У Гданську на тлі конференції з відновлення України анонсували протести

У польському Гданську 25 червня, у день відкриття Конференції з відновлення України, заплановано дві акції протесту. Вони пов’язані з рішенням Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування “Героїв УПА”.

Про це повідомляє Polsat News.

Перша демонстрація має відбутися вранці на Рибному ринку в історичному центрі міста. Її організовує фонд “Нас об’єднує Польща”, який очолює депутатка сейміка Поморського воєводства Наталія Нітек-Плажиньська.

Організатори заявляють, що підтримка України не повинна означати згоду з формуванням військової ідентичності через відсилання до ОУН-УПА. Вони закликали польську владу зайняти більш жорстку дипломатичну позицію у відносинах з Києвом.

Друга акція під гаслом “Гданськ проти бандеризму” запланована на вечір на площі Солідарності. Її організовує Домінік Мігавський, представник ультраправої партії “Конфедерація польської корони”.

Протести відбуваються на тлі дводенної конференції Ukraine Recovery Conference 2026. Це міжнародний майданчик, присвячений відновленню України, залученню інвестицій та координації зовнішньої підтримки.

ЄС виключив фінансування дронів із першого траншу кредиту для України

Перший транш кредиту Євросоюзу для України на суму 90 млрд євро більше не включатиме 5,9 млрд євро на виробництво дронів. Натомість кошти спрямують на бюджетну підтримку.

Таку інформацію, із посиланням на власні джерела, публікує Euractiv.

Про надання першого траншу планують оголосити 25 червня на Конференції з відновлення України в Гданську. Українську делегацію на заході має очолити прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Раніше Європейська служба зовнішніх зв’язків та Єврокомісія заявляли, що перший транш включатиме кошти на закупівлю Україною безпілотників. Однак від цього рішення відмовилися, оскільки ЄС необхідно забезпечити належний контроль за використанням коштів.

Замість фінансування дронів перший транш покриє 3,2 млрд євро бюджетної підтримки. У найближчі дні Єврокомісія також планує оголосити про другий транш, який має бути спрямований на оборонні потреби Києва.

Кредитна програма ЄС на 90 млрд євро розрахована на 2026–2027 роки. Очікується, що 60 млрд євро спрямують на військову допомогу Україні, а ще 30 млрд євро — на загальні бюджетні видатки.

Росія атакувала Україну дронами та балістичною ракетою з кількох напрямків

У ніч на 25 червня Росія атакувала Україну ударними безпілотниками та балістичною ракетою. Атака велася одразу з кількох напрямків.

Про це поінформували у Повітряних силах України.

Загалом було зафіксовано 90 безпілотників різних типів, серед них Shahed, “Гербера”, “Італмас”, а також дрони-імітатори “Пародія”, які застосовувалися для відволікання засобів ППО. Крім того, з території окупованого Криму було запущено балістичну ракету “Іскандер-М”.

Безпілотники надлітали з території Росії — з районів Курська, Брянська, Міллерово, Шаталово, Орла та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих територій Криму та Донецької області.

За попередніми даними українська ППО знищила або придушила 83 ворожі безпілотники.

При цьому зафіксовано влучання балістичної ракети та шести ударних дронів у семи локаціях. Ще в дев’яти місцях впали уламки збитих цілей.

Посольство Ізраїлю зажадало від Києва реакції на акцію з нацистськими вітаннями

Посольство Ізраїлю в Україні закликало українську владу відреагувати на акцію об’єднання “Братство”, яка відбулася 21 червня на Майдані Незалежності в Києві.

У дипломатичному представництві заявили, що учасники заходу вигукували нацистські гасла та демонстрували відповідне вітання.

Посольство висловило занепокоєння проведенням подібної акції, наголосивши, що вона ображає пам’ять мільйонів жертв нацизму.

Ізраїльська сторона розраховує на оперативні дії українських правоохоронних органів у рамках чинного законодавства. Публічної реакції влади чи правоохоронців ще не було.

Москва може спробувати залучити громадян Білорусі до служби в російській армії

Кремль може шукати способи залучити громадян Білорусі до служби в російській армії через механізми так званої Союзної держави.

Про це йдеться в новому звіті американського Інституту вивчення війни.

За оцінкою аналітиків ISW, Москва може розглядати Білорусь як додаткове джерело поповнення особового складу на тлі триваючого дефіциту військовослужбовців у російських військах.

Експерти зазначають, що громадяни Росії та Білорусі в рамках Союзної держави мають єдиний цивільний статус і формально рівні права. У майбутньому російська влада може спробувати використати це як підставу для твердження, що білоруси повинні виконувати такі самі обов’язки, як і росіяни, включаючи військову службу.

У такому разі Кремль може наполягати на призові громадян Білорусі до російської армії або до військових формувань Союзної держави, що перебувають під контролем Москви. Аналітики вважають, що такий сценарій став би ще одним кроком до фактичного поглинання Білорусі Росією.

Крім того, ISW не виключає, що Москва може використовувати положення договору про колективну безпеку Союзної держави для більш глибокого втягування Білорусі у війну проти України.

У п’яти областях України зафіксували відключення електроенергії через обстріли та негоду

Частина споживачів у п’яти областях України залишилася без електропостачання через атаки та несприятливі погодні умови.

Про це повідомили в Міненерго та НЕК «Укренерго».

За даними Міненерго, через бойові дії та обстріли енергетичних об’єктів тимчасово без світла залишаються споживачі у Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській та Харківській областях. Енергетики продовжують відновлювальні роботи та намагаються якомога швидше відновити електропостачання абонентам.

Крім того, через негоду знеструмлено 20 населених пунктів у Кіровоградській та Сумській областях. На місцях працюють ремонтні бригади.

При цьому в Міненерго заявили, що на сьогодні застосування обмежень електропостачання не прогнозується.

“Активне енергоспоживання сьогодні варто перенести на денний час – з 09:00 до 17:00. У вечірні години просимо споживачів, за можливості, ощадливо використовувати електроенергію – з 18:00 до 22:00. Це допомагає знизити навантаження на систему”, – зазначили у Міненерго.

Угорщина заблокувала новий процедурний крок у переговорах щодо вступу України до ЄС

Угорщина заблокувала важливий процедурний крок у процесі вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт не погодився на надсилання спільного листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені всіх 27 країн ЄС.

Про це пише Politico.

Цей документ мав зафіксувати спільну позицію держав-членів щодо подальшого просування переговорів. Оскільки процес вступу вимагає одностайного схвалення, позиція Угорщини поставила під сумнів плани Києва завершити відкриття всіх шести переговорних кластерів до середини липня.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не вважає правильним відкривати всі напрямки переговорів одразу. За його словами, прискорення процесу може стати неправильним сигналом для країн Західних Балкан, які вже багато років перебувають на шляху до членства в ЄС.

Раніше всі 27 країн Євросоюзу підтримали початок першого блоку переговорів з Україною та Молдовою — кластера “Основи”. Він вважається ключовим, оскільки відкривається першим, закривається останнім і багато в чому визначає загальний темп переговорного процесу.

Тепер це питання знову планують розглянути наступного тижня. На тлі блокування Мадяр також заявив про намір зустрітися з Володимиром Зеленським у закарпатському місті Берегово, однак дата та місце зустрічі поки що не узгоджені.

В уряді Польщі вважають, що Навроцький навмисно загострив відносини з Україною

У польському уряді вважають, що президент Кароль Навроцький свідомо спровокував кризу у відносинах з Україною.

За даними Onet, йдеться про його рішення оголосити про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла незадовго до Конференції з відновлення України в Гданську.

Співрозмовник із канцелярії прем’єр-міністра Польщі заявив, що Навроцький хотів посилити напруженість у відносинах із Києвом і домогтися скасування візиту Зеленського на конференцію. За його словами, саме тому рішення про нагороду було оголошено за тиждень до міжнародного заходу.

Конференція в Гданську має відбутися у четвер та п’ятницю. Очікується участь представників понад 50 країн, зокрема голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, голови Європейської ради Антоніу Кошту та прем’єр-міністра Чехії Андрія Бабіша.

У оточенні Дональда Туска вважають, що така міжнародна присутність є політично незручною для Навроцького. На думку джерел Onet, це суперечить його заявам про нібито слабкі позиції польського уряду в європейських переговорах щодо майбутнього України.

Також у польському уряді вважають, що Навроцький і лідер партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський зацікавлені в провалі конференції. Співрозмовники видання пов’язують це з можливим підписанням угод про участь Польщі у відновленні України, що могло б посилити політичні позиції Туска.

В Україні розслідують розкрадання коштів під час фіктивного розмінування сільськогосподарських угідь

Київська міська прокуратура повідомила про висунення підозр шістьом особам у справі про заволодіння бюджетними коштами, виділеними на гуманітарне розмінування сільськогосподарських угідь. Підозри було оголошено 19 червня 2026 року.

Про це поінформували в Офісі Генерального прокурора.

За даними слідства, у 2024–2025 роках у Києві діяла група пов’язаних між собою підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях, після чого укладали договори з Центром гуманітарного розмінування.

Слідство вважає, що підрядники фактично імітували виконання робіт, а в офіційні документи вносили неправдиві відомості про нібито очищені від вибухонебезпечних предметів площі. Окремий епізод стосується Миколаївської області, де за фіктивне розмінування полів з бюджету, за версією правоохоронців, безпідставно перерахували 49,2 млн гривень.

Під підозру потрапили керівники двох столичних приватних компаній, які виконували роботи з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфікували як заволодіння бюджетними коштами шляхом підробки документів.

Також фігурантами справи стали троє керівників груп розмінування та керівник агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За даними слідства, вони знали, що фактичне розмінування не проводиться, проте допомагали оформляти документи про нібито виконані роботи.