Естонія не змогла поставити Україні боєприпаси на суму 183 млн євро

Естонія не змогла передати Україні боєприпаси на суму 183 млн євро, які закуповувалися за рахунок доходів від заморожених російських активів та внесків країн-донорів. Обставини цих закупівель тепер мають намір перевірити представники Єврокомісії.

Про це пише Postimees.

Загалом Естонія уклала 19 контрактів на постачання Україні 28 типів боєприпасів. На закупівлі було виділено 585 млн євро, з яких уже використано 346 млн. За ці кошти придбано близько 160 тис боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібру 122–155 мм.

Проблеми виникли з сімома контрактами, які в підсумку було повністю розірвано. Державний центр оборонних інвестицій Естонії встиг перерахувати постачальникам 72 млн євро авансу, однак боєприпаси за цими угодами так і не отримав. Ще десять контрактів виконано, а дві угоди загальною вартістю 57 млн євро продовжують реалізовуватися.

У вересні до Естонії мають прибути представники Єврокомісії, які перевірять відбір постачальників та використання виділених коштів. За підсумками розслідування країні може знадобитися повернути 60–70 млн євро. На тлі скандалу міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про відставку.

На Дніпропетровщині чоловік вистрілив у 13-річного підлітка через їзду на мопеді

У Кам’янському районі Дніпропетровської області 64-річний чоловік вистрілив у 13-річного підлітка, який їздив на мопеді біля його будинку.

Про інцидент, який стався 2 вересня, повідомили місцеві ЗМІ.

За даними правоохоронців, причиною стрілянини став шум від мопеда. Чоловік вистрілив у підлітка, в результаті чого той отримав проникаюче поранення грудної клітки та був госпіталізований.

Під час обшуку в будинку підозрюваного поліцейські вилучили пневматичний пістолет і рушницю, а також патрони. Зброю та боєприпаси направили на експертизу, яка має встановити їхнє походження та інші обставини події.

Чоловіку повідомили про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Досудове розслідування триває.

Велика Британія виділить Україні £100 млн на посилення ППО перед зимою

Велика Британія виділить Україні 100 млн фунтів стерлінгів — близько 116 млн євро — на новий пакет засобів протиповітряної оборони. До нього увійдуть, зокрема, ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

Про це “Європейській правді” повідомили в британському уряді.

Окрім засобів ППО, Україна отримає великокаліберні артилерійські боєприпаси та безпілотники. У британському уряді розраховують, що ці поставки допоможуть українській армії протистояти російським ударам у зимовий період.

Озброєння закуповуватиметься через механізм PURL, у рамках якого союзники фінансують придбання американської зброї для подальшої передачі Україні. Ракети для Patriot та інше обладнання ППО планується поставити до початку зими.

У Лондоні заявили, що новий пакет має посилити захист критичної інфраструктури, населення та військових. Рішення було ухвалено після візитів британського прем’єр-міністра та міністра оборони до Києва, де українська сторона наголошувала на необхідності додаткової підтримки перед зимою.

Раніше Україна закликала країни НАТО терміново посилити її протиповітряну та протиракетну оборону. У Повітряних силах ЗСУ також повідомляли про дефіцит ракет як для Patriot, так і для інших наземних та авіаційних систем ППО.

Корецький вимагає забезпечити роботу метро після транспортного колапсу в Києві

Увечері 7 вересня в Києві утворилися серйозні затори, а біля станцій метро та зупинок громадського транспорту скупчилася велика кількість людей. Прем’єр-міністр України провів екстрену нараду з представниками уряду та міської влади.

Сергій Корецький доручив забезпечити повноцінну роботу київського метро після транспортного колапсу.

“Доручив негайно забезпечити належну роботу метрополітену відповідно до прийнятих Урядом рішень, щоб люди могли нормально дістатися додому. Немає і не може бути абсолютно жодних підстав зволікати з цим”, — йдеться у повідомленні.

Прем’єр також заявив, що затори, черги та скупчення людей під час повітряної тривоги не сприяють безпеці.

Нові правила роботи метро та іншого громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві мають почати діяти з 10 вересня. Одночасно у столиці планують скоротити комендантську годину до періоду з 01:00 до 05:00 та на годину продовжити роботу громадського транспорту.

Росія атакувала Київщину та Одещину ракетами та 166 дронами

У ніч на 8 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши балістичні та протикорабельні ракети, а також 166 безпілотників. Основними напрямками атаки стали Київська та Одеська області.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Для удару російська армія використовувала ракети “Онікс”, балістичні “Іскандер-М”, С-400 і KN-23, а також 32 крилаті ракети Х-101. Крім того, було запущено 166 ударних та імітаційних безпілотників, понад половина з яких, за даними ЗСУ, були реактивними.

Українська ППО заявила про знищення або придушення 175 повітряних цілей. Серед них — дві балістичні та протикорабельні ракети, 31 крилата ракета, а також 142 безпілотники різних типів.

При цьому влучання ракет та ударних дронів зафіксували у 29 локаціях. Ще в дев’яти місцях впали уламки збитих повітряних цілей.

Під масованим ударом опинився й Київ, де виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки в кількох районах. Станом на ранок повідомлялося щонайменше про двох загиблих і десятьох постраждалих.

В Індії заарештували шістьох українців у справі про атаку дрона на літак

В Індії шестеро громадян України та один американець опинилися під арештом у справі про атаку безпілотника на пасажирський літак у М’янмі. Розслідування проводить Національне слідче агентство Індії.

Про це пише видання Independent.

За версією слідства, українці в’їхали до Індії за туристичними візами, після чого без необхідних дозволів вирушили до прикордонного штату Мізорам. Індійські правоохоронці стверджують, що потім вони незаконно перетнули кордон з М’янмою для навчання етнічних збройних угруповань застосуванню безпілотників.

Слідство також пов’язує затриманих із атакою 20 лютого на пасажирський літак в аеропорту М’їчина в М’янмі. Безпілотник атакував повітряне судно перед зльотом і пошкодив його конструкцію. Постраждалих не було.

Разом з українцями було заарештовано американського журналіста та режисера Метью ВанДайка. Усіх сімох затримали під час серії рейдів у трьох аеропортах Індії.

Справа поки що перебуває на стадії розслідування. Індійські слідчі вивчають дані з вилучених пристроїв, зокрема фотографії, відео та аудіоматеріали. Остаточних висновків щодо причетності затриманих до нападу поки що не зроблено.

Офіс генпрокурора перевірить дії детективів НАБУ після обшуків

Офіс генерального прокурора України заявив про можливе перевищення детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) меж судових дозволів під час обшуків у рамках операції “Карфаген”.

Дії співробітників бюро планують перевірити в межах кримінального провадження.

Близько опівночі 5 вересня обшуки проводили детективи НАБУ у службових приміщеннях генерального прокурора Руслана Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та інших співробітників ОГП. У прокуратурі стверджують, що детективи отримали доступ не лише до матеріалів розслідування щодо можливого покровительства шахрайським кол-центрам, а й до документів щодо інших кримінальних справ.

Серед них, за даними ОГП, були матеріали про можливі протиправні дії співробітників НАБУ та САП, а також осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Прокуратура має намір з’ясувати, чи надавав суд дозвіл на доступ до цих документів і чи мали детективи право їх вилучати або копіювати.

В ОГП також поставили під сумнів підстави для обшуків у керівництва відомства. Там стверджують, що представлені в судових матеріалах розмови Кравченка стосувалися побутових питань, а розмови Вдовиченка — координації слідчих дій проти кол-центрів.

Раніше НАБУ та САП повідомили про викриття в рамках операції “Карфаген” злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора. П’ятьом фігурантам оголосили підозру.

В окупованому Криму ліквідовано керівника російського фонду, який надавав допомогу армії РФ

У тимчасово окупованому Криму загинув виконавчий директор російського фонду “Народний фронт. Все для перемоги” Анатолій Чернишов.

Про його смерть повідомили представники організації.

За версією російської сторони, 58-річний Чернишов отримав мінно-вибухові травми поблизу села Скворцово Сімферопольського району внаслідок атаки БПЛА ЗСУ. Його госпіталізували, однак пізніше він помер.

Російський фонд, яким керував Чернишов, займається збором коштів та закупівлею різного майна для військовослужбовців РФ. В організації також заявили, що російський президент посмертно нагородив Чернишова Орденом Мужності.

В Україні пенсіонеру заблокували рахунок через борги

В Україні банківський рахунок, на який надходить пенсія, може бути арештований у рамках виконавчого провадження.

Такий випадок стався з пенсіонером із Полтави, який намагався через суд домогтися повернення заблокованих коштів.

Причиною стала заборгованість чоловіка перед “Акцент-Банком”. У серпні 2025 року приватний виконавець наклав арешт на його кошти в розмірі 18 190 гривень. Обмеження торкнулися рахунку в ПриватБанку, на який пенсіонеру перераховувалася пенсія.

Чоловік стверджував, що банк мав повідомити виконавця про соціальне призначення рахунку. Однак суд відхилив позов, вказавши на різницю між арештом банківського рахунку та безпосереднім утриманням грошей із пенсії. Сам факт надходження пенсійних виплат не робить звичайний поточний рахунок повністю захищеним від арешту.

При цьому арешт рахунку не означає автоматичного списання всієї пенсії. Українське законодавство обмежує розмір безпосередніх утримань із пенсійних виплат: для багатьох видів стягнень він становить не більше 20 %, хоча для окремих категорій заборгованості передбачені інші межі.

У конкретному випадку обмеження діяли до травня 2026 року. Після погашення боргу, винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження банк отримав постанову про його завершення та зняв арешт з рахунку.