Зеленський попросив Трампа ввести санкції через російський аналог Starlink

Володимир Зеленський звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням ввести санкції проти російських і китайських компаній, які, за твердженням української сторони, беруть участь у створенні російської супутникової мережі “Рассвєт”.

Про це пише Financial Times.

За оцінками Володимира Зеленського, нова система може запрацювати до кінця 2026 року або на початку наступного.

“Ми знаємо, що Китай працює над супутниками, працює над можливістю допомогти Росії створити аналог Starlink”, – зазначив він.

Власна супутникова мережа дозволить російським військовим стабільніше керувати безпілотниками та передавати дані з них на командні пункти. Експерти при цьому зазначають, що за можливостями “Рассвєт” навряд чи відразу зможе зрівнятися зі Starlink.

Президент України повідомив, що кілька разів порушував питання санкцій перед Трампом, зокрема під час зустрічі в Нью-Йорку. Публічного рішення американської адміністрації щодо цього запиту поки що не оголошено.

“Нова пошта” скоротила термін безкоштовного зберігання посилок до п’яти днів

З 1 жовтня “Нова пошта” скоротила термін безкоштовного зберігання відправлень у відділеннях із семи до п’яти днів. Нові правила поширюються на документи, посилки, вантажі, автомобільні шини та диски.

Про це поінформувала пресслужба компанії.

Умови для палет не змінилися: безкоштовно вони, як і раніше, зберігаються три дні. Після закінчення встановленого терміну за подальше перебування відправлення у відділенні доведеться платити.

Компанія пояснила це рішення необхідністю знизити ризики для посилок під час повітряних атак. За її статистикою, 97% клієнтів і раніше забирали відправлення протягом перших п’яти днів.

Водночас компанія посилила заходи безпеки. Відділення та термінали повинні призупиняти роботу на час повітряної тривоги.

ЄС відмовився достроково перерахувати Україні частину кредиту на 90 млрд євро

Україна звернулася до Євросоюзу з проханням прискорити виплати за кредитною програмою на суму 90 млрд євро через зростання військових витрат. Брюссель не підтримав ідею дострокового використання коштів, передбачених на 2027 рік.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, знайомих з перебігом переговорів.

Влітку Київ оцінював додаткову потребу у фінансуванні в 27 млрд євро. Україна пропонувала перенести частину майбутніх виплат на 2026 рік, однак у ЄС вважають, що такий крок лише перенесе фінансовий дефіцит на наступний період.

Євросоюз також пов’язує подальшу бюджетну підтримку з проведенням реформ. Серед вимог називаються скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та подальше зближення українського законодавства з нормами ЄС.

“Ми визначили кошти для покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік. Ми також підтвердили кроки, необхідні для забезпечення їхнього своєчасного виділення”, — йдеться у спільній заяві України та Єврокомісії.

З загальної кредитної програми близько 60 млрд євро передбачено на оборону та 30 млрд євро — на бюджетну підтримку.

Після удару дрона по Північному мосту в Києві обмежили рух

Вранці 3 жовтня реактивний безпілотник влучив у конструкцію Північного мосту в Києві.

Про наслідки повідомив мер столиці Віталій Кличко.

У результаті удару пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів. Рух транспорту з лівого на правий берег тимчасово перекрили.

Міським службам довелося змінити маршрути громадського транспорту. Пізніше рух автобусів по мосту почали відновлювати, однак наслідки влучання продовжували обстежувати фахівці.

За два дні до цього удари неодноразово фіксувалися на Південному мосту Києва. Під час одного з епізодів по споруді проїжджав поїзд метро, проте пасажири та машиніст не постраждали.

Зеленський очікує посилення бойових дій напередодні виборів у США

Володимир Зеленський заявив, що, на його думку, Росія посилюватиме військові дії у міру наближення проміжних виборів у США.

Таке припущення він висловив у інтерв’ю іспанській газеті EL PAÍS.

За словами Зеленського, він очікує подальшого тиску на українську логістику та інфраструктуру, пов’язану з постачанням продовольства та медичних товарів. Президент України пов’язує таку тактику зі спробою посилити суспільну напругу всередині країни.

“Світ може довіряти меседжам Кремля і тому, що Путін посилюватиме свої дії з наближенням виборів, щоб продемонструвати свою силу”, – зазначив Володимир Зеленський.

Він підкреслив, що Москва прагне демонструвати силу насамперед Вашингтону. Проміжні вибори у США призначені на 3 листопада 2026 року. Під час голосування переобиратимуться всі місця в Палаті представників та частина складу Сенату.

Збитки нафтового об’єкта в Самарі після ударів оцінили у 200 млн доларів

Збитки лінійної виробничо-диспетчерської станції “Самара” після українських ударів можуть становити близько 200 млн доларів з урахуванням нафти, що перебувала в резервуарах.

Таку оцінку наводить OSINT-проєкт Supernova+.

За його даними, вогонь охопив п’ять резервуарів об’ємом по 20 тис кубометрів і три ємності по 50 тис кубометрів. Також повідомляється про пошкодження трубопроводів і насосної станції. Загальна площа пожежі перевищила 15 тис. кв м.

ЛВДС “Самара” вважається одним із найбільших нафтових вузлів Росії. На території комплексу розташовано 71 резервуар загальною місткістю понад 1,6 млн кубометрів, а через станцію проходять кілька магістральних нафтопроводів.

Володимир Зеленський раніше підтвердив удари по нафтових об’єктах у Самарській та Волгоградській областях. На Росії повний масштаб пошкоджень станції публічно не розкривали.

Дев’ять із десяти українських компаній відчули наслідки ударів по логістиці

Близько 90 % опитаних українських підприємств уже зіткнулися з наслідками ударів по складах та логістичній інфраструктурі або вважають цей ризик реальним. З початку бойових дій країна втратила близько 2,1 млн кв м складських площ.

Про це йдеться у дослідженні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій “Підтримка бізнесом заходів політики стійкості логістики”.

Згідно з дослідженням Інституту економічних досліджень, прямі втрати майна або товарів зазнали 7% компаній. Ще 41% зіткнулися зі зривами поставок і зростанням цін, а 43% поки що уникли збитків, але оцінюють загрозу як суттєву.

“Удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом постачання далеко за його межі. Найсильніше це б’є по витратах”, — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Найбільш помітно ситуація позначається на вартості сировини та ресурсів, транспортуванні та строках доставки. Компанії також повідомляють про проблеми зі зберіганням продукції та доступністю окремих видів сировини.

Бізнес намагається знизити ризики, розподіляючи запаси між кількома майданчиками, змінюючи маршрути та постачальників. Серед найбільш затребуваних заходів державної підтримки компанії називають страхування військових ризиків, захист складів та пільгове фінансування відновлення.

За ніч по Україні запустили 157 безпілотників

У ніч на 3 жовтня Україну атакували 157 безпілотників різних типів. Серед них 45 апаратів належали до реактивних дронів типу Shahed.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Для відбиття нальоту залучалися авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та розрахунки безпілотних систем.

Станом на ранок збито або знешкоджено 131 безпілотник. Влучання зафіксовано в 12 локаціях, ще в п’яти локаціях впали уламки перехоплених апаратів.

Вранці також повідомлялося про атаку на Одеську область баражуючими боєприпасами типу “Бандероль”.

Американо-український фонд інвестує 30 млн доларів у видобуток критично важливих мінералів

Американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критично важливих мінералів. Близько 30 млн доларів буде спрямовано у спільну інвестиційну платформу з українською компанією BGV Group.

Про це пише Reuters з посиланням на високопосадовця США.

На першому етапі платформа зосередиться на гірничодобувних проєктах, які перебувають на ранніх стадіях розвитку. Серед пріоритетних напрямків названо рідкоземельні елементи, уран, берилій і цирконій.

Загальну вартість проєктів фонду, які вже реалізуються, американська сторона оцінює приблизно в $70 млн. Інвестиції охоплюють кілька стратегічних галузей, зокрема видобуток сировини, енергетику та інфраструктуру.

Паралельно готуються проєкти щодо зміцнення енергопостачання. Зокрема, DFC раніше погодила кредит приблизно на $100 млн для ДТЕК на акумуляторну систему резервного живлення, а фонд також має намір брати участь у розвитку децентралізованих теплоенергетичних об’єктів.