США перешкоджають ініціативі Євросоюзу щодо зниження “цінової стелі” на російську нафту

Адміністрація президента США Дональда Трампа не підтримала ініціативу Європейського союзу про зниження так званої “цінової стелі” на російську нафту, яку раніше встановили країни G7. На думку Трампа, це рішення недоцільне.

Про це повідомило агентство “Reuters”, із посиланням на європейського чиновника.

Нещодавно Європейський союз виступив з ініціативою переглянути наявний рівень максимальної ціни на російську нафту. Пропонується зменшити його з 60 до 50 доларів за барель. Це компромісне рішення, яке враховує як поточну вартість російської нафти, так і вимоги України, яка наполягає на зниженні максимального рівня ціни до 30 доларів за барель.

Однак представники Міністерства фінансів США активно перешкоджають реалізації європейської ініціативи. За словами чиновника, американці стверджують, що поточне зниження світових цін на нафту вже негативно позначається на економіці Росії. У зв’язку з цим, вони вважають, що додаткові обмеження не є необхідними. Проте у Вашингтоні не відкидають можливість повної відмови від цієї ідеї.

У публікації було зазначено, що наразі вартість російської нафти марки Urals на світовому ринку становить близько 54 доларів за барель. Це значення нижче встановленої “цінової стелі”».

Таким чином, Росія може отримувати дохід, не порушуючи санкційний режим. У зв’язку з цим аргументи США в даній ситуації здаються безглуздими й надуманими.

Євросоюз затвердив 17-й пакет антиросійських санкцій

Євросоюз ввів нові обмеження щодо Росії, які торкнулися близько 200 суден, що належать так званому “тіньовому флоту”.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила про це в соцмережі “Х”.

Запровадження нових обмежень спрямоване на те, щоб посилити тиск на Москву, зокрема в галузі морських перевезень, які дають змогу обійти вже чинні санкції.

На додаток до цього, до пакета включено заходи з протидії гібридним загрозам і порушенням прав людини.

“Росія продовжить цю війну, і наша відповідь стане жорсткішою”, – наголосила Каллас.

Водночас у Європейському союзі вже займаються підготовкою нових обмежувальних заходів, які мають посилити міжнародний тиск на Росію та ізолювати її економіку і політику.

Санкції не стали поворотним моментом для світу – глава МЗС Греції

В умовах конфлікту між Росією та Україною Європа зіткнулася з проблемою втрати політичної ідентичності.

Міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс розповів про це в інтерв’ю “Associated Press”.

Міністр повідомив, що в європейських державах існують певні протиріччя і напруженість.

“Іноді ми забуваємо, що нас об’єднує як європейців. Розбіжності та конфлікти стають відчутними. А після війни в Україні ми відчуваємо посттравматичний синдром. Європі потрібно повернути свою силу і єдність”, – наголосив Герапетрітіс.

Він підтвердив, що Греція стоїть на боці України, підтримує її суверенітет і територіальну цілісність.

Щодо обмежувальних заходів, запроваджених Євросоюзом і США щодо Росії у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну, міністр закордонних справ Греції зазначив, що вони виявилися лише частково ефективними, оскільки Росія знайшла способи мінімізувати їхній вплив.

На думку Герапетрітіса, економічні санкції не стали переломним моментом для ситуації у світі.

Європейські лідери хочуть поговорити з Трампом до його бесіди з Путіним

Глави Великої Британії, Німеччини, Польщі та Франції мають намір зв’язатися з Дональдом Трампом телефоном до його бесіди з Володимиром Путіним, яка запланована на понеділок.

Про це повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Глава уряду Німеччини повідомив, що провів переговори з державним секретарем Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо з приводу телефонної розмови між президентом Росії і президентом США.

“Ми домовилися поговорити ще раз – чотири лідери країн і президент США – до цієї розмови”, – заявив Мерц журналістам.

Німецький політик також повідомив, що провів тривалу бесіду з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані.

Європа готується ввести найсуворіші санкції проти Росії

Європейський союз готує черговий пакет санкцій проти Росії, який передбачає понад сотню нових обмежень. Під санкції можуть потрапити підприємства військово-промислового комплексу РФ, тіньовий флот і держави, що постачають РФ товари, заборонені чинними обмеженнями.

Про це заявив експерт у галузі міжнародних відносин Станіслав Желіховський.

За його словами, на відміну від попередніх, новий пакет охоплюватиме раніше не затронуті сектори російської економіки. Зокрема, йдеться про посилення контролю за експортом до країн, які потенційно можуть бути посередниками у постачанні санкційної продукції до РФ.

Желіховський підкреслив, що ці санкції мають потенціал вплинути на військову промисловість Росії, однак вона, ймовірно, спробує адаптуватися і знайти нові канали обходу обмежень. У зв’язку з цим, за його словами, важливо, щоб до зусиль ЄС приєдналися Сполучені Штати Америки, які можуть забезпечити більш широкий міжнародний тиск на Росію та її партнерів.

Експерт також відзначив, що нові обмеження – це позитивний крок, проте недостатній для того, щоб Москва відчула критичну загрозу своїй військовій машині.

Глава уряду Естонії заявив про спільний тиск Заходу на Росію задля припинення війни

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що США, європейські країни та Україна нарешті почали координувати дії, аби посилити тиск на Росію для припинення бойових дій.

Про це він повідомив після онлайн-зустрічі з учасниками “коаліції охочих”, яка відбулася в Києві.

“Можливо, ми досягли моменту, коли США, прагнучи 30-денного припинення вогню і контролюючи дотримання санкцій, і Європа разом з Україною починають діяти узгоджено. Тепер основний тиск спрямований на Росію”, – сказав Міхал.

Крім того, естонський політик зазначив, що в оточенні президента США Дональда Трампа зростає нетерпіння щодо позиції Москви у військовому конфлікті. Це, на його думку, може пришвидшити дипломатичні зусилля в напрямку врегулювання ситуації.

Китайська підтримка РФ значно збільшила масштаби війни

Представник Європейської комісії заявив, що Китай є одним із головних постачальників зброї для Росії в її конфлікті з Україною.

Про це повідомляє Reuters.

Як повідомило анонімне джерело, без допомоги Китаю Росія не змогла б проводити настільки масштабні військові дії, як зараз.

Водночас 6 травня голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив, що Китай має намір співпрацювати з лідерами Європейського союзу для поглиблення взаємодії та конструктивного вирішення суперечностей, що виникають. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки.

Польща прагне встигнути узгодити наступний пакет антиросійських санкцій до липня

Польща працює над тим, щоб до 1 липня узгодити з Європейським союзом 17-й пакет санкцій щодо Росії.

Про це повідомило “Polskie Radio 24”.

У своєму виступі в Європарламенті Адам Шлапка, міністр у справах Європейського Союзу, наголосив, що обмежувальні заходи мають залишатися значущим важелем впливу на економіку Росії, пов’язану з військовою сферою.

Як він повідомив, робота з розроблення нового пакета обмежувальних заходів уже розпочалася, і її необхідно завершити до завершення польського головування в Європейському союзі.

До Європейського союзу вже надійшов проєкт 17-го пакета санкцій від Європейської комісії. Серед нових обмежень – заборона на експорт до Росії хімічних речовин, які використовуються в ракетних двигунах.

Крім того, до переліку небажаних осіб було занесено ще 15 осіб і 45 організацій, що займаються розробкою і виробництвом продукції для військової промисловості.

Європейський союз буде активно впливати на тіньовий флот Росії, зокрема на судна, які порушують міжнародні санкції, перевозячи російську нафту за цінами, що перевищують встановлені обмеження.

Шлапка наголосив, що необхідно чинити всебічний тиск на Росію і надавати Україні зброю для зміцнення її позицій перед можливими переговорами про припинення вогню.

Міністр Польщі вважає, що Україна має бути сильною, щоб укласти успішну угоду і гарантувати її виконання надалі.

Науседа визнав наявність “деяких розбіжностей” між ЄС і США щодо підтримки України

Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що лідери ЄС і США розходяться в думках щодо війни в Україні. Однак це не повинно підірвати двосторонні відносини між Вільнюсом і Вашингтоном.

Про це повідомив литовський LRT

Науседа заявив про наявність “певних протиріч” у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Зокрема, йдеться про розбіжності в питаннях підтримки України та можливого закінчення конфлікту.

“Однак це не повинно погіршити наші відносини. Ми докладемо всіх зусиль, щоб розв’язати будь-які непорозуміння або розбіжності між ЄС і США”, – сказав він.

Також президент Литви звернув увагу на те, що геополітична обстановка залишається мінливою.

“Ми повинні зробити все можливе, щоб США продовжували приділяти увагу Європі. Це непросте завдання, і ми це усвідомлюємо”, – додав він.