Перемир’я, що стало несподіванкою, та його уроки для України

Перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС, яке набуло чинності днями, передбачає частковий відвід ізраїльських військ із сектора Газа та обмін частиною заручників.

Сторонам дається 42 дні, щоб узгодити постійне припинення бойових дій і звільнення всіх полонених. Попри початкову непримиренну риторику, угода виглядає компромісною й демонструє, що навіть найжорсткіші конфлікти іноді можуть отримати тимчасову паузу.

Однак наскільки коректні порівняння із війною в Україні, про “швидке завершення” якої неодноразово заявляв Дональд Трамп?

Ізраїль починав операцію з метою повного знищення ХАМАС, але наразі рух не лише зберіг контроль над сектором Газа, а й отримав час для відновлення. Хоча формально ізраїльські війська готувалися до завершального удару, раптова зупинка бойових дій виглядає радше як поступка на користь ХАМАС. Усередині ж Ізраїлю це вже спричинило урядову кризу: одна з партій оголосила про вихід із коаліції прем’єра Біньяміна Нетаньяху, звинувативши його в «зраді національних інтересів». Сам Нетаньяху наголошує, що перемир’я тимчасове й може бути припинене, коли 42 дні спливуть, проте аналітики сумніваються, що це станеться, якщо США (та особливо Дональд Трамп) продовжать тиск на владу Ізраїлю.

Для Вашингтона мир у Газі має конкретне прикладне значення: Трамп хоче просунути ідею нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією, аби послабити Іран і зміцнити позиції США на близькосхідному ринку нафти. Якщо ж війна відновиться, домовленості з саудитами стануть неможливими. Тож саме ця «реальна вигода» допомогла так швидко переконати Тель-Авів припинити вогонь.

Ситуація в Україні набагато складніша. Тут теж лунають твердження, що Трамп невдовзі (після можливого повернення до влади) постарається зупинити війну. Але є принаймні дві ключові різниці.

По-перше, в історії з Газою ХАМАС хотів перемир’я, а Ізраїль мав сильну залежність від Вашингтона, тоді як у російсько-українському конфлікті США можуть чинити реальний тиск переважно на Київ. Москва ж залишається значно менш чутливою до застережень Заходу.

По-друге, у близькосхідному кейсі Трамп прагнув угоди заради власного інтересу (через Саудівську Аравію й потребу послабити Іран). В Україні його інтерес поки не такий прозорий. Так, потенційно мирна угода могла б посприяти “поверненню” РФ у контакти з Заходом і стриманню зближення Москви з Пекіном, але це надто віддалена перспектива, до якої не факт, що дійде справа.

Водночас досвід Гази свідчить: навіть коли одна сторона (Ізраїль) мала ціль “повністю знищити” противника, а інша (ХАМАС) вела безкомпромісну боротьбу, тиск ззовні та прагматичні міркування про вигоду здатні зупинити конфлікт принаймні на певний час. Це показує, що “безвихідних воєн” не буває і що доти, доки великі гравці вважають для себе корисним домогтися паузи, домовленості сягають навіть найзапекліших сторін. Проте Україні такі швидкі “угоди” недоступні — у нас надто різні інтереси сторін, занадто обмежені важелі впливу на Росію. До того ж немає ясного проєкту, на зразок “домовленості з Саудівською Аравією”, який би дав Трампу чи будь-якому іншому лідеру США достатній стимул тиснути на Кремль.

Отже, перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС слугує нагадуванням, що навіть нескінченні на перший погляд війни можуть “поставити на паузу”. Але чи стане це рецептом для російсько-українського конфлікту — поки риторичне запитання. Якщо Вашингтон не віднайде сильних мотивів тиску, не мобілізує союзників та не запропонує Кремлю таку рівновагу, де воювати буде явно невигідно, то “мирний сценарій” для України може залишитися лише на словах. Реальність же вимагає від Києва посилювати обороноздатність і дипломатичну активність, аби не опинитися заручником чужих домовленостей і чужих інтересів.

Репресії в окупованому Криму: як росіяни тиснуть на українців у колоніях та фабрикують справи

У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує посилювати репресії проти українців: вони фабрикують справи за статтями “державна зрада”, “тероризм”, “екстремізм” та “дискредитація російської армії”.

Про це повідомила журналістка Олександра Єфименко в ефірі Громадського радіо.

За її словами, останнім часом зросла кількість справ проти жінок. Відомо, що філолог із Севастополя Оксана Сенеджук та юристка з Ялти Людмила Колесникова стали жертвами таких переслідувань. Проти обох відкрито справи за статтею «державна зрада».

Людмила Колесникова, яка раніше працювала слідчою в Криму, була затримана російськими силовиками у травні 2024 року після поховання своєї матері. Її звинуватили у «дрібному хуліганстві», а потім відкрили кримінальну справу. У жовтні стало відомо, що Колесникова два місяці перебувала у СІЗО без офіційного статусу.

Подібний механізм використовують для фабрикування справ. Спочатку людину звинувачують за адміністративною статтею, що дозволяє проводити обшуки та затримання, а потім відкривають кримінальну справу. Така схема застосовувалася, наприклад, щодо художника Богдана Зізи з Євпаторії, якого звинуватили в “тероризмі” за те, що він облив будівлю адміністрації синьо-жовтою фарбою.

Журналістка також наголосила на посиленні умов утримання українців у російських колоніях. Відомо, що Руслан Месутов, Ремзі Бекіров, Муслім Алієв та Теймур Абдуллаєв перебувають у суворих умовах або в одиночних камерах. Абдуллаєв, зокрема, був покараний через виконання ранкової молитви. Такі дії часто супроводжуються дискримінацією за релігійними ознаками.

Крім цього, адвокати, які захищають українців у Криму, стикаються з переслідуваннями. Більшість з них мають адміністративні статті за публікації в соціальних мережах, а дехто був позбавлений адвокатського статусу, що унеможливлює їхню роботу у кримінальних справах.

Війна в Україні змінить глобальний безпековий порядок – Сибіга

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України є глобальною проблемою, яка впливає на весь світ, а її наслідки визначать майбутній світовий безпековий порядок.

Про це повідомляє МЗС України.

Сибіга наголосив, що агресія Росії створила не лише українську чи європейську кризу, але й спричинила продовольчі, енергетичні та безпекові виклики для “Глобального Півдня”. Окрім того, залучення Росією КНДР та Ірану поширює наслідки війни на Індо-Тихоокеанський регіон і Близький Схід.

“За підсумками цієї війни буде сформований новий глобальний безпековий порядок. Він буде вкрай нестабільним, якщо Росія отримає винагороду за свою агресію. Натомість якщо ця війна завершиться справедливо, з повагою до суверенітету, територіальної цілісності та безпеки України, світ стане безпечнішим”, – підкреслив МЗС України.

Міністр також зазначив, що мир і справедливість в Україні є необхідними передумовами для стабільності в інших регіонах світу, таких як Індо-Тихоокеанський регіон, Близький Схід, Африка та Латинська Америка.

Сибіга запевнив, що Україна разом із міжнародними партнерами працюватиме над досягненням такого результату, щоб агресія Росії більше не була джерелом глобальної дестабілізації. Він підсумував, що справедливе завершення війни з повагою до суверенітету України зробить світ безпечнішим і стабільнішим.

Дрони атакували авіаційні заводи та промислові об’єкти у низці областей РФ

У російському Татарстані зафіксовано атаки безпілотників на підприємства авіаційної промисловості.

Про це повідомляють місцеві пабліки.

Як пишуть очевидці, дрони намагалися вразити об’єкти стратегічного значення, зокрема авіаційний завод, що виготовляє стратегічні бомбардувальники, а також вертолітний завод.

Дані про влучання чи вибухи поки що не підтверджені. Відомо, що уламки збитих дронів були виявлені в житловій забудові. У Казані під час атаки лунала повітряна тривога, що підтверджено відеозаписами очевидців.

Окрім цього, у Калузькій області дрон влучив в об’єкт інфраструктури. Представники місцевої влади підтвердили факт удару та повідомили про займання. Причини й масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

Ці атаки стали ще одним свідченням посилення небезпеки для російських промислових об’єктів, зокрема тих, що беруть участь у військовому виробництві. Удар по об’єктах авіаційної промисловості може вплинути на виробничі потужності Росії у військовій сфері.

Україна перенесе частину інфраструктури державних реєстрів до Естонії та Латвії

Україна планує розмістити частину своєї інфраструктури державних реєстрів на території Естонії та Латвії після масштабної кібератаки, яка вразила державні бази даних.

Про це заявила міністр юстиції Олена Стефанішина.

Вона повідомила, що всі реєстри Міністерства юстиції, які зазнали пошкоджень внаслідок хакерської атаки, повністю відновлять роботу в понеділок, 20 січня. Це дозволить знову забезпечити доступ до послуг, які були недоступними через збій.

Нагадаємо, 19 грудня російські хакери здійснили масштабний кібератаку на державні реєстри України. Через цей інцидент громадяни тимчасово втратили доступ до ряду послуг, пов’язаних із державними реєстрами.

Міністр наголосила, що розміщення інфраструктури в Естонії та Латвії є важливим кроком для забезпечення безпеки та стабільності роботи українських реєстрів.

Трамп розповів про деталі розмови з Сі Цзіньпіном: обговорювали TikTok і світову безпеку

Обраний президент США Дональд Трамп поділився деталями телефонної розмови з головою Китаю Сі Цзіньпіном: обговорили питання торгівлі, наркотрафіку, соцмережі TikTok та інші важливі теми.

Про це Трамп повідомив у своєму акаунті в соціальній мережі X.

“Я щойно розмовляв із головою КНР Сі Цзіньпіном. Розмова була дуже хорошою як для Китаю, так і для США. Я сподіваюся, що ми вирішимо багато проблем разом і почнемо негайно. Ми обговорили питання збалансованої торгівлі, фентанілу, TikTok і багато інших тем”, – написав Трамп.

Він також наголосив, що обидві сторони докладуть усіх зусиль для того, щоб зробити світ “більш мирним і безпечним”.

Раніше китайські державні медіа повідомляли, що телефонна розмова між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом відбулася у п’ятницю.

Кір Стармер в Україні: миротворці, переговори та “столітнє партнерство” із Британією

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва викликав низку запитань щодо можливих домовленостей і стратегії у сфері безпеки та відбудови України.

З огляду на нещодавнє підписання “Хартії про 100 років партнерства” між нашими державами та потребу Європи узгодити власну позицію напередодні ймовірних переговорів за участі США, візит Стармера набуває особливого значення.

Із наближенням потенційних переговорів щодо припинення вогню (чи то за ініціативи майбутньої адміністрації Трампа, чи під егідою інших акторів) у Європі формується нова коаліція країн, які прагнуть консолідуватися навколо спільного бачення безпеки та геополітики. Сполучене Королівство, своєю чергою, робить ставку на посилення власного впливу в регіоні.

Хоча конкретна назва або формат такої групи ще не зафіксовані, є відчуття, що ключові європейські гравці хотіли б виступити єдиним фронтом у переговорах із США, особливо з огляду на можливий вплив Трампа. Відтак Лондон не лише розбудовує двосторонні зв’язки з Україною, а й прагне стати одним із “голосів” Європи у майбутніх перемовинах.

Якщо Дональд Трамп повернеться до керма в США, доведеться шукати нові формати взаємодії. Позиція Великої Британії може відіграти роль “важеля” для узгодження інтересів між Європою та Вашингтоном.

“Хартія про 100 років партнерства”: що це означає?

Під час візиту Кіра Стармера Україна та Британія підписали масштабну угоду про співпрацю на століття вперед — “Хартію про 100 років партнерства”.

—  Зміцнення безпеки: Очевидно, що ці сто років — швидше символічний горизонт, проте він покликаний продемонструвати довгострокову підтримку в оборонній сфері, що залишається життєво важливою на тлі тривалої агресії з боку РФ.

— Інвестиційні й технологічні програми: Британія, попри власні економічні труднощі, одна з перших задекларувала підтримку відбудови України. Зараз, імовірно, такі програми переглядатимуться й уточнюватимуться з урахуванням реальної ситуації на фронті та в британській економіці.

Це “столітнє” партнерство не означає, що питання негайної військової допомоги чи фінансування вирішені автоматично. Проте дає сигнал: Велика Британія планує залишатися стратегічним союзником України навіть після активної фази бойових дій.

Миротворці: “бути” чи “гарантувати”?

Однією з тем, яку активно обговорюють навколо візиту Стармера, є можлива участь британських (чи загальноєвропейських) миротворчих контингентів в Україні.

У британських колах, за наявною інформацією, йдеться не стільки про розгортання миротворців зараз, скільки про готовність гарантувати виконання майбутніх домовленостей, якщо вони будуть досягнуті на переговорах. Або ж забезпечити “захисну парасольку” у разі перемир’я, щоби Росія не порушила його знову.

Аналогічні обговорення йдуть і з французькою стороною. Можливо, “миротворча місія” стане спільним проєктом кількох ключових країн ЄС за підтримки Лондона, що посилило би європейську суб’єктність на переговорах.

Якщо миротворці справді з’являться в Україні, постане питання мандату: яким буде формат цієї місії — під егідою ООН, ЄС, окремої коаліції держав? Росія, вочевидь, не надто зацікавлена пускати на Донбас чи в Крим будь-які “сили Заходу”. Тож реалізація такої ідеї залежить від безлічі дипломатичних компромісів.

Економічне відновлення: уроки з минулого і нові виклики

Велика Британія належала до перших країн, які публічно заявляли про допомогу в повоєнній відбудові України. Однак із плином часу з’ясувалося, що і у самого Лондона не бракує фінансових труднощів.

На думку економічних аналітиків, Британії доведеться переглянути початкові плани, зосередившись на більш вузьких напрямках: інфраструктура цифрової трансформації, логістика, інноваційний сектор. Саме ці сфери можуть принести найбільший взаємний зиск.

Поряд із цим, залишається актуальним питання залучення заморожених російських активів, про яке згадувала Німеччина і яке підтримують окремі країни Великої сімки. Якщо Велика Британія погодиться на механізм їх використання, можливо, це стане вагомим внеском у відбудову України.

Кому потрібен візит і що далі?

Для Києва приїзд Стармера — нагода вкотре нагадати про потреби у зброї та політичній підтримці, а також обговорити варіанти, як вигідніше залучити Великобританію до формату миротворчих ініціатив. Паралельно це спосіб “відчути” настрої Лондона щодо майбутніх переговорів і поставити непублічні вимоги/бажання на стіл.

Лондон демонструє, що залишається вагомим гравцем у європейській політиці, навіть після Brexit. Зміцнення відносин із Києвом допомагає Британії зберігати обличчя “глобальної сили”, здатної впливати на події в регіоні. Крім того, Стармеру потрібно закріпити за собою образ лідера, що ініціює дипломатичні кроки, аби не пасти задніх у порівнянні з США чи Німеччиною.

Таким чином, візит Кіра Стармера в Україну вписується в ширший контекст, де ключові європейські та американські гравці обговорюють, як завершувати або “заморожувати” конфлікт із Росією. Головна інтрига полягає у тому, чи готовий Лондон допомогти Україні миротворчою місією і які гарантії безпеки пропонуватиме, якщо переговори таки відбудуться.

Паралельно Хартія про “столітнє партнерство” з Лондоном підтверджує, що Україна шукає тривалу підтримку та прагне втримати британську увагу — не лише для воєнних потреб, а й для майбутнього відновлення. Проте реалізація таких домовленостей залежатиме від того, наскільки Велика Британія зможе (і захоче) дотримуватися фінансових зобов’язань у часи внутрішніх економічних викликів.

Зрештою, у такому мінливому геополітичному середовищі кожна зустріч високопосадовців — це додаткова нагода вплинути на потенційні підсумкові сценарії. Якщо найближчими місяцями розпочнеться дипломатичний рух навколо припинення вогню, роль Великої Британії — як учасника можливої миротворчої ініціативи — лише зростатиме. Але чи будуть ці ініціативи справді дієвими, покаже тільки час.

Галущенко розкрив деталі витрат на будівництво енергоблоків ХАЕС

Міністр енергетики України Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив, що будівництво двох енергоблоків Хмельницької атомної електростанції вже обійшлося Україні у значну суму.

Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на джерело.

За словами міністра, загальні витрати на конструкції сягають приблизно 1 мільярда доларів, а обладнання, придбане раніше, оцінюється у близько 1,5 мільярда доларів.

Галущенко наголосив, що частина обладнання була закуплена ще у попередні роки. Проте, як зазначив міністр, процес придбання ускладнювався через наявність проросійських сил у владі Болгарії, яка мала надати необхідні блоки.

Лише завдяки візиту президента Володимира Зеленського у 2023 році вдалося досягти домовленостей, що діятимуть до березня 2025 року. Водночас міністр застеріг, що в Болгарії знову формується проросійський уряд, що може вплинути на виконання угоди.

Галущенко підкреслив, що Україна має унікальний шанс завершити будівництво енергоблоків завдяки наявним ресурсам, конструкціям і обладнанню. Він закликав не втратити цю можливість, яка є спадком попередніх поколінь енергетиків. Проте міністр зазначив, що затверджений кошторис не відповідає сучасним економічним реаліям.

Він також висловив надію, що парламент ухвалить зареєстрований Кабінетом Міністрів законопроєкт “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС”.

Ізраїль та ХАМАС підписали угоду про перемир’я: очікується рішення уряду Нетаньягу

Ізраїль та палестинське угруповання ХАМАС офіційно підписали угоду про припинення вогню та звільнення заручників під час переговорів у Досі 16 січня.

Про це повідомляють Times of Israel та Axios.

В офісі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що на 17 січня заплановане засідання Кабінету безпеки, під час якого відбудеться голосування щодо угоди. Проте повне засідання Кабінету міністрів відбудеться не раніше вечора 18 січня.

Як пояснили в уряді, противники угоди повинні мати 24 години для подання звернення до суду. Водночас дотримання шабату релігійними членами уряду унеможливлює проведення засідання раніше.

Таке відтермінування означає, що угода не набере чинності до 20 січня, і першим трьом заручникам, яких планували звільнити в неділю, доведеться чекати ще добу. Як зазначає Times of Israel, це викликає питання, чому в даному випадку не діє релігійний принцип, що дозволяє порушувати правила шабату задля порятунку життя.

Axios додає, що Кабінет безпеки мав зібратися ще 15 січня, проте суперечки під час фінального етапу переговорів затримали підписання угоди. Головною перешкодою стало питання списку палестинських ув’язнених, яких звільнять в рамках угоди.

ХАМАС вимагав замінити кілька імен у списку на військових лідерів бойовиків, засуджених до багаторазового довічного ув’язнення.

ЗМІ повідомили про досягнення домовленостей між Ізраїлем і ХАМАС ще 15 січня. Президент США Джо Байден підтвердив факт укладення угоди.

Військова операція Ізраїлю в Секторі Гази розпочалася як відповідь на напад бойовиків ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. Тоді внаслідок атак загинуло 1200 ізраїльтян, а 253 людини потрапили в заручники.