Трамп заявив про надію на угоду між Росією та Україною найближчими днями

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що очікує укладення мирної угоди між Росією та Україною вже найближчими днями.

Про це він написав у своїй соціальній мережі Truth Social, повідомляє телеканал “FREEДOM”.

За словами Трампа, після можливого припинення війни обидві країни зможуть знову розвивати економічні зв’язки з США.

“Можна сподіватися, Росія й Україна укладуть угоду на цьому тижні. Потім обидві країни почнуть вести великий бізнес зі США, які процвітають, і зароблять статки”, – написав він.

Минулого тижня Трамп вже висловлював сподівання на те, що незабаром отримає відповідь від Росії щодо припинення вогню. При цьому він попередив, що у разі затягування переговорного процесу з боку будь-якої зі сторін США можуть вийти з перемовин. Аналогічну заяву днями зробив і державний секретар США Марко Рубіо.

У Кремлі заявили про задоволення через позицію США щодо НАТО для України

У Кремлі позитивно сприйняли заяви зі США щодо ймовірної відмови України від вступу до НАТО.

Про це повідомив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, зазначивши, що така позиція “збігається з російським баченням”.

“Те, що членство України в НАТО виключено, ми чули з Вашингтона на різних рівнях. І, безумовно, це те, що викликає наше задоволення”, – заявив він.

Пєсков повторив кремлівський наратив про нібито “загрозу національним інтересам РФ” у разі інтеграції України в Альянс та зазначив, що це прагнення стало однією з причин повномасштабного вторгнення.

Столтенберг і прем’єр Норвегії говоритимуть із Трампом про Україну

У четвер, 24 квітня, у Вашингтоні відбудеться зустріч прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре і міністра фінансів, а також колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга з президентом США Дональдом Трампом.

За інформацією “Reuters” про це повідомили в офісі Стьоре.

Під час зустрічі в Білому домі, серед інших питань, розглядатимуться питання, пов’язані з безпекою, діяльністю НАТО і ситуацією в Україні, а також аспекти, що стосуються торгівлі та бізнесу.

“Норвегія і США мають давні зв’язки і співпрацюють у різних сферах. США є важливим торговельним партнером Норвегії. Я з нетерпінням очікую можливості обговорити шляхи, якими наша співпраця може стати ще тіснішою в майбутньому”, – зазначив Стьоре.

Уряд США на чолі з Дональдом Трампом оголосив про запровадження 15%-го мита на товари, імпортовані в країну з Норвегії. Це рішення стало частиною більш масштабних заходів з контролю за торговельними відносинами з іншими державами.

Згодом було оголошено про тимчасове зниження ставки мита до 10% на термін у 90 днів.

Цього року Норвегія надасть Чехії 4 млрд норвезьких крон (приблизно $378 млн) для реалізації проєкту з відправки Україні артилерійських боєприпасів. Також Норвегія виділить 1 млрд норвезьких крон ($94,5 млн) Європейському фонду миру (EPF).

У МЗС РФ відреагували на пропозицію США щодо продовження “перемир’я”

Представник МЗС Росії Марія Захарова з критикою поставилася до ініціативи Держдепу США щодо продовження режиму припинення вогню.

Про це повідомляють РосЗМІ.

За інформацією джерел, представник дипломатичної установи країни-агресора в черговий раз звинуватила Україну в порушенні режиму припинення вогню.

За словами Захарової, у період “великоднього перемир’я” українська армія нібито застосовувала американську реактивну систему залпового вогню HIMARS для нанесення ударів по позиціях російських військ.

Представник влади висунула звинувачення на адресу України у зв’язку з інцидентами під час “енергетичного перемир’я”. Вона заявила, що Україна буцімто завдавала ударів по об’єктах цивільної енергетичної інфраструктури Росії.

Україна має відповісти на пропозиції Трампа щодо врегулювання конфлікту – WSJ

Україна має надати відповідь на ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо врегулювання конфлікту.

Про це повідомляє “The Wall Street Journal”, посилаючись на конфіденційний документ, переданий українській стороні під час зустрічі в Парижі 17 квітня.

Серед озвучених пропозицій – визнання США анексії Криму Росією, відмова України від прагнення до членства в НАТО та створення нейтральної зони навколо Запорізької АЕС під контролем США. У публікації зазначається, що ці пропозиції вважаються сценаріями для обговорення, а не жорсткими вимогами.

Реакція Києва очікується вже цього тижня під час тристоронньої зустрічі з представниками США та ЄС у Лондоні. У разі досягнення узгодженої позиції, документ може бути представлений Росії як основа для подальших переговорів.

WSJ звертає увагу на те, що потенційне визнання анексії Криму стане різким відступом від усталеної політики США, якої дотримувалися як демократичні, так і республіканські адміністрації з 2014 року. Очікується участь у перемовинах ключових представників американської сторони – Рубіо, Віткоффа та Келлога.

Європа повинна взяти на себе роль США в наданні допомоги Україні

Дії команди Трампа, які викликали обурення у президента Зеленського і були незграбними спробами налагодити стосунки з Кремлем, стали початком нового складного періоду для України та західних країн.

Про це пише “The Times”.

Заява президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про намір завершити конфлікт в Україні впродовж доби зустріла рішучу відсіч з боку Путіна, який не має наміру припиняти агресію. Велика Британія та її союзники мають посилити підтримку Києва, щоб українці могли ефективно захищатися.

Відтоді як Дональд Трамп обійняв посаду президента США, військова підтримка України з боку Вашингтона значно скоротилася. Останній пакет допомоги, що включає в себе $500 млн на закупівлю військового обладнання, зокрема ракет для протиповітряної оборони, був переданий Україні в останні дні роботи адміністрації Джо Байдена.

Водночас Сполучене Королівство, Королівство Данія, Федеративна Республіка Німеччина, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Єврокомісія продовжують надсилати в Україну боєприпаси та гуманітарну допомогу, загальна сума якої досягла 138 млрд євро.

Хоча Сполучені Штати Америки залишаються найбільшим донором України та основним постачальником військової допомоги, вони вже надали на 23 млрд євро менше, ніж європейські країни.

У питаннях економіки, як і в інших сферах, Трамп, схоже, прагне послабити позиції Америки у вільному світі. Велика Британія та країни Європи мають зосередитися на збільшенні підтримки України, підвищенні оборонних витрат, формуванні європейських “сил безпеки” для розміщення на заході України та збереженні єдності НАТО.

Сер Кір Стармер зберіг позицію Бориса Джонсона щодо України.

Велика Британія надала Україні фінансову підтримку в розмірі близько 0,5% від свого ВВП. Це більше, ніж Франція, Італія та Іспанія, але менше, ніж скандинавські та балтійські країни, такі як Данія та Естонія, які виділили понад 2%.

Сер Кір Стармер також пообіцяв збільшити витрати на оборону з 2,3% ВВП до 2,5% до 2027 року. Однак військові начальники наполягали на збільшенні до 2,65%.

Ситуація в Україні не настільки невтішна, як могла б бути, якби Трамп здобув перемогу на повторних виборах кілька років тому. Однак не можна дозволити Москві скористатися протиріччями в команді Трампа і використати їх у своїх інтересах. Велика Британія та європейські країни мають заповнити прогалину, залишену США.

Макрон провів зустріч із Рубіо і Віткоффом у Парижі

Еммануель Макрон провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським перед зустріччю з представниками США.

Про це повідомляє видання “Le Monde”.

У столиці Франції відбулася зустріч між президентом Франції Еммануелем Макроном і спеціальним посланником президента Сполучених Штатів Америки Стівом Віткоффом, а також державним секретарем США Марко Рубіо. Ця зустріч відбулася через шість днів після зустрічі Стіва Віткоффа з президентом Росії.

У Єлисейському палаці заявили, що учасники переговорів зосередилися на пошуку мирного рішення для припинення агресії Росії щодо України. Також обговорювали ідею формування “коаліції рішучих”. Подробиці поки що не розголошуються.

Напередодні зустрічі Еммануель Макрон провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським, про що повідомили в адміністрації президента Франції.

США проголосували проти резолюції ООН через згадку про вторгнення РФ в Україну

Вашингтон виступив проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН про співпрацю з Радою Європи. Причиною цього стало те, що документ містить засудження російської агресії проти України.

У заяві місії США при ООН викладено американську позицію з цього питання.

Адміністрація США вважає, що розмови про війну не сприяють встановленню миру.

“Ми переконані, що довгострокове врегулювання конфлікту між Росією і Україною має найважливіше значення для членів Ради Європи, так само як і для США”, – наголошується в документі.

Крім Сполучених Штатів, проти резолюції виступили ще вісім держав. Серед них: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Еритрея, Республіка Конго, Республіка Малі, Республіка Нікарагуа, Республіка Нігер і Республіка Судан. Це вже другий випадок, коли Сполучені Штати не підтримали резолюцію ООН, що засуджує агресію Кремля.

Ініціатива, висунута Литвою і Люксембургом, спрямована на забезпечення захисту прав людини, зміцнення демократичних засад і дотримання принципів верховенства права.

В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.