Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО

Трамп засудив НАТО та союзників за відмову підтримати військову операцію проти Ірану. Він не виключив перегляду відносин або навіть виходу США з альянсу.

Про це американський президент заявив в інтерв’ю The Telegraph

Журналіст поцікавився у президента США, чи має він намір переглянути участь країни в НАТО у світлі конфлікту на Близькому Сході.

“Так, я б сказав, що йдеться про більше, ніж перегляд. Я ніколи не був під впливом НАТО. Я завжди знав, що НАТО – це паперовий тигр, і, до речі, Путін це теж знає”, – відповів Трамп.

Крім того, він знову висловив невдоволення на адресу прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера через його рішення не брати участі в американо-ізраїльському конфлікті з Іраном, натякнувши, що можливості Королівського флоту не відповідають вимогам цієї операції.

“У вас навіть немає флоту. Ви занадто старі, і у вас були авіаносці, які не працювали”, – зауважив Дональд Трамп.

На додаток, президент США висловив вдячність держсекретарю Марко Рубіо за його позицію, яка полягала у запереченні необхідності членства США в НАТО.

Банки планують відновити масову іпотеку в Україні

Питання відновлення іпотеки до довоєнного рівня залишається ключовим для ринку нерухомості. Банки поводяться обережно через ризики, пов’язані з будівництвом та законодавчими змінами.

Про це пишуть “Новини.LIVE”.

Директор департаменту фінансової стабільності Національного банку України Первін Дадашова заявила на First Affordable Mortgage Forum, що, згідно з оптимістичним прогнозом, ключові перетворення можуть бути завершені до кінця 2026 року.

Основна проблема полягає в неясній ситуації щодо ризиків у будівельній сфері та захисту інтересів кредиторів. Фінансові установи не бажають активно надавати кредити, доки не будуть встановлені чіткі правила.

“Банки зроблять це, коли буде зрозуміло, як і що робити”, — пояснила Дадашова.

Ринок очікує на прозорі методи контролю за забудовниками та гарантії повернення грошей.

Японія надала Україні фінансову допомогу в розмірі майже $1,3 млрд

Японія надала Україні фінансову допомогу в розмірі майже 1,3 млрд доларів у рамках проекту Світового банку PEACE in Ukraine

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Telegram.

Вона повідомила, що кошти надійшли до державного бюджету і використовуються для фінансування соціальних програм.

Японія надала Україні другий транш у рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine, що реалізується країнами G7. Загальна сума цього механізму становить 50 млрд доларів США.

З лютого 2022 року Японія надала фінансову допомогу в розмірі понад 10,7 млрд доларів, з яких понад 2,7 млрд були спрямовані у вигляді грантів.

“Дякуємо уряду Японії за наданий грант, а також Світовому банку за ефективну координацію міжнародної підтримки. Ця допомога є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової стійкості України”, – зазначила Свириденко.

У березні система ППО відбила атаки майже 90% дронів і ракет

У березні 2026 року українські сили протиповітряної оборони успішно збили або нейтралізували 89,9% російських безпілотників і ракет.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Згідно з офіційними даними, минулого місяця російські повітряні атаки не досягли своїх цілей у 5 935 випадках.

“За цими цифрами – впровадження нових і розвиток доведено результативних засобів оборони неба. Наближаємося до мети, поставленої в Плані війни України, – перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів”, — зазначили в Міноборони.

Напередодні міністр оборони Михайло Федоров представив перші результати програми, спрямованої на залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони. Один з учасників уже створив свою групу ППО. У Харківській області вже збили кілька ворожих безпілотників, зокрема Shahed і Zala. Паралельно триває формування нових груп ППО на базі 13 підприємств, які отримали статус уповноважених суб’єктів господарювання від Міністерства оборони.

Україна не встигає підготуватися до наступного опалювального сезону через заблоковані €90 млрд

Україна ризикує втратити дорогоцінний час для підготовки до майбутнього опалювального сезону через затримку в отриманні фінансової допомоги від Європейського Союзу.

Про це заявив президент Володимир Зеленський.

Плани щодо запуску проєкту були намічені на березень, однак через призупинення фінансової підтримки у розмірі 90 млрд євро підготовчі роботи довелося зупинити.

“Це елементарне питання, ми повинні підготуватися до наступної зими. І оскільки цей пакет все ще блокується… ми повинні були почати це в березні, але ми дещо втратили час”, — сказав глава держави під час виступу.

Зеленський заявив, що вина за затримку лежить на одному європейському політичному діячі, маючи на увазі прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Президент підкреслив, що подібні дії створюють загрози не тільки для України, але й для безпеки всього європейського континенту.

“Це відбувається через те, що одна особа в Європі постала проти цілої Європи просто для того, щоб задовольнити Москву. І всі це бачать сьогодні. Є докази того, що це лише оборудки з Москвою”, – додав Зеленський.

Президент України, окрім обговорення питань кредитування, торкнувся теми енергетичної безпеки. Він зазначив, що Росія не давала жодних сигналів про можливе перемир’я в енергетичній сфері. Також Зеленський прокоментував заклики західних партнерів скоротити удари по російській нафтовій інфраструктурі в умовах глобальної енергетичної кризи.

“Але хто нам такі сигнали передає – не буду казати, просто не можу. Якщо вони будуть згодні припинити удари по енергетиці – ми будемо відповідати дзеркально”, – зазначив президент.

Вночі Україну атакували 339 ударних дронів

У ніч на 1 квітня Україна зазнала атаки понад трьохсот ударних дронів противника. Більшість безпілотників було збито, але є й влучання.

Про це заявили в Повітряних силах ЗСУ.

Вночі російські військові продовжували обстріли мирних жителів України. У повітрі було зафіксовано 339 ударних безпілотників, включаючи “гербери” та “італмаси”. Приблизно 200 з них були типу “Шахед”.

Ворог здійснив атаку з використанням пускових майданчиків у Брянську, Курську, Орлі, Міллерово, Приморсько-Ахтарську (у Росії), а також у Гвардійському, розташованому на ТОТ Криму, та у Донецьку.

Сили оборони України, включаючи авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи, збили або нейтралізували 298 ворожих БПЛА на всіх напрямках — півночі, півдні, сході, заході та в центрі країни.

У 11 локаціях зафіксовано влучання 20 ударних дронів, а в 5 — падіння уламків.

Захист українців у ЄС може бути обмежений після 2027 року

Єврокомісія у травні представить нову систему перебування українців після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Планується запровадити обмеження за регіонами та віком.

“Радіо Свобода” повідомило про це з посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із ходом дискусій.

В Євросоюзі обговорюють зміни в політиці перебування українців після березня 2027 року, коли закінчиться термін дії механізму тимчасового захисту. Замість повної відмови від цього механізму планується його реформування. Це рішення має важливе стратегічне значення, оскільки воно зачіпає майбутнє мільйонів українців, які проживають у Європі.

У 2022 році швидке гуманітарне рішення стало основою довгострокової політики. Механізм тимчасового захисту надав мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні гарантії без виснажливих бюрократичних процедур. Однак його основна складність полягає в тому, що він розрахований на тимчасове застосування.

У Брюсселі визнають, що конфлікт затягнувся, і потрібне нове рішення, яке виходить за межі короткострокових заходів. Спочатку передбачалося, що українці поступово переходитимуть на інші типи дозволів на проживання, такі як робочі або навчальні візи. Однак цей процес фактично не розпочався. У багатьох країнах умови виявилися надто складними, а бюрократичні процедури — заплутаними та громіздкими. В результаті кількість переходів на інші статуси залишається низькою. Більше того, в ЄС побоюються, що одночасне припинення тимчасового захисту може призвести до масового напливу заяв про надання притулку та перевантаження системи.

Розглядаються кілька варіантів вирішення: продовження захисту у зміненій формі, перехід українців на національні дозволи на проживання або введення нового спеціального статусу. Водночас обговорюється й більш суворий підхід, що включає обмеження за регіоном походження, окремі правила для чоловіків призовного віку та особливий статус для вразливих категорій.

Окремі держави вже вживають відповідних заходів. Так, Швейцарія визнала певні райони України відносно безпечними, а Норвегія закрила доступ до захисту для деяких категорій чоловіків. Однак подібні кроки стають причиною юридичних дискусій, оскільки вони можуть призвести до дискримінації.

Спочатку передбачається, що нововведення більше торкнуться тих, хто щойно прибув до ЄС з України. Ймовірно, ті, хто вже проживає в Євросоюзі, зможуть зберегти свій поточний статус, щоб не перевантажувати систему. Однак на даний момент остаточне рішення ще не прийнято, і підхід може змінитися в процесі переговорів між країнами.

Одночасно змінюється й ставлення до українців. Раніше на першому місці була безпека, тепер — інтеграція. Важливе значення набувають працевлаштування, знання мови та внесок в економіку, які можуть вплинути на майбутнє становище людини. Європа поступово відмовляється від моделі “тимчасового притулку” на користь довгострокового співіснування, але з новими умовами.

Єврокомісія зобов’язана представити конкретні ініціативи в травні. Після цього їх мають затвердити країни-члени ЄС. Незалежно від обставин, після 2027 року Європа перестане розглядати українців як тимчасове явище. Це питання переходить у сферу довгострокової політики, і від прийнятого рішення залежатиме не тільки доля мільйонів людей, а й майбутній устрій самої Європи.

В Україні побудують завод з виробництва ядерного палива

25 березня Кабінет міністрів України схвалив ініціативу Міністерства енергетики щодо створення виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) для атомних електростанцій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підписала відповідне розпорядження.

“Погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо розміщення ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій на території Південноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області”, — йдеться в тексті документа.

Виконання робіт здійснюватиме компанія “Енергоатом”, відповідальна за управління всіма атомними електростанціями України.

“Рекомендувати акціонерному товариству “Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом” — експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій забезпечити виконання робіт з її проектування та будівництва”, — зазначено на сайті уряду.

“Енергоатом” вважає це рішення стратегічно важливим і ключовим для досягнення енергетичної автономії України.

“Кабінет Міністрів України ухвалив стратегічне рішення, яке відкриває нову сторінку в історії вітчизняної атомної енергетики”, – наголошує компанія.

У лютому державний борг України зменшився на $1,8 млрд

Наприкінці лютого державний борг України сягнув 9,21 трлн гривень, що еквівалентно $213,18 млрд.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Станом на 28 лютого державний борг скоротився на 1,41 млрд грн або $1,8 млрд за курсом валют. Зовнішній борг зменшився на 10,08 млрд грн або $1,6 млрд і склав 6,93 трлн грн (близько $160,4 млрд). При цьому внутрішній державний борг збільшився на 16,97 млрд грн і досяг 2,01 трлн грн (приблизно $46,5 млрд). Загальний обсяг гарантованого державою боргу знизився на 8,29 млрд грн і тепер становить 270,55 млрд грн (близько $6,26 млрд).

“Скорочення державного та гарантованого державою боргу в лютому відбулося внаслідок погашення боргових зобов’язань за кредитами країн-партнерів і переоцінки валютних зобов’язань через зміну обмінних курсів станом на кінець місяця порівняно з попереднім періодом”, – повідомили в міністерстві.

Більша частина державного боргу України (65,6%) сформована за рахунок пільгових позик від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів. Ще 21,8% боргу становлять державні цінні папери, випущені на внутрішньому ринку, а 9,2% – на зовнішньому. Решта 3,4% боргу – це позики, отримані від комерційних банків та інших фінансових установ.

У лютому 2026 року Міністерство фінансів провело 12 аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДЗ), що дозволило залучити до бюджету 56,7 млрд гривень. Крім того, було організовано один switch-аукціон на суму 10 млрд гривень, що сприяло зниженню короткострокових зобов’язань та покращенню структури внутрішнього боргу країни.

До кінця 2025 року відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту досягло 98,15%. Якщо виключити кредити та заборгованість перед Російською Федерацією, цей показник склав 86,3% ВВП.