Кільцева електричка Києва відновила роботу після нічного нападу

Кільцева електричка Kyiv City Express вранці 2 жовтня відновила рух між лівим і правим берегами Києва за повним маршрутом. Потяги курсують за розкладом, незважаючи на наслідки нічного нападу на столицю.

Про це повідомив оператор перевезень Kyiv City Express.

При цьому рух автомобільного та наземного громадського транспорту через кілька мостів обмежено. Південний міст і міст Патона перекриті в обох напрямках, а міст “Метро” закритий для руху в бік правого берега.

Автобусні та тролейбусні маршрути, що пролягали через ці мости, тимчасово перенаправлено. На цьому тлі міська електричка залишається одним із основних засобів сполучення між двома берегами Києва.

Обмеження ввели після нічної атаки та падіння уламків безпілотників. У Дарницькому районі, зокрема, було пошкоджено 25-поверховий житловий будинок.

Київ отримав чотири пропозиції щодо припинення вогню з Росією

Україна отримала чотири міжнародні ініціативи, що передбачають різні варіанти припинення вогню з Росією.

За словами глави МЗС Андрія Сибіги, пропозиції надійшли від Індії, Туреччини, Єгипту та США.

Найширший варіант запропонувала Індія. Київ готовий одночасно обговорювати припинення ударів по енергетичних об’єктах і режим перемир’я в Чорному морі, включаючи портову інфраструктуру.

Туреччина та Єгипет запропонували зосередитися на безпеці судноплавства та експорту продовольства через Чорне море. Для Каїра питання поставок зерна має особливе значення через залежність країни від імпорту.

Пропозиція США стосується взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Сибіга також заявив, що Україна готова розглядати інші формати, включаючи безумовне припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення. Домовленостей щодо цих ініціатив поки що не оголошено.

Внаслідок ударів по Слов’янську пошкоджено медичний центр, одна людина загинула

Російські війська двічі завдали ударів по одному медичному закладу в Слов’янську Донецької області.

За даними міської військової адміністрації, пошкоджено будівлю медичного центру та автомобілі швидкої допомоги.

Протягом дня місто також зазнавало інших обстрілів. Влада повідомила про застосування реактивної системи залпового вогню “Смерч” та інших засобів ураження.

“У результаті обстрілу з ракетної системи залпового вогню «Смерч» та інших обстрілів пошкоджено і зруйновано майже чотири десятки приватних будинків, автівки. Одна людина вбита. Одна — поранена”, – заявив керівник Словʼянської МВА Вадим Лях.

За даними міської військової адміністрації, з початку повномасштабних бойових дій у результаті ударів у Слов’янську загинули 116 мирних жителів.

Сім компаній оштрафували на 192 млн гривень за змову на оборонних торгах

Антимонопольний комітет України виявив змову семи компаній під час участі в державних закупівлях товарів для оборонних потреб. Загальна сума накладених штрафів склала близько 192,5 млн гривень.

Про це повідомляє пресслужба АМКУ.

АМКУ ухвалив три рішення, визнавши дії учасників тендерів антиконкурентними та спрямованими на спотворення результатів закупівель. За даними відомства, компанії узгоджували свою поведінку під час тендерів.

“За результатами розгляду справ сім суб’єктів господарювання притягнуто до відповідальності за порушення конкурентного законодавства. На них накладено штрафи на загальну суму 192 481 644 грн”, – йдеться у повідомленні.

Загальна очікувана вартість закупівель, у яких комітет встановив порушення, становила майже 2 млрд гривень. Подробиці щодо конкретних товарів не наводяться.

Раніше АМКУ вже виявляв подібні порушення під час закупівель для оборонної сфери. У липні учасників іншої змови оштрафували загалом на 36,4 млн гривень.

США перенаправили 52 млн доларів військової допомоги з Європи та Близького Сходу до Латинської Америки

Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити 52 млн доларів військової допомоги Панамі, Перу, Еквадору та Колумбії.

Про це повідомила газета The Washington Post з посиланням на американських чиновників.

Кошти спочатку призначалися для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку. Частину цих програм Конгрес затверджував у рамках підтримки держав, які зазнали наслідків війни в Україні, та зміцнення європейської безпеки.

“Рішення про перенаправлення допомоги прийнято на тлі планів Трампа скоротити військову присутність у Європі та змістити фокус на Латинську Америку, де нове покоління лідерів пообіцяло співпрацювати з ним у боротьбі з незаконним обігом наркотиків та нелегальною імміграцією”, — йдеться у публікації.

Про намір перерозподілити фінансування Держдепартамент повідомив Конгрес ще у вересні. Сенаторка-демократка Джинн Шахін та конгресмен Грегорі Мікс намагалися заблокувати це рішення, заявляючи, що гроші були виділені законодавцями на конкретні цілі.

На фронті за добу зафіксовано 207 бойових зіткнень

1 жовтня на лінії фронту відбулося 207 бойових зіткнень. Найінтенсивніші бої точилися на Покровському та Костянтинівському напрямках.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

На Покровському напрямку зафіксовано 30 атак. Російські підрозділи вели дії в районах Красноподілля, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Водянського та Молодецького, а також у напрямку Добропілля та низки інших населених пунктів.

На Костянтинівському напрямку відбулося 27 атак. Бойові дії велися поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Миколайпілля та Софіївки. Ще 11 атак ЗСУ зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку.

За даними Генштабу, за добу російські війська завдали 95 авіаударів із застосуванням 284 керованих авіабомб, використали 8891 ударний безпілотник і здійснили понад 2700 обстрілів.

Україна та Туреччина перейшли на режим вільної торгівлі

З 1 жовтня набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Документ передбачає скасування або зниження мит на товари українського та турецького походження.

Про це поінформувала Державна митна служба України.

Для українського експорту тарифні пільги почали діяти одразу після набрання угодою чинності. Преференції для товарів, які Туреччина постачає на український ринок, почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Для отримання пільг експортерам необхідно підтверджувати походження продукції. Для цього можна використовувати сертифікат EUR.1 або передбачену угодою декларацію про походження товару.

Угода була підписана ще 3 лютого 2022 року в Києві. Україна ратифікувала її влітку 2026 року, Туреччина завершила відповідну процедуру раніше.

Україна обговорює вивезення зерна через порти країн Балтії

Україна розпочала обговорення альтернативних маршрутів експорту сільськогосподарської продукції через порти Литви, Латвії та Естонії. Це питання розглядалося в Брюсселі на зустрічі представників аграрних відомств чотирьох країн.

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Київ домагається створення спільного балтійського механізму, який дозволив би виявляти продукцію, вивезену з територій України, що перебувають під російським контролем.

“Наше завдання — сформувати скоординований балтійський підхід до перевірки походження зерна”, — наголосив міністр.

Литва вже тестує систему Grain Verification Scheme через порт Клайпеди. Латвія з 16 вересня відібрала чотири зразки зерна та відправила їх до французької лабораторії, ще дві перевірки заплановано.

Українська влада розраховує розширити таку практику й водночас збільшити можливості балтійських портів як запасного експортного маршруту для аграрної продукції.

Данія підготувала новий пакет військової допомоги Україні на 250 млн євро

Данія оголосила про підготовку 31-го пакету військової підтримки України загальною вартістю 250 млн євро.

Про це стало відомо після зустрічі голови Верховної Ради Руслана Стефанчука зі спікером датського парламенту Сереном Гаде.

Сторони обговорили подальші поставки озброєння та розвиток спільного оборонного виробництва. Київ і Копенгаген також мають намір розширювати співпрацю в галузі безпілотних систем та технологій протидії балістичним загрозам. Раніше країни домовилися розвивати програму Drone Deal та залучати додаткові європейські кошти.

“Вдячний за цю послідовність і за готовність надалі розвивати “данську модель”, співпрацю у сфері оборонного виробництва та нових технологій. Особливо ціную цей візит у час, коли росія нарощує удари по українських містах”, — наголосив Стефанчук.

Представники данського парламенту заявили про намір продовжувати військову підтримку України. Детальний перелік озброєння та техніки, які увійдуть до нового пакету, поки що не оприлюднено.