Останні дні російської економіки: чому ворожа імперія буквально приречена на крах

Поки Кремль продовжує вдавати, що “все йде за планом”, реальні економічні процеси в Росії дедалі більше нагадують тиху катастрофу. Ще вчора Москва хизувалася економічними успіхами, заявляючи про зростання ВВП на рівні 4,1%, але сьогодні навіть російські експерти визнають, що ця картинка є лише фасадом, за яким ховається серйозний структурний занепад.

Головною причиною поступового колапсу російської економіки залишається її критична залежність від цін на нафту та газ. Ці доходи становлять понад третину російського бюджету, і тепер ця залежність зіграла злий жарт: зниження ціни на нафту марки Urals до менш ніж 50 доларів за барель ставить під загрозу фінансування всіх амбіційних планів Кремля. Фінансова діра в російському бюджеті за перші чотири місяці 2025 року збільшилася майже втричі та вже сягнула 3,2 трлн рублів. І тенденція лише поглиблюється.

Паралельно з цим промисловість Росії, яка не задіяна в оборонних замовленнях, різко скорочує виробництво. Індекс PMI – ключовий показник стану промисловості – впав нижче критичної позначки у 50 пунктів. Це свідчить про глибоку кризу виробничих потужностей, які не можуть працювати без доступу до західних технологій та інвестицій.

Фінансова система країни перебуває в ще гіршому стані. Реальна інфляція в Росії, за оцінками незалежних аналітиків, вже перевищує 15-20% річних, хоча офіційні джерела намагаються це приховати. Через це населення стрімко втрачає купівельну спроможність, рівень життя падає, кількість банкрутств серед фізичних осіб зростає на 35%. Іпотечне кредитування скоротилося вдвічі, що додатково свідчить про зменшення доходів та зростання невпевненості громадян у завтрашньому дні.

Ще один показник кризи – дефіцит кадрів. Майже три мільйони кваліфікованих фахівців покинули Росію через мобілізацію, репресії чи санкційний тиск. Їх відсутність уже відчутна у всіх секторах економіки, зокрема у високотехнологічних галузях, де провал політики імпортозаміщення вже не приховати.

Не в кращому становищі опинилися й великі російські корпорації, які звикли отримувати надприбутки за рахунок державних контрактів. Знаковий приклад – “Газпром”, який 2024 року завершив із рекордними збитками в понад трильйон рублів. Також технічний дефолт оголосила держкорпорація “Роснано”, а компанія “Ангстрем” – один із ключових російських виробників мікрочіпів – вже оголосила про банкрутство.

Така ситуація має одну причину – шалені військові витрати та самоізоляцію країни через агресію проти України. Росія, не маючи достатніх фінансових резервів та сучасних технологій, буквально спалює залишки економічного потенціалу в горнилі війни, яка все глибше затягує її у кризу.

Західні експерти вже відкрито називають російську економіку “картковим будинком”. Відтік іноземних компаній, обвал внутрішнього виробництва, зростання дефіциту бюджету і неможливість залучення нових кредитів через санкції наближають цей будинок до неминучого руйнування. І що найгірше для Москви – це не тимчасова криза, а глибокий структурний занепад, з якого вже не вдасться вийти навіть за умови повного припинення війни.

Тим часом, спроби Кремля “залити” ці проблеми пропагандою і продовженням військових авантюр лише прискорюють фінансовий та економічний колапс. Поки Москва кидає останні ресурси на “літню наступальну кампанію”, економічна база під його режимом швидко руйнується. І хоча російська влада все ще намагається запевнити власних громадян, що “все гаразд”, правда в тому, що навіть серед найпалкіших прихильників Кремля оптимістів практично не залишилося.

Отже, нинішній стан російської економіки – це останні судоми імперії, яка остаточно втратила будь-які шанси на відновлення. Росія ще може деякий час триматися на старих запасах, але структурний колапс вже почався, і зупинити його вже не під силу нікому. Єдине питання – наскільки швидко це визнають самі росіяни та як скоро ми побачимо реальні політичні наслідки цієї економічної катастрофи.

У Кремлі заявили про задоволення через позицію США щодо НАТО для України

У Кремлі позитивно сприйняли заяви зі США щодо ймовірної відмови України від вступу до НАТО.

Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначивши, що така позиція “збігається з російським баченням”.

“Те, що членство України в НАТО виключено, ми чули з Вашингтона на різних рівнях. І, безумовно, це те, що викликає наше задоволення”, – заявив він.

Пєсков повторив кремлівський наратив про нібито “загрозу національним інтересам РФ” у разі інтеграції України в Альянс та зазначив, що це прагнення стало однією з причин повномасштабного вторгнення.

Росія має намір провести суд над полоненим австралійцем

Росіяни висунули офіційні звинувачення проти австралійця Оскара Дженкінса, який воював на боці України.

Про це повідомляє портал “9news.com”.

За інформацією джерела, ворожа сторона кваліфікує його участь у бойових діях як найманство, хоча паосол України в Австралії Василь Мірошниченко зазначив наступне:

“Дженкінс – не найманець, а військовослужбовець, який має контракт із ЗСУ. Відтак, відповідно до норм міжнародного права, він має розглядатися як військовополонений”.

У російських медіа стверджується, що австралієць з березня по грудень 2024 року нібито брав участь у бойових діях проти російської армії та отримував за це грошову винагороду в розмірі $11–15 тис на місяць.

Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе заявив, що уряд країни вживе всіх можливих заходів для захисту прав свого громадянина та веде роботу з дипломатичного врегулювання ситуації.

Північна Корея отримала мільярди від російського вторгнення в Україну

Внесок КНДР у протистояння Росії та України позитивно вплинув на економіку країни, принісши їй понад $20 млрд. Крім того, конфлікт дозволив Пхеньяну розширити свій арсенал високотехнологічного озброєння.

Про це повідомляє “Newsweek”, посилаючись на доповідь аналітичного центру Корейського інституту аналізу оборони (KIDA).

У доповіді KIDA наголошується, що основне джерело економічного благополуччя КНДР – це постачання боєприпасів до Росії. Крім того, країна отримує вигоду від відправки своїх солдатів для участі в бойових діях на Україні та надання технічної допомоги.

Однак, як зазначає видання, втрати Північної Кореї були суттєвими. За оцінками, з 11 тисяч осіб, відправлених Пхеньяном, загинуло близько 4 тисяч. В основному вони брали участь у боях на території Курської області.

У статті видання “Newsweek” йдеться про те, що, ймовірно, Північна Корея зацікавлена в отриманні від Росії як матеріальної, так і технологічної підтримки. Зокрема, йдеться про високотехнологічне озброєння, яке може сприяти зміцненню військового потенціалу КНДР і реалізації її стратегічних цілей.

У публікації вказується, що звіт KIDA містить результати аналізу, проведеного незалежними експертами з Open Source Center (OSC) і Reuters. Згідно з цими даними, у період із серпня 2023 року до березня 2025 року Північна Корея відправила в Росію понад 15 800 контейнерів із боєприпасами.

І OSC, і Reuters задіяли супутникові знімки і детальні тривимірні зображення. У результаті аналізу було встановлено, що 64 вантажі, доставлені чотирма російськими суднами, імовірно, містили від 4,2 до 5,8 млн окремих одиниць боєприпасів, вироблених у КНДР.

Віткофф оголосив про майбутню зустріч із представниками переговорних груп України та РФ

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф повідомив про заплановану зустріч із представниками України та Росії, які беруть участь у переговорах щодо врегулювання війни.

Про це Віткофф заявив в ефірі телеканалу CNN.

За словами посадовця, зустріч має відбутися вже наступного тижня. Він також зазначив, що російський президент Володимир Путін нібито поділяє позицію Дональда Трампа щодо необхідності припинення війни в Україні.

“Президент Путін поділяє позицію президента Трампа. Обидва лідери виступають за якнайшвидше завершення конфлікту”, — заявив Віткофф.

Окрім цього, спеціальний представник зазначив, що незабаром відбудуться зустрічі американських переговорних груп із представниками України, а також окремі переговори з російською стороною.

“У переговорах між Росією та США щодо ситуації навколо України намітилося зближення”, — додав Віткофф.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп неодноразово заявляв про свій намір виступити з ініціативами, спрямованими на врегулювання війни в Україні. Однак деталі таких планів залишаються невідомими.

Віткофф покинув Росію після завершення переговорів у Москві

По завершенні переговорів у Москві, спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф вилетів назад. Він має на меті обговорення подальших дій із президентом Дональдом Трампом.

Про це поінформував радник президента США Майк Волц в ефірі Fox News.

“Я мав спілкування із своїм колегою, спеціальним представником Віткоффом, що перебуває там. Він вертається до нас назад, аби ми мали змогу проаналізувати ситуацію та обсудити її з президентом Трампом, який прийматиме зважене рішення про подальші дії”, – зазначив він.

Волц не став розкривати подробиці в ефірі і не захотів випереджати події, пов’язані з діями президента. Однак він висловив стриманий оптимізм щодо можливого мирного врегулювання після переговорів між Україною і США в Саудівській Аравії та заяв президента РФ про підтримку перемир’я.

Жодного росіянина не акредитували: глава Мюнхенської конференції спростував заяви про участь РФ

Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген заявив, що жоден представник Росії не був акредитований на захід.

Про це повідомляєЄвропейська правда”.

За його словами, інформація про можливі переговори між представниками США та Росії у Мюнхені не відповідає дійсності.

“Ми не акредитували жодного представника російського уряду. Без акредитації сюди не потрапиш”, – наголосив Гойсген.

Він також уточнив, що німецький уряд не видавав жодних віз для офіційних осіб РФ.

Це суперечить заяві експрезидента США Дональда Трампа, який 13 лютого стверджував, що в рамках конференції відбудеться зустріч за участю представників України та Росії.

Крім того, на заході запланована зустріч президента України Володимира Зеленського та віцепрезидента США Джей Ді Венса.

За інформацією журналістів, її перенесли, оскільки США потрібен додатковий час для роботи над меморандумом про партнерство, який Україна допрацювала та передала американській стороні.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Дрони атакували авіаційні заводи та промислові об’єкти у низці областей РФ

У російському Татарстані зафіксовано атаки безпілотників на підприємства авіаційної промисловості.

Про це повідомляють місцеві пабліки.

Як пишуть очевидці, дрони намагалися вразити об’єкти стратегічного значення, зокрема авіаційний завод, що виготовляє стратегічні бомбардувальники, а також вертолітний завод.

Дані про влучання чи вибухи поки що не підтверджені. Відомо, що уламки збитих дронів були виявлені в житловій забудові. У Казані під час атаки лунала повітряна тривога, що підтверджено відеозаписами очевидців.

Окрім цього, у Калузькій області дрон влучив в об’єкт інфраструктури. Представники місцевої влади підтвердили факт удару та повідомили про займання. Причини й масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

Ці атаки стали ще одним свідченням посилення небезпеки для російських промислових об’єктів, зокрема тих, що беруть участь у військовому виробництві. Удар по об’єктах авіаційної промисловості може вплинути на виробничі потужності Росії у військовій сфері.