Серед виборців Дональда Трампа зростає підтримка військової допомоги Україні

Підтримка України серед прихильників Трампа зростає. Це пов’язано з новою інформаційною та комунікаційною стратегією президента України Володимира Зеленського.

Про це розповідають в аналітичній колонці “The Wall Street Journal”.

З початком повномасштабної війни в березні 2022 року 67% прихильників Трампа висловили позитивне ставлення до Зеленського.

В результаті впливу російської дезінформації, критики Трампа і комунікаційних помилок цей показник знизився до 19% до березня 2025 року.

За останні сім місяців після оновлення стратегії рівень підтримки зріс більш ніж удвічі.

Зеленський активізував співпрацю з консервативними медіа, включаючи “The Ben Shapiro Show”, “Special Report with Brett Baier” і “Newsmax”.

У серпні він організував у Києві молитовний сніданок за американським зразком, зібравши тисячі учасників з різних держав. Інтерв’ю було опубліковано на християнському каналі “Trinity Broadcasting Network”.

За інформацією від Ukraine Freedom Project, підтримка військової допомоги Україні серед релігійних консерваторів збільшилася на 22% з червня, а серед республіканців, які регулярно відвідують церкву, цей показник зріс на 18%.

У жовтні 78 відсотків республіканців, які підтримують Зеленського, також висловили свою підтримку наданню допомоги Україні.

За даними опитувань, 64% виборців, які підтримують республіканців, бачать у Путіні головну причину продовження війни, тоді як лише 13% вважають Зеленського основною перешкодою для її завершення. Військові успіхи України впливають на думку американських виборців, незважаючи на широке поширення дезінформації.

Після аналізу подій – зокрема, знищення 35% Чорноморського флоту РФ, ударів по нафтопереробних заводах і авіабазах, а також операції “Павутина” – половина республіканців дійшла висновку, що Україна здобуває перемогу. 85% з них підтримують продовження військової допомоги.

Очільник ЦРУ Джон Реткліфф таємно відвідав Брюссель

Директор ЦРУ таємно прибув до Брюсселя. У столиці Бельгії він зустрівся з ключовими представниками ЄС, відповідальними за зовнішню політику та розвідку.

Про це пише “Politico” з посиланням на поінформовані джерела.

За інформацією джерела, під час свого візиту Реткліфф зустрівся з Каєю Каллас, главою європейської дипломатії. Мета поїздки, за словами обізнаних осіб, полягала в тому, щоб “заспокоїти європейських партнерів” і підтвердити прихильність Вашингтона до обміну розвідувальною інформацією.

Цей крок викликаний занепокоєнням європейських лідерів з приводу нестабільності зовнішньої політики США під керівництвом Дональда Трампа.

Цьому передувало рішення США припинити обмін військовою розвідкою з Україною, що викликало невдоволення серед європейських союзників. Крім того, спроби політизувати роботу спецслужб шляхом призначення лояльних співробітників підірвали довіру до стабільності Вашингтона.

Білий дім докладає зусиль для відновлення каналів зв’язку та зміцнення довіри європейських партнерів до співпраці в галузі безпеки та розвідки.

Видання повідомляє, що візит Реткліффа збігся з надзвичайно чутливим моментом. В даний час європейські спецслужби активно працюють над створенням єдиної розвідувальної структури ЄС, спрямованої на протидію російській агресії. Одночасно з цим вони переглядають умови співпраці з США, прагнучи досягти балансу між партнерством і самостійністю.

США вирішили вивести частину своїх військових з Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини

США мають намір скоротити свою військову присутність у чотирьох країнах Східної Європи: Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині. Зокрема, з Румунії планують вивести близько 800 американських військовослужбовців.

Про це повідомив румунський портал “G4Media”.

Виведення американських військових з Румунії було офіційно оголошено 27 жовтня через канали НАТО.

Рішення, прийняте Білим домом, набуло чинності незважаючи на те, що Конгрес США формально ще має можливість його переглянути.

Наразі американські військові присутні в Румунії на трьох військових об’єктах: авіабазах ім. Михайла Когельнічану, Девеселу і Кімпіа-Турзій. Міністерство оборони Румунії повідомило, що процес скорочення почнеться з авіабази ім. Михайла Когельнічану.

Джерела видання підкреслюють, що рішення Вашингтона не пов’язане з внутрішньою політичною ситуацією в країні, включаючи недавнє скасування результатів президентських виборів, де перемогу здобув ультраправий кандидат. Американські збройні сили також планують виведення військ з ще трьох держав, що вказує на більш широкий стратегічний перегляд.

Румунське міністерство оборони підтвердило, що Сполучені Штати скорочують кількість своїх військовослужбовців у країні. Про це повідомляється в заяві румунського оборонного відомства. Бухарест був поставлений до відома про рішення США.

“Міністерство оборони отримало інформацію про виведення частини американських військ зі східного флангу НАТО. Це частина глобального перегляду позицій збройних сил США”, – йдеться в заяві.

Згідно з даними Міністерства оборони, серед підрозділів бригади, які не братимуть участі в ротації в Європі, є війська, призначені для Румунії і базуються на авіабазі імені Михайла Когельнічану.

“Рішення було цілком передбачуваним, адже Румунія тісно співпрацює зі своїм стратегічним американським партнером”, – додали в Міноборони Румунії.

Сполучені Штати також врахували, що НАТО посилило свою присутність і активність на східному фланзі. Це дозволило США скоригувати свою військову стратегію в регіоні, як пояснили в Міністерстві оборони Румунії.

США вирішили припинити ротацію бригади, яка раніше була розгорнута в декількох країнах НАТО в Європі. Водночас близько тисячі американських військовослужбовців продовжать службу на території Румунії.

Україна відмовилася підтримати резолюцію Куби про скасування ембарго США

На Генасамблеї ООН Україна вперше проголосувала проти резолюції Куби, яка щорічно закликає до скасування американського ембарго.

Про це розповів глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Він пояснив таке рішення України тим, що уряд Куби став стратегічним союзником Росії, активно підтримуючи її військові дії проти України.

За його словами, тисячі кубинських військовослужбовців беруть участь у бойових діях на території України у складі російських окупаційних підрозділів, набираючись бойового досвіду. Гавана все активніше залучається до військових і розвідувальних операцій, що становить загрозу міжнародній безпеці.

Росія вдається до допомоги Куби, щоб обійти санкції, спрямовані на примушення її до припинення вторгнення.

“Це не про кубинський народ — це про протидію авторитарній експансії. Кубинський режим має змінити свою руйнівну політику”, — підсумував Єрмак.

З 1992 року Куба щороку пропонує ООН резолюцію з проханням до США зняти ембарго. Більшість країн світу активно підтримує цю ініціативу.

Україна майже щороку підтримувала цю резолюцію, але в 2022 і 2023 роках утрималася, а в 2024 році не голосувала.

Венс оголосив про новий підхід США до ведення війни

Віцепрезидент США Джей Ді Венс зазначив, що після публічної суперечки між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом у лютому відносини між Вашингтоном і Києвом значно покращилися.

Венс зробив цю заяву в інтерв’ю “The New York Post”.

Він зазначив, що в останні місяці досягнуто помітного прогресу в напрямку врегулювання конфлікту, проте відмовився робити будь-які припущення щодо термінів завершення війни.

Венс зазначив, що Вашингтон наразі прагне підтримувати продуктивний діалог як з українською, так і з російською сторонами, з метою створення умов для політичного врегулювання.

У своєму коментарі до інциденту, що стався 28 лютого в Овальному кабінеті, віцепрезидент зазначив, що його конфронтація із Зеленським тоді стала “ймовірно, найбільш відомим” епізодом у його політичній кар’єрі. Згодом він переосмислив свою реакцію і зробив “особисті висновки” на основі цієї ситуації.

Політик зазначив, що початкове здивування і критика поведінки Зеленського поступилися місцем усвідомленню важливості зосередження на головній меті — припиненні конфлікту через дипломатичні зусилля. Ці зусилля передбачають складні переговори і тактовне спілкування.

За словами Венса, президент США встановив “дуже хороші робочі відносини” з усіма залученими сторонами, що дає привід для стриманого оптимізму щодо майбутніх досягнень.

Фонд PURL подвоїться до кінця року

Ініціатива PURL щодо постачання американської зброї Україні може залучити ще $2 млрд до кінця року. До 2026 року планується зібрати 12-15 млрд.

Про це розповів посол США при НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю “Bloomberg”.

Фінансові зобов’язання країн, що приєднуються до PURL, регулярно оновлюються.

“У найближчі місяці очікується приплив коштів у розмірі близько 2 мільярдів доларів і навіть більше. Ми сподіваємося, що ці угоди будуть укладені найближчим часом”, – зазначив Вітакер.

Посол повідомив, що на початку грудня планується зустріч міністрів закордонних справ. На цьому заході, ймовірно, буде обговорюватися і узгоджуватися новий пакет підтримки.

У 2026 році Сполучені Штати планують забезпечити стабільне фінансування програми PURL, яка передбачає збір 12-15 млрд доларів. За словами Вітакера, ці кошти необхідні для придбання критично важливого озброєння, щоб Україна могла ефективно захищатися і продовжувати бойові дії на передовій.

“Ці гроші підуть на купівлю американської зброї. Упевнений, що союзники по НАТО теж зроблять свій внесок. Адже це не тільки підтримка України, але і захист безпеки Європи”, – зазначив посол США при НАТО.

США зняли санкції з дочірньої компанії “Роснефти” в Німеччині

Міністр економіки Німеччини Катерина Райхе повідомила, що уряд США звільнив німецькі активи “Роснефти” від санкцій. За її словами, ці активи не перебувають під контролем Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

За інформацією Райхе, Сполучені Штати в понеділок, 27 жовтня, опублікували “лист підтримки”, де стверджується, що діяльність “Роснефти” в Німеччині абсолютно незалежна від материнської компанії в Росії.

Після того як адміністрація президента США Дональда Трампа ввела санкції проти російських компаній “Роснефть” і “Лукойл”, Німеччина звернулася до Сполучених Штатів за роз’ясненнями з цього приводу.

У заяві Берліна зазначено, що нафтопереробні заводи, які перебувають під опікою Німеччини з 2022 року, були “відокремлені” від материнської компанії.

Ці поставки критично важливі для забезпечення країни паливом.

У повідомленні йдеться, що серед цих активів — нафтопереробний завод PCK, який на 54,17% належить компанії “Роснефть”. Цей завод знаходиться в Шведті.

На його частку припадає понад 12% всіх потужностей з переробки палива в Німеччині.

Головний переговірник Кремля визначив основні умови завершення конфлікту в Україні

Кирило Дмитрієв, глава Російського фонду прямих інвестицій, знову озвучив умови, які, за його словами, повинна виконати Україна, щоб Росія могла завершити конфлікт.

Він заявив про це в ефірі “Fox News”.

Представник Кремля озвучив кілька додаткових “ключових питань” окрім територіальних вимог.

У Москві знову порушили питання про гарантії безпеки і статус територій України з російськомовним населенням. Представники російської сторони наполягають на тому, щоб Україна зберігала нейтральний статус.

В ефірі американського телебачення Дмитрієв уникав уточнень про те, що саме мається на увазі під “територіями України з російськомовним населенням”. Проте раніше неодноразово повідомлялося, що Кремль наполягає на виведенні українських військ з Донецької області та передачі регіону під контроль Російської Федерації.

“Є кілька ключових моментів. Один з них — гарантії безпеки для України. Росія заявила, що готова надати Україні такі гарантії. Також існує територіальне питання в районах, де проживає російське населення, яке зазнало нападів з боку українських сил ще до початку конфлікту. Нарешті, питання про нейтральний статус України, який має велике значення для безпеки Росії”, — сказав Дмитрієв.

Представник Кремля повідомив, що переговорний процес рухається до дипломатичного врегулювання конфлікту, що враховує інтереси Росії. Він уточнив, що мова йде не про тимчасове припинення вогню, а про повне вирішення конфлікту. За його словами, США, Україна і Росія мають уявлення про можливі шляхи вирішення і розраховують досягти його в розумні терміни.

Кремль прагне використовувати США як інструмент проти України – ISW

Росія активно продовжує свої багатопланові дії, спрямовані на те, щоб вплинути на осіб, які приймають ключові рішення в США.

Про це йдеться в звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики підкреслюють, що Кремль прагне використовувати в своїх інтересах підвищений інтерес США до двосторонньої взаємодії з Росією та їхню участь у проектах з повернення українських дітей. Російська сторона намагається чинити тиск на американську адміністрацію.

ISW вважає, що Кремль продовжує прагнути до взаємодії зі Сполученими Штатами з питань, не пов’язаних з конфліктом між Росією та Україною. Мета цих зусиль — уповільнити або обійти прогрес у переговорах і отримати додаткові економічні та політичні поступки.

У звіті зазначається, що Кремль застосовує ще один метод маніпуляції — договір про стратегічні наступальні озброєння. Москва демонструє готовність продовжити його дію, щоб створити ілюзію відкритості до діалогу.

Москва посилює тиск, вдаючись до тактики залякування. Представник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що президент Путін попередив про рішучу відповідь у разі поставок Україні американських ракет Tomahawk або атак на російську територію.