Киянин подав до суду на Міноборони та Федорова через дії працівників ТЦК

У мережі активно поширюється інформація про подання позову до Київського окружного адміністративного суду проти Міністерства оборони України через заяви чоловіка про незаконне затримання представниками ТЦК та застосування до нього фізичної сили в Києві.

Про це стало відомо з публікації самого позивача у Facebook та копії позовної заяви, яку, за його словами, він подав до суду.

За словами чоловіка, інцидент стався 14 травня близько 10:30 біля станції метро Лук’янівська в Києві. Він стверджує, що його зупинили троє людей у військовій формі, які представилися працівниками ТЦК та СП. Позивач заявляє, що йому не пояснили підстави затримання, не показали документів і не дали можливості зв’язатися з адвокатом.

“14 травня о 10:30 біля метро Лук’янівська мене зупинили троє людей у військовому одязі – представники ТЦК та СП. Без пояснень, без документів, без можливості зателефонувати адвокату мене силою посадили в мікроавтобус і відвезли до відділення на Парково-Сирецькій”, – розповів позивач.

Чоловік також заявив, що у Шевченківському районному ТЦК його нібито намагалися змусити пройти військово-лікарську комісію. Після відмови, за його словами, один з офіцерів ударив його в обличчя, а інші працівники почали викручувати руки. Позивач стверджує, що попри тиск він не погодився пройти комісію, після чого його зачинили у підсобному приміщенні.

За словами потерпілого, звільнитися з приміщення ТЦК йому допоміг знайомий адвокат, до якого звернулася його дружина. Він повідомив, що того ж вечора звернувся до 12-ї лікарні Києва, де медики зафіксували забій та розтягнення зв’язок. Після цього позивач подав заяву до Шевченківського управління поліції №2.

У позовній заяві чоловік вимагає не лише притягнути до відповідальності працівників ТЦК, дії яких він вважає незаконними, а й зобов’язати Міністерство оборони провести службову перевірку.

“Зобов’язати Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Федорова Михайла Альбертовича провести службову перевірку за фактом незаконного затримання, примусової доставки та застосування фізичного насильства до позивача і притягнути винних до дисциплінарної відповідальності”, – йдеться у позовній заяві.

Також позивач просить суд зобов’язати Міністерство оборони надати йому письмову відповідь за результатами службової перевірки у строк, який визначить суд.

Окремо варто зазначити, що в наданих матеріалах йдеться саме про позицію позивача та його виклад обставин. На момент підготовки тексту офіційної позиції Міністерства оборони або ТЦК щодо цього інциденту в наданих матеріалах немає.

В Україні запровадили нові виплати військовим за полонених та ліквідованих окупантів

Українські військовослужбовці зможуть отримувати додаткові виплати за окремі результати на полі бою. Йдеться про винагороду за взяття російських військових у полон та знищення живої сили противника.

Про це розповіли в Міноборони.

Нові виплати закріплені постановою Кабінету міністрів № 768 від 12 червня 2026 року. У Міноборони України заявили, що це частина першого етапу масштабної трансформації Сил оборони.
Згідно з документом, за кожного взятого в полон російського військовослужбовця передбачена виплата 100 тис гривень. Якщо полоненого взяли кілька військових, суму розподілять між ними пропорційно.

За знищення живої сили противника встановлено виплату 15 тис гривень. При цьому для нарахування винагороди за ліквідацію противника у стрілецькому або рукопашному бою буде потрібне обов’язкове відеопідтвердження.

Додаткові виплати нараховуватимуться разом з основним грошовим забезпеченням. Командир військової частини повинен видати відповідний наказ до 5 числа поточного місяця за підсумками попереднього, а гроші мають надійти військовослужбовцям до 20 числа.

Одночасно Міноборони запроваджує нові типи контрактів із фіксованими строками служби. Передбачено піхотно-штурмовий контракт, бойовий контракт і базовий контракт. Їхня тривалість залежить від категорії військовослужбовця та обраного формату служби.

Україна отримає обладнання для розмінування на суму 205 млн євро

У 2026 році Україні планують передати спеціалізовану техніку та обладнання для розмінування на суму 205 млн євро.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Окрім технічної допомоги, Коаліція можливостей з розмінування України планує створити фонд обсягом 95 млн євро. Ці кошти мають бути спрямовані на очищення територій від мін, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.

Про майбутні поставки повідомив координатор Коаліції від Міністерства національної оборони Литви Роландас Кішкіс під час 22-го засідання робочої групи країн-учасниць у Львові. Партнери також обговорюють можливість залучити ще 142 млн євро на підтримку протимінної діяльності у 2027 році.

Українську делегацію на засіданні очолив полковник Руслан Берегуля. Він наголосив, що існує задача повернути людям безпечне життя, відновити постраждалі території та створити умови для подальшого розвитку країни.

“Досягнення цієї мети неможливе без ефективної системи протимінної діяльності та подальшого розвитку спроможностей з розмінування”, – наголосив Руслан Берегуля.

Наразі до Коаліції спроможностей з розмінування України входять 23 держави. Її діяльність охоплює як бойове, так і гуманітарне розмінування.

Українським штурмовикам платитимуть більше за піхотинців країн НАТО

Міністерство оборони України оприлюднило основні елементи нової системи виплат для військовослужбовців. У відомстві заявляють, що вона має зробити грошове забезпечення українських штурмовиків одним із найвищих у світі.

Розрахунок наводить “АрміяInform”,

У більшості армій НАТО піхотинці отримують стабільний місячний оклад, який лише частково залежить від участі в бойових операціях. Так, рядовий армії США отримує від 2 634 до 3 197 доларів на місяць, британський військовий — приблизно від 1 820 до 2 650 доларів, а військовослужбовець Французького іноземного легіону під час бойового розгортання — від 2 150 до 3 800 доларів.

Українська модель побудована інакше: базова виплата становить близько 20 тис грн, а основна частина доходу залежить від фактичної участі в бойових діях. Передбачені доплати за кожен день на бойових позиціях, виконання ударно-пошукових завдань та участь у штурмах із просуванням вперед.

Український військовий, який провів 21 день на позиціях і брав участь в одному штурмі, може отримати за місяць близько 6–6,5 тис доларів. Це перевищує максимальні виплати, які отримують піхотинці США, Французького іноземного легіону та польської армії в зоні бойових операцій.

При цьому в матеріалі підкреслюється, що такі суми залежать від реального виконання завдань і рівня ризику. Окрім грошових виплат, українські військовослужбовці зберігають статус військових державної армії, соціальні гарантії, пенсійне забезпечення та правовий захист.

Україна та Латвія розширюють співпрацю у сфері безпілотників та засобів ППО

Україна та Латвія планують посилити оборонну співпрацю у сфері безпілотників та протидії повітряним атакам. Ці питання обговорили міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс.

Таку інформацію надали в Міноборони України.

Українська сторона подякувала Латвії за послідовну підтримку, зокрема за рішення спрямовувати на допомогу Україні 0,25% ВВП. Окремо було відзначено роль Риги в Коаліції дронових можливостей.

Сторони обговорили, як український досвід відбиття російських повітряних атак може допомогти партнерам швидше адаптувати власні оборонні рішення. Також йшлося про постачання латвійських антидронових засобів для українських підрозділів.

Окрему увагу приділили співпраці в рамках Drone Deal та можливим спільним промисловим проєктам. Україна та Латвія розглядають постачання ударних дронів, наземних роботизованих комплексів та морських безпілотників для Сил оборони України.

Крім того, обговорювалися подальші кроки щодо механізму PURL та ініціативи Test in Ukraine, яка дозволяє європейським виробникам перевіряти озброєння та військові інновації в умовах сучасної війни.

Міноборони дозволило 30 компаніям створювати приватні групи ППО

Міністерство оборони України надало 30 компаніям право формувати приватні групи протиповітряної оборони. Такі підрозділи входять до національної системи ППО та працюють під керівництвом Командування Повітряних сил ЗСУ.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Загалом до Міноборони подали 43 заявки на створення таких груп. Приблизно половина з них надійшла від операторів та підприємств критичної інфраструктури, решта — від представників приватного сектору.

За даними відомства, кілька груп підприємств уже виконують бойові завдання. Вони, як стверджується, збили понад 20 безпілотників, серед яких розвідувальні Zala та ударні Shahed, включаючи реактивний варіант.

У Міноборони наголошують, що такі групи мають посилити захист об’єктів від повітряних атак. ПС вже повідомляли про масовану атаку 166 безпілотників різних типів, з яких ППО збила або придушила 146.

У березні система ППО відбила атаки майже 90% дронів і ракет

У березні 2026 року українські сили протиповітряної оборони успішно збили або нейтралізували 89,9% російських безпілотників і ракет.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Згідно з офіційними даними, минулого місяця російські повітряні атаки не досягли своїх цілей у 5 935 випадках.

“За цими цифрами – впровадження нових і розвиток доведено результативних засобів оборони неба. Наближаємося до мети, поставленої в Плані війни України, – перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів”, — зазначили в Міноборони.

Напередодні міністр оборони Михайло Федоров представив перші результати програми, спрямованої на залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони. Один з учасників уже створив свою групу ППО. У Харківській області вже збили кілька ворожих безпілотників, зокрема Shahed і Zala. Паралельно триває формування нових груп ППО на базі 13 підприємств, які отримали статус уповноважених суб’єктів господарювання від Міністерства оборони.

Рекрутингові центри ЗСУ більше не займатимуться військовим обліком

Кабінет міністрів схвалив законопроект, запропонований Міністерством оборони. Він спрощує роботу рекрутингових центрів ЗСУ, скасовуючи їхні повноваження щодо ведення персонального військового обліку громадян.

Про це повідомляє Міністерство оборони.

Основне завдання документа — чітко визначити, які органи займаються веденням військового обліку.

Необхідність у реформах виникла після того, як у грудні 2025 року був прийнятий закон № 4720-ІХ, що наділяє центри рекрутингу правом вести військовий облік у розширеному форматі.

На практиці це нововведення виявилося складним для впровадження, оскільки основні положення військового обліку в законі залишилися без змін. Через цю невідповідність виникла ймовірність плутанини в обов’язках, що могло спричинити помилки або неповноту в облікових даних осіб, які підлягають військовому обліку.

Щоб усунути цю проблему та запобігти дублюванню обов’язків, уряд пропонує передати функцію ведення військового обліку від центрів рекрутингу іншим структурам.

“Ухвалення цього закону підвищить ефективність діяльності центрів рекрутингу Збройних Сил України, дозволивши їм повноцінно сфокусуватися на своїх основних завданнях відповідно до їхнього призначення”, – наголосили в Міноборони.

Кабінет міністрів оновив команду заступників міністра оборони України

Уряд України затвердив новий склад заступників у Міністерстві оборони. Відомство продовжує змінюватися, щоб стати більш ефективним і готовим вирішувати стратегічні завдання в умовах воєнного часу.

Міністр оборони Михайло Федоров повідомив про це в Telegram.

Олексій Вискуб призначений на посаду першого заступника міністра оборони. До цього він працював першим заступником міністра цифрової трансформації, де займався розвитком додатку “Дія”, державних сервісів та оптимізацією процесів. З початком повномасштабного вторгнення він був залучений до ключових військових проєктів Мінцифри, включаючи “армію дронів”, “лінію дронів” і розвиток малої ППО. На новій посаді Вискуб приділятиме основну увагу пріоритетним проєктам для досягнення цілей військових дій.

Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк призначений заступником міністра оборони. Він має багатий досвід у військовому управлінні, логістиці та плануванні. Раніше він був першим заступником міністра оборони та радником командувача Сил логістики ЗСУ. Його призначення спрямовано на поліпшення тилового забезпечення та підтримки фронту.

Сергій Боєв став заступником міністра з питань євроінтеграції. Він має значний міжнародний досвід в економіці, стратегічному плануванні та розвитку партнерських відносин. З 2024 року він керував напрямком взаємодії з міжнародними партнерами в Міноборони. Його знання та навички будуть спрямовані на посилення співпраці з Європейським союзом, НАТО та іншими країнами, а також на залучення підтримки та фінансування для забезпечення безпеки.

У керівництві міністерства, як і раніше, присутні генерал-лейтенант Євген Мойсюк, який курирує питання формування військ і соціального забезпечення, підполковник Юрій Мироненко, відповідальний за впровадження інновацій на фронті, та Оксана Ферчук, відповідальна за цифровізацію та цифрову трансформацію.