Санду назвала появу російських безпілотників над Молдовою спробою залякування

Президент Молдови Майя Санду прокоментувала порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками в ніч на 27 серпня. Вона охарактеризувала цю подію як спробу залякування республіки.

Відповідний допис Санду оприлюднила в соцмережі “Х”.

Інцидент стався за кілька годин до святкування 35-ї річниці незалежності Молдови. У цей час Росія проводила чергову повітряну атаку на територію України, а в молдовський повітряний простір, за даними влади країни, неодноразово заходили безпілотники.

Загалом протягом ночі над територією Молдови було зафіксовано п’ять дронів. Санду засудила порушення кордону республіки й наголосила, що подібні інциденти не вплинуть на політичний курс країни.

Президентка заявила, що Молдова має намір зберігати незалежність і продовжувати рух у напрямку вступу до Європейського Союзу.

Раніше спікер молдавського парламенту Ігор Гросу пов’язував часті випадки порушення повітряного простору безпілотниками з наближенням виборів до російської Держдуми. Санду, у свою чергу, також заявляла, що однією з причин подібних інцидентів вважає недостатні можливості України щодо перехоплення повітряних цілей.

Херсонська ТЕЦ повністю припинила роботу через пошкодження

Херсонська ТЕЦ повністю виведена з ладу внаслідок пошкоджень. Підприємство більше не може забезпечувати місто тепловою енергією.

Про це повідомили в пресслужбі Групи Нафтогаз.

Ситуація створює серйозні ризики для проходження майбутнього опалювального сезону. Від роботи ТЕЦ залежало теплопостачання значної частини житлового фонду Херсона, тому місцевій владі необхідно шукати альтернативні варіанти забезпечення населення теплом.

“Ця атака не має жодного військового сенсу. Її єдина мета — терор цивільного населення та спроба позбавити десятки тисяч херсонців джерела тепла напередодні опалювального сезону”, — зазначив в. о. голови правління Нафтогазу Сергій Федоренко.

Начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін заявив, що відновити станцію в нинішніх умовах неможливо. За його словами, об’єкт неодноразово зазнавав ударів, внаслідок чого пошкодження обладнання та інфраструктури набули критичного характеру.

На тлі цих подій влада розглядає можливість використання децентралізованих джерел теплопостачання. Йдеться про встановлення додаткових котелень та інших автономних систем, які зможуть частково замінити потужності ТЕЦ.

Підготовка Херсона до опалювального сезону тепер відбуватиметься з урахуванням повної зупинки теплоелектроцентралі. Одним із основних завдань стане забезпечення теплом житлових будинків та соціальних установ, які раніше залежали від централізованої системи.

Росія погрожує відповісти на застосування Україною британської зброї

У російському МЗС заявили про можливість вжиття заходів у відповідь щодо британських військових об’єктів у разі застосування Україною зброї, поставленої Лондоном, для ударів по території Росії. Приводом для заяви стали плани Великої Британії передати Києву технології виробництва крилатих ракет Storm Shadow.

Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що потенційними цілями відповіді можуть стати британські військові об’єкти та техніка як на території України, так і за її межами.

У Москві пов’язують можливі заходи безпосередньо з використанням британського далекобійного озброєння. Із заявами з цього приводу також виступив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. Він попередив про можливу жорстку відповідь у разі продовження ударів по російській території з використанням західної зброї.

Загострення риторики відбулося після заяви британського прем’єр-міністра Енді Бернема про намір надати Україні технології виробництва Storm Shadow. Пізніше радник російського керівництва Андрій Федоров припустив можливість ударів по британських підприємствах, що виробляють безпілотники та компоненти ракет.

Британська сторона у відповідь заявила, що подібні попередження не вплинуть на її позицію. Лондон має намір продовжити військову підтримку України та співпрацю з Києвом у сфері виробництва озброєння.

ГУР повідомило про перше застосування Росією модернізованих ракет “Іскандер” по Києву

Під час одного з комбінованих ударів по Києву цього літа російські війська вперше застосували оновлені балістичні ракети 9М723-2, які отримали умовне позначення “Іскандер-1000”.

Про це заявили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

За даними української розвідки, нова ракета входить до складу комплексу “Бора-М”. Завдяки збільшеному двигуну та змінам у пусковій установці її дальність сягає 550 кілометрів. Для попередньої модифікації 9М723-1 цей показник становив до 390 кілометрів.

У ГУР зазначають, що Росія останнім часом активно використовує балістичне озброєння під час ударів по території України. Під час запусків у напрямку Києва час підльоту таких ракет становить усього кілька хвилин, що ускладнює роботу системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Українська розвідка також оприлюднила відомості про виробничий ланцюжок ракет “Іскандер-М”. За її даними, вдалося ідентифікувати 140 компонентів, 35 підприємств і понад сто осіб, пов’язаних із виробництвом цих ракет.

При цьому значна частина виявлених комплектуючих має іноземне походження. Як стверджує ГУР, безпосередньо в Росії вироблено лише близько чверті компонентів із опублікованого українською розвідкою переліку.

Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

На Київщині погіршилася якість повітря після пожеж

Вранці 27 серпня в кількох населених пунктах Київської області зафіксували погіршення якості повітря. Причиною стали пожежі, що виникли після нічної атаки. Найскладніша ситуація спостерігається в Борисполі.

Про це поінформували у пресслужбі Київської ОВА.

За даними моніторингу, у Борисполі зафіксовано підвищений вміст вуглекислого газу та дрібнодисперсного пилу, що утворюється під час горіння. Тимчасове погіршення якості повітря також зафіксовано в Іванкові, Білій Церкві, Василькові, Обухові та Броварах.

В інших населених пунктах Київщини, де проводиться спостереження, перевищень допустимих показників вмісту хімічних та біологічних речовин не виявлено. Радіаційна обстановка також залишається стабільною: рівень гамма-випромінювання відповідає природному фону.

Фахівці попереджають, що забруднене повітря може спричиняти утруднення та дискомфорт під час дихання. Насамперед це стосується дітей, людей похилого віку та громадян із підвищеною чутливістю дихальних шляхів.

Мешканцям районів із погіршеною якістю повітря рекомендують тримати вікна закритими, скоротити час перебування на вулиці та пити достатню кількість води. За наявності побутових очищувачів повітря їх радять використовувати в максимально інтенсивному режимі.

Відносини між Україною та Польщею помітно охололи на тлі політичних та історичних розбіжностей

Відносини між Україною та Польщею, які значно зміцнилися після початку повномасштабного конфлікту, останнім часом стали більш напруженими. Якщо у 2022 році Варшава була одним із головних союзників Києва, то зараз на двосторонні відносини дедалі сильніше впливають внутрішні політичні процеси, становище українців у Польщі та історичні розбіжності.

Про це пише The Guardian.

Змінюються й настрої польського суспільства. Згідно з наведеними в матеріалі даними опитування CBOS, 52% поляків виступають проти подальшого прийому українських біженців. Українці, які переїхали до Польщі, поступово інтегрувалися в економіку країни, почали відкривати власний бізнес, купувати та орендувати житло і конкурувати з місцевими мешканцями за робочі місця та клієнтів.

Водночас змінилося міжнародне становище Києва. Україна отримала можливість безпосередньо взаємодіяти з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном, тому колишня роль Польщі як одного з головних посередників і захисників українських інтересів на Заході стала менш значущою. За оцінкою видання, зміна цього балансу також сприяє зростанню взаємного роздратування.

Додатковим джерелом напруженості залишаються історичні питання. Чергове загострення сталося після рішення Володимира Зеленського присвоїти військовій частині ім’я Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала, а президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. У результаті відносини Варшави та Києва фактично опинилися замороженими.

При цьому The Guardian вважає подальше віддалення Польщі від України стратегічно ризикованим. У перспективі українці будуть дедалі глибше інтегруватися в європейську економіку, а сама Україна — прагнути до більш рівноправної участі в європейській політиці. Це означає, що відносини Києва та Варшави будуватимуться вже не лише на взаємній підтримці, а й на зростаючій економічній та політичній конкуренції.

Двох військовослужбовців підозрюють у вимаганні 4,48 млн гривень за прийом засобів РЕБ

Українські правоохоронці затримали двох військовослужбовців, яких підозрюють у вимаганні грошей у виробника засобів радіоелектронної боротьби.

За даними слідства, незаконну винагороду вимагали за безперешкодне прийняття обладнання на баланс однієї з військових частин ЗСУ.

Історія почалася в жовтні 2025 року, коли громадська організація уклала з приватною компанією контракт на постачання засобів РЕБ вартістю понад 22,4 млн гривень. Один з офіцерів, причетний до процедури приймання обладнання, спочатку вимагав від виробника 10 % від суми договору — близько 2,24 млн гривень.

Після відмови платити, як стверджує слідство, офіцер залучив інших військовослужбовців і почав створювати перешкоди під час приймання обладнання. Одночасно розмір вимаганої винагороди збільшився до 20% вартості контракту — приблизно 4,48 млн гривень.

Один із учасників ймовірної схеми отримав першу частину грошей у розмірі 20 тисяч доларів. Надалі від представників підприємства вимагали передати ще 80 тисяч доларів.

Військовослужбовців затримали та повідомили їм про підозру. Слідство продовжує встановлювати всі обставини справи, а також перевіряє можливу причетність до ймовірної схеми інших осіб.

The Economist попередив про ризик політизації українських антикорупційних органів

Українські антикорупційні структури поступово перетворюються на самостійний центр впливу на політичну систему країни.

The Economist звертає увагу на те, що НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд сформували незалежну систему, здатну виступати противагою чинній владі.

Видання зазначає, що тиск на антикорупційні органи зберігається. Особливу увагу приділяється керівництву САП та опублікованим записам розмов представників влади, які, як стверджується, демонструють занепокоєння посиленням впливу антикорупційних структур. На тлі слабкості парламенту, уряду та опозиції один із співрозмовників журналу охарактеризував ці органи як своєрідний “паралельний уряд”.

Водночас The Economist вказує на зворотний бік їхнього зростаючого впливу. Приводом для запитань стала публікація НАБУ нових записів 19 серпня — безпосередньо в день парламентського голосування щодо кандидатури нового міністра оборони. За оцінкою деяких співрозмовників видання, наближених до антикорупційних структур, процес набуває ознак політизації, оскільки очевидної процедурної необхідності публікувати матеріали саме цього дня не було.

Самі записи стосуються розслідувань ймовірних корупційних схем за участю представників Офісу президента. Серед іншого йдеться про обставини збору 150 млн гривень для внесення застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та можливе використання для цього компаній і банківських операцій.

При цьому The Economist не стверджує, що публікація записів сама по собі доводить політичну мотивацію НАБУ. Головним ризиком видання називає концентрацію в антикорупційних органах великого обсягу чутливої інформації про політичну систему та окремих осіб, яка за певних обставин може перетворитися на інструмент політичної боротьби.