Юрій Ігнат офіційно очолив управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ

24 грудня 2024 року Юрій Ігнат був офіційно призначений керівником управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ.

Про це Ігнат повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Новостворене управління комунікацій було організовано влітку 2024 року для вдосконалення інформаційної роботи Повітряних сил.

До свого призначення Ігнат тимчасово виконував обов’язки керівника підрозділу, водночас залишаючись одним із ключових речників Повітряних сил. Його коментарі регулярно висвітлювали ситуацію в повітряному просторі України, що зробило його одним із найбільш впізнаваних спікерів військової галузі.

“Вдячний за довіру та можливість продовжувати працювати задля зміцнення комунікаційної роботи Повітряних сил. Це важлива складова нашої боротьби за свободу та незалежність України”, — зазначив Ігнат у своєму дописі.

Зміцнення комунікацій є частиною системних змін, які проводяться в ЗСУ. Вони спрямовані на посилення інформаційної роботи та ефективну взаємодію з громадськістю.

Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України провело онлайн-голосування за членів Громадської антикорупційної ради, яке зібрало понад 101 тисячу учасників.

Україна заявила про готовність замінити Угорщину в ЄС і НАТО

МЗС України заявило, що країна готова зайняти місце Угорщини в Євросоюзі та НАТО, якщо Будапешт вирішить вийти з цих організацій на користь членства в СНД чи ОДКБ.

Таку заяву було зроблено у відповідь на безпідставну критику з боку угорської влади, повідомляє  “Online.ua”.

У МЗС підкреслили, що лише дві з 27 країн-членів ЄС — Угорщина та Словаччина — не змогли забезпечити диверсифікацію джерел постачання енергоресурсів та продовжують залежати від Росії.

Реакція на закиди Угорщини

Українські дипломати відповіли на заяви угорської влади, яка звинувачувала Київ у нібито негативному впливі на ціни для споживачів через рішення України не продовжувати транзитну угоду з Росією після 2025 року. У МЗС нагадали, що Єврокомісія вже підтвердила: це рішення не вплинуло на енергетичну безпеку країн ЄС або ціни для споживачів.

“Єдиною причиною проблем на енергетичному ринку Європи завжди була Росія. Кремль десятиліттями використовував енергію як зброю, шантажуючи європейські уряди та підриваючи енергетичну безпеку. Після початку повномасштабної агресії проти України Росія стала екзистенційною загрозою для стабільності та миру на європейському континенті”, — йдеться у заяві МЗС.

Українські дипломати наголосили, що країни ЄС працюють спільно, щоб зменшити енергетичну залежність від Росії. Водночас Угорщина та Словаччина, попри логіку та безпекові інтереси, продовжують зберігати свою залежність від російських енергоресурсів.

Українські дрони завдали удару по нафтобазі в Енгельсі

Сили оборони України здійснили успішну атаку на нафтобазу “Комбінат Крістал” у місті Енгельс Саратовської області, яка забезпечувала паливом військовий аеродром “Енгельс-2”.

Про це повідомляє “Стопкор”.

Атака сталася вночі, коли в районі цілі пролунали серії вибухів, спричинивши масштабну пожежу. Місцева влада підтвердила влучання по об’єкту, що має стратегічне значення для російської армії.

Операцію виконали підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Сил безпілотних систем ЗСУ. Їхні дії були скоординовані з іншими складовими Сил оборони.

Знищення цього об’єкта значно ускладнює логістику російської авіації, знижує її боєздатність та зменшує можливості завдавати удари по українських містах і цивільних об’єктах.

Наслідки операції наразі уточнюються.

Норвегія виділить 14 млн євро на розмінування України за допомогою собак-саперів

У 2025 році Норвегія надасть 164 млн норвезьких крон (близько 14 млн євро) для підтримки розмінування територій України, зокрема із залученням собак-міношукачів.

Про це повідомив уряд Норвегії, передає Корреспондент.

Як зазначається, у місті Ромни створено тренувальний центр для підготовки собак-саперів та кінологів. Центр функціонує за підтримки норвезької організації Norsk Folkehjelp та Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Цей тренувальний центр почав працювати з 2022 року, забезпечуючи систематичну та професійну підготовку для розмінування. Завдяки фінансовій допомозі Норвегії, на 2025 рік планується значне розширення програми, включно з підготовкою 14 спеціалізованих собак-міношукачів.

В уряді Норвегії підкреслили, що Norsk Folkehjelp є одним із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які надають допомогу Україні у сфері розмінування. Їхні зусилля спрямовані не лише на розмінування, але й на розвиток потенціалу України у цій сфері.

Залучення собак-саперів до розмінування дозволяє значно прискорити очищення територій від мін і зробити цей процес більш ефективним.

Сибіга закликав до ізоляції Росії та Північної Кореї через дестабілізацію Європи та Індо-Тихоокеанського регіону

Глава української дипломатії заявив про необхідність повної ізоляції Росії та Північної Кореї через їхню співпрацю, спрямовану на дестабілізацію міжнародної безпеки.

Про це Олег Сибіга написав у соцмережі X, повідомляє Укрінформ.

“Північна Корея та Росія працюють разом, щоб дестабілізувати Європу та Індо-Тихоокеанський регіон. Північнокорейські війська та ракети атакують Україну, а підтримка Росії надихає КНДР погрожувати своїм сусідам. Обидва злочинні режими повинні зазнати повної ізоляції та нищівних санкцій”, – наголосив дипломат.

Ця заява пролунала на тлі посилення співпраці між Москвою та Пхеньяном. Напередодні Північна Корея підтвердила успішне випробування нової балістичної ракети середньої дальності з гіперзвуковою боєголовкою.

За даними КНДР, ракета пролетіла близько 1500 кілометрів зі швидкістю, що в 12 разів перевищує швидкість звуку. Однак південнокорейські військові заявили, що дальність польоту становила 600 кілометрів, назвавши частину тверджень КНДР “перебільшеними”.

Зазначається, що запуск ракети відбувся під час візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Південної Кореї.

На пресконференції в Сеулі Блінкен заявив, що Росія планує передати КНДР передові космічні та супутникові технології в обмін на надання Пхеньяном зброї та обладнання для підтримки війни проти України.

Ллойд Остін вирушив на останнє засідання “Рамштайн” як очільник Пентагону

Міністр оборони США Ллойд Остін прибуває до Німеччини для участі у 25-му засіданні Контактної групи з питань оборони України, яке пройде на авіабазі Рамштайн.

Про це міністр повідомив у своєму акаунті в X, передає УНН.

“Вирушаю з об’єднаної бази Ендрюс у свою останню поїздку на авіабазу Рамштайн як міністр оборони. Я прямую до Німеччини, щоб провести 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України, історичної коаліції, яка об’єдналася, щоб допомогти Україні захистити її суверенну територію”, – зазначив Остін.

На зустрічі планується обговорення довгострокової підтримки обороноздатності України, зокрема, визначення стратегічного плану до 2027 року.

Контактна група у форматі “Рамштайн” об’єднує понад 50 країн, які спільно працюють над наданням військової допомоги Україні у протистоянні російській агресії.

Наступальна активність на Курському напрямку: хто контролює сіру зону і чи є прорив?

Уже кілька днів в українському та російському інформаційному просторі з’являються суперечливі відомості про події на північному сході, де ЗСУ та російські війська ведуть бойові дії на території Курської області.

За повідомленнями з різних джерел, основні події розгортаються в районі Суджі, Бердина, Руського Поречного й кількох довколишніх сіл. При цьому як офіційні особи, так і Telegram-канали обох сторін не публікують однозначних доказів чи карт, тож оцінки на місцях інколи кардинально відрізняються.

Що відомо про наступ ЗСУ

Українські ресурси ще позавчора повідомляли про просування сил ЗСУ на три кілометри на північний схід від Суджі, зокрема в напрямку Бердина. Деякі Telegram-канали стверджували, що село нібито вже перейшло під контроль української армії, однак інші джерела це заперечували, заявляючи, що Бердин є частиною так званої “сірої зони”: українська піхота час від часу заходить на околиці, та остаточної фіксації позицій не відбулося.

Офіційний Київ ситуацію напряму не коментує. Президент Володимир Зеленський напередодні лише згадав про необхідність “буферної зони” на Курщині, що потенційно може свідчити про бажання України відсунути лінію фронту від власного кордону. Проте детальніших деталей чи підтверджень від Генштабу ЗСУ немає.

Позиція російських джерел

Російські військові пабліки пишуть про нову фазу активних дій своїх військ у районі Суджі. Вони стверджують, що ЗС РФ успішно відтіснили українські підрозділи з низки сіл, зокрема зі згаданого Бердина, та відновили контроль над Руським Поречним і Косицею. При цьому наголошують, що в Бердині українські військові так і не змогли закріпитися, незважаючи на декілька спроб атаки.

Також повідомляється про перехід у контрнаступ РФ, під час якого російські війська нібито взяли Старі Сорочини, увійшли в Малу Локню та рухаються в бік Погребків. За їхньою логікою, це має створити загрозу для українських підрозділів у Черкаському Поречному, які неодноразово намагалися просунутися до Бердина.

Критичний аналіз заяв

1.Відсутність фото- і відеопідтверджень. Попри заяви про “взяття” кількох сіл, публічних доказів (наприклад, геолокаційних відео чи фото) у відкритих джерелах бракує. Зокрема, українські джерела демонструють записи з нібито просування колон, однак геолокація і час фільмування не завжди зрозумілі.

2.Поняття “сірої зони”. Навіть якщо українські підрозділи заходять у деякі села, це ще не означає повного контролю над ними. Так само і російські заяви про “взяття” населених пунктів не гарантують, що вони остаточно перетворилися на тилові позиції РФ.

3.Стратегічна мета України. Згадка Зеленського про “буфер” натякає, що операція на півночі Росії могла б полегшити життя прикордонним регіонам України та відкинути російську артилерію. Однак поки що невідомо, чи ЗСУ планують масштабне просування, чи це розвідувальні рейди для випробування лінії оборони противника.

Підсумок: локальні бої, які можуть змінити загальну конфігурацію

На нинішньому етапі складно однозначно визначити, хто насправді контролює ті чи інші невеликі населені пункти. Скоріше за все, ситуація в деяких селах залишається нестабільною, з обопільними спробами витіснити противника. Як і в багатьох прифронтових точках, загострення може бути тимчасовим тактичним епізодом, або ж частиною більшого задуму.

Найімовірніше, ЗСУ перевіряють, наскільки дієздатною є оборона росіян у Курській області, та прагнуть зменшити загрозу з півночі для прикордонних районів України. Паралельно Росія, намагаючись показати власну ініціативу, повідомляє про контрнаступи з метою скасувати саму можливість курського плацдарму для ЗСУ.

При цьому важливим залишається питання стратегічного планування сторін. Якщо Київ планував домогтися глибокого прориву вглиб російської оборони й у такий спосіб змінити баланс сил на карті бойових дій, то наразі цієї мети домогтися не вдалося. З іншого боку, не можна виключати, що нова атака з боку ЗСУ є лише частиною масштабнішого планування, і основні дії будуть продовжені в майбутньому.

Наступ ЗСУ на Курщині: цілі, завдання та проміжні результати

Спроба наступу ЗСУ на Курську область, здійснена військовим командуванням під проводом генерала Сирського 5 січня 2024 року, виявилася однією з найбільш обговорюваних подій останніх днів.

З українського боку офіційної інформації, окрім заяв “Центру з протидії дезінформації” та керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, фактично немає. Загальну картину доводиться складати з розрізнених повідомлень і коментарів блогерів та посадовців, подекуди суперечливих.

Джерело: Telegram-канали

Навіщо знадобився новий наступ?

Наразі вже зрозуміло: різка атака ЗСУ або не була основним планом удару, а лише відвертає увагу від іншого задуму командування, або ж закінчилася важкими втратами у техніці й особовому складі й не досягла стратегічних цілей. Принаймні з воєнної точки зору.

Можна припустити, що через посилення тиску ЗС РФ у Курській області Україні було потрібно не тільки розширити свої “закріплені” позиції в околицях Суджі та державного кордону, а й максимально відсунути російську артилерію, аби вона не тримала під прицілом кожний клаптик зайнятої території.

Окрім того, прорвавшись углиб Курської області, Київ, імовірно, прагнув виграти час в інших секторах фронту, де ЗСУ стикаються з труднощами — як у логістиці, так і під час бойових зіткнень із чисельно переважаючим противником.

Уже давно війна вийшла за межі суто військових дій. Для військово-політичного керівництва держави будь-який зухвалий крок на території Росії є гучним приводом відвернути увагу від проблемних напрямів на півдні чи, скажімо, від ситуації в Запорізькій та Харківській областях.

Якби наступ на Курщину виявився успішним, це стало б великою інформаційною перемогою, що посилила б довіру й підтримку України з боку західних партнерів на тлі наростання скепсису щодо воєнних перспектив.

Утім, не можна ігнорувати й інший фактор: нині для України життєво важливо досягнути істотних успіхів до потенційних майбутніх переговорів (особливо з огляду на можливу зміну адміністрації в США). Будь-яка “нова лінія фронту” на території РФ могла б стати важливим козирем у діалогах із Вашингтоном чи з новим президентом Трампом.

Перші проміжні результати

Попри відсутність повної картини того, що відбувається, уже сьогодні можна констатувати: бажаного ефекту наступ не дав. Унаслідок дій російської сторони українські колони не зуміли просунутися вглиб Курської області й суттєво розширити власні плацдарми, а стратегічна для постачання траса Суджа–Курськ досі перебуває під контролем РФ.

Джерело: deepstatemap.live

В око впадає також певний інформаційний вакуум із боку офіційного Києва. У вечірніх зведеннях Генштабу Курська область згадується побіжно й без подробиць. Найімовірніше, одна з причин такої стриманості — невдача на місці: якщо операція не досягла планованих результатів, немає сенсу зайвий раз акцентувати на цьому увагу.

Джерело: Telegram-канал Генштабу ЗСУ

Тим часом російські Telegram-канали та ЗМІ активно поширюють кадри знищеної української техніки. За даними російського угруповання “Північ” і численних проросійських джерел, за перший день боїв у районі Суджі було знищено понад 20 одиниць техніки. У мережі ширяться відео з кадрами ураженої ББМ та інших машин, але жодних офіційних спростувань чи заяв із боку українського військово-політичного керівництва не з’являється.

Джерело: Telegram-канали

Окремої уваги заслуговує повідомлена спроба захоплення хутора Бердин, де, за твердженнями російських блогерів, була сформована чимала колона ЗСУ (декілька танків, ББМ, інженерна машина розгородження). Російська сторона активно поширила інформацію про серйозні втрати українців від артилерії та авіації ЗС РФ, однак коментарів із боку Києва досі немає.

Інший наслідок — додаткова деморалізація й розчарування в українському суспільстві. На другий день після спроби прориву чимало військових блогерів висловлюють невдоволення тим, що офіційні джерела обмежуються черговими заявами про “гарні новини”, тоді як про реальні втрати й обстановку мовчать.

За певними ознаками (зокрема, за словами нардепки М. Безуглої), на фронті панують розгубленість і нерозуміння. Військові обурюються “безглуздими”, як вона каже, атаками на укріплені позиції противника. Вона ж зазначає, що в армії бракує чіткої координації: одні підрозділи пробують прориватися, а інші змушені перебувати під обстрілами біля вже втрачених укріплень.

Джерело: Telegram-канал Мар’яни Безуглої

Безугла прямо вказує, що російські війська “захоплюють наші корисні копалини”, поступово просуваючись селами і дорогами, тоді як “українські генерали” обрали стратегію показових, але безперспективних наступів.

Невтішні підсумки чи хибний слід

На цю мить дані свідчать, що український прорив у Курську область так і не відбувся. Інформаційний ефект, який міг виникнути від  захоплення населених пунктів або демонстрації сили, зійшов нанівець.

З політичного погляду операція також виявилася невдалою: жодної великої перемоги, жодного знищення ключових цілей. Навпаки, Київ ризикує втратити репутацію, показуючи, що неспроможний отримати значних результатів навіть за різкого наступального маневру.

Утім, остаточні висновки робити передчасно, бо досі існує варіант, що наступ ЗСУ продовжиться в іншому місці та в інший час (можливо, з новими силами та на інших напрямках), що може кардинально змінити ситуацію та оцінки “Курської операції”.

Зеленський різко висловився про Будапештський меморандум та його підписантів

Президент Зеленський назвав гарантії безпеки, надані Україні за Будапештським меморандумом, “порожніми обіцянками” та висловив невдоволення діями його підписантів.

У своєму інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський заявив, що для завершення війни Україна потребує реальних гарантій безпеки, а не декларацій.

Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, передбачав захист територіальної цілісності України з боку США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю в обмін на відмову від ядерної зброї. Зеленський наголосив, що жоден із гарантів не виконав своїх зобов’язань, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

“Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та пору. Це ж зрозуміло? Як було пору російською, так і всім іншим гарантам було по**ру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки”, – зазначив президент.

Президент також згадав Мінські домовленості, назвавши їх “макулатурою”, і розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за блокування запрошення України до НАТО у 2008 році. За його словами, навіть тодішній президент США Джордж Буш підтримував вступ України до Альянсу, але Німеччина завадила цьому процесу.

Зеленський підкреслив, що безпекові гарантії для України мають бути реальними та включати можливість відбиття агресії, якщо Росія знову розпочне війну.