Кабмін звільнив Євгена Хмару з посади заступника міністра оборони України

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про звільнення Євгена Хмари з посади заступника міністра оборони.

Відповідне кадрове розпорядження було ухвалено урядом 19 серпня.

Хмара обіймав посаду заступника голови оборонного відомства та відповідав за один із напрямків роботи міністерства. Рішення про його звільнення з посади стало черговою кадровою зміною у керівництві Міноборони України.

Євген Хмара має значний досвід служби в силових структурах. До переходу в Міністерство оборони він обіймав керівні посади в Центрі спеціальних операцій “А” Служби безпеки України.

Зокрема, Хмара очолював спецпідрозділ СБУ “Альфа”, який бере участь у проведенні спеціальних і бойових операцій. Його діяльність у силових структурах була пов’язана, зокрема, з періодом повномасштабних бойових дій.

Причини прийнятого Кабінетом міністрів рішення у повідомленні не уточнюються. Інформації про подальше місце роботи Хмари та про те, хто може обійняти вакантну посаду заступника міністра оборони, також поки що немає.

Греція не має наміру передавати Україні ракети для комплексів С-300

Україна й надалі відчуває нестачу ракет для зенітних комплексів С-300 на тлі тривалих бойових дій та високого навантаження на систему протиповітряної оборони.

За даними Forbes, Київ шукає додаткові джерела таких боєприпасів, однак розраховувати на поставки з Греції найближчим часом, судячи з наявної інформації, не доводиться.

Україна паралельно співпрацює зі США в рамках проєкту, що передбачає модернізацію старих радянських ракет С-300 та розробку нових перехоплювачів. Перші результати цієї програми очікуються до кінця 2026 року. При цьому передбачувані обсяги виробництва можуть виявитися відносно невеликими — близько 100–200 ракет щорічно.

Одним із потенційних постачальників могла б стати Греція, на озброєнні якої залишаються комплекси С-300ПМУ-1 і відповідний запас ракет. Однак Афіни поки що не готові розлучатися з цими системами. Грецька влада розглядає їх як елемент власної оборони на тлі напруженості у відносинах із Туреччиною.

Раніше обговорювалися варіанти, за яких Греція могла б передати Україні наявні С-300 в обмін на отримання інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Проте остаточного рішення про таку передачу прийнято не було, а модернізація грецької ППО не передбачає швидкої відмови Афін від російських комплексів.

Київ продовжує шукати доступні за кордоном запаси боєприпасів для С-300 і водночас розвивати альтернативні засоби перехоплення. Проблема поповнення ракетного арсеналу ППО залишається актуальною для України на тлі триваючих російських повітряних атак.

НАБУ проводить спецоперацію у справі про можливу корупційну схему за участю високопосадовців Офісу президента

Національне антикорупційне бюро України повідомило про проведення спеціальної операції, пов’язаної з викриттям ймовірної злочинної організації. До можливої схеми можуть бути причетні чинний та колишній народні депутати, а також високопоставлені представники Офісу президента.

Про це повідомили в НАБУ.

На першому етапі НАБУ не розкрило подробиць розслідування, пообіцявши надати додаткову інформацію пізніше. ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляють, що перевірка може стосуватися низки чиновників, політиків та представників фінансового сектору.

Офіційний список фігурантів та конкретні епізоди, які їм можуть інкримінуватися, поки що не опубліковані. Журналісти називають серед підозрюваних заступницю голови офісу президента Ірину Мудру, народного депутата від колишньої “ОПЗЖ” Вадима Столара, ексдепутата Максима Микитася, посадовців Міністерства юстиції та представників “Сенс банку”.

Слідчі дії тривають. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура згодом розкриють деталі ймовірної схеми, можливі ролі її учасників та правову кваліфікацію виявлених епізодів.

Розслідування вже викликало широкий резонанс, оскільки мова може йти про представників вищих органів влади та народних депутатів. Остаточні висновки щодо причетності конкретних осіб можуть бути зроблені лише після офіційного оприлюднення матеріалів слідства.

Росія атакувала Україну балістичними ракетами та десятками безпілотників

У ніч на 19 серпня російські війська завдали комбінованого удару по території України. Для атаки було застосовано дві балістичні ракети “Іскандер-М”, а також 65 безпілотників різних типів, зокрема ударні та імітаційні дрони.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні цілі запускалися з кількох напрямків. До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем.

За інформацією Повітряних сил України, до ранку вдалося збити або придушити більшу частину безпілотників. Водночас повністю відбити атаку не вдалося: влучання було зафіксовано в кількох локаціях, ще в ряді місць впали уламки знищених повітряних цілей.

Українські військові продовжують уточнювати наслідки нічних ударів. Інформація про масштаби пошкоджень інфраструктури та можливих постраждалих надходить від регіональних властей.

Експерти ISW відзначають розширення можливостей Росії щодо застосування далекобійних безпілотників. Це дозволяє проводити атаки з кількох напрямків одночасно та збільшувати навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

Експорт нафти через Новоросійськ призупинили після атаки безпілотника

Російський нафтовий термінал “Шесхаріс” у Новоросійську тимчасово припинив відвантаження сирої нафти після атаки безпілотника. Через термінал щодня проходить близько 700 тис барелів нафти.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на три джерела.

Після інциденту один із танкерів, який мав прийняти вантаж, вийшов із порту у відкрите море. Через припинення відвантаження резервуари терміналу заповнилися, тому об’єкт зупинив не лише завантаження суден, а й прийом нових партій нафти.

“Шесхаріс” є головним російським терміналом для експорту нафти через Чорне море. У липні через Новоросійськ відправляли майже мільйон барелів сирої нафти на добу, тоді як місяцем раніше обсяг становив близько 800 тис барелів. Через порт експортуються російські сорти Urals і Siberian Light, а також казахстанська нафта KEBCO.

Це вже не перша зупинка нафтової інфраструктури в районі Новоросійська за останній час. У липні після атак безпілотників тимчасово припинялося завантаження на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму, що також призвело до скорочення поставок через Чорне море.

У Європі зростає недовіра до Трампа щодо переговорів по Україні

У Франції та Німеччині зростає недовіра до адміністрації Дональда Трампа через побоювання, що Вашингтон може організувати переговорний процес щодо України без повноцінної участі європейських країн.

Про це йдеться в матеріалі The New York Times.

За даними видання, Париж, Берлін і Лондон уже працюють над власним форматом, який має забезпечити Європі місце за столом майбутніх переговорів.

Як зазначає The New York Times, європейські чиновники вважають українське врегулювання та відносини з Росією надто важливими для безпеки континенту, щоб повністю передавати їх адміністрації Трампа, яку вони сприймають як дедалі більш непередбачувану. Європейські столиці хочуть виключити сценарій, за якого Вашингтон і Москва зможуть узгодити умови без урахування їхньої позиції.

На цьому тлі Київ намагається переконати Білий дім, що російське просування в Донецькій області не є неминучим. За даними Kyiv Independent, українське посольство у Вашингтоні передало адміністрації Трампа документ з оцінкою ситуації на фронті. У ньому стверджується, що за нинішніх темпів російські війська можуть не встановити контроль над рештою Донецької області навіть після 2027 року.

“АрселорМіттал Кривий Ріг” частково зупинив виробництво після нічної атаки

В ніч на 16 серпня найбільший металургійний комбінат України “АрселорМіттал Кривий Ріг” зазнав ракетного удару. Внаслідок атаки загинули дві людини, ще 13 співробітників заводу та підрядних організацій отримали поранення.

Про це повідомили в пресслужбі компанії.

Пошкодження зазнали основні об’єкти енергетичного та доменного виробництва. Через це частину технологічних процесів на підприємстві довелося зупинити. Фахівці зараз оцінюють масштаби руйнувань і можливість відновлення роботи.

На території комбінату тривають пошуково-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків залучені пожежники, медики, рятувальники та співробітники служб промислової безпеки підприємства.

“Наголошуємо, що наше підприємство є цивільним об’єктом гірничо-металургійної промисловості, і рішуче засуджуємо такі підступні ворожі атаки”, — зазначили в пресслужбі.

Точні терміни відновлення пошкоджених виробничих потужностей поки що не називаються.

“АрселорМіттал Кривий Ріг” вже зазнавав ракетного удару у 2022 році. Тоді було зруйновано сортопрокатний цех, загинув один співробітник підприємства.

Сикорський запропонував посилити європейську оборону окремим військовим корпусом

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сикорський виступив за створення постійного військового формування, яке об’єднало б професійних військовослужбовців із європейських країн. За його задумом, “Європейський легіон” має діяти в рамках загальної системи безпеки НАТО та доповнювати існуючі сили Альянсу.

Про це Сікорський заявив в інтерв’ю виданню Kathimerini.

Необхідність такої структури глава польського МЗС пояснив поступовим зміщенням стратегічних інтересів США у бік Індо-Тихоокеанського регіону. Вашингтон, за його словами, збереже ключову роль у колективній обороні та наданні розвідувальних і технологічних можливостей, однак європейським державам доведеться брати на себе більше військових завдань безпосередньо на континенті.

Сикорський пропонує комплектувати нове формування досвідченими фахівцями з різних європейських країн. Після завершення бойових дій до служби можна було б залучати й українських ветеранів, які здобули значний бойовий досвід.

При цьому польський міністр підкреслив, що мова не йде про створення альтернативи НАТО чи дублювання його структур. “Європейський легіон” має стати додатковим інструментом, здатним посилити європейську складову Північноатлантичного альянсу.

“Будь-який довгостроковий мир у нашому регіоні не може бути встановлений без підтримки українців. Це має бути мир, який фактично підпишуть Київ і Москва”, – підкреслив Сікорський.

На думку міністра, європейські країни, насамперед Польща, також повинні брати участь в процесі переговорів.

Підмосков’я та Ростовська область зазнали масованої атаки безпілотників

У ніч на 16 серпня Московська та Ростовська області зазнали масштабної атаки безпілотників. У Підмосков’ї одна людина загинула, ще кілька отримали поранення. Російська влада заявила про сотні дронів, що прямували в бік столичного регіону.

Про це пише “Радіо свобода”.

У Подольську після влучання безпілотника загорівся склад Wildberries в індустріальному парку “Коледіно”. Співробітників об’єкта встигли евакуювати в укриття, постраждалих серед них немає. Кадри великої пожежі поширилися в соціальних мережах і Telegram-каналах.

Ще одна пожежа сталася в Домодєдово, де пошкодження зазнав склад з медикаментами. Крім того, повідомлялося про трьох постраждалих у районі Московської кільцевої автодороги.

За заявою мера Москви Сергія Собяніна, з вечора 15 серпня в напрямку Московської області летіло близько 600 безпілотників, 201 з них було знищено засобами ППО безпосередньо над областю.

Атакам піддалася й Ростовська область. Місцева влада повідомила про трьох загиблих і одного пораненого, однак не уточнила, який об’єкт став ціллю удару.