Російські акції різко знецінилися після слів Трампа про нафтові санкції

Російський фондовий ринок відреагував падінням на заяву президента США Дональда Трампа про можливе відновлення санкцій проти нафтового сектору РФ. Індекс Московської біржі за підсумками торгів знизився на 2,05%, а протягом сесії опускався до 2475 пунктів — мінімального рівня з 27 жовтня минулого року.

Найбільше впали акції нафтових компаній. Акції “Роснєфті” втратили 5,5%, «Лукойла» — 5,3%, “Сургутнєфтєгаза” — 3,1%. Також подешевшали “Газпром нафта” і “Татнєфть”, чиї підприємства раніше стикалися з наслідками атак безпілотників.

Додатковий тиск на ринок спричинило зниження світових цін на нафту. Brent вперше з березня опустилася нижче 80 доларів за барель, втративши близько 10% вартості за день. Аналітики пов’язують це з очікуваннями деескалації на Близькому Сході та можливим розблокуванням Ормузької протоки.

За оцінками економістів, з початку року російський ринок акцій уже втратив близько 3 трлн рублів капіталізації. Якщо порівнювати з довоєнними рівнями, падіння становить приблизно 13 трлн рублів, а сумарна вартість публічних російських компаній наблизилася до мінімальних значень щодо розміру економіки за останні десятиліття.

У Тростянці після нічного удару знищено всі автозаправки

В ніч на 17 червня російські війська завдали масованого удару по Тростянцю в Сумській області. За даними місцевої влади, внаслідок атаки в місті знищено всі автозаправні станції.

Мер Тростянця Юрій Бова назвав ніч важкою та повідомив, що під удар потрапила міська інфраструктура.

Окрім АЗС, пошкоджень зазнали багато приватних будинків. За попередньою інформацією, серед місцевих мешканців немає загиблих та поранених. Наслідки атаки уточнюються, на місцях працюють профільні служби.

Тієї ж ночі російські безпілотники атакували й інші об’єкти в Сумській області. За даними обласної влади, один із ударів припав на територію кінно-спортивної школи: люди не постраждали, але в результаті атаки загинули коні.

Понад 50 регіонів Росії зіткнулися з проблемами на АЗС

У Росії та на окупованих територіях України поглиблюються проблеми з доступністю пального. Обмеження на продаж бензину для приватних автомобілів уже діють у 53 російських регіонах із 84, а також у Криму та на окупованих РФ частинах Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей.

Про це пише The Bell.

У 18 регіонах автомобілістам продають не більше 50 літрів бензину або обмежують купівлю одним повним баком. Ще з 11 регіонів надходять повідомлення про нестачу палива на значній частині автозаправок, хоча формальних лімітів там поки що не вводили.

Однією з причин погіршення ситуації називають удари українських безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі. У травні видобуток нафти в Росії знизився до мінімального рівня за рік, а майже всі великі нафтопромислові об’єкти в центральній частині РФ були змушені скоротити виробництво або тимчасово зупинити роботу.

Окремо відзначається ситуація в Криму. Там паливна криза посилилася після ударів по бензовозах і вантажівках, які перевозили пальне на окупований півострів.

На півдні України помітили новий російський реактивний дрон

На південному напрямку російські війська почали застосовувати новий серійний ударний безпілотник.

Про це повідомив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, йдеться про недорогий реактивний БПЛА простої конструкції. Такий дрон може використовуватися проти українських зенітних безпілотників та мобільних вогневих груп, які перехоплюють російські повітряні цілі.

Бескрестнов повідомив, що апарат передає аналогове відео на частоті 3,3 ГГц. Заявлена дальність польоту може сягати 100 кілометрів, однак поки що фіксуються удари на відстані приблизно 30–40 кілометрів від лінії фронту.

Крейсерська швидкість безпілотника оцінюється приблизно в 260 км/год, під час розгону — до 300 км/год. Бойова частина, за попередніми даними, становить близько 4–5 кілограмів. Фахівець закликав військових фіксувати випадки застосування таких дронів і шукати цілий трофейний зразок, щоб вивчити систему наведення та керування.

На Хмельниччині розбився український Су-24М, загинули двоє військових пілотів

У Хмельницькій області ввечері 16 червня сталася авіакатастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М Повітряних сил України.

Про це поінформувало Командування Повітряних сил ЗСУ.

За даними українського командування, літак належав 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка.

Аварія сталася близько 19:00. У цей момент екіпаж, що складався з пілота та штурмана, виконував бойове завдання. Обидва військовослужбовці загинули.

Загиблими названо майора Богдана Загарулько та старшого лейтенанта Богдана Бабенка. У Повітряних силах України заявили, що вони до останнього виконували свій військовий обов’язок.

На місці падіння працюють рятувальники та правоохоронці. За попередньою інформацією, серед цивільного населення постраждалих немає. Причини та обставини катастрофи встановлюються.

Країни G7 домовилися посилити санкційний тиск на російську енергетику

Лідери країн “Великої сімки” домовилися про подальше посилення тиску на Росію. Одним із ключових напрямків стануть нові санкційні заходи проти нафтогазового сектору.

Про це повідомляє Le Monde з посиланням на дипломатичне джерело.

Учасники G7 підтримали розширення обмежень щодо російської нафти та газу. Ці заходи мають скоротити доходи Москви від експорту енергоресурсів.

Окрім санкцій, країни “сімки” мають намір продовжити військову підтримку України. Йдеться, зокрема, про постачання засобів протиповітряної оборони та можливостей, які допоможуть Києву краще захищатися.

Раніше Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на боротьбу з так званим “тіньовим флотом”. Канада також запровадила додаткові обмеження проти суден, енергетичного сектору, оборонної промисловості та структур, пов’язаних із поширенням дезінформації.

НА Одещині співробітників ТЦК запідозрили у викраденнях та катуваннях заради виконання “плану”

В Одеській області правоохоронці затримали дев’ятьох осіб у справі про незаконне утримання та катування чоловіків. Серед фігурантів — шестеро співробітників районного територіального центру комплектування та троє представників місцевої громадської організації.

Про це поінформували в Державному бюро розслідувань.

Співробітники ТЦК намагалися покращити показники мобілізації незаконними методами. Для пошуку чоловіків вони залучили цивільних помічників, які збирали інформацію та допомагали затримувати людей на вулицях.

Слідство стверджує, що потерпілих примусово доставляли до приміщень військкомату та утримували там без законних підстав. Там на чоловіків чинили фізичний та психологічний тиск, а також, за даними ДБР, застосовували тортури.

Під час обшуків правоохоронці вилучили гумові кийки, молотки та інші предмети, які могли використовуватися для насильства. Усім дев’ятьом затриманим повідомили про підозру за статтями про тортури, незаконне позбавлення волі та грабіж, вчинені організованою групою.

Суд відправив фігурантів під варту без права внесення застави. Зараз слідчі шукають інших можливих потерпілих і встановлюють повне коло причетних.

Кіностудія Довженка втратила найбільшу колекцію костюмів після удару по Києву

У Києві внаслідок удару по території Національної кіностудії імені Олександра Довженка повністю зруйновано склад костюмів. У будівлі не вцілів жоден костюм.

Про це розповів виконуючий обов’язки директора студії Євген Дяченко.

Він зазначив, що йдеться про унікальні костюми, створені майстрами в різні періоди для роботи кіноіндустрії. Ці речі використовувалися не тільки самою кіностудією, але й здавалися в оренду для зйомок фільмів і серіалів.

“Будівлю костюмерного складу зруйновано вщент. Це не реквізит. Це саме костюми — унікальні костюми, які в різні епохи та в різні часи шили майстри своєї справи. Це не музейний скарб, але це те, з чим працювала кіностудія. Їх можна було брати в оренду. Зараз їх не залишилось”, — сказав Дяченко.

Частину костюмів вдалося зберегти тільки тому, що під час атаки вони перебували за межами складу — у виставковому центрі студії або в музеях. Решта колекції знищена.

“Можна зробити копії, але відновити — неможливо”, — наголосив виконувач обов’язків директора кіностудії.

Крім костюмного цеху, пошкоджень зазнали й інші будівлі комплексу. Десь вибиті вікна та двері, десь зруйновані дахи. Зараз на території необхідно розібрати завали та оцінити подальший стан павільйону.

Раніше міністр культури Тетяна Бережна повідомляла, що на студії зберігалося близько 100 тис костюмів і три мільйони одиниць різного одягу. Генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що будівля зазнала удару двома балістичними ракетами.

Fire Point заявила про ключову роль своїх дронів у нанесенні ударів по цілях на території Росії

Українська компанія Fire Point заявила, що її далекобійні безпілотники забезпечують значну частину ударів по цілях на території Росії.

Про це на виставці озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі повідомив співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штилерман.

За його словами, дрон FP-1 зараз є однією з основ українських можливостей для ураження об’єктів на великій дальності.

“Це дрони, за допомогою яких те, що ви бачите на екранах телевізора, палає на території рашки. Це десь 60% робиться за допомогою цього дрону, і десь теж близько 60% middle strike-уражень, які ви бачите, робиться за допомогою дрону FP-2”–  розповів Штілерман.

Компанія продовжує доопрацьовувати свої розробки. Зокрема, FP-2 отримав збільшене бойове навантаження і тепер може доставляти до 200 кг корисного вантажу на відстань до 300 км.
На Eurosatory-2026 Fire Point вперше представила повну лінійку власних рішень. Серед них — ударні дрони FP-1 і FP-2, крилата ракета наземного базування FP-5 Flamingo, протибалістична ракета FP-7.x і балістична ракета FP-9 з дальністю до 850 км і корисним навантаженням 800 кг.

Також компанія продемонструвала власні виробничі технології та обладнання для випуску ракетних і безпілотних систем. У Fire Point заявляють, що Україна вже здатна не тільки отримувати військову допомогу, а й пропонувати партнерам власні рішення для європейської безпеки.