Трамп хоче контролювати атомні електростанції України: NYT пояснює причини

У нещодавній розмові з президентом України Володимиром Зеленським американський лідер Дональд Трамп запропонував ідею, щоб США взяли під контроль атомні електростанції України, що викликало дискусії у світі.

Про це пише газета The New York Times.

У Білому домі кажуть, що Вашингтон міг би бути дуже корисним в отриманні контролю над цими станціями завдяки своєму досвіду в галузі електроенергетики та комунального господарства.

Трамп упевнений, що володіння США цими АЕС стало б найкращим захистом і підтримкою для цієї інфраструктури України.

Пропозиція викликала замішання в Києві. Президент Зеленський дав зрозуміти, що українські атомні електростанції перебувають у державній власності і не можуть бути приватизовані, хоча він позитивно оцінив можливість економічної співпраці з американцями.

Він уточнив, що питання про передачу прав власності не обговорювалося безпосередньо зі США, а обговорювалася тільки одна з чотирьох українських атомних електростанцій – Запорізька, яка наразі перебуває під контролем окупантів.

Зеленський зазначив, що якщо американці думають, як знайти вихід із цієї ситуації, хочуть забрати її в росіян, інвестувати в її відновлення, то це питання відкрите.

На Курщині пожежа на газовимірювальній станції “Суджа”: деталі

У ніч на 21 березня в Курській області Росії загорілася газовимірювальна станція “Суджа”, про що повідомили російські пропагандистські джерела.

Україну звинувачують у тому, що вона нібито завдала удару по станції, проте офіційна причина пожежі невідома. Влада регіону поки ніяк не прокоментувала інцидент.

Відомо, що газовимірювальна станція “Суджа” була єдиним маршрутом постачань російського газу до країн ЄС із травня 2022 по 2025 рік. Діаметр газопроводу до станції становив 1 420 мм. У жовтні по ньому поставлялося 42,4 мільйона кубометрів газу на добу.

Зазначається, що об’єкт перейшов під контроль Києва в перші дні Курської операції в серпні 2024 року. Згідно з картографічними даними DeepState, 20 березня будівлі ГВС у прикордонному місті все ще перебували під контролем ЗСУ.

Окупаційна влада звинуватила Україну в цьому обстрілі, заявляючи, що Київ таким чином уже порушив запропонований США режим припинення вогню, атакувавши російський енергетичний об’єкт.

Варто нагадати, що мораторій на удари по енергетичному сектору ще не був офіційно затверджений.

В Угорщині бачать Україну “буферною зоною” між Росією та ЄС

В Угорщині вважають, що Україна могла б стати своєрідним бар’єром між Росією і країнами Європейського союзу.

Про це повідомили “Financial Times”.

Глава угорського Міністерства з питань ЄС Янош Бока висловив думку, що обрання Дональда Трампа на пост президента США є сигналом для Європейського союзу про необхідність переглянути свою позицію щодо надання допомоги Україні. Зокрема, йдеться про надання військової та фінансової підтримки.

“Ми не вважаємо, що безпека Європи може бути забезпечена шляхом інтеграції України в європейські оборонні системи. Однак ми переконані в необхідності створення буферної зони між Росією та європейськими військовими структурами, яка відповідатиме інтересам обох сторін”, – заявив Бока.

На його думку, “Україна може виступати в ролі буферної зони тільки за умови, що між світовими державами буде досягнуто згоди з приводу того, які дії допустимі на території України”. Насамперед це стосується США і Росії.

“В іншому разі це стане зоною конфлікту, а не буфером”, – зазначив Бока.

Він також каже, що “якщо США або ЄС діятимуть в Україні без згоди Путіна, це саме по собі стане причиною конфлікту”.

Роумінговий безвіз на фініші: коли Європа стане ближчою для українських абонентів

Україна вже на фінішній прямій до повноцінного приєднання до європейської зони роумінгу. На перший погляд, це звучить сухо й технічно, але насправді йдеться про вагому подію в інтеграції до ЄС, яка вплине на мільйони людей, котрі з різних причин опинилися за кордоном.

Іще кілька років тому навіть коротка поїздка в іншу країну ЄС вимагала окремих бюджетів лише на дзвінки й повідомлення. Інтернет фактично ставав розкішшю, адже за кожен мегабайт нараховували чималі суми. Пандемія та початок повномасштабної війни зрушили цей процес: спочатку Європа добровільно надала українським біженцям і подорожувальникам пільгові умови, щоб люди мали доступ до зв’язку та онлайну. Тепер ці “пільги” можуть стати постійною нормою. Технічно це називається “роумінг як вдома”, неофіційно – “роумінговий безвіз”.

Передбачається, що своїм “домашнім” тарифом можна буде користуватися в більшості країн ЄС. Дзвінки та SMS обіцяють без додаткової плати, хоча з мобільним інтернетом можуть діяти винятки. Якщо в Україні передбачений безлімітний трафік, у Європі повної свободи може не бути, адже місцеві оператори обмежуватимуть обсяг гігабайтів. Утім, навіть кілька гігабайтів у тарифі виглядають краще, ніж “золота” плата за кожен мегабайт.

Існує нюанс: “роумінг як вдома” розроблявся насамперед для туристів, які лише на певний час виїздять за межі рідної країни. Натомість значна частина українців перебуває в ЄС місяцями або й роками, а отже постійне використання українських номерів може вплинути на економіку європейських операторів. Тому фахівці попереджають: у межах Roam Like At Home можуть з’явитися часові обмеження й вимога переходити на місцеву SIM-картку після тривалої активності за кордоном.

Українські оператори переважно налаштовані оптимістично. Угоди з європейськими колегами вже існують, проте необхідно узгодити остаточний юридичний формат і врахувати різницю в тарифах. Занадто низькі українські ціни на зв’язок у поєднанні з масовим перебуванням абонентів у ЄС можуть призводити до додаткових витрат, які доведеться компенсувати або зміною умов, або переглядом вартості послуг.

Прийняття остаточного рішення потребує часу та кількох бюрократичних кроків: адаптації українського законодавства до європейських норм і схвалення з боку Європейської комісії та Європарламенту. Звучать прогнози, що процес може завершитися вже до кінця року, але гарантії немає. Після ухвалення будуть потрібні ще кілька місяців перехідного періоду.

“Роумінговий безвіз” у підсумку помітно полегшить життя мільйонам абонентів: більше не доведеться купувати окремі пакети чи боятися величезних рахунків. Проте можливі певні часові та об’ємні обмеження, особливо для тих, хто перебуває в Європі на постійній основі. Загалом нові правила зроблять зв’язок і мобільний інтернет більш доступними, а Україна отримає ще один доказ реальної інтеграції з Євросоюзом, де кордони стають дедалі менш відчутними.

ЗСУ завдали удару по командному пункту росіян на Бєлгородщині

Українські військові завдали результативного удару по командному пункту російських окупантів у Бєлгородській області, повністю знищивши його.

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у Facebook.

“18 березня 2025 року Повітряні Сили Збройних Сил України завдали удару по командному пункту одного з підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії 20-ї армії збройних сил російської федерації в районі Демидівки Бєлгородської області РФ”, – йдеться у повідомленні.

У Генштабі підкреслили, що цей об’єкт противник активно використовував для планування та координації бойових дій проти підрозділів Сил оборони України на території Сумської області.

“Його ліквідація суттєво знижує здатність підрозділів 3-ї мотострілецької дивізії РФ ефективно діяти на полі бою”, – додали у відомстві.

Нагадаємо, що 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив про накопичення російських сил з метою здійснення наступальних дій у напрямку Сумської області. За словами глави держави, російська армія планує оточити українські підрозділи на цьому напрямку, після чого атакувати Суми, а згодом просуватися в бік Харкова та Запоріжжя.

Масштабна атака на Кропивницький: прокуратура розслідує воєнний злочин

На Кіровоградщині розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, що стало наслідком масованого обстрілу Кропивницького.

Про це повідомила обласна прокуратура, інформує Златопіль.

За даними слідства, 19 березня 2025 року о 22:00 російські війська здійснили масштабну атаку на місто із застосуванням понад двадцяти ударних безпілотних літальних апаратів «Герань-2». Атака тривала понад дві години, спричинивши значні руйнування.

Внаслідок обстрілу постраждали одинадцять осіб, серед яких четверо дітей. Двоє постраждалих перебувають у тяжкому стані.

Окрім цього, пошкоджено об’єкти критичної та цивільної інфраструктури.

Прокуратура спільно з правоохоронцями проводить всі необхідні заходи для документування цього воєнного злочину, скоєного російськими військовими.

Раніше повідомлялося, що у Кропивницькому шукають волонтерів, які допоможуть розчищати завали після обстрілів.

Показове вбивство в Одесі: ким був активіст Дем’ян Ганул і що відомо про його неоднозначне минуле

Показовий розстріл громадського активіста Дем’яна Ганула в центрі Одеси шокував суспільство жорстокістю та зухвалістю злочину.

Вбивство сталося просто посеред дня у людному місці, біля магазинів і автобусних зупинок. Сотні перехожих стали мимовільними свідками того, як вбивця спокійно здійснив контрольний постріл у вже пораненого Ганула та неквапливо пішов геть. Злочин швидко набув резонансу: кадри з відеокамер, де видно момент вбивства, поширилися мережею й викликали потужний суспільний відгук.

Утім, сам Дем’ян Ганул був людиною, чия громадська діяльність супроводжувалася багатьма неоднозначними моментами. Народившись на Кіровоградщині, він почав свою активність ще у 2013 році. Пізніше очолив силовий блок одеського осередку “Правого сектору”, брав участь у радикальних акціях, зокрема в сумнозвісних “сміттєвих люстраціях” та в подіях 2 травня 2014 року.

Згодом він заснував власну організацію “Вуличний фронт”, що боролася із незаконними забудовами та наркоторгівлею в Одесі. Водночас його діяльність супроводжувалася регулярними скандалами: Ганула звинувачували в ксенофобських заявах на адресу представників нацменшин, а також затримували в машині, де виявили боєприпаси. Тоді активіст свою причетність до цієї зброї заперечив.

У 2023 році Дем’ян Ганул заявив про конфлікт із військовослужбовцями ЗСУ через автомобіль, призначений для фронту. Активіст стверджував, що його побили, але справа поступово зійшла нанівець, так і не отримавши однозначного вирішення.

Протягом останніх років Ганул часто заявляв про загрози своєму життю, зокрема з боку російських медіаресурсів, які відкрито оголошували нагороду за його вбивство. Навіть затримання одного з потенційних замовників не зменшило небезпеку для активіста.

Однак, незважаючи на версію із “російським слідом”, факти кажуть самі за себе: у слідства є усі підстави вважати, що замовником міг бути далеко не тільки ворог ззовні. Враховуючи неоднозначну репутацію активіста, можна припустити, що його вбивство також могло стати результатом особистих конфліктів.

Шість країн Євросоюзу виступили із закликом до прискорення процесу вступу України в об’єднання

Країни Північної Європи – Швеція, Фінляндія, Данія, Латвія, Литва та Естонія – звернулися до Євросоюзу з наполегливим проханням якнайшвидше підготувати детальний план дій для інтеграції України в європейський простір.

Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на лист, адресований єврокомісару з питань розширення та голові Ради із загальних питань.

У своєму посланні представники дипломатичних відомств звернулися до Брюсселя з проханням надати “чіткі ініціативи, спрямовані на активний розвиток процесу інтеграції України”.

“Підтверджуючи нашу тверду і недвозначну підтримку перспективи членства України в Євросоюзі, ми закликаємо прискорити цей процес. Настав час для сміливих і результативних дій у цьому напрямку”, – ідеться в листі.

Представники дипломатичного корпусу наголосили, що Україна досягла значних успіхів у процесі реформ, і тому Європі необхідно активізувати свою діяльність і надати підтримку країні в її прагненні до інтеграції.

У посланні також наголошується, що процес збільшення складу Євросоюзу має бути “передбачуваним і спиратися на власні переваги”.

Шольц і Макрон пообіцяли продовжувати надавати військову підтримку Україні

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Емманюель Макрон заявили про свою рішучість і надалі надавати Україні військову допомогу, незважаючи на тиск з боку Росії.

Про це повідомляє N-TV за підсумками зустрічі лідерів двох країн у Берліні.

Такі заяви прозвучали на тлі інформації про те, що Російська Федерація нібито наполягає на припиненні постачання іноземного озброєння Україні як умову для досягнення перемир’я.

“Ми обидва переконані, що Україна може розраховувати на нашу підтримку і допомогу з боку Європи, і ми її не підведемо”, — наголосив Шольц після зустрічі з Макроном.

Канцлер Німеччини також підкреслив важливість підтримки з боку Сполучених Штатів: “Очевидно, що допомога Сполучених Штатів була й залишається вкрай важливою. Дуже важливо, щоб Сполучені Штати Америки продовжували надавати Україні військову підтримку”, — додав він.

Раніше повідомлялося, що під час розмови американського лідера Дональда Трампа з представниками Кремля були висунуті певні умови, що передбачають обмеження військової допомоги Україні з боку США.

Попри такі вимоги, європейські лідери вкотре підкреслили свою відданість підтримці України на тлі російської агресії.