Німеччина та Франція обговорюють можливість символічного членства України в ЄС

Франція та Німеччина запропонували Україні символічні пільги на етапі вступу до ЄС. Ці пільги не надають Києву доступу до загального бюджету блоку та не забезпечують права голосу, необхідного для повноцінного членства.

Про це йдеться у пропозиціях двох країн, з якими ознайомилося видання Financial Times.

Париж і Берлін не підтримали пропозиції Європейської комісії щодо прискорення процесу вступу, щоб надати Києву переваги членства без затримок.

Німеччина виступає за надання Україні статусу “асоційованого члена”. Це дозволить Україні брати участь у засіданнях міністрів і глав держав, але позбавить її права голосу та автоматичного доступу до загального бюджету Європейського Союзу.

Берлін також зазначив, що новий статус матиме “символічне значення завдяки своїй назві” і може бути наданий шляхом політичного рішення лідерів ЄС, що дозволить уникнути тривалих процедур.

Франція визначає таке часткове членство як “статус інтегрованої держави”. У рамках цього статусу доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування буде надано лише після повного вступу до Європейського Союзу.

Поразка Віктора Орбана на виборах прем’єр-міністра Угорщини, який раніше блокував початок переговорів про вступ України до ЄС, викликала певні сподівання щодо просування цього процесу. Проте багато країн-членів Євросоюзу побоюються, що надання Україні та іншим країнам-кандидатам прискореного статусу для вступу може змінити політичну структуру блоку та знизити цінність членства.

Документи, представлені Францією та Німеччиною, ймовірно, будуть “схожими” на остаточну пропозицію Євросоюзу для України, повідомили два високопоставлені представники Єврокомісії Financial Times.

Жуков пішов у відставку після інциденту з втечею патрульних під час стрілянини

Начальник Департаменту патрульної поліції НПУ генерал Євген Жуков подав рапорт про звільнення. Причиною стало втеча патрульних з місця стрілянини в Голосієві. Вони залишили поранених цивільних без допомоги.

Жуков заявив, що відповідальність за дії патрульних покладається на їхніх безпосередніх начальників.

“Службове розслідування буде проведено і всі керівники будуть відповідати за ці вчинки. Всі керівники, які є начальниками у цих двох поліцейських”, – сказав він.

Під час стрілянини в Голосієві на місце подій оперативно прибули поліцейські патрулі. Однак, після перших же пострілів, вони залишили поранених цивільних і відступили. Жуков охарактеризував це як “дуже ганебний випадок” і висловив своє невдоволення діями підлеглих, назвавши їх “непрофесійними та негідними”.

“Я як бойовий офіцер ухвалив рішення подати рапорт на звільнення з посади, яку я обіймаю. Думаю, так буде справедливо”, – заявив Жуков на пресконференції.

За словами Жукова, патрульні мали знешкодити стрільця, застосувавши зброю, але не зробили цього.

“Вони погано зорієнтувалися та залишили у небезпеці поранених цивільних людей”, — заявив він.

Близько 20% дронів “Шахед” оснащені системою онлайн-керування

Кожен п’ятий російський безпілотник “Шахед” керується онлайн з Росії, що змінює правила війни. Частина дронів тепер не є автономною і може отримувати команди під час польоту.

Про це в ефірі повідомив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

Він підкреслив, що така система все частіше зустрічається на деяких ворожих дронах і фактично дає можливість змінювати або коригувати їхні дії вже в польоті.

“Дуже поширена. Зараз ми бачимо, що приблизно 20% цих “Шахедів” мають онлайн-керування завдяки мережі з території Російської Федерації”, – заявив він.

Бескрестнов окремо висловився про своє самопочуття після того, як його будинок був атакований реактивним безпілотником “Шахед”. Він повідомив, що зіткнувся з проблемами зі здоров’ям, але залишився живим і має намір продовжувати свою діяльність.

“Зараз є деякі проблеми зі здоров’ям, але найголовніше, що я залишився живим. У мене є бажання працювати далі для захисту нашої країни”, – сказав він.

За його словами, будинок і всі особисті речі були повністю знищені в результаті атаки. Він також підтвердив це у своєму коментарі.

Сьогодні в Раді Безпеки ООН обговорять російські удари по Україні

У понеділок Рада Безпеки ООН проведе засідання, присвячене останнім обстрілам українських міст з боку Росії.

Про це повідомили у секретаріаті ООН.

За інформацією джерела, ініціатором обговорення виступила Україна у відповідь на масовані авіаудари по Дніпру та іншим містам, які сталися 14 квітня.

Проведення засідання підтримали представники низки держав, зокрема Данії, Франції, Греції, Латвії, Ліберії та Великої Британії. Очікується, що під час зустрічі виступлять високопосадовці ООН, які представлять актуальну інформацію щодо ситуації.

Серед доповідачів – Мохамед Халед Хіарі, який відповідає за питання Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону, а також Джойс Мсуя.

Засідання розпочнеться о 15:00 за місцевим часом у Нью-Йорку, що відповідає 22:00 за київським часом.

Кількість жертв теракту в Києві зросла

У Києві 20 квітня в медичному закладі помер чоловік, який отримав поранення від стрільця в Голосіївському районі. Потерпілий перебував у вкрай важкому стані.

Мер Києва Віталій Кличко повідомив про це у своєму Telegram-каналі.

В результаті теракту загинуло семеро людей.

“За інформацією медиків, у лікарні помер чоловік, поранений стрілком у Голосіївському районі. Потерпілий перебував у вкрай важкому стані. Лікарі боролися за його життя, але врятувати його, на жаль, не вдалося”, – йдеться в повідомленні.

У столичних лікарнях проходять лікування семеро людей, які отримали поранення в Голосіївському районі, включаючи одну дитину. З дорослих пацієнтів четверо перебувають у реанімації, а двоє – у відділенні політравми. Усім постраждалим надається повний комплекс медичних послуг.

У Києві чоловік, озброєний вогнепальною зброєю, відкрив вогонь. Потім він сховався в супермаркеті, заблокувавши двері. В результаті інциденту постраждали як випадкові перехожі на вулиці, так і покупці, які перебували в магазині.

На виборах у Болгарії проросійський Радев продовжує зберігати лідерство

Партія “Прогресивна Болгарія” проросійського експрезидента Румена Радева зберігає лідерство після підрахунку 78,24% протоколів дострокових парламентських виборів.

Відповідні дані оприлюднює Центральна виборча комісія Болгарії.

“Прогресивна Болгарія” посідає перше місце з показником у 44,48%.

До парламенту нового скликання проходять такі політичні сили: “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія” (13,65%), “Герб-СДС” (13,18%), ГНС (“Рух за права і свободи” Деляна Пеєвського) (5,85%) і проросійська партія “Відродження” (4,43%).

Партії МЕЧ, “Велич”, “БСП-Об’єднані ліві” та “Сяйво” отримали менше 4% голосів.

За ніч сили ППО знищили 113 російських дронів

У ніч на 20 квітня російські війська атакували Україну, випустивши 142 дрони, зокрема реактивні “Шахеди”.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

19 квітня о 18:00 російські війська розпочали атаку з використанням 142 ударних безпілотників, серед яких були “Шахед”, “Гербера”, “Італмас” та інші моделі. Удари наносилися з восьми різних напрямків: Курськ, Брянськ, Орел, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (територія Російської Федерації), а також з тимчасово окупованих територій Донецька та Гвардійського в Криму.

Сили оборони України відбивали повітряну атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільних вогневих груп.

За попередньою інформацією, системи протиповітряної оборони нейтралізували або придушили 113 безпілотників противника на півночі, півдні та сході країни.

Було зафіксовано 28 випадків влучання ударних БПЛА на 18 локаціях, а також падіння уламків збитих апаратів на 6 локаціях.

Росія турбується про безпеку своїх військових у Придністров’ї

Росія прагне збільшити чисельність своїх військ у невизнаному Придністров’ї через побоювання за його безпеку. Однак на даний момент вона не має для цього можливостей.

Про це заявив глава Офісу Президента Кирило Буданов.

Він повідомив про дані, які вказують на те, що російське командування не відмовляється від намірів активізувати свою діяльність у Придністров’ї.

“Я б це назвав війною страхів. Росіяни бояться за свій контингент і хочуть вжити хоча б якісь заходи, щоб його якось посилити, щоб він був готовий якось реагувати, якщо з ним щось трапиться”, – зазначив Буданов.

Буданов підкреслив, що Україна поінформована про ці наміри і повинна вжити відповідних заходів. На його думку, це є типовою військовою тактикою. Глава ОП заявив, що російське військове угруповання в Придністров’ї не має достатньої чисельності.

“Наростити її вони не можуть, і більше за них бояться”, – зауважив він.

Буданов також засумнівався, що Придністров’я вдасться захопити “без єдиного пострілу”.

“Без жодного пострілу? Я, наприклад, у це не вірю. Якщо поставити питання, чи зможемо ми це зробити? Так, зможемо, з пострілами, але можемо. Проте я вважаю, що це – передчасне питання”, – сказав він.

Україна домовилася з кредиторами про перенесення виплат за державним боргом

Міністерство фінансів уклало угоду з кредиторами про відстрочку платежів. Борг буде погашатися рівними частинами з 2035 по 2039 рік.

Про це повідомило Міністерство фінансів.

Міністр фінансів Сергій Марченко та представники країн-кредиторів, включаючи Канаду, Францію, Німеччину, Японію, Італію, Нідерланди, Велику Британію, США та Республіку Корея, поставили свої підписи під документом.

“Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років і є важливим елементом міжнародної фінансової підтримки України”, – йдеться в повідомленні.

Документ передбачає перенесення термінів сплати державного та гарантованого державою боргу, який мав бути погашений у лютому 2026 року. Відповідно до Меморандуму, обслуговування та погашення цього боргу буде перенесено на кінець лютого 2030 року. Це рішення відповідає новій програмі Міжнародного валютного фонду.

Відкладені платежі будуть погашатися після завершення цього етапу рівними піврічними траншами у період з 2035 по 2039 роки, з урахуванням нарахування відсотків.

Марченко висловив вдячність міжнародним партнерам і наголосив, що це рішення має величезне значення для України, оскільки значно зменшує боргове навантаження на державний бюджет.

“Відстрочка платежів дає змогу спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив Марченко.