Захоплений США танкер Marinera пов’язують з бізнесменом з окупованого Криму

Нафтовий танкер Marinera, який раніше мав назву Bella 1 і був захоплений Сполученими Штатами у Північній Атлантиці, належить російській компанії, пов’язаній із підприємцем з тимчасово окупованого Криму.

Про це повідомляє Цензор.нет.

За даними журналістів, судно перебуває у власності компанії Буревестмарин. Її директором та єдиним власником є Ілля Бугай – бізнесмен родом з окупованого Криму. Компанію зареєстрували у Рязані лише близько пів року тому.

Також зазначається, що з 2018 року Бугай обіймає посаду генерального директора компанії Руснефтехімторг, яка спеціалізується на торгівлі нафтопродуктами. У 2020 році її виторг становив близько 4 мільярдів рублів, однак згодом фінансові показники різко погіршилися. За останніми доступними даними за 2024 рік компанія зазнала збитків.

З відкритих джерел відомо, що Ілля Бугай у 2008 році закінчив Кримський федеральний університет, а нині проживає в Москві.

Раніше повідомлялося, що 7 січня США захопили танкер Bella 1, який під прапором Росії прямував з Венесуели до РФ. Російське МЗС підтвердило, що на борту перебували громадяни Росії, та заявило вимоги щодо їхнього повернення.

США “керуватимуть” Венесуелою – Трамп

США візьмуть на себе керівництво Венесуелою, поки країна не стабілізується після повалення режиму Ніколаса Мадуро.

Таку заяву зробив президент США Дональд Трамп на прес-конференції.

“Ми будемо керувати країною, поки не забезпечимо безпечний, розумний і гідний перехід влади. Не хочемо, щоб хтось інший втрутився і залишив все як є”, – заявив він.

Трамп відкрито заявив про свій інтерес до венесуельської нафти. Він звернув увагу на випадки примусової націоналізації нафтової галузі у Венесуелі в 1970-х і 2000-х роках, коли американські компанії інвестували в цю сферу значні ресурси.

“Ми створили венесуельську нафтову промисловість завдяки американському досвіду і таланту. Однак соціалістичний режим силою відібрав її у нас. Ми залучимо великі американські нафтові компанії, які є лідерами в світі. Вони вкладуть мільярди доларів у відновлення зруйнованої інфраструктури і почнуть приносити доходи країні”, – сказав президент США.

Трамп заявив, що зробить народ Венесуели багатим, незалежним і безпечним.

Президент США заявив, що в разі відмови Венесуели від співпраці, військові дії будуть посилені і розширені.

“Ми готові до нової, масштабної атаки, якщо це буде необхідно. Американське військове угруповання зберігає свої позиції, і США залишають за собою всі військові опції до тих пір, поки вимоги не будуть виконані повністю. Всі політичні та військові лідери Венесуели повинні розуміти: доля Мадуро може спіткати і їх”, – сказав Трамп.

Президент США офіційно заявив про повернення до «доктрини Монро». Цей принцип говорить, що Вашингтон розглядає Західну півкулю, включаючи Південну Америку, як зону своїх інтересів і впливу.

“Доктрина Монро – важливе досягнення, але ми просунулися набагато далі. У нашій новій Стратегії національної безпеки закріплено, що американський вплив у Західній півкулі не підлягає сумніву”, – сказав він.

Трамп при цьому пожартував, що тепер зовнішню політику США називають “доктриною Донро” – від імені Дональд.

На пляжах Одеси зафіксували нафтове забруднення та загибель птахів

На узбережжі Одеси виявили плями, схожі на нафтопродукти, а також загиблих і постраждалих птахів. Забруднення зафіксували на кількох ділянках міських пляжів.

Про це повідомили в Одеській міській військовій адміністрації.

За наявною інформацією, сліди можливого нафтового забруднення помітили, зокрема, на пляжах “Дельфін” та “Ланжерон”. На узбережжі також виявили птахів із ознаками ураження – частина з них загинула, інші потребують допомоги.

Наразі профільні екологічні служби працюють на місці події. Фахівці проводять обстеження узбережжя, відбирають проби води та піску, а також з’ясовують масштаби забруднення й можливі джерела його походження.

Влада закликає мешканців і гостей міста утриматися від відвідування забруднених ділянок узбережжя до завершення перевірок та офіційних висновків екологів.

Російський нафтопровід до Чорного моря зупинився через дрони

Вранці 27 вересня дрони атакували нафтоперекачувальну станцію Тінхговатово поблизу села Конар у Чувашії.

Про це повідомляє “UNITED24 Media”.

Об’єкт, що знаходиться приблизно в 950-1000 км від кордону України, є частиною нафтопроводу Куйбишев-Тихорецьк. Цей трубопровід транспортує сиру нафту до чорноморського порту Новоросійськ.

Глава Чуваської Республіки Олег Ніколаєв офіційно підтвердив інцидент, що стався.

“У Чувашії безпілотник вдарив по нафтоперекачувальній станції біля селища Конар, роботу об’єкта призупинено, завдано незначної шкоди, постраждалих немає”, – йдеться в повідомленні.

За даними “The Moscow Times”, на станції знаходяться шість резервуарів, загальний обсяг яких становить 120 тис кубометрів.

Станція Тінхговатово була обстріляна в минулому. За попередніми даними, 9 червня 2025 року українські безпілотники атакували цей об’єкт, що призвело до його тимчасового закриття.

Нафтопровід Куйбишев-Тихорецьк має стратегічне значення для транспортування нафти до Новоросійська, який є важливим експортним вузлом Росії на Чорному морі.

Безпілотники ЗСУ припинили роботу “Дружби”

Українські дрони атакували критичну інфраструктуру противника на відстані тисячі кілометрів. У Тамбовській області вони вразили нафтоперекачувальну станцію “Нікольскоє”.

Генштаб ЗСУ інформує про це на своїй сторінці у Facebook.

В результаті інциденту на об’єкті сталося загоряння. Транспортування нафти магістральним трубопроводом “Дружба” було повністю припинено.

Наразі встановлено, що даний об’єкт є елементом економічної системи противника і використовується для постачання окупаційних сил.

Угорщина висловлює невдоволення у зв’язку з атаками на нафтопровід “Дружба”, вважаючи ці дії неприйнятними. За словами Сіярто, Україна атакувала безпілотником головну розподільну станцію нафтопроводу в Брянській області. Він закликав Київ припинити атаки на енергетичну інфраструктуру, яка постачає Угорщину.​​​

Індія купила нафту у США після погроз Трампа про введення тарифів

Індійська державна нафтопереробна компанія Indian Oil Corp закупила нафту у США та ОАЕ після погроз Дональда Трампа ввести тарифи проти покупців російських вуглеводнів.

Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією трейдерів, які вважали за краще зберегти анонімність, державна індійська нафтова компанія закупила не менше 5 млн барелів нафти з США і ще 2 млн барелів нафти з Абу-Дабі.

У публікації повідомляється, що обсяги закупівель були значними і вимагали оперативної доставки відповідно до звичайних вимог компанії.

За словами Вандани Харі, засновниці Vanda Insights, компанії, що надає консалтингові послуги в сфері нафти і газу, заяви Трампа викликали серйозну невизначеність у індійських нафтопереробних підприємств щодо перспектив імпорту російської нафти.

Вона також висловила надію на те, що ситуація проясниться після 7 серпня, коли закінчиться термін, встановлений Трампом для припинення вогню в Україні.

Країни Перської затоки зможуть швидко замінити російську нафту

Три країни Перської затоки мають надлишкові потужності з видобутку нафти. Вони зможуть замістити російську сировину, коли санкції Трампа набудуть чинності.

Про це інформує агенція “Reuters”.

Згідно з даними, представленими в статті, в червні Російська Федерація поставила на зовнішні ринки 4,7 млн барелів нафти на добу, що відповідає приблизно 4,5% від світового споживання. Крім того, було експортовано 2,5 млн барелів нафтопродуктів на день.

Згідно з прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, в 2025 році світовий попит на нафту збільшиться на 700 тис. барелів на добу, що стане найнижчим показником з 2009 року. У той же час очікується значне зростання поставок — на 2,1 млн барелів на добу, до 105,1 млн барелів на добу в поточному році.

В останні місяці спостерігалося збільшення пропозиції, яке в основному було пов’язане зі зростанням видобутку нафти країнами ОПЕК+, очолюваними Саудівською Аравією. У квітні країни почали знижувати видобуток на 2,2 млн барелів на добу і збільшили квоту на видобуток для Об’єднаних Арабських Еміратів на 300 тис. барелів на добу.

Збільшення видобутку країнами ОПЕК+ закономірно призвело до зменшення резервних виробничих можливостей об’єднання. Однак на червень 2022 року Саудівська Аравія все ще мала можливість наростити видобуток на 2,3 млн барелів на добу протягом трьох місяців. У той же час Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт мали в своєму розпорядженні резерви в 900 і 600 тис. барелів на добу відповідно.

“Три виробники з Перської затоки можуть швидко збільшити видобуток у разі перебоїв з поставками”, – йдеться в матеріалі.

Єврокомісія відмовилася знижувати максимальну ціну на російську нафту

Єврокомісія відмовилася від ідеї знизити стелю цін на російську нафту. Це сталося через побоювання, що нова ескалація на Близькому Сході викличе зростання цін на енергоносії.

Про це повідомляє “Politico”.

За інформацією, отриманою від представників ЗМІ, питання про зниження максимальної вартості нафти для Москви з 60 до 45 доларів за барель мало стати предметом обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів об’єднання в понеділок.

Проте, за інформацією від двох дипломатичних представників, напруженість у відносинах між Ізраїлем та Іраном вплинула на позицію Брюсселя. У зв’язку з цим, ймовірно, зниження цін не буде передбачено в рамках 18-го пакету санкцій проти Росії.

“На зустрічі G7 цього тижня країни вирішили не поспішати з рішеннями. Ціни були близькі до критичної позначки, але зараз ситуація занадто нестабільна, щоб вживати заходів”, – зазначило джерело видання.

G7 розглядає можливість зниження порогу цін на російську нафту до $45

Деякі країни “Великої сімки” планують самостійно зменшити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель. Навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить проти, G7 готова продовжувати діяти.

Про це інформує агентство “Reuters” з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.

Підкреслюється, що в питанні зниження цін лідирують Велика Британія та Європейський союз. Зокрема, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада підтримують цю ініціативу. Водночас позиція Сполучених Штатів Америки та Японії поки що не чітка.

За інформацією, що надходить із джерел, зниження вартості нафти на світовому ринку зробило неактуальним обмеження в 60 доларів. Це призвело до нових дискусій про необхідність зниження ліміту для Росії.

Водночас глави держав G7 зберуться 15–17 червня в Канаді для обговорення питання про цінову межу, яка була узгоджена наприкінці 2022 року.

“Європейські країни хочуть знизити ціну на нафту з 60 до 45 доларів. Канада, Велика Британія і, можливо, Японія вже виявили інтерес. Ми плануємо використовувати G7, щоб переконати США приєднатися”, – повідомляє джерело агентства.

Проте, для затвердження пакету потрібна згода всіх держав-учасниць, що може зайняти деякий час.

США не зобов’язані підтримувати зниження обмежень, оскільки Британія домінує у світовому страхуванні морських перевезень, а ЄС впливає на танкерний флот. Однак, якщо мова йде про долари і банківську систему США, їх роль стає важливою.