Українського громадського діяча назвали серед можливих претендентів на Нобелівську премію миру

У Європі розпочався тиждень оголошення лауреатів Нобелівської премії 2026 року. Переможців послідовно оголосять у галузях медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки.

Про це пише видання NV.

Лауреат премії миру стане відомим 9 жовтня. Цього року на нагороду висунуто 287 кандидатів, однак офіційний список номінантів залишається закритим на 50 років.

Голова Інституту дослідження проблем миру в Осло Хокон Єрльов включив до числа можливих фаворитів українця Миколу Кулебу, який очолює організацію Save Ukraine. Вона займається поверненням дітей та сімей з територій Росії та регіонів, що перебувають під російським контролем.

Серед інших потенційних претендентів експерти називають Комітет захисту журналістів, Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд та суданську ініціативу Emergency Response Rooms. Усі подібні прогнози залишаються експертними оцінками і не відображають рішення Нобелівського комітету.

Курс долара в Україні досяг нового історичного максимуму

Національний банк України встановив офіційний курс долара на 6 жовтня на рівні 45,06 гривні. Американська валюта подорожчала ще на сім копійок і оновила історичний максимум.

Про це проінформувала пресслужба регулятора.

Курс євро при цьому знизився на п’ять копійок — до 50,48 гривні. На міжбанківському ринку долар торгувався приблизно по 45,07–45,10 гривні.

Ослаблення національної валюти триває на тлі активної присутності НБУ на валютному ринку. Регулятор уже дванадцятий тиждень поспіль продає понад $1 млрд для підтримки пропозиції валюти.

Незважаючи на інтервенції, гривня продовжує поступово здешевлюватися відносно долара. Офіційний курс останніми тижнями послідовно оновлює максимальні значення.

Гончаренка виключили з фракції “Європейська солідарність”

Фракція “Європейська солідарність” виключила народного депутата Олексія Гончаренка. У партії пояснили це рішення принциповими ідеологічними розбіжностями.

Про це повідомила пресслужба “ЄС”.

Головною причиною конфлікту стали позиції депутата щодо завершення війни та майбутньої системи безпеки України. Напередодні Гончаренко опублікував власні пропозиції щодо можливого переговорного процесу з Росією.

“Ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності”, – повідомили у пресслужбі фракції.

У “Європейській солідарності” заявили, що погляди депутата вийшли за межі звичайних суперечок щодо політичної тактики й зачепили базові принципи партії. Серед них названо курс на членство в ЄС і НАТО та збереження сильної української армії.

Рішення було ухвалено після низки публічних заяв Гончаренка про необхідність переговорів і можливі компроміси. Сам депутат раніше наголошував, що вважає пошук варіантів припинення бойових дій необхідним.

За ніч по Україні запустили 137 безпілотників

У ніч на 6 жовтня українська сторона зафіксувала запуск 137 безпілотників різних типів. Серед них було 49 реактивних дронів.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Апарати запускалися з кількох напрямків, зокрема з Орла, Курська, Шаталова, Міллерова та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій Криму та Донецької області.

Українські сили повідомили про перехоплення або збиття 114 безпілотників. Для відбиття нальоту використовувалися авіація, зенітні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи.

Влучання зафіксовано в 17 локаціях. Ще на чотирьох локаціях виявлено уламки збитих апаратів.

У Києві почнуть будувати резервні понтонні переправи через Дніпро

У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво резервних переправ між двома берегами Дніпра. Йдеться, зокрема, про насипні дамби з понтонними ділянками, які можна буде використовувати у разі серйозного пошкодження діючих мостів.

За словами міністра відновлення Миколи Калашника, будівництво окремих переправ може зайняти до трьох місяців, а їхня загальна пропускна здатність має становити не менше половини можливостей нинішніх мостів.

Через Дніпро між лівим і правим берегами Києва щодня пересувається близько 600 тис автомобілів. Влада вже визначила місця, де можуть з’явитися резервні маршрути, однак конкретні локації публічно не розкриваються.

Паралельно розглядаються більш капітальні рішення: швидкозбудовані бетонні конструкції та тунель під Дніпром. Вартість таких проєктів може становити десятки мільярдів гривень, тому для їх реалізації мають намір залучати міжнародних партнерів та інвесторів.

У центрі Києва відбулася акція із закликами до якнайшвидшого миру

3 жовтня на Майдані Незалежності в Києві зібралися учасники акції, скликаної прихильниками Олександра Тодорова. Однією з основних вимог стало якнайшвидше припинення бойових дій та перехід до мирного врегулювання.

Тодоров раніше закликав виходити на протести проти чинної влади, корупції та, за його словами, “свавілля в країні й армії”. У вересні він уже намагався організувати подібну акцію, однак тоді вона була нечисленною.

Сам організатор наразі перебуває під вартою. За даними видання, його затримали у справі про самовільне залишення військової частини, при цьому прихильники зібрали необхідну суму застави, яка проходить банківську перевірку.

Раніше ЗМІ та дослідницькі проєкти звертали увагу на активне поширення закликів до протестів 3 жовтня в соціальних мережах і припускали наявність інформаційної кампанії навколо них.

Іноземні посольства не виїжджають з Києва – МЗС

Міністерство закордонних справ України не отримувало повідомлень від закордонних дипломатичних представництв про перенесення роботи з Києва.

Про це заявив представник відомства Георгій Тихий.

За його словами, жодна іноземна дипломатична місія офіційно не повідомляла про намір переїхати до Львова, Польщі чи іншого місця. Посольства продовжують працювати в українській столиці.

Заява пролунала після публікації The Guardian про те, що низка західних країн нібито розробляє резервні плани на випадок погіршення ситуації з безпекою в Києві.

Metinvest може скоротити свою участь у будівництві заводу в Італії вартістю 3 млрд євро

Група Metinvest розглядає можливість скорочення своєї частки або повного виходу з проєкту будівництва металургійного заводу в італійському П’омбіно. Вартість підприємства оцінюється приблизно в 3 млрд євро.

Про це пише Bloomberg.

Проєкт Metinvest Adria реалізується спільно з італійською групою Danieli. Підприємство має випускати близько 2,7 млн тонн низьковуглецевої сталі щорічно. Спочатку Metinvest планував забезпечити основну частину власного капіталу проєкту.

Компанія почала переглядати плани через збільшення фінансового навантаження. За перше півріччя 2026 року Metinvest отримав $202 млн чистого збитку, тоді як роком раніше збитки становили $58 млн. Додатковий тиск спричинили пошкодження українських підприємств групи, зростання вартості логістики та обмеження в роботі портів.

Остаточного рішення про вихід з італійського проєкту поки що немає. Metinvest веде переговори з потенційними інвесторами та розглядає різні варіанти структури власності, а керівництво Metinvest Adria заявляє, що будівництво не скасовано.

Зеленський попросив Трампа ввести санкції через російський аналог Starlink

Володимир Зеленський звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням ввести санкції проти російських і китайських компаній, які, за твердженням української сторони, беруть участь у створенні російської супутникової мережі “Рассвєт”.

Про це пише Financial Times.

За оцінками Володимира Зеленського, нова система може запрацювати до кінця 2026 року або на початку наступного.

“Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink”, – зазначив він.

Власна супутникова мережа дозволить російським військовим стабільніше керувати безпілотниками та передавати дані з них на командні пункти. Експерти при цьому зазначають, що за можливостями “Рассвєт” навряд чи відразу зможе зрівнятися зі Starlink.

Президент України повідомив, що кілька разів порушував питання санкцій перед Трампом, зокрема під час зустрічі в Нью-Йорку. Публічного рішення американської адміністрації щодо цього запиту поки що не оголошено.