З Маріуполя у 2026 році вивезли майже 90 тис тонн української пшениці

У 2026 році з Маріупольського порту до країн Африки та Близького Сходу вивезли 88,8 тис тонн української пшениці.

Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Схема, як стверджується, базується на оформленні вантажу через російські порти, після чого пшениця надходить до покупців уже як російська.

Андрющенко зазначив, що обсяги вивезення зерна з підконтрольних Росії територій у 2026 році помітно зросли. За весь 2025 рік через Маріупольський порт вивезли близько 67 тисяч тонн пшениці, тоді як за неповні шість місяців 2026 року цей показник вже перевищено приблизно на третину.

Раніше повідомлялося, що Ізраїль відпустив російське судно з пшеницею з окупованих територій України, незважаючи на заклик українського МЗС затримати його.

Польща відклала передачу Україні МіГ-29 через суперечку щодо технологій БПЛА

Польща поки що не передала Україні останню партію винищувачів МіГ-29. У Міністерстві оборони країни заявили, що це питання заблоковано через невиконання умов попередньої двосторонньої домовленості.

Про це пише Rzepospolita.

За словами заступника міністра оборони Польщі Цезарія Томчика, Варшава розраховує отримати від Києва технології виробництва та перехоплення безпілотників. Польська сторона вважає український досвід у цій сфері цінним для розвитку власних безпілотних військ.

Томчик заявив, що після доопрацювання угоди питання передачі літаків може бути успішно вирішене. Йдеться про решту польських МіГ-29, термін експлуатації яких добігає кінця.

Затримка з передачею літаків уже викликала політичну суперечку всередині Польщі. Уряд Дональда Туска та президент обмінюються претензіями через рівень інформування про можливу передачу авіації Україні.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

У Польщі застрелили російського художника, відомого своїми карикатурами на Путіна

У польському місті Бяла-Підляська застрелили 44-річного громадянина Росії. Загиблим виявився опозиційний художник Семен Скрепецький, відомий своїми сатиричними роботами про Володимира Путіна, Олександра Лукашенка та Йосипа Сталіна.

Про це повідомляє Polsat News з посиланням на місцеву поліцію.

Польська поліція спочатку повідомила про розшук людини, яка зробила кілька пострілів у громадянина Росії. Протягом дня у справі затримали кількох осіб, однак пізніше всіх відпустили.

Офіційно особу загиблого правоохоронці не розкривали. При цьому польські ЗМІ пишуть, що йдеться саме про Скрепецького, який використовував творчий псевдонім і в 2021 році емігрував до Польщі.

Незадовго до загибелі художник брав участь в акції біля посольства Росії в Берліні. Він прийшов туди з російським прапором, прив’язаним до штанів, і картиною, на якій Сталін був зображений поруч із Путіним.

Скрепецький був відомий своїми різкими політичними карикатурами та критикою російської влади. Обставини вбивства зараз встановлюють польські правоохоронці.

У Москві після атаки дронів загорілася установка найбільшого міського НПЗ

Москву атакували безпілотники. Після цього на Московському нафтопереробному заводі в районі Капотні зафіксували пожежу.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко.

За його даними на підприємстві горить установка ЕЛОУ АВТ-6. Вона використовується для первинної переробки нафти і вважається однією з ключових для роботи заводу.

Коваленко заявив, що навіть концентрація сил протиповітряної та протиракетної оборони навколо Москви не гарантує безпеки російської столиці.

Україна поступово розширює дальність ударних систем. З 2022 року можливості ураження цілей зросли більш ніж у 2,5 рази, а удари можуть наноситися по об’єктах на відстані до 2000 кілометрів.

Україну вночі атакували двома “Іскандерами” та понад сотнею дронів

У ніч на 16 червня Росія атакувала Україну двома балістичними ракетами “Іскандер-М” та 132 ударними безпілотниками різних типів.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Ракети були запущені з Ростовської області. Дрони типу Shahed, у тому числі реактивні, а також “Гербера”, “Італмас” і безпілотники-імітатори “Пародія” запускалися з напрямків Шаталово, Орел, Курськ, Брянськ, Міллерово та Приморсько-Ахтарськ.

До відбиття атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

За попередніми даними станом на 08:30, українська ППО збила або придушила 114 безпілотників на півночі, півдні та сході країни.

При цьому зафіксовано влучання ракет і 16 ударних дронів у дев’яти локаціях. Також повідомляється про падіння уламків збитих цілей ще у восьми локаціях.

Міноборони України спростило повернення на службу після СЗЧ

Міністерство оборони України запровадило новий механізм повернення на службу для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину до 12 червня 2026 року.

Відповідну інформацію оприлюднено в офіційному телеграм-каналі відомства

За новими правилами, такі військовослужбовці зможуть самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Направлення до батальйонів резерву в цьому випадку не потрібне.

Подати заявку можна через застосунок “Армія+”. У ньому військовослужбовець обирає підрозділ із запропонованого списку, вказує свій досвід і бажаний напрямок служби, після чого отримує супровід до зарахування до нової частини.

Після узгодження рапорту в додатку з’являється статус “У дорозі”. Він підтверджує добровільне повернення на службу і дає п’ять днів для прибуття до обраного підрозділу.

Програма діятиме 100 днів — до 20 вересня 2026 року включно. Зараз вона доступна для військовослужбовців ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту, а для Нацгвардії подачу рапортів через “Армія+” обіцяють запустити найближчим часом.

Кандидатка на посаду мера Кракова розпочала кампанію роликом проти українського прапора

Кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер опублікувала провокаційний передвиборчий ролик у соцмережах.

Відео, створене за допомогою штучного інтелекту, з’явилося в соцмережі “Х”.

У ролику Шрайбер знімає український прапор з кронштейна біля адміністративної будівлі та кидає його вниз. Також вона викидає у сміттєвий бак прапор Євросоюзу.

Свою кампанію Шрайбер будує навколо теми “польської нормальності”. Вона обіцяє прибрати українські та європейські прапори з муніципальних будівель, залишити лише польські символи, а також повернути християнську символіку до шкіл.

Маріанна Шрайбер відома в Польщі як блогерка, телеведуча, учасниця боїв ММА та політична активістка. Раніше вона була одружена з колишнім міністром від партії “Право і справедливість” Лукашем Шрайбером.

Поява такого ролика відбулася на тлі нової напруги між Києвом і Варшавою через рішення присвоїти одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

Шведські Gripen двічі за добу підіймалися на перехоплення російських літаків над Балтикою

Військово-повітряні сили Швеції двічі за добу підіймали винищувачі JAS 39 Gripen через активність російської авіації над Балтійським морем. Інциденти сталися 13 червня в різних районах регіону.

Про це повідомили Збройні сили Швеції.

Після виявлення російських військових літаків у повітря були підняті дві пари Gripen. Винищувачі діяли в рамках місії швидкого реагування. Шведські літаки виконали супровід та ідентифікацію російських літаків, що перебували поблизу повітряного простору країни.

У шведській армії підкреслили, що під час інцидентів повітряний простір Швеції порушено не було.

Після вступу до НАТО Швеція регулярно бере участь у патрулюванні повітряного простору та реагує на активність російської авіації в районі Балтійського моря.