Єврокомісія оцінила можливість проведення виборів в Україні під час війни

У Європейській комісії прокоментували перспективу проведення виборів в Україні в умовах триваючих бойових дій. У Брюсселі наголосили, що рішення щодо термінів та умов виборчого процесу належить насамперед до компетенції української влади і має ухвалюватися з урахуванням чинного законодавства.

Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер.

У Єврокомісії також звернули увагу на складнощі, що виникають під час організації виборів в умовах воєнного стану. Серед них — забезпечення безпеки виборців, можливість участі військовослужбовців та українських громадян, які перебувають за кордоном, а також організація голосування для мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Окреме значення має дотримання демократичних стандартів. Вибори мають передбачати повноцінну політичну конкуренцію, рівні можливості для кандидатів, роботу засобів масової інформації та можливість незалежного спостереження за виборчим процесом.

Таким чином, у Єврокомісії не стали називати конкретні терміни можливого проведення виборів в Україні. У Брюсселі дають зрозуміти, що це питання має вирішувати українська сторона з урахуванням ситуації з безпекою та можливості забезпечити повноцінний демократичний процес.

Кулеба назвав фактори, що не дозволять змусити Україну капітулювати

Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що існують два ключові фактори, які не дозволять зовнішнім силам змусити Київ погодитися на капітуляцію. Йдеться про розробку власної далекобійної зброї та збереження політичної єдності України з європейськими державами.

Про це він розповів в інтерв’ю проєкту “Хід Тузова” на Апостроф TV.

Кулеба нагадав, що взимку 2026 року була зроблена спроба переконати українське керівництво піти на територіальні поступки заради припинення бойових дій. За його словами, американська сторона пропонувала розглядати виведення українських військ із Донецької області як можливу умову припинення конфлікту.

Першим чинником стійкості України екс-міністр назвав появу власних далекобійних ударних можливостей. За його оцінкою, завдяки цьому Київ уже не перебуває в критичній залежності від отримання окремих західних ракетних систем.

“Ми не чуємо з вами сьогодні дискусії: “Дайте нам Taurus”, і по ATACMS дуже рідко чуємо. Чому ми більше не викручуємо руки німцям? Тому що у нас тоді не було далекобійної зброї, а тепер вона є. Це вже не питання життя і смерті”, — пояснив Кулеба.

Другим чинником Кулеба вважає збереження єдності України та європейських країн. На його думку, навіть можливі домовленості між Росією та США щодо українського питання неможливо буде реалізувати без згоди Києва та його європейських партнерів.

При цьому колишній глава МЗС назвав внутрішній розкол головним потенційно небезпечним сценарієм для України. За його словами, серйозну загрозу може становити не лише ситуація на полі бою, а й внутрішнє протистояння, посилене інформаційною боротьбою та конфліктами всередині української спільноти

У Польщі українцю загрожує до восьми років в’язниці після ДТП у стані алкогольного сп’яніння на пляжі

У Польщі 30-річний громадянин України став фігурантом кримінальної справи після аварії, в результаті якої було пошкоджено десять транспортних засобів та намет. Інцидент стався ввечері 15 серпня біля озера Дзержно-Дуже.

За даними поліції, чоловік перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

Керуючи автомобілем Volvo, водій пошкодив вісім легкових автомобілів і два кемпери, після чого врізався в намет, встановлений на пляжі. У момент зіткнення людей усередині нього не було.

“Зрештою, водій в’їхав між припаркованими транспортними засобами та застряг. Свідкам вдалося забрати його ключі та утримували під наглядом до прибуття поліції”, – розповіли поліцейські.

Поліцейські затримали чоловіка та доставили його до центру утримання під вартою. Проведена перевірка показала наявність у його організмі понад 1,8 проміле алкоголю.

Крім того, з’ясувалося, що українець уже мав судову заборону на керування будь-якими транспортними засобами. Незважаючи на масштаб пошкоджень, внаслідок події ніхто не постраждав.

Розслідування триває. За скоєні дії чоловікові може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Суд також зобов’язав підозрюваного п’ять разів на тиждень з’являтися в поліцейському відділку за місцем проживання в місті Жори.

Міністр енергетики Литви провів ніч у київському укритті під час масованої атаки

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, був змушений провести ніч у сховищі через масовану атаку на Київ. Разом з іншими членами литовської делегації чиновник спустився до сховища після оголошення повітряної тривоги.

Савіцкас розповів, що на власному досвіді зіткнувся з ситуацією, яку мешканці України переживають регулярно.

Повітряна тривога тривала практично всю ніч. Вранці загроза застосування балістичних ракет зменшилася, проте небезпека атак безпілотників ще зберігалася.

Литовський міністр прибув до Києва 19 серпня. У рамках візиту він уже провів переговори з українськими чиновниками, зокрема зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем. Однією з головних тем поїздки стало співробітництво двох країн у енергетичній сфері.

Під час дводенного візиту сторони планують підписати угоду про обмін досвідом у сфері захисту енергетичної інфраструктури. Литовська делегація також має намір відвідати кілька українських енергетичних об’єктів і провести зустрічі з представниками галузі.

Литовська сторона протягом останніх років надає Україні допомогу у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури. Зокрема, раніше українській стороні передавалося обладнання для теплоелектростанцій та інших об’єктів енергетики.

Безпілотник впав у Румунії під час нічної атаки на Україну

У ніч на 20 серпня на території Румунії впав безпілотник. Інцидент стався на тлі російської повітряної атаки на Україну. Постраждалих у результаті події немає.

Про це повідомили в румунському Міністерстві оборони.

Близько 02:23 радари Румунії виявили групу повітряних цілей поблизу українського кордону на півночі повіту Тулча. Для спостереження за ситуацією в повітря підняли два іспанські винищувачі F-18, а також румунський військовий вертоліт IAR-330 SOCAT.

За інформацією Міноборони Румунії, приблизно о 03:21 один із безпілотників увійшов у повітряний простір країни. Через кілька хвилин апарат впав приблизно за чотири кілометри від міста Гринду, у незаселеній місцевості. На місці падіння виникла пожежа, яка згодом згасла самостійно.

Румунські військові вирушили до району події для обстеження території та з’ясування обставин інциденту. Про пошкодження цивільних об’єктів або постраждалих влада не повідомляла.

Росія завдала комбінованого удару по Україні ракетами та 168 безпілотниками

У ніч на 20 серпня російські війська провели масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши ракети кількох типів та велику кількість безпілотників.

За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом було зафіксовано 185 засобів повітряного нападу.

Росія використовувала протикорабельні ракети “Онікс”, гіперзвукові “Циркони”, балістичні ракети “Іскандер-М”, крилаті ракети “Іскандер-К”, а також інші типи ракет. Одночасно було запущено 168 безпілотників, серед яких БУЛИ “Шахеди”, “Гербери” та дрони інших типів.

Для відбиття атаки задіяли авіацію, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та безпілотні системи. За інформацією Повітряних сил, значну частину повітряних цілей вдалося знищити або придушити.

Водночас повністю відбити масований удар не вдалося. Військові повідомили про влучання ракет та ударних безпілотників у кількох локаціях, а також про падіння уламків збитих цілей. Одним із регіонів, що найбільше постраждали, став Київ, де повідомлялося про численні руйнування та жертви.

Нічна атака на Київ: кількість загиблих сягнула 12 осіб

У ніч на 20 серпня Київ зазнав масованої атаки, яка тривала понад вісім годин. Внаслідок ударів загинули щонайменше 12 осіб, одна з них померла вже в лікарні. Ще 33 особи отримали поранення.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Найбільш тяжкі наслідки зафіксовано в Соломенському районі. Там, за інформацією міської влади, загинули семеро людей. В одному з дев’ятиповерхових житлових будинків зруйновано восьмий і дев’ятий поверхи. Також пошкоджено інші житлові будівлі, медичний заклад, автомобілі, гаражі та магазин.

Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що в кількох будинках і шкільному укритті опинилися заблоковані люди. Рятувальні служби продовжують розбирати завали та проводити пошукові роботи.

У Святошинському районі зафіксовано влучання на територію промислового об’єкта. Рятувальникам довелося гасити великі пожежі в кількох складських будівлях, площа окремих загорянь сягала тисячі квадратних метрів. На одному з об’єктів було виявлено загиблого.

У Дарницькому районі удар припав на нежитловий об’єкт, де загорілися складські приміщення та автомобілі. Площа пожежі становила близько тисячі квадратних метрів. Одну людину вдалося врятувати. Аварійно-рятувальні роботи в столиці тривають.

Швейцарія посилює правила надання захисту українським чоловікам

Швейцарія продовжила дію спеціального статусу захисту S для українських біженців до 4 березня 2028 року, одночасно змінивши умови його надання для нових заявників.

Рішення було ухвалено Федеральною радою Швейцарії 19 серпня.

Швейцарська влада пояснила продовження програми відсутністю в короткостроковій та середньостроковій перспективі умов для сталого припинення бойових дій в Україні. В уряді вважають, що статус S поки що залишається оптимальним механізмом підтримки українців і дозволяє зменшити навантаження на звичайну систему надання притулку.

Разом із тим з 20 серпня для нових заявників запроваджуються додаткові обмеження. Вони стосуватимуться, зокрема, українських громадян, на яких поширюються військово-облікові та пов’язані з ними обов’язки в Україні. Під час розгляду заяв влада має намір враховувати виконання таких вимог.

При цьому нові правила не поширюватимуться на українців, які вже отримали статус S у Швейцарії. Таким чином, зміни торкнуться насамперед громадян, які щойно прибули та звертаються за захистом після набрання чинності новим порядком.

Швейцарія прийняла рішення слідом за Європейським Союзом, який раніше також продовжив термін дії тимчасового захисту українців до березня 2028 року й водночас скоригував правила для нових заявників. Хоча Берн юридично не зобов’язаний дотримуватися рішень ЄС, швейцарський уряд вважає за доцільне узгоджувати свою міграційну політику з європейською.

У записах НАБУ у справі Sense Bank згадали Гетманцева та Арахамію

НАБУ та САП опублікували нові фрагменти записів, отриманих у рамках операції “Форест Гамп” Розслідування стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн гривень, а також можливих спроб встановити вплив на націоналізований Sense Bank.

На опублікованих записах співрозмовниця, якою, ймовірно, є вже звільнена заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, розповідає про можливий інтерес низки політиків до банку.

У розмові згадується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який нібито хотів взяти фінансову установу під свою “опіку”. Також звучить ім’я Давида — журналісти припускають, що мова може йти про керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію.

Зі змісту розмов випливає, що окремі політики нібито могли пропонувати не створювати проблем Sense Bank в обмін на певні домовленості. При цьому НАБУ не ідентифікує безпосередньо всіх осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, тому частина прізвищ є інтерпретацією журналістів.

Гетманцев категорично відкинув висловлені твердження. Він заявив, що ніколи не обговорював із Мудрою чи іншими особами можливість встановлення контролю над Sense Bank. Депутат також повідомив про готовність пройти поліграф і дати свідчення детективам НАБУ, щоб зняти підозри, що виникли.

Операція “Форест Гамп” пов’язана з розслідуванням діяльності ймовірної злочинної організації, серед фігурантів якої називаються представники Офісу президента, діючі та колишні депутати. За версією слідства, група могла легалізувати 150 млн гривень готівкою через рахунки Sense Bank та підконтрольних компаній. У матеріалах справи також фігурують можливі спроби втручання в конкурс на посаду керівника САП.