Президент України Володимир Зеленський підписав два законопроекти — № 15197 та № 15198 — про продовження воєнного стану та загальної мобілізації.
Документи розміщені на сайті Верховної Ради.
Відповідно до документів, період воєнного стану та загальної мобілізації буде продовжено на 90 діб — з 4 травня по 2 серпня 2026 року. Це буде вже 19-те за рахунком продовження з початку повномасштабного конфлікту в Україні.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наполягає на розширенні прав угорської меншини в Україні. Лише після цього він готовий схвалити початок переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.
Про це повідомляє агентство “Bloomberg”.
Під час зустрічі в середу між Мадяром і головою Європейської ради Антоніу Коштою в Брюсселі виникла суперечка. Європейський Союз чинить тиск на Мадяра з метою змусити його відмовитися від позиції уряду Орбана, яка блокує початок офіційних переговорів про вступ України.
Майбутній прем’єр виклав умови, які багато в чому повторюють список з 11 вимог, раніше представлених Віктором Орбаном Києву в 2024 році. Ці вимоги стосуються прав угорської меншини в Україні та забезпечення доступу до освіти рідною мовою.
Мадяр охарактеризував зустріч з Коштою як “корисну та конструктивну”. Однак, за інформацією з джерел, атмосфера була менш сприятливою порівняно з переговорами з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, які відбулися раніше того ж дня.
Ізраїльська компанія “Ценціпер”, що займається імпортом зерна, відмовилася розвантажувати судно PANORMITIS, на борту якого перебувало викрадене українське зерно.
Про це повідомляє ізраїльське видання “TheMarker”.
Судно PANORMITIS, як і раніше, перебуває біля берегів Хайфи, оскільки компанія шукає альтернативне місце для вивантаження.
На судні знаходиться приблизно 19 тис тонн ячменю та 6 тис тонн пшениці. Приблизна вартість вантажу становить близько $7 млн.
«Ценціпер» — одна з провідних і найстаріших компаній в Ізраїлі, що займається імпортом зерна. Зерно надходить з Європи, США та Південної Америки і використовується головним чином як корм для тварин.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що це рішення є попередженням для всіх суден, капітанів, операторів, страховиків та урядів про необхідність уникати придбання вкраденого українського зерна. МЗС продовжує уважно стежити за розвитком ситуації з судном.
Україна 29 квітня передала Ізраїлю пакет документів для арешту судна.
До України прибули мобільні симулятори винищувачів F-16. Вони допоможуть швидше навчати пілотів, покращать навички перехоплення повітряних цілей та підвищать рівень захисту повітряного простору країни.
Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров.
Міністр повідомив, що винищувачі F-16 вже задіяні для охорони повітряного простору України. Однак, щоб покращити їхню ефективність, потрібно підвищити кваліфікацію пілотів і скоротити час між навчанням та бойовим застосуванням.
“За підтримки партнерів додатково до стаціонарних отримали мобільні тренажери F-16. У всьому світі їх лише декілька через високу вартість, і частина вже в Україні. Це можливість безперервно тренувати наших пілотів, фактично – перехід на стандарти НАТО в їхній підготовці”, – наголосив він.
За допомогою цих тренажерів пілоти можуть відпрацьовувати складні бойові сценарії до реальних польотів. Міністр зазначив, що тренажери розроблені відповідно до українських стандартів і технічних умов, а також враховують географічні особливості країни.
“Тренажери розроблені спеціально під наші вимоги та технічне завдання і враховують географічні особливості України. Ключова перевага – мобільність. Можемо швидко переміщувати тренажери, що критично важливо для безпеки пілотів в умовах постійних атак”, – заявив він.
Федоров окремо подякував партнерам коаліції можливостей Повітряних сил, а також урядам Нідерландів, Чехії та Австрії, а також компаніям-розробникам за підтримку ініціативи.
“Більше тренувань – швидша підготовка, збережений ресурс літаків і значно вища ефективність у небі. Захист неба – наш топпріоритет. Продовжуємо системно підсилювати авіацію і відповідаємо ворогу асиметрично через технології”, – підсумував міністр.
Україна покращила своє становище в Індексі свободи преси за 2026 рік. Країна піднялася на сім позицій і посіла 55-те місце серед 180 держав.
Про це йдеться у щорічному Індексі свободи преси, опублікованому організацією Reporters Without Borders.
З початку повномасштабного конфлікту Україна піднялася в рейтингу на 50 пунктів. Однак, незважаючи на досягнуті успіхи, проблема свободи ЗМІ, як і раніше, залишається актуальною.
У політичній, соціальній та культурній сферах Україна досягла помітних успіхів. Наприклад, парламентські комітети стали більш доступними для журналістів, а також посилився прямий контакт між представниками влади та ЗМІ.
Звіт також звертає увагу на низку складнощів. Зокрема, згадуються труднощі з доступом журналістів до прифронтових територій, незавершені судові процеси, пов’язані з переслідуванням представників ЗМІ, а також вплив телемарафону на різноманітність медіапростору.
Рівень безпеки залишається критично низьким через російські атаки та загрози для журналістів. За інформацією Reporters Without Borders, у Росії утримуються 26 українських журналістів, що є найбільшим показником у світі серед іноземних представників медіа.
В останні роки глобальний індекс свободи преси досяг мінімуму за останнє чверть століття. Більше половини жителів Землі мешкають у державах, де умови для роботи ЗМІ визнані несприятливими або вкрай несприятливими.
Чоловік відкрив вогонь з автомата по співробітникам ТЦК та поліцейському під час перевірки документів.
Про це інформує поліція Рівненської області.
У селі Верба Дубенського району Рівненської області стався інцидент під час мобілізаційних заходів. Група оповіщення та поліцейський зупинили чоловіка з велосипедом для перевірки військово-облікових документів. Чоловік відкрив вогонь з автомата по військових.
Під час стрілянини постраждали поліцейський та один із військовослужбовців. Стрілець втік з місця злочину, його розшукують. Поліція розпочала кримінальну справу за фактом замаху на вбивство. Триває спеціальна поліцейська операція з його затримання.
Поліція описала підозрюваного наступним чином: йому 48 років, зріст приблизно 170 см, коротке волосся з сивиною та худорлява статура. Під час втечі він був одягнений у камуфляж.
У ніч на 30 квітня українські військово-морські сили завдали удару по російських катерах, які забезпечували охорону Керченського мосту, що з’єднує Краснодарський край Росії з анексованим Кримом.
Про це повідомили у ВМС.
У районі Керченської протоки стався інцидент, під час якого були атаковані та пошкоджені патрульний сторожовий катер ФСБ “Соболь” і катер протидиверсійного призначення “Грачонок”. Повідомляється, що російська сторона зазнала “безвозвратних і санітарних втрат”, тобто є загиблі та поранені. Також у відкритому доступі з’явилося відео, на якому зафіксовано ураження цих катерів.
Росія поки що не відреагувала на заяви Києва. “Соболь” і “Грачонок” — це назви проектів (типів) катерів, а не окремих суден. У Чорноморському флоті Росії експлуатується кілька катерів цих типів.
Рух по Керченському мосту призупинено з ночі. Причини перекриття офіційно не оголошуються.
Після телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним 29 квітня Дональд Трамп, президент США, згадав про можливе “невелике перемир’я” між Україною та РФ. Під час розмови вони обговорювали можливість тимчасового припинення вогню, зокрема 9 травня.
Про це повідомляють російські ЗМІ, посилаючись на помічника президента Юрія Ушакова.
Трамп підкреслив, що Путін здатний на такі дії і може оголосити щось у зв’язку з цим. Американський президент також зазначив, що, на його думку, Путін був готовий до укладення угоди вже давно, але “певні особи ускладнили йому це”.
Крім того, Трамп заявив, що Україна “зазнала поразки з військової точки зору”. Однак, можливо, він помилково прийняв Україну за Іран. Після цього президент США згадав про флот, що складається зі 159 суден, які “зараз знаходяться під водою”. Раніше Трамп називав ліквідацію іранського флоту “грандіозним військовим успіхом”.
Розмова між Путіним і Трампом тривала понад півтори години.
Конгрес США схвалив виділення 400 млн доларів для України ще в грудні 2025 року. Однак фактичне надходження коштів відбулося лише 28 квітня.
Про це пише Bloomberg.
Глава Пентагону Піт Гегсет виступив із заявою на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Палати представників.
“Ці кошти виділили на розвиток європейського потенціалу, і станом на вчора їх уже надали”, – сказав він
Гегсет підкреслив, що всі бюрократичні перешкоди успішно усунуто.
Раніше ці ресурси були заблоковані. Представники влади довго не могли пояснити, чому виникла затримка. Розморожування відбулося після різких заяв сенатора-республіканця Мітча Макконнелла.
