Зниження віку мобілізації: чому Вашингтон вимагає від Києва нових солдат і що це означає для України

В українському дискурсі останніми днями почастішали заяви про можливе зниження віку мобілізації до 18 років — нібито цього домагаються американці, зокрема у командах як чинного президента Байдена, так і майбутнього радника Дональда Трампа Майкла Волтца.

Дональд Трамп і його оточення досі швидше критикували продовження війни, акцентуючи на “великих” втратах ЗСУ та необхідності припинити конфлікт ледь не протягом найближчих ста днів. Але Майкл Волтц — одна з ключових постатей, що може увійти до його майбутньої адміністрації, — раптом заявив, що Україні потрібно збільшити кількість солдатів. Для цього, мовляв, доцільно знизити вік мобілізації, оскільки саме у віковій категорії 18—25 років можна швидко “добрати” необхідні сотні тисяч новобранців.

На перший погляд, це суперечить тій же “ідеї сто днів”, яку озвучував радник Трампа зі зовнішньої політики Кіт Келлог. За логікою, якщо збираєшся припинити війну за кілька місяців, навіщо нарощувати мобілізацію і витрачати ресурси на навчання нових бійців?

Проблема дефіциту солдатів

Згідно з різними оцінками, РФ має перевагу у живій силі орієнтовно на 300 тис бійців. Колишній радник ОП Олексій Арестович вважає, що російське угруповання на Донбасі вдвічі перевищує кількість українських підрозділів на цій ділянці. Відповідно, Україні необхідні додаткові сили, якщо вона прагне втримати фронт, а тим більше — перейти в контрнаступ.

Але чи реально швидко покрити цей дефіцит, як припускають американці? Вже зараз ЗСУ зіштовхуються з проблемами: мобілізовані потребують навчання, тоді як російська пропаганда говорить про “чергові хвилі української мобілізації” з дедалі більшими труднощами реалізації. Більше того, низка джерел повідомляє про зростання випадків дезертирства та СЗЧ (самовільного залишення частини). Якщо Україні доведеться ще й масово мобілізувати молодь від 18 років, ситуація зі “зникненнями” тільки ускладниться.

Чому 18—25-річні?

Один із факторів, який випливає з аналізу слів Волтца: американці вважають, що саме категорію “18—25” найлегше призвати.

Причин декілька:

—  Студенти й молодь часто реєструються в цифрових реєстрах, вважаючи, що їх особисто не зачепить призов. Тож держава має найповнішу базу щодо цієї категорії чоловіків.

— 18—25-річні мають менше “сімейних обставин” і мають кращий рівень здоров’я, зазвичай. США, можливо, розраховують, що саме ця група стане основою нових піхотних бригад і зможе більш ефективно тримати лінію фронту.

— Загалом політики можуть вважати, що молодь менш організована для опору призову, ніж старші вікові категорії. Принаймні, якщо вірити розрахункам західних експертів.

Та в реальному житті все може піти інакше. “Гладко було на папері — та забули про яри”: очікувано, що зі зниженням віку мобілізації значна частина молоді або “ляже на дно”, або взагалі покине країну до 18 років. Також збережуться корупційні схеми відкупу в ТЦК.

Позиція Банкової: вибори й небажання “зривати рейтинг”

Українська влада поки відмовляється знижувати вік призову, імовірно через побоювання, що це викличе негативну реакцію суспільства. Кілька місяців тому президент Зеленський уже заявляв, що “не дозволить забирати в армію” фахівців із критично важливих галузей (медиків, зв’язківців тощо). Та й загалом Банкова дотримується лінії, що до 20—21 року хлопці мають право довчитися.

Крім того, є побоювання, що якщо війна скоро припиниться, надмірні мобілізаційні заходи можуть виглядати невиправданими. А якщо, навпаки, війна затягнеться і вибори доведеться відкласти — зниження віку стане “черговим важким рішенням”, але вже без ризику передвиборних втрат. Тому команда Зеленського й не поспішає, залишаючи це питання “в повітрі”, але й не закриває його остаточно.

Що це означає для війни?

Якщо війна буде продовжуватися “у довгу”, то Зниження віку мобілізації може стати неминучим. Навіть з урахуванням дезертирства й відкупів, певну кількість людей вдасться призвати. США, вочевидь, підтримують такий крок як спосіб “наповнити фронт” і створити умови для довшого спротиву.

Якщо ж сторони зуміють знайти рішення “за 100 днів»”, тобто, якщо Трамп чи його близький до нього оточення всерйоз планують завершити конфлікт у короткі строки, знижувати вік мобілізації взагалі немає сенсу. Швидше за все, нові призовники й не встигнуть пройти підготовку.

Виходить, що заяви Волтца трохи суперечать гаслам про “швидке закінчення війни”. Або ж він озвучує лише позицію тієї частини республіканського істеблішменту, яка все ще підтримує “продовження війни проти РФ”. Натомість головне питання залишається: чи насправді Трамп, ставши президентом, буде проводити лінію на згортання підтримки України, чи все ж на більш жорсткі кроки для «стабілізації фронту» і посилення Києва?

У цьому сенсі існуючі суперечки довкола ідеї знизити вік мобілізації в Україні демонструють, наскільки неоднозначною є позиція США (як чинної адміністрації Байдена, так і команди Дональда Трампа). З одного боку, усі говорять про потребу “якнайшвидше зупинити кровопролиття”, а з іншого — пропонують варіанти подовження війни, вкидаючи нові “хвилі” призовників і збільшуючи інтенсивність бойових дій.

Для Києва зараз немає гострої потреби ухвалювати рішення про зниження віку — попри певні кадрові прогалини. По-перше, такі дії могли б викликати внутрішній протест і вдарити по рейтингу влади напередодні можливих виборів. По-друге, саме зменшення віку не вирішує фундаментальних проблем: зокрема, дезертирства, нестачі професійних інструкторів і глибокого виснаження суспільства.

Цілком можливо, що українська влада відкладе це питання принаймні до весни 2025-го, аби побачити, які реальні сигнали надійдуть із Вашингтона після інавгурації — чи то адміністрація Трампа, чи продовження Байдена, залежно від політичного сценарію в США.

Таким чином, ідея знизити вік мобілізації проявляється як суперечливий інструмент, що дає змогу виграти час у військовому сенсі, але водночас несе ризики загострення внутрішніх напружень і зменшення суспільної довіри до влади. Поки що Київ не готовий до такого кроку, але якщо війна перейде у ще затяжнішу фазу, потреба в нових хвилях солдат може перемогти політичні міркування.

Туск запевнив, що поляки не політизуватимуть тему Волинської трагедії

Глава польського уряду Дональд Туск наголосив недопустимість того, щоб минули події на Волині стало інструментом маніпуляцій у політиці.

Така заява пролунала у ході спільної прес-конференції Володимира Зеленського з очільником уряду Польщі.

За словами Туска, польский уряд прагне оперативно і послідовно вирішувати всі спірні історичні питання. Він зазначив, що сторони мають спільні точки дотику в усіх аспектах минулого й також у питаннях Волинської трагедії.

«Ці чутливі питання в нашій історії вимагають емпатії як з боку України, так і з боку Польщі. Це має відбуватися паралельно. Я не дозволю, щоб у Польщі використовували цю драматичну історію в політичних іграх. Ми будемо дуже послідовно працювати для швидкого системного розв’язання цієї проблеми», – наголосив політик.

Раніше Польща отримала дозвіл від України на ексгумацію останків загиблих під час Волинської трагедії  та проведення пошукових робіт. У відповідь Польща висловила підтримку вступу України до Європейського Союзу.

Зеленський назвав арсенали гарантією незалежності України

Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, під час якого обговорювали ключові питання щодо забезпечення Сил оборони у 2025 році.

Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

Особливу увагу було приділено операціям із використанням дронів та виконанню контрактів на постачання озброєння.

Зеленський наголосив на необхідності зробити 2025 рік рекордним за кількістю дронів усіх типів і значно збільшити виробництво ракет, артилерії та іншої військової техніки.

Я доручив збільшити кількість замовлень дронів. Це вже виконується. Наші арсенали – одна з головних гарантій незалежності, як і влучність наших воїнів, – зазначив Президент.

Володимир Зеленський також подякував підрозділам, які ефективно завдають ударів по військових об’єктах та логістиці російських окупантів.

Він підкреслив важливість продовження таких успішних операцій для посилення обороноздатності країни та забезпечення перемоги у війні.

Зеленський заявив про завершення війни вже цього року

Президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у тому, що війна може завершитися вже цього року гідно для України.

Про це він заявив під час засідання у форматі “Рамштайн”, яке відбулося в Німеччині, повідомляє ТСН із посиланням на Контракти.UA.

Президент підкреслив, що припинення війни є спільною метою України та її партнерів, і зазначив, що на підтримку цієї ініціативи виступають не лише українці, але й європейці, американці та багато глобальних партнерів.

Я роблю все можливе, щоб цього року ця війна завершилася гідно для України та всієї Європи. Знаю, що можу розраховувати на вашу підтримку. Ми всі повинні пам’ятати, що припинення війни є нашою спільною метою. Нашою, а не російською. Цього хочуть українці, європейці, американці та багато наших глобальних партнерів, – наголосив Зеленський.

Він зауважив, що вже укладено 27 договорів із міжнародними партнерами для стримування російської агресії, однак цих зусиль наразі недостатньо. Президент додав, що Україна прагне досягти рекордного виробництва озброєнь, щоб протистояти Росії.

За словами Зеленського, країни, такі як Японія, Саудівська Аравія та Аргентина, також висловлюють бажання миру для України. Утім, Кремль продовжує інвестувати в агресію та посилювати свої ресурси, зокрема за рахунок співпраці з Північною Кореєю.

Президент нагадав про важливі досягнення українських військових. Зокрема, він відзначив п’ятимісячний рубіж від початку Курської операції, під час якої Збройні сили України продовжують утримувати буферну зону на території Росії.

Росія стягує 60 тисяч військових на Курщині, але Україна не прагне чужих територій – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значну концентрацію російських військових на Курському напрямку.

Про це повідомляє “360.ua”

За словами голови держави, зараз у цьому регіоні перебуває близько 60 тисяч солдатів РФ. Водночас він наголосив, що операції Збройних сил України в Курській області не мають на меті окупацію чи захоплення чужих територій.

Президент підкреслив, що дії української армії спрямовані виключно на захист держави та її громадян.

Це був тактичний успіх України, але не для окупації. Нам не потрібні їхні території, землі чи люди. Ми лише хочемо жити спокійно у себе вдома без війни. Ось це і є наша головна мета, — заявив Зеленський.

Він також нагадав, що Росія раніше намагалася окупувати північні регіони України, зокрема Харківську та Сумську області. Це змусило українські Сили оборони вдатися до превентивних заходів для захисту цих територій. За словами президента, загроза захоплення таких великих міст, як Харків та Суми, могла призвести до катастрофічних наслідків для мирного населення.

Ми мусили діяти на випередження. Ми побачили велике скупчення їхніх військ, які готувалися до окупації Сум, і зробили перший крок. Це дуже сильно допомогло нам стримати ворога, — зазначив український лідер.

Президент додав, що наразі Росія перекинула значну частину своїх сил із Харківського напрямку до Курської області. Це дало українським силам можливість ефективніше протистояти агресору на Харківщині, що є важливим успіхом для оборони країни.

Байден: Українці мають реальний шанс перемогти у війні

Президент США Джо Байден висловив оптимізм щодо війни в Україні, заявивши, що українці мають реальний шанс на перемогу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційні заяви глави Білого дому.

Сьогодні я мав довгу розмову з президентом України Володимиром Зеленським. І думаю, що доки ми продовжуватимемо тримати західну Європу єдиною щодо України, є реальний шанс, що українці можуть перемогти, – заявив Байден.

За його словами, ціна, яку Росія платить за участь у війні, “неймовірно висока”. Президент США наголосив, що, за останніми оцінками, втрати Росії складають понад 600 тис загиблих і поранених, включаючи іноземних бійців, яких Москва залучила до війни.

Байден також зазначив, що США надали Україні всі можливі ресурси, які він міг виділити як президент.

І я знаю, що є значна кількість демократів і республіканців, які вважають, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, – додав він.

Ця заява Байдена стала черговим сигналом про готовність США і далі підтримувати Україну у протистоянні з Росією, акцентуючи на єдності західних країн у цьому питанні.

Україна проводить наступ у Курській області, але не досягла успіхів – WP

Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, проте значного прогресу поки не досягла.

Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на фронті.

У статті зазначається, що глава президента України Володимира Зеленського раніше заявив у соцмережах, що Росія “отримує по заслугах”.

Втім, майже через тиждень після початку операції досягнення залишаються обмеженими. Українським військам вдалося здобути скромні успіхи на окремих ділянках, однак Росія стабільно просувається на лівому фланзі, беручи в полон українських військових.

Газета наголошує, що Україна “поступово втрачає території”, оскільки Росія зосереджує значні сили для їх повернення. Українські військові, які перебувають у Курській області, підтвердили виданню, що останні дні були надзвичайно складними.

Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися, — розповів один із військових.

Особливу загрозу для Збройних Сил України становлять підрозділи з Північної Кореї, які Росія залучила до бойових дій. Ці війська, за підтримки російської артилерії та безпілотників, діють великими групами, ігноруючи дрони та продовжуючи наступ навіть зазнаючи втрат.

Український військовий Олег зазначив, що ця тактика виявилася ефективною, дозволяючи російським військовим уникати участі в найнебезпечніших місіях.

“Минулого місяця 400-500 північнокорейських солдатів атакували нашу позицію, чисельно перевершуючи нас щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, доки ми не вичерпали боєприпаси і не були змушені відступити”, — розповів він.

На думку The Washington Post, утримання Україною ділянки в Курській області може стати ключовим елементом майбутніх переговорів про мир. Водночас українські чиновники вважають, що відступ із регіону може створити загрозу масштабного наступу 60-тисячного угруповання російських військ, розміщених у цьому районі.

Зеленський різко висловився про Будапештський меморандум та його підписантів

Президент Зеленський назвав гарантії безпеки, надані Україні за Будапештським меморандумом, “порожніми обіцянками” та висловив невдоволення діями його підписантів.

У своєму інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський заявив, що для завершення війни Україна потребує реальних гарантій безпеки, а не декларацій.

Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, передбачав захист територіальної цілісності України з боку США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю в обмін на відмову від ядерної зброї. Зеленський наголосив, що жоден із гарантів не виконав своїх зобов’язань, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

“Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та пору. Це ж зрозуміло? Як було пору російською, так і всім іншим гарантам було по**ру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки”, – зазначив президент.

Президент також згадав Мінські домовленості, назвавши їх “макулатурою”, і розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за блокування запрошення України до НАТО у 2008 році. За його словами, навіть тодішній президент США Джордж Буш підтримував вступ України до Альянсу, але Німеччина завадила цьому процесу.

Зеленський підкреслив, що безпекові гарантії для України мають бути реальними та включати можливість відбиття агресії, якщо Росія знову розпочне війну.

Зеленський розповів, як Україна планує повернути громадян з-за кордону після війни

Президент України Володимир Зеленський озвучив план повернення українців з-за кордону після завершення війни.

Про це він заявив в інтерв’ю, яке дав разом із дружиною Оленою Зеленською, повідомляють ТСН та Контракти.UA.

Зеленський заперечив чутки, що Україна просила європейські країни скасувати допомогу для українських біженців. За його словами, такі ініціативи походять від самих зарубіжних партнерів.

“Деякі лідери хочуть залишити у своїх країнах тих українців, які працюють і сплачують податки, але пропонують Україні повернути тих, хто отримує соціальну допомогу”, – пояснив Зеленський.

Президент наголосив, що західні країни рахують витрати на підтримку українських громадян за кордоном, і часто пропонують повернути тих, хто не працює.

“Давайте трішки більше ППО, і я скажу “Повертайтесь всі”. Але ж я буду повертати всіх, а не тих, хто у вас не працює”, – зауважив він.

Президент запевнив, що Україна має дієві механізми для повернення своїх громадян.

Серед ключових чинників:

– Безпека: закінчення гарячої стадії війни або хоча б відсутність ракетних і дронових атак.

– Повоєнна відбудова: створення робочих місць у рамках відновлення країни.

– Програми підтримки: Зеленський згадав про спеціальні програми, які вже розроблені для повернення українців, але їх впровадження можливе лише у мирний час.

“Велика кількість людей хоче повернутися. Мирна ситуація і відновлення країни створять умови для цього”, – зазначив він.

Президент також нагадав про важливість інвестицій у відновлення України, що забезпечить робочі місця та сприятиме поверненню громадян.