Зупинка металургії загрожує Україні чутливим ударом по економіці

Українська металургія опинилася у скрутному становищі через пошкодження підприємств, перебої з електроенергією та проблеми з експортною логістикою.

Як пише The New York Times, минулого року галузь забезпечувала понад 7% ВВП країни, тому тривале зупинення заводів може помітно позначитися на всій економіці.

Великі металургійні підприємства зіткнулися одразу з кількома проблемами. Удари по енергетичній інфраструктурі призводили до перебоїв з електропостачанням, пошкодження портів ускладнило морський експорт, а порушення залізничного сполучення збільшили терміни доставки продукції. Робота низки підприємств у підсумку була зупинена.

Особливо складна ситуація склалася у вересні. За даними видання, Україна вперше за сто років пережила тиждень, протягом якого в країні не виробили жодної тонни сталі. Компанії одночасно почали оцінювати терміни відновлення підприємств і можливе скорочення витрат.

Проблеми металургії можуть вдарити й по містах, економіка яких залежить від великих заводів. Зниження виробництва означає зменшення податкових надходжень і робочих місць. У “Метінвесті”, зокрема, вже заявляли про плани скорочення частини адміністративного персоналу.

Складнощі виникли й з експортом. За даними NYT, вантажообіг трьох одеських портів у серпні та вересні знизився майже на 95% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вересні з них вийшли 12 суден проти 266 торік.

Україна обговорює вивезення зерна через порти країн Балтії

Україна розпочала обговорення альтернативних маршрутів експорту сільськогосподарської продукції через порти Литви, Латвії та Естонії. Це питання розглядалося в Брюсселі на зустрічі представників аграрних відомств чотирьох країн.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Київ домагається створення спільного балтійського механізму, який дозволив би виявляти продукцію, вивезену з територій України, що перебувають під російським контролем.

“Наше завдання — сформувати скоординований балтійський підхід до перевірки походження зерна”, — наголосив міністр.

Литва вже тестує систему Grain Verification Scheme через порт Клайпеди. Латвія з 16 вересня відібрала чотири зразки зерна та відправила їх до французької лабораторії, ще дві перевірки заплановано.

Українська влада розраховує розширити таку практику й водночас збільшити можливості балтійських портів як запасного експортного маршруту для аграрної продукції.

Експорт українського зерна різко впав на тлі проблем із морськими перевезеннями

Із 20 червня російські безпілотники та ракети уразили 57 суден. Це майже третина від усіх атак по суднах від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну

Такі дані наводить The Wall Street Journal.

З початку серпня експорт зерна з України скоротився на 76 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. З кінця липня суховантажі практично перестали заходити за зерном у порти Одеської області, хоча офіційно вони продовжують працювати. Українські аграрії називають цю ситуацію критичною.

Раніше через чорноморські порти вивозилося близько 4,5 млн тонн зерна. Національний банк України припускає, що проблеми з морським експортом можуть призвести до втрати приблизно $2,5 млрд валютної виручки до кінця року. Київ звернувся до Єврокомісії з проханням виділити €220 млн для підтримки сільгоспвиробників.

Влада намагається перенаправити поставки через Румунію, Молдову, Польщу, Угорщину та Словаччину. Однак швидко замінити морські перевезення неможливо. Через спеку та посуху рівень води в Дунаї знизився, а залізнична та автомобільна доставка значно дорожча за морську. За українськими оцінками, сухопутна логістика збільшує вартість кожної тонни зерна приблизно на $50–70.

Додатковою проблемою може стати опір сусідніх країн. Після збільшення поставок української сільськогосподарської продукції місцеві фермери раніше скаржилися на зниження цін і посилення конкуренції. У Молдові аграрні об’єднання вже висловили побоювання, що зростання українського транзиту призведе до нестачі залізничних вагонів і перевантаження прикордонної інфраструктури.

Проблеми з експортом зерна одночасно виникли й у Росії після українських атак на інфраструктуру Новоросійська. Тривале скорочення поставок зерна з двох великих країн-експортерів може в перспективі позначитися й на світовому продовольчому ринку.