Вночі ворог випустив по Україні понад сто безпілотників та ракет

У ніч на 16 серпня російські війська застосували на території України 106 безпілотників та ракет кількох типів.

Повітряні сили повідомили про запуски протикорабельних ракет “Онікс”, балістичних ракет “Іскандер-М”, С-400 і KN-23, а також керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Засобами ППО було збито три ракети Х-59/69 та 85 безпілотників. При цьому влучання зафіксували в 13 локаціях, ще в трьох районах впали уламки. Основними напрямками удару називалися Київська, Полтавська та Дніпропетровська області.

У Києві повідомили про трьох постраждалих. В Оболонському районі після атаки загорівся ринок, а в Голосіївському — нежитлова будівля.

У Кривому Розі удар припав на промислові об’єкти. За інформацією місцевої влади, одна людина загинула, ще 13 отримали поранення. У Білгороді-Дністровському Одеської області пошкоджено три п’ятиповерхові будинки, попередньо повідомлялося про одного постраждалого.

Вранці атаки продовжилися в Запорізькій області. Авіабомби влучили у приватні будинки у Вікторівці та Михайлівському. Повідомлялося про двох загиблих та одного постраждалого. Ворожі дрони продовжують атакувати Київщину

Ворог оприлюднив список із 273 українських військовополонених для можливого обміну

Російська сторона оприлюднила список із 273 українських військовополонених, яких заявила про готовність передати Україні в межах майбутнього обміну.

Про це повідомляють ворожі ресурси, які поширили відповідний перелік українських військовослужбовців.

За оприлюдненою інформацією, значна частина зазначених у списку військових перебуває в російському полоні ще з 2022 року. Російська сторона стверджує, що готова передати цих військовополонених Україні “у будь-який час”.

Водночас наразі невідомо, чи був цей перелік офіційно переданий українській стороні в межах переговорів щодо обмінів.

Також немає підтвердження, що всі зазначені у ньому військовослужбовці дійсно можуть бути включені до найближчого обміну.

Українська сторона поки публічно не коментувала оприлюднений Росією список. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими також не повідомляв про домовленості щодо повернення саме цих 273 українців.

Експорт українського зерна різко впав на тлі проблем із морськими перевезеннями

Із 20 червня російські безпілотники та ракети уразили 57 суден. Це майже третина від усіх атак по суднах від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Такі дані наводить The Wall Street Journal.

З початку серпня експорт зерна з України скоротився на 76 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. З кінця липня суховантажі практично перестали заходити за зерном у порти Одеської області, хоча офіційно вони продовжують працювати. Українські аграрії називають цю ситуацію критичною.

Раніше через чорноморські порти вивозилося близько 4,5 млн тонн зерна. Національний банк України припускає, що проблеми з морським експортом можуть призвести до втрати приблизно $2,5 млрд валютної виручки до кінця року. Київ звернувся до Єврокомісії з проханням виділити €220 млн для підтримки сільгоспвиробників.

Влада намагається перенаправити поставки через Румунію, Молдову, Польщу, Угорщину та Словаччину. Однак швидко замінити морські перевезення неможливо. Через спеку та посуху рівень води в Дунаї знизився, а залізнична та автомобільна доставка значно дорожча за морську. За українськими оцінками, сухопутна логістика збільшує вартість кожної тонни зерна приблизно на $50–70.

Додатковою проблемою може стати опір сусідніх країн. Після збільшення поставок української сільськогосподарської продукції місцеві фермери раніше скаржилися на зниження цін і посилення конкуренції. У Молдові аграрні об’єднання вже висловили побоювання, що зростання українського транзиту призведе до нестачі залізничних вагонів і перевантаження прикордонної інфраструктури.

Проблеми з експортом зерна одночасно виникли й у Росії після українських атак на інфраструктуру Новоросійська. Тривале скорочення поставок зерна з двох великих країн-експортерів може в перспективі позначитися й на світовому продовольчому ринку.

В Україні посилять перевірки щодо бронювання співробітників ІТ-компаній

Українська влада має намір суворіше контролювати дотримання правил бронювання працівників від мобілізації, зокрема в ІТ-секторі. У Міністерстві цифрової трансформації попередили компанії, що зловживання можуть поставити під сумнів подальше існування самого механізму.

За словами міністра цифрової трансформації Оксани Ферчук, цю проблему вже обговорювали з представниками ІТ-компаній та профільних галузевих об’єднань.

Держава має намір відстежувати випадки, коли роботодавці використовують бронювання з порушенням встановлених вимог.

Як приклад Ферчук навела ситуацію, коли компанія отримує бронювання для певної кількості співробітників, потім скорочує штат, але кількість заброньованих працівників при цьому не переглядає. Подібні невідповідності, за її словами, добре помітні в державних цифрових системах.

“ІТ-компанії мають чітко дотримуватися вимог законодавства і не допускати зловживань. Будь-які зловживання ставлять під сумнів доцільність самого інструменту”, – заявила Ферчук.

У Мінцифри заявляють, що подібні випадки будуть виявляти й усувати. При цьому влада обіцяє зберегти умови для роботи тих ІТ-компаній, які дотримуються законодавства та використовують механізм бронювання за призначенням.

Подальші правила в цій сфері можуть змінюватися залежно від ситуації та перебігу бойових дій. Напередодні українським роботодавцям також дозволили перевіряти та оновлювати військово-облікові дані співробітників через портал “Дія” без відвідування територіальних центрів комплектування.

У мережі заявили про вимогу “Резерв+” для українських чоловіків і жінок у Бельгії

У Бельгії від новоприбулих українців під час оформлення тимчасового захисту нібито почали вимагати “Резерв+”, причому, за повідомленнями у соцмережах, вимога стосується як чоловіків, так і жінок.

Про це повідомляють профільні пабліки та спільноти українців у Бельгії.

За словами авторів повідомлень, повнолітніх заявників нібито просять встановити “Резерв+” та показати дані під час подання документів. У соцмережах також стверджують, що за відсутності застосунку можуть відмовити в оформленні тимчасового захисту.

Це вже не перші подібні заяви останнім часом щодо використання військово-облікових документів. Раніше українські жінки-медики повідомляли про проблеми під час спроб перетнути кордон через перебування на військовому обліку.

Водночас бельгійська влада офіційно не підтверджувала, що наявність “Резерв+” є обов’язковою умовою для отримання тимчасового захисту.

Інформація про можливі відмови також наразі ґрунтується на повідомленнях у соцмережах.

Після удару по Кривому Рогу в місті виникли перебої з електропостачанням

Вдень 15 серпня по Кривому Рогу було завдано удару, після якого на місці сталася пожежа.

За даними Дніпропетровської обласної адміністрації, поранення отримав один чоловік, наслідки атаки продовжують уточнювати.

Одночасно в місті почалися перебої з електропостачанням. ЗМІ повідомляли, що частина Кривого Рогу залишилася без світла після атаки.

Проблеми виникли й у роботі міського електротранспорту. Його рух на деякий час було порушено, проте згодом його відновили.

Влада поки що не уточнила, який саме об’єкт було уражено і що стало безпосередньою причиною масштабних перебоїв в енергосистемі. Інформація про характер пошкоджень також не розкривається.

Раніше Кривий Ріг уже неодноразово зазнавав ударів, зокрема по об’єктах міської та промислової інфраструктури.

На Сумщині дитина принесла додому невідомий предмет який вибухнув у приміщенні

У Конотопській громаді Сумської області стався вибух, внаслідок якого постраждали восьмирічний хлопчик та його мати. Інцидент стався 14 серпня.

Про це розповіли у головному управлінні ДСНС у Сумській області.

За попередніми даними, дитина знайшла на вулиці невідомий вибухонебезпечний предмет, принесла його додому та випадково привела до спрацювання. У результаті вибуху травми отримали сам хлопчик та жінка, яка перебувала поруч.

Подробиць щодо характеру поранень та стану постраждалих українські рятувальники не наводять. Інформації про інших постраждалих також немає.

Після інциденту рятувальники знову закликали мешканців не чіпати підозрілі предмети, не переносити їх і не намагатися самостійно розбирати чи знешкоджувати. У разі виявлення подібних знахідок рекомендують одразу відійти на безпечну відстань і звернутися до екстрених служб.

У ДСНС окремо закликали батьків регулярно пояснювати дітям правила мінної безпеки, оскільки зовні нешкідливі предмети в районах, охоплених бойовими діями, можуть становити смертельну загрозу.

“Кіберджура. Безпілотні системи”: що пропонують старшокласникам у Харкові

Останнім часом у батьківських чатах та соціальних мережах з’явилося чимато обговорень навколо безкоштовного курсу “Кіберджура. Безпілотні системи”, який має стартувати у вересні 2026 року на базі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Деякі дописи викликають занепокоєння – нібито дітей готують до чогось військового. Спробуймо розібратися, що насправді пропонує цей проєкт.

Насамперед варто зазначити, що курс є повністю добровільним. Він розрахований на учнів 10-11 класів, які самостійно вирішать долучитися. Ніхто нікого не примушує, жодної обов’язкової участі не передбачено. Організатори наголошують: це профорієнтаційний захід, мета якого – допомогти старшокласникам визначитися з майбутньою професією.

Програма курсу складається з 35 онлайн-занять, під час яких школярі вивчатимуть основи програмування, знайомляться з геоінформаційними системами (зокрема ArcGIS), опановують навички управління безпілотними системами та дізнаються про основи штучного інтелекту. Усі ці технології вже давно використовуються в агросекторі, геодезії, логістиці, кіноіндустрії та екологічному моніторингу. Навички роботи з геоінформаційними платформами, картографією та дронами є затребуваними в усьому світі в будівництві, транспортному плануванні та управлінні територіями. Жодної військової складової в навчальному плані немає – це суто технічні дисципліни.

Окремо варто звернути увагу на технологічну складову курсу. У межах “Кіберджури” діти отримають безкоштовний доступ до платформи ArcGIS від американської компанії Esri – це програмне забезпечення, яке є основою геоінформаційної системи НАТО. Саме цією технологією користуються військові країн-членів Альянсу для планування операцій, розвідки та координації підрозділів. Під час навчання школярі працюватимуть з картами та оперативно-тактичними знаками всіх видів за стандартами НАТО. Фактично, опановуючи ArcGIS, діти вивчають інтерфейс, який використовується нашими партнерами. Крім того, програма передбачає вивчення системи координат, аналогічної тій, що використовується в армії США, а також електронних карт, ідентичних тим, які застосовують сили НАТО. Це не робить курс військовим вишколом – це просто означає, що діти опановують найсучасніші світові стандарти в галузі геоінформатики та безпілотних технологій.

Що стосується викладачів, то до розробки програми залучені фахівці з практичним досвідом, зокрема офіцери, ветерани та представники Національної гвардії. Це викликає найбільше запитань, однак варто розуміти: коли йдеться про безпілотні системи, найкращими інструкторами є ті, хто мав справу з цією технікою в реальних умовах. Їхній досвід дозволяє передати учням не лише теорію, а й практичні знання про надійність обладнання, особливості навігації в складних метеоумовах, ефективне планування маршрутів. Це світова практика – запрошувати експертів із реальним досвідом роботи з технологіями, що мають подвійне призначення. Аналогічним чином у цивільній авіації часто викладають колишні військові пілоти, а в IT-сфері – фахівці, які працювали в оборонних проєктах. Це не робить курс військовим вишколом, це просто ознака якісної технічної освіти.

Місце проведення – Харківський національний університет Повітряних Сил – також не повинне вводити в оману. Університет має потужну матеріально-технічну базу, сучасне обладнання та симуляційні центри, які дозволяють навчати безпечно та ефективно. Сам факт, що заняття проходять у стінах вишу, не означає, що дітей залучають до військової служби чи польових вишколів. Йдеться виключно про лекційні та практичні заняття в класах із використанням комп’ютерної техніки та програмних симуляторів.

Щодо згадки про “національний спротив” у деяких матеріалах – це положення закону, яке визначає право громадян на захист держави, але на самому курсі це не має практичного втілення. Програма не містить закликів до насильства, не формує ненависті до жодних народів чи держав, не передбачає вивчення зброї чи бойових тактик. Усе зосереджено навколо технологій, програмування та сучасних інструментів роботи з даними.

Також варто зазначити, що гра “Кіберджура” існує щонайменше з 2019 року як творчий освітній проєкт у кіберпросторі. Її мета – розвивати критичне мислення, навички командної роботи та інтерес до STEM-дисциплін. Нинішній курс – це логічне продовження цієї ініціативи, адаптоване під запити молоді, яка хоче бути конкурентоспроможною на ринку праці.

Отже, чи варто боятися “Кіберджури”? Якщо ви не бажаєте, щоб ваша дитина опановувала сучасні технології – ви можете просто не подавати заявку. Це право кожного. Але якщо ваш підліток цікавиться дронами, програмуванням або геоінформатикою, цей курс дасть йому актуальні знання безкоштовно та в безпечному освітньому середовищі. Жодних казарм, жодної стройової підготовки, жодного примусу – лише 35 занять із фахівцями своєї справи.

Перевіряйте інформацію, довіряйте офіційним джерелам і приймайте рішення, виходячи з фактів, а не з емоцій. Сучасна освіта – це завжди про вибір і про можливості, а не про обмеження чи страх.

У Литві побудують завод боєприпасів для поставок в Україну

Українська оборонна компанія DEMZ побудує в Литві підприємство з виробництва боєприпасів. На першому етапі його продукцію планують постачати українській армії, а згодом — збройним силам країн-союзників.

Про це пише Delfi.

Угоду про реалізацію проєкту DEMZ уклала з Міністерством економіки та інновацій Литви. Виробничі майданчики розмістять в Алітусі та Пренайському районі. В Алітусі задіють існуючу інфраструктуру, а в Пренайському районі побудують новий завод.

Підприємство випускатиме продукцію за стандартами країн НАТО. Будівництво нового об’єкта планують розпочати восени 2026 року, а запуск виробництва заплановано на кінець 2027 року.
Проєкт також передбачає дослідження та розробку нових технологічних рішень. Компанія розраховує створити нові робочі місця та організувати спеціальні програми підготовки співробітників різних спеціальностей.

Раніше Україна та Литва вже домовлялися про створення спільного виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема гексогену RDX. Тоді назва компанії та місце розташування майбутнього підприємства не розголошувалися з міркувань безпеки.