Проти Україні задіяно понад 700 тис російських військових — Сирський

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Росія зосередила проти України наступальне угруповання чисельністю 721 300 військовослужбовців.

Про це він заявив в інтерв’ю The Times.

За словами Сирського, російське командування не відмовилося від планів захоплення українських територій. Для цього російські війська продовжують застосовувати тактику масових піхотних штурмів і намагаються продавлювати українську оборону на різних ділянках фронту.

Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що російська армія діє за принципом “тисячі порізів”, прагнучи проникнути якомога глибше в оборонні порядки українських сил. За його словами, головною метою Москви залишається захоплення території.

Сирський також визначив основні завдання України на нинішньому етапі війни. Серед них — утримання позицій, знищення російських сил у темпах, які Москва не зможе компенсувати, удари по логістиці противника безпілотниками середньої дальності, а також тиск на російську економіку через далекі атаки на енергетичні та військово-промислові об’єкти.

Він наголосив, що на тлі великого потенціалу Росії Україні важливо не втратити можливості, отримані завдяки підтримці партнерів і союзників.

Окремо Сирський заявив, що зараз в України більше FPV-дронів, ніж у Росії військових на українській території. За його словами, ударний потенціал українських FPV вже перевищує російський, а кількість бойових вильотів таких безпілотників за добу майже вдвічі вища, ніж у військ РФ.

Зеленський обговорив із президентом Латвії оборонні проєкти та переговори щодо вступу до ЄС

Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Сторони обговорили військову підтримку України, спільні оборонні ініціативи та подальше просування Києва до членства в Європейському Союзі.

Однією з тем стала співпраця в рамках Drone Deal. Рінкевичс відзначив роботу українських фахівців у Латвії, а Зеленський заявив, що Україна готова й надалі ділитися з партнерами досвідом, технологіями та обладнанням, перевіреними в умовах війни.

Український президент подякував Латвії за додатковий внесок у програму PURL. За його словами, така допомога безпосередньо впливає на здатність України захищатися від російських атак і зберігати життя людей.

Також сторони обговорили перспективи спільних проєктів у рамках ініціативи SAFE. Зеленський заявив, що Київ розраховує на продовження практичної співпраці з Латвією в оборонній сфері.

Окремо Рінкевичс привітав Україну з відкриттям першого переговорного кластера на шляху до вступу в ЄС. Латвія підтвердила підтримку якнайшвидшого відкриття решти кластерів і закликала інших партнерів сприяти цьому процесу.

Під час розмови лідери також узгодили позиції напередодні саміту НАТО та майбутніх контактів з міжнародними партнерами.

Вашингтон знову ввів обмеження проти російських нафтових компаній

США відновили дію санкцій проти російського нафтового сектору після кількох місяців тимчасових винятків. Йдеться про обмеження щодо компаній “Роснєфть” і “Лукойл”.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Послаблення було запроваджено 12 березня 2026 року на тлі кризи навколо Ормузької протоки та конфлікту в Ірані. Тоді Вашингтон зробив виняток для російських нафтових компаній, щоб не допустити різкого зростання світових цін на паливо.

Пізніше термін дії цих винятків кілька разів продовжували. Завдяки цьому російські компанії тимчасово могли працювати в умовах м’якшого режиму санкцій.

За оцінкою S&P Global, за період з 12 березня по 17 червня Росія отримала додаткові доходи приблизно на 2 млрд доларів через відсутність частини обмежень.

Наразі режим санкцій проти російського нафтового сектору знову відновлено. Це означає повернення тиску на ключові компанії, які залишаються важливим джерелом доходів для російського бюджету.

Київ спростить отримання українського громадянства у Молдові

Кабінет міністрів України включив Молдову до переліку країн, громадяни яких зможуть отримувати українське громадянство за спрощеною процедурою.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з головою уряду Молдови Александру Мунтяну.

За словами Свириденко, рішення стосується українців, які проживають на території Молдови. Вона назвала цей крок закономірним, оскільки дві країни пов’язують спільний кордон, рух у бік Європейського Союзу та взаємна підтримка на тлі російської агресії.

“У Молдові живе велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства. Наступне завдання – зробити процедуру максимально зручною”, – додала Свириденко.

Зараз для отримання українського громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України. Зробити це можна лише на території України, тому уряд працює над можливістю дистанційного складання іспитів.

Також Київ планує врегулювати фінальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи. Це має дозволити людям отримувати український паспорт без додаткових перешкод.

Окремо під час зустрічі обговорили розвиток транспортної інфраструктури між двома країнами. Зокрема, йшлося про будівництво нового мосту між Україною та Молдовою, який має створити додаткові можливості для громадян та бізнесу.

Україні доведеться залучати іноземних фахівців для відновлення економіки – Буданов

Кирило Буданов заявив, що після завершення війни Україна не зможе відновити економіку лише за рахунок внутрішніх трудових ресурсів. За його словами, країні доведеться одночасно повертати громадян з-за кордону та залучати кваліфікованих фахівців з інших держав.

Про це інформує “РБК-Україна”.

Під час зустрічі зі студентами Києво-Могилянської академії він зазначив, що український бізнес уже зараз стикається з кадровим дефіцитом, хоча війна триває. Однією з головних причин керівник ОП назвав скорочення чисельності населення.

“У 1995–1996 роках населення України становило близько 52 мільйонів людей. Зараз нас значно менше. Не хочу нікого лякати, але значно менше”, – сказав Буданов.

На його думку, без вирішення демографічної та кадрової проблеми відновлення економіки буде ускладненим.

Буданов підкреслив, що Україні необхідно створювати умови для повернення людей, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни. Водночас країні доведеться відкривати ринок праці для фахівців із різних регіонів світу.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на початок червня за межами України через війну перебувало понад 5,7 млн українців.

Буданов також заявив, що демографічну кризу можна подолати за умови економічного зростання та відчуття безпеки. За його словами, без сильної економіки неможливо буде забезпечити стале відновлення країни.

Окремо керівник ОП прокоментував повідомлення про нібито масове ввезення мігрантів до України, назвавши їх частиною інформаційної кампанії. Буданов зазначив, що Україна історично була багатонаціональною країною, а суспільству необхідна роз’яснювальна робота та вища стійкість до маніпуляцій.

Угорщина знову заблокувала просування переговорних кластерів для України та Молдови

Угорщина продовжує блокувати подальше просування України та Молдови в переговорах про вступ до Євросоюзу. Йдеться про затвердження результатів скринінгу за кластерами 2–6 у робочій групі Ради ЄС з питань розширення.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Засідання групи COELA відбулося 26 червня в Брюсселі. Саме на ньому країни ЄС мали узгодити результати оцінки, необхідні для наступного етапу переговорного процесу.

Джерело видання повідомило, що Угорщина знову заявила про свої заперечення проти швидкого відкриття решти переговорних кластерів для України. Будапешт вважає такий крок передчасним.

Через позицію Угорщини робоча група не змогла затвердити результати скринінгу за кластерами 2–6. Це блокує наступний процедурний крок — надсилання Україні листа із запрошенням представити переговорні позиції щодо кожного з напрямків.

Аналогічна ситуація зберігається й щодо Молдови. Без згоди всіх країн ЄС подальше просування за цими процедурами залишається неможливим.

Міністерка юстиції Німеччини прибула до Києва напередодні Дня Конституції України

Міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ 26 червня прибула до Києва з одноденним візитом. Подорож відбувається напередодні Дня Конституції України, який відзначається 28 червня.

Про це пише “Інтерфакс-Україна”.

Губіґ приїхала до української столиці поїздом. Вона зазначила, що це її перший візит до України після призначення на посаду федерального міністра юстиції, хоча раніше вона вже бувала в Києві у 2014 та 2015 роках як державний секретар відомства.

За словами міністра, нинішній візит відбувається в зовсім інших обставинах, оскільки Україна перебуває в умовах війни.

“Я відвідую країну, яка захищає свободу Європи — від Росії, яка хоче силою пересунути кордони. Від Росії, для якої мир і самовизначення нічого не важать”, — наголосила Губіґ.

Головними темами візиту стануть верховенство права та двостороннє співробітництво в судовій сфері. У програмі — участь у конференції, присвяченій річниці Конституції України, а також підписання робочої програми правової взаємодії між двома країнами на найближчі роки.

Губіґ наголосила, що цей документ пов’язаний і з процесом інтеграції України до Європейського Союзу. За її словами, переговори вимагатимуть значних зусиль, але відбуватимуться в атмосфері довіри та поваги.

Міністерка також заявила, що Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну як у захисті від російського вторгнення, так і в зміцненні верховенства права всередині країни. Вона зазначила, що йдеться про реалізацію принципів Конституції України — захист прав людини, поділ влади та верховенство права.

СБУ повідомила про удари по військових суднах та системі ППО в районі Керчі

Служба безпеки України повідомила про удари по об’єктах російської військової інфраструктури в окупованій Керчі. Під удар потрапили судна військового забезпечення на території суднобудівного заводу “Залив”, а також засоби протиповітряної оборони в районі Керченської протоки.

Про це повідомили в пресслужбі СБУ.

Операцію провели бійці підрозділу “Альфа” СБУ в рамках 40-денної кампанії з ураження російських військових об’єктів. Удари наносилися із застосуванням безпілотників.

За даними української сторони, були уражені кабельні судна проекту 15310 “Волга” та “Вятка”, а також вантажно-пасажирський пором “Петропавловськ”, готовність якого оцінювалася у 96%. Після влучень на об’єктах спалахнула велика пожежа.

У СБУ стверджують, що судна “Волга” та “Вятка” будувалися для Міноборони Росії й призначалися для розгортання системи гідроакустичного спостереження “Гармонія”, яка використовується для підводної військової розвідки. Також ці судна здатні встановлювати неконтактні міни для ураження кораблів, підводних трубопроводів, кабелів та інших об’єктів критичної інфраструктури.

Крім того, безпілотники СБУ уразили озброєння та радіолокаційну станцію зі складу комплексу С-400, який прикривав район Керченської протоки.

У відомстві заявили, що такі удари обмежують можливості Росії використовувати Крим як логістичний і військовий хаб. За оцінкою СБУ, знищення засобів ППО відкриває можливості для нових точкових атак, а пошкодження суден і портової інфраструктури ускладнює постачання російського угруповання.

Україна посилила удари на великі відстані по Росії та змусила Москву перекидати сили ППО

Україна посилює удари з великої відстані безпілотниками по території Росії та намагається змінити хід війни за рахунок стратегії виснаження російських сил. Масштаб атак створює нові проблеми для Москви як на фронті, так і всередині країни.

Про це пише The Telegraph.

За даними видання, минулого тижня Україна провела найбільшу повітряну атаку з початку повномасштабної війни, направивши на Москву близько тисячі безпілотників. Удари, як зазначається, пошкодили великий нафтопереробний завод і змусили російське командування перекидати системи ППО з лінії фронту для захисту столиці.

The Telegraph пов’язує ці атаки з ширшою кампанією проти російської енергетичної та логістичної інфраструктури. Метою таких операцій називають скорочення нафтових доходів Росії, ускладнення постачання військ та посилення тиску на Кремль напередодні можливих переговорів.

Окремо видання згадує удари по окупованому Криму. У ніч на середу українські безпілотники вивели з ладу об’єкти енергетичної інфраструктури Севастополя, який залишається важливим логістичним вузлом російських військ. Українська сторона підтвердила ураження головної електроподстанції міста.

У НАТО вважають, що українські удари створюють політичні ризики для Володимира Путіна, оскільки дедалі більше росіян безпосередньо стикаються з наслідками війни. Представники альянсу зазначають, що російська стратегія ізоляції населення від подій на фронті стає менш ефективною.

На цьому тлі Україна посилює тиск і на союзників Росії. Зокрема, Володимир Зеленський висунув Білорусі вимогу прибрати обладнання, яке, за даними Києва, допомагає російським силам наводити безпілотники на українські цілі.