українські військові.

Про інцидент повідомило видання Delfi.

Журналісти працювали у місті Білозерське Донецької області, де фіксували перебіг війни та роботу підрозділів Збройних сил України. У момент атаки журналістка Одіта Кренберга, оператор Айгарс Ковалевскіс і військовослужбовці прямували автомобілем трасою до позицій одного з українських підрозділів.

“Команда LSM усвідомлює ризики, які бере на себе, вирушаючи до Захисників України і фіксуючи повсякденну реальність війни, оскільки саме така присутність дозволяє документувати справжнє обличчя війни, яким би небезпечним і суворим воно не було. Ми високо цінуємо роботу і сміливість наших журналістів, тому що незалежна журналістика в цій ситуації служить важливою противагою неправдивим повідомленням, які вводять в оману, надаючи суспільству можливість базувати розуміння на фактах, а не на маніпуляціях”, – сказала головний редактор LSM Аніта Брауна.

Російський дрон атакував машину під час руху. Безпілотник вибухнув поруч з автомобілем, унаслідок чого уламками було пошкоджено задню частину транспортного засобу та вибито скло. Завдяки швидкій реакції водія автомобіль вдалося вивести з-під удару, а всі, хто перебував усередині, залишилися неушкодженими.

У латвійському медіа наголосили, що усвідомлюють небезпеки роботи на фронті, однак вважають таку присутність принципово важливою для донесення правди про війну.