П’ять безпілотників порушили повітряний простір Молдови під час нічної атаки на Україну

У ніч на 27 серпня п’ять безпілотників перетнули повітряний простір Молдови на тлі російської повітряної атаки на територію України.

Інформацію про порушення кордону підтвердило Міністерство оборони Молдови.

Перший апарат було виявлено близько 03:56 у районі Паланки, і через хвилину він покинув молдавський повітряний простір. Ще кілька безпілотників пізніше фіксувалися в районах Каплан, Карагасан, Крокмаза, Оланеш, Пуркар та інших населених пунктів на південному сході країни.

Частина дронів після нетривалого перебування над територією Молдови повернулася в бік України. Деякі апарати зникли з систем спостереження поблизу прикордонної зони та Придністровського регіону.

Крім того, вранці поблизу траси Кишинів — Басарабяска було виявлено безпілотник. На місце прибули співробітники правоохоронних органів, які встановлюють тип апарата та обставини його падіння.

У Міноборони Молдови пов’язали несанкціоновані прольоти з нічними російськими ударами по Україні. Влада країни спільно з партнерами продовжує спостереження за повітряним простором і вживає заходів для забезпечення безпеки населення.

У Києві оголошено повітряну тривогу та задіяно ППО

У Києві вранці 27 серпня пролунали вибухи на тлі оголошеної повітряної тривоги. Міська влада повідомила про задіяння сил протиповітряної оборони та закликала мешканців залишатися в укриттях до відбою.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні сили України попереджали про рух безпілотників у напрямку столиці. У зв’язку з загрозою атаки в Києві та низці інших регіонів було оголошено повітряну тривогу.

Після появи повітряних цілей у місті було чутно вибухи. Влада наголосила, що робота ППО триває, і попросила мешканців не залишати безпечні місця.

Інформація про можливі влучання, руйнування або постраждалих на момент перших повідомлень не наводилася. Наслідки атаки уточнюються.

Українські служби продовжують відстежувати повітряну обстановку та попереджати населення про зміну напрямку руху безпілотників.

Виробництво систем Patriot в Україні затримується через питання передачі технологій

Спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що запуск виробництва систем протиповітряної оборони Patriot на території України зазнав затримки через складнощі, пов’язані з передачею необхідних технологій.

Про це стало відомо з інтерв’ю колишнього спеціального представника президента США з питань України.

За його словами, Київ зацікавлений у локалізації виробництва американських комплексів та окремих компонентів до них. Однак реалізація подібних проєктів вимагає узгодження цілої низки питань, оскільки йдеться про чутливі оборонні технології, доступ до яких суворо регулюється.

Келлог зазначив, що проблема полягає не лише у фінансуванні чи створенні виробничих потужностей. Американській стороні необхідно визначити, які технології та в якому обсязі можуть бути передані Україні для організації виробництва.

При цьому співпраця в цьому напрямку не припинена. Сторони продовжують обговорювати можливі механізми локалізації та умови, за яких виробництво елементів систем Patriot може бути організовано на українській території.

“Чому мені подобається ідея, щоб Україна це робила? Тому що тут можуть працювати швидше і, ймовірно, краще з новими рішеннями. Тож треба дати українцям цей шанс”, — сказав Келлог.

Для Києва розширення виробництва засобів ППО залишається одним із пріоритетів на тлі триваючих повітряних ударів. Україна розраховує, що локалізація дозволить у перспективі збільшити доступність систем і боєприпасів для протиповітряної оборони.

Десятки суден з українським зерном застрягли на Дунаї через перевантаження портів

Кілька десятків торгових суден очікують біля румунського Сулінського каналу на можливість пройти до українських дунайських портів для завантаження зерна. Черги виникли після того, як через посилення ударів по чорноморських портах частина вантажопотоку була перенаправлена на Дунай.

Про це пише Reuters із посиланням на власні джерела.

Дунайські порти мають меншу пропускну здатність. Ситуацію додатково ускладнюють нестача лоцманів та пріоритетне обслуговування деяких інших вантажів. За даними аналітиків ASAP Agri, станом на 25 серпня на прохід через Сулінський канал очікували понад 50 суден, при цьому за добу до українських портів могли пройти лише п’ять-сім.

У компанії Avalon Shipping оцінюють загальну чергу приблизно в 70 суден. При цьому фактична пропускна здатність каналу для суден, що прямують до українських портів, може становити всього два-три судна на добу. Додаткові затримки виникли після дводенного закриття каналу через несприятливу погоду.

Простій призводить до зростання вартості перевезень. Кожен додатковий день очікування може обійтися судновласникам у суму до восьми тисяч доларів, збільшуючи й без того високі транспортні витрати під час експорту української сільськогосподарської продукції.

Проблеми з судноплавством посилилися після серії ударів по цивільних суднах та портовій інфраструктурі в Чорному морі. На цьому тлі Україна намагається активніше використовувати дунайський напрямок для експорту, однак обмежені можливості річкових портів не дозволяють повністю компенсувати труднощі на основному морському маршруті.

Bloomberg: Європа поки що не виробила єдиної відповіді на зростання гібридних загроз

Росія продовжує розширювати кампанію гібридних операцій проти європейських країн, які надають підтримку Україні. Йдеться про кібератаки, диверсії, підпали та інциденти з безпілотниками. При цьому в Європі поки що немає єдиної стратегії реагування на подібні загрози.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Серед останніх епізодів видання згадує запобігання в Польщі замаху на громадянина США українського походження, а також пожежу на підприємстві в Естонії, що випускає безпілотні системи. Європейська влада пов’язує подібні випадки з діяльністю російських структур, однак загальна система протидії таким операціям залишається розрізненою.

За даними агентства, після масового висилення російських дипломатів Москва почала активніше використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку виконавців. Окремі країни Балтії також попереджають про можливі провокації проти критичної інфраструктури та інших чутливих об’єктів.

У Євросоюзі обговорюються додаткові заходи тиску на Росію, зокрема нові санкції, обмеження в енергетиці та посилення візового режиму. Однак попередні обмежувальні заходи, як зазначає Bloomberg, не змогли повністю зупинити передбачувану гібридну активність.

Автори матеріалу пов’язують зростання ризиків із тим, що Європа відіграє дедалі більшу роль у підтримці України. За оцінками західних спецслужб, окремі операції можуть спеціально плануватися так, щоб завдати шкоди країнам НАТО, але не створити очевидного приводу для застосування механізму колективної оборони.

Україна отримає $10,5 млн на тимчасові сховища для врожаю в прифронтових регіонах

Міжнародні партнери виділять Україні близько 10,5 млн доларів на організацію тимчасового зберігання врожаю малих і середніх сільгоспвиробників, які працюють у прифронтових регіонах.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Кошти планується спрямувати на вирішення проблем зі зберіганням цьогорічного врожаю. Ситуація для аграріїв ускладнилася через військові ризики та труднощі з експортом сільськогосподарської продукції.

Водночас український уряд завершує переговори зі Світовим банком щодо залучення ще $25 млн. Ці кошти планується використати для забезпечення фермерів необхідним обладнанням. У разі досягнення домовленості загальний обсяг фінансування за двома напрямками сягне $35,5 млн.

Київ також продовжує переговори з міжнародними фінансовими організаціями та донорами щодо додаткової цільової підтримки сільськогосподарського сектору. Пріоритет передбачається надавати виробникам, які зазнають збитків через бойові дії та ускладнення роботи в Чорноморському регіоні.

Раніше аграрії прифронтових областей отримали щонайменше 12 млн гривень підвищеної компенсації на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва. Серед отримувачів такої підтримки були, зокрема, фермери Донецької області.

Україна передала союзникам перелік понад 100 російських підприємств ракетної галузі

Україна передала міжнародним партнерам список із понад 100 російських підприємств, які, за даними Києва, пов’язані з виробництвом балістичних ракет та комплектуючих. Україна розраховує, що вже у вересні–жовтні ці компанії будуть включені до санкційних списків союзників.

Водночас Київ пропонує посилити контроль за поставками закордонної електроніки, що використовується в російських ракетах.

В ракетах “Іскандер-М” та боєприпасах для комплексів С-400 виявляються іноземні компоненти, зокрема вироблені у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Швейцарії та на Тайвані.

Особливу увагу пропонується приділити системам навігації та наведення, а також обмеженню поставок через треті країни. До переліку критично важливих для ракетного виробництва матеріалів Київ також включив понад десять позицій, серед яких перхлорат амонію, алюмінієвий порошок і вольфрам. Додаткові обмеження пропонується поширити на металообробні верстати з числовим програмним керуванням.

Український план передбачає поєднання економічних заходів із так званими “кінетичними санкціями” — ударами по підприємствах російського військово-промислового комплексу. Як приклад наводиться “Комбінат Каменський”, пов’язаний із виробництвом компонентів ракетного палива.

Крім того, Київ пропонує Євросоюзу не чекати на ухвалення великого 22-го пакету санкцій, який очікується не раніше кінця жовтня. Планується запровадження вже у вересні окремого проміжного пакету обмежень, спрямованого безпосередньо на підприємства та ланцюги поставок, пов’язані з російським виробництвом балістичних ракет.

Келлог заявив про необхідність залучення українських жінок до військової служби

Спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що Україні може знадобитися залучення жінок до військової служби. На його думку, на тлі триваючих бойових дій питання забезпечення української армії необхідною кількістю особового складу залишається актуальним.

Про це він розповів в інтерв’ю “Насправді МАХ”.

Американський генерал зазначив, що за останній рік Україна суттєво наростила свої військові можливості та змогла завдати Росії більших втрат, ніж очікували багато спостерігачів. Разом із тим, за його оцінкою, дефіцит людських ресурсів залишається однією з проблем української армії.

Говорячи про можливість залучення жінок, Келлог послався на досвід власної родини.

“Моя донька воювала в Афганістані, дружина – у Гренаді. Вони воюють не гірше за чоловіків”, – заявив Келлог.

При цьому Келлог не уточнив, який саме формат залучення жінок він вважає необхідним і чи передбачає його пропозиція запровадження обов’язкової мобілізації. Наразі українські жінки можуть добровільно вступати на військову службу, тоді як загальна обов’язкова мобілізація для них не діє.

Заява американського представника пролунала на тлі триваючих дискусій щодо подальшого комплектування українських Сил оборони. Келлог також зазначив, що Україна має більше можливостей для нанесення ударів по російських військових та промислових об’єктах.

Україна розраховує на допомогу Німеччини у посиленні ППО та фінансуванні оборони

Міністр оборони України Євген Хмара провів переговори з главою МЗС Німеччини Йоганом Вадефулем. Основними темами зустрічі стали подальше фінансування української оборони, зміцнення протиповітряної оборони та розвиток нових спільних проєктів.

Хмара заявив, що Київ розраховує на збереження провідної ролі Німеччини у підтримці української оборони.

Міністр оборони підкреслив, що німецька допомога безпосередньо впливає на можливості України забезпечувати захист військовослужбовців та цивільного населення.

“Розраховуємо на подальшу лідерську роль Німеччини в цьому напрямі”, — зазначив Хмара.

Особливу увагу сторони приділили посиленню системи ППО. Цей напрям – один із головних пріоритетів для захисту населення та критично важливої інфраструктури.

Крім того, представники двох країн обговорили нові формати оборонного співробітництва. За словами Хмари, Україна має значний бойовий досвід, яким може ділитися з іноземними партнерами.

Глава українського Міноборони висловив подяку Німеччині за надану допомогу та заявив про намір розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами в оборонній сфері.