Удари по Україні зачепили активи німецького бізнесу

Російські удари 5 серпня завдали збитків активам німецьких компаній в Україні та Чорному морі. Під атаками опинилися вантажні судна, пов’язані з німецьким бізнесом, а також склад виробника автомобільних мастил Liqui Moly у Києві.

За даними Bild, балкер Emil, що належить гамбурзькій судноплавній компанії Johann M.K. Blumenthal і ходить під прапором Ліберії, був атакований кількома безпілотниками неподалік від Одеси.

Після ударів на судні вийшли з ладу кілька технічних систем, воно втратило здатність маневрувати, потім почалася пожежа. Екіпаж почали евакуювати, але під час рятувальної операції судно знову атакував безпілотник. За попередніми даними, моряки не постраждали.

Під удар також потрапив суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив зерно. За даними української влади, в результаті атаки загинув один член екіпажу.

Того ж дня в Києві було зруйновано центральний склад українського дистриб’ютора німецької компанії Liqui Moly. Представник компанії повідомив, що люди не постраждали, проте матеріальні збитки оцінюються в кілька мільйонів євро.

Компанія не планує відновлювати знищений склад, але працює над тим, щоб мінімізувати наслідки атаки та зберегти постачання продукції клієнтам на українському ринку.

Росія може завдати удару по країні НАТО ще до закінчення війни в Україні – розвідка США

Американська розвідка попереджає, що Росія може спробувати перевірити рішучість НАТО і в найближчі роки завдати обмеженого удару по одній із країн альянсу. У нових звітах розвідки США розглядаються різні сценарії: від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.

Про це пише The Wall Street Journal,

Раніше у Вашингтоні вважали, що Москва не стане провокувати країну НАТО, доки триває війна в Україні. Однак на початку 2026 року ця оцінка змінилася. Американські чиновники вважають, що тиск на Росію на фронті та всередині країни може підштовхнути Кремль до більш ризикованих дій.

За версією джерел WSJ, можлива мета такого кроку — розколоти НАТО та перевірити готовність союзників реагувати на обмежену агресію. Серед потенційних загроз називаються кібератаки, дії неідентифікованих збройних угруповань або обмежене вторгнення на східному фланзі альянсу.

За оцінками американської розвідки, подібні дії можуть відбутися в період з осені 2026 року до 2029 року. При цьому ймовірність найжорсткішого сценарію — обмеженого наземного вторгнення — поки що вважається низькою, але з часом може зростати.

У матеріалі також пов’язують ці оцінки зі скороченням запасів окремих видів озброєння у США. Йдеться про високоточні ракети великої дальності, тактичні ракетні системи сухопутних військ та зенітні ракети “Стінгер”, частина яких була передана Україні.

В українському полоні перебувають громадяни 51 країни – Лубінець

Іноземці з 51 країни перебувають в українському полоні після участі в бойових діях на боці російської армії.

Про це повідомив омбудсмен України Дмитро Лубінець на нараді керівників закордонних дипломатичних установ.

За словами Лубінця, така географія свідчить про те, що участь іноземців у конфлікті на боці Росії має реальні правові наслідки. Він закликав українських дипломатів чесно й відкрито говорити про це з міжнародною аудиторією.

Україна окремо порушує питання щодо поводження з іноземними військовополоненими. На початку липня Володимир Зеленський і президент Південної Кореї Лі Чже Мьон обговорювали ситуацію з військовослужбовцями КНДР, яких українські військові взяли в полон.

Раніше французьке видання Le Monde писало, що Росія не зацікавлена в обміні іноземних полонених, які воювали у складі російської армії.

Пісторіус підтвердив передачу Україні сучасних САУ RCH-155

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що Україна вже отримує сучасні колісні самохідні артилерійські установки RCH-155.

Про це він заявив під час візиту на завод компанії KNDS у німецькому Касселі.

За словами Пісторіуса, перша гаубиця цього типу була підготовлена до відправки в Україну ще близько двох років тому. До цього офіційно повідомлялося лише про підготовку українських військових до роботи з RCH-155 на території Німеччини. При цьому факт передачі цих артилерійських систем Україні публічно не підтверджувався.

RCH-155 вважається однією з найсучасніших самохідних артилерійських установок. Її ключова особливість — можливість вести вогонь під час руху, що підвищує живучість техніки та ускладнює її ураження засобами контрбатарейної боротьби та безпілотниками.

Установка здатна робити до дев’яти пострілів на хвилину та вражати цілі на відстані понад 50 кілометрів. Максимальна швидкість машини сягає 100 км/год, а завдяки автоматизованій башті для її обслуговування достатньо екіпажу з двох осіб.

ЄС не зміг узгодити заборону на перевезення російської нафти танкерами

Ініціатива Єврокомісії щодо повного блокування танкерних перевезень російської нафти фактично заморожена. План не отримав достатньої підтримки з боку G7, зіткнувся з позицією США та опором окремих країн Євросоюзу.

Про це пише Euronews.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пов’язувала ухвалення цього рішення з узгодженням на рівні партнерів по G7. Однак зміна політичного курсу Вашингтона, загострення ситуації на Близькому Сході та проблеми навколо Ормузької протоки унеможливили досягнення загального консенсусу.

Усередині ЄС головними противниками заборони стали Греція, Мальта та Кіпр. Ці країни побоюються, що обмеження завдадуть удару по їхньому танкерному бізнесу та віддадуть частину ринку конкурентам з Азії.

За оцінками аналітиків, грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили на перевезенні російської нафти не менше 3,8 млрд доларів. Серед них згадується бізнес мільярдера Георгія Прокопіу.

Аналітик Ісаак Леві вважає, що за відсутності повної заборони ЄС має зосередитися на більш жорсткому контролі за дотриманням цінової межі на російську нафту.

Fire Point розпочала інтеграцію європейських технологій в українську систему ПРО Freyja

Український виробник дронів і ракет Fire Point домовився з понад десятьма європейськими оборонними компаніями про постачання радарів, систем наведення та інших компонентів для проєкту протиракетної оборони Freyja.

Про це йдеться в матеріалі агенції Reuters.

Компанія вже почала об’єднувати отримане обладнання в єдину систему. Проєкт створюється для перехоплення російських балістичних ракет. Офіційно його запустили минулого місяця в Парижі за участю десяти урядів та 12 оборонних компаній, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

Генеральний директор Fire Point Ірина Терех повідомила, що до проєкту вже приєдналися 13 промислових партнерів, а основні домовленості практично завершені. Перше успішне перехоплення балістичної ракети компанія планує провести до середини 2027 року.

“Ми намагаємося вмістити програму, яка зазвичай триває 20 або 30 років, у кілька років”, — сказала Терех.

Основою системи має стати ракета-перехоплювач FP7.X — швидша версія балістичної ракети FP7. Зараз її інтегрують із системами наведення, оглядовими та супровідними радарами.
Норвезька компанія Kongsberg працює над командним центром, який має об’єднати всі елементи системи. Німецька компанія Diehl Defence підтвердила переговори з Fire Point, але деталі можливої співпраці не розкрила.

Fire Point розраховує знизити вартість одного перехоплювача до менше ніж одного млн євро. Це приблизно в чотири-шість разів дешевше, ніж ракета для американської системи Patriot.

Компанія вже провела щонайменше п’ять випробувань ракети-перехоплювача. Freyja буде побудована за відкритою архітектурою, що дозволить замінювати окремі компоненти, зокрема радари різних виробників. Очікується, що одна пускова установка матиме від чотирьох до шести ракет.

Пентагон підтвердив передачу союзникам частини повноважень з управління місією допомоги Україні

Міністр оборони США Піт Хегсет доручив Європейському командуванню збройних сил США провести реорганізацію Групи сприяння безпеці України (SAG-U).

В американському командуванні заявили, що ці зміни не вплинуть на підтримку Києва з боку США.

Йдеться про перерозподіл ролей між SAG-U та місією НАТО з безпеки, допомоги та підготовки для України. За даними Європейського командування сил США (EUCOM), реорганізація має підвищити ефективність військової допомоги Україні, передати союзникам керівництво окремими елементами місії та звільнити американські ресурси для інших глобальних пріоритетів.

“Ці зміни відображають провідну роль Європи у підтримці оборони України протягом останнього року, що відбулося на тлі стійкої й ефективної оборони з боку України”, – додали в командуванні США.

Командувач силами США в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що союзники вже продемонстрували готовність брати на себе провідну роль у підтримці української оборони. Він також зазначив, що SAG-U спочатку створювалася як тимчасове командування, а її трансформація ґрунтується на вже досягнутому прогресі.

У Європейському командуванні нагадали, що за останні три з половиною роки SAG-U розподілила понад $2 млрд допомоги у сфері безпеки та взаємодіяла з союзниками й партнерами щодо підтримки України.

Представник армії США в Європі та Африці Майкл Вайсман підкреслив, що реорганізація не означає скорочення підтримки України. SAG-U було створено 4 листопада 2022 року після початку війни.

Взимку Росія може завдати удару по водопостачанню України – Шмигаль

Цієї зими Росія може зосередити атаки на українських системах водопостачання.

Про це заявив віце-прем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль в інтерв’ю Politico.

“Зараз мета Росії — знищити наші системи водопостачання. Минулої зими вони націлювалися на електропостачання та опалення, але під час відключень електроенергії ще можна було вижити, якщо у вас був газ і вода.  Без води та каналізації вижити довше трьох днів важко”, — сказав Шмигаль.

Міністр також заявив, що Москва прагне зруйнувати українську енергосистему, послабити економіку та виробництво озброєння. За його оцінкою, розрахунок Росії може полягати в тому, щоб взимку виснажити українське суспільство та посилити тиск на владу, щоб домогтися капітуляції.

Шмигаль повідомив, що Україна посилює захист об’єктів електропостачання, водопостачання та газових сховищ, будує укриття, модульні котельні та встановлює генератори. При цьому він наголосив, що без електрики неможливо виробляти зброю, качати воду, забезпечувати роботу лікарень та промисловості.

Політик повідомив, що минулої зими було знищено або пошкоджено понад 80 % об’єктів електроенергетики України. До настання зими Києву, за його словами, потрібно ще 500 млн євро інвестицій для підвищення стійкості енергетики, а також близько 400 млн євро для відновлення потужностей “Нафтогазу”.

Міністр назвав продовження війни взимку песимістичним сценарієм, але заявив, що Україна готується до нього і розраховує пережити новий опалювальний сезон.

Росія розширює тіньовий флот для перевезення СПГ напередодні посилення санкцій ЄС

Росія збільшує тіньовий флот для перевезення скрапленого природного газу. Москва закуповує вживані газовози на вторинному ринку та вводить в експлуатацію судна власного виробництва перед набранням чинності нових обмежень Євросоюзу.

Про це пише Financial Times.

За останні шість місяців компанія Windward зафіксувала продаж щонайменше восьми вживаних СПГ-танкерів, які потім використовувалися для перевезення російських вантажів. Наразі чисельність тіньового СПГ-флоту оцінюється в 25 газовозів, включаючи два нові судна, побудовані на російській верфі “Звєзда”.

Розширення такого флоту має дозволити Росії продовжувати експорт СПГ після посилення європейських санкцій у 2027 році. Ця тактика нагадує схему з нафтовими танкерами, які працюють поза західною системою страхування та документації.

“Тіньовий флот нафтових танкерів мав прецеденти в Ірані та Венесуелі. Але жодна інша країна не досягла такого рівня технологічного прогресу у видобутку газу на момент запровадження санкцій. Це унікальне явище”, — заявила дослідниця New Energy Advancement Hub Ірина Миронова.

При цьому газовози мають складнішу конструкцію, ніж нафтові танкери. Для перевезення СПГ потрібні спеціальні системи глибокого охолодження, що підтримують температуру близько мінус 162 °C, а будівництво одного такого судна оцінюється приблизно в 300 млн доларів. Додаткова складність пов’язана з арктичними маршрутами: для частини поставок потрібні судна льодового класу.

За даними FT, частина російських СПГ-танкерів належить пов’язаним із Росією фіктивним компаніям у Дубаї, Гонконзі та Сінгапурі. Для приховування походження вантажів використовуються методи, схожі на ті, що застосовуються у нафтовому тіньовому флоті: відключення сигналів та перевантаження з судна на судно.

Головним обмеженням для Росії залишаються технології. Французька компанія GTT, яка є майже монополістом у виробництві спеціалізованих систем зберігання газу, ще у 2023 році призупинила виконання російських контрактів через санкції ЄС. Тому, як вважають аналітики, Москві, ймовірно, доведеться активніше шукати судна на ринку вживаних газовозів.

Минулого тижня країни Євросоюзу отримали вказівку з Брюсселя інформувати керівництво ЄС про поставки СПГ танкерами російським клієнтам. При цьому Євросоюз не ухвалив рішення про заборону експорту СПГ з країн-членів до третіх країн, незважаючи на наполегливі спроби грецьких представників вплинути на ситуацію.