Польща припиняє роботу притулків для українських біженців

Парламент Польщі прийняв закон, який з 1 листопада обмежить прийом біженців у центрах розміщення. Тепер туди зможуть заселятися тільки пенсіонери, вагітні жінки та люди з інвалідністю.

Про це повідомляє “Чехія-Онлайн”.

Наразі всі українські біженці, які прибули до Польщі, мають право на безкоштовне проживання в спеціальних центрах протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну вони будуть повинні оплачувати проживання самостійно.

Вже більше половини мешканців цих центрів перевищили встановлений тримісячний термін і тепер самостійно оплачують проживання та харчування.

Адам Шлапка, представник уряду, підкреслив, що поступове закриття центрів не означає, що допомога біженцям припиниться. Це скоріше еволюція системи підтримки, яка адаптується до нових потреб.

“Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що зараз настав час, коли цей тип підтримки може бути припинений”, – заявив Шлапка.

Близько 6 тис вимушених переселенців, які досі користуються послугами центрів і не належать до категорії особливо вразливих осіб, зможуть отримати підтримку в рамках програми  “До незалежності разом”, яка фінансується Європейським союзом. В рамках цієї ініціативи будуть виділені кошти на оплату оренди житла та покриття витрат на курси польської мови.

У зв’язку зі зміною потреб української громади в Польщі було прийнято рішення про закриття центрів.

Багато біженців вже успішно адаптувалися в польському суспільстві, знайшли роботу і можуть самостійно забезпечувати себе житлом. Тепер ресурси будуть спрямовані на підтримку найбільш незахищених верств населення.

Рада визнала факт депортації українців в рамках польської операції “Вісла”

Верховна Рада України схвалила закон про визнання депортованими громадян країни, які в рамках операції “Вісла” були насильно переселені з території Польської Народної Республіки.

Євгенія Кравчук, народний депутат від фракції «Слуга народу», повідомила про це у Facebook.

Вона звертає увагу на те, що за прийняття законопроекту № 2038, який вносить зміни до деяких законів України та визнає депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944–1951 роках, проголосувало 284 народних депутати України.

У той час було насильно переміщено близько 750 тис осіб. Вона продемонструвала фотографію свого дідуся Антона і бабусі Марії Худзиків, які в 1945 році були змушені покинути своє рідне село під Перемишлем і переїхати на Тернопільщину.

Вона зазначила, що сьогодні, нарешті, Верховна Рада України визнала це переселення насильницьким переміщенням.

“Нагадаю, що в 1944-1951 роках відбулася примусова депортація українців з території Польщі в рамках операції “Вісла”, а також інших переселень, які відбувалися на основі двосторонніх угод між СРСР та Польщею”, – написала Кравчук.

Вона стверджує, що це, по суті, засудження дій комуністичного режиму того часу. Переселення, яке мало бути добровільним, стало примусовою депортацією. Це призвело до репресій, втрати будинків і навіть до втрати життя для деяких людей.

Відповідно до нового закону, люди, які були переселені, отримують статус депортованих. Їм належить компенсація у вигляді одноразової грошової виплати. У разі смерті такої людини, виплата буде здійснена її спадкоємцям – дружині або чоловікові, а також дітям.

Міністерство оборони оновило правила застосування дронів

Міністерство оборони України оновило правила використання безпілотників, прибравши застарілі норми воєнного часу.

Про це повідомили в оборонному відомстві.

Були пом’якшені умови, що стосуються експлуатації та технічного обслуговування безпілотних літальних апаратів. Зокрема, правила, що регулюють польоти безпілотних літальних апаратів державної авіації України, не поширюються на одноразові безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) всіх типів і класів, а також на БпАК I класу категорій “мікро” і “міні”.

Більшість видів БпАК тепер не вимагають обов’язкової реєстрації в реєстрі державних повітряних суден.

Співробітники, які керують безпілотними літальними апаратами першого класу, не зобов’язані проходити обов’язкову льотну медичну експертизу для підтвердження своєї придатності до польотів. Дозвіл на керування БПЛА видається наказом командира підрозділу.

Медичні вимоги, що пред’являються до екіпажів державної авіації, не поширюються на екіпажі БПЛА.

“Норми узгодили з реаліями сучасної війни. Ухвалені до повномасштабного вторгнення накази містили правила, які неможливо виконати через високу інтенсивність бойових дій, велику кількість різних типів БпАК, швидку зміну технологій їх використання. Деякі з них не просто не відповідали реальності, а й були небезпечні. Наприклад, існувала вимога розміщувати на безпілотниках контактні дані операторів”, – пояснила Юлія Марушевська, керівниця Офісу змін МОУ.

США вирішили скоротити допомогу іноземним державам на $9 млрд

Сенат Сполучених Штатів Америки ухвалив законопроєкт, що передбачає скорочення фінансування програм допомоги іноземним державам і суспільного мовлення на загальну суму понад 9 млрд доларів.

Про це повідомляє видання The Hill.

Рішення було ухвалене під час голосування, яке тривало понад 12 годин і завершилося в ніч на п’ятницю. За законопроєкт проголосувала 51 особа, проти – 48.

Згідно з документом, фінансування низки міжнародних програм, зокрема програм розвитку, економічної підтримки, глобальних ініціатив USAID у сфері охорони здоров’я, а також допомоги біженцям і постраждалим від катастроф, буде зменшено майже на 8 млрд доларів. Ще понад 1 млрд доларів планують зняти з фінансування корпорації суспільного мовлення.

Цей крок розглядається як частковий успіх для колишнього президента Дональда Трампа, який неодноразово заявляв про необхідність скорочення видатків федерального уряду. Водночас зазначається, що реальний ефект від таких змін буде обмеженим – економія становитиме лише 0,1% від усього федерального бюджету США.

Далі законопроєкт має розглянути Палата представників.

Житель Одещини намагався дати хабар прикордонникам

Мешканець Одеської області спробував перетнути кордон без необхідних документів. Він запропонував прикордоннику хабар, але той відмовився і повідомив про інцидент керівництву.

Про це інформує Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України.

Громадянин України, який проживає в Одеській області, намагався перетнути кордон, супроводжуючи свою тещу, яка має інвалідність. Він прямував через пункт пропуску “Старокозацьке”. В процесі прикордонного контролю з’ясувалося, що у чоловіка не було необхідних документів.

Мандрівник усвідомив, що виїхати за кордон не вийде, і спробував вирішити проблему, запропонувавши прикордоннику хабар у розмірі 550 євро. Але вартовий відмовився і повідомив про це начальству.

Чоловікові висунуто звинувачення за статтею 369 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за дачу хабара посадовій особі. У разі визнання його вини, чоловікові загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років.

У НАТО настійно рекомендують якомога швидше передати Україні системи Patriot

Генерал Алексус Грінкевич, командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, заявив, що підготовка до передачі Україні систем Patriot триває. Він зазначив, що є вказівка прискорити цей процес.

Про це пише The Guardian.

Грінкевич вранці 17 липня повідомив, що отримав розпорядження якомога швидше відправити систему Patriot в Україну. Це було зроблено відповідно до заяви президента США, яку він зробив на початку поточного тижня.

“Я не буду розкривати точну кількість зброї або терміни її передачі росіянам або кому-небудь ще. Скажу лише, що підготовка триває, і ми активно співпрацюємо з німцями щодо передачі Patriot. Наша мета – зробити це якомога швидше, і ми докладаємо всіх зусиль. Також ми вивчаємо інші можливості та потреби, щоб запропонувати політичному керівництву найбільш ефективні рішення”, – повідомив він.

Він підкреслив, що альянс діятиме в цьому напрямку з максимальною швидкістю. Системи Patriot, які вже розміщені в Європі, можуть бути оперативно передислоковані в Україну, а потім доповнені новими елементами, які будуть доставлені з виробничих ліній у США.

“Протиповітряна оборона відіграє важливу роль на сучасному полі бою. Ми бачили руйнівні наслідки недавніх російських атак на Україну, тому ця сфера вимагає особливої уваги”, – підкреслив Гринкевич, який обіймає цю посаду з початку цього місяця.

Він також зазначив, що навіть у разі мирного врегулювання ситуації в Україні Росія все одно буде становити небезпеку.

“Війна триває в Україні, прямо біля нашого порогу. Поки ми прагнемо до миру, нам потрібно враховувати, що навіть якщо конфлікт припиниться, російські сили і ресурси відновляться. Вони становитимуть військову загрозу і викликатимуть побоювання щодо безпеки Альянсу і наших свобод. На мою думку, Росія залишиться постійною загрозою”, – заявив головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі.

Грінкевич акцентував увагу на важливості зміцнення НАТО в більш глобальному контексті, оскільки він передбачив можливість одночасного виникнення декількох конфліктів, включаючи військові дії в Європі та в Тихоокеанському регіоні.

Варшава обурена ударом Росії по польському заводу у Вінниці

Польща зажадала пояснень від російського посольства через удар по заводу “Barlinek” у Вінниці 16 липня.

Про це повідомили в МЗС Польщі.

Міністерство закордонних справ Польщі викликало представника посольства Російської Федерації. Причиною виклику стало чергове нападання російських військових на територію України.

В результаті російських атак постраждав завод компанії “Barlinek”, що знаходиться у Вінниці.

“Напад на завод компанії “Barlinek” у Вінниці – польське підприємство, що займається виключно цивільним виробництвом, – порушує міжнародне право”, – пояснили в міністерстві.

Завод спеціалізується на виробництві підлогових покриттів.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вже вчора прокоментував цю ситуацію. Як повідомив дипломат, який провів бесіду з директором заводу, стало відомо, що атака на підприємство була навмисною і проводилася з трьох сторін.

Більш того, в результаті нападу є постраждалі, двоє з яких отримали серйозні опіки.

В українських школах можуть скасувати дистанційне навчання

Віцепрем’єр-міністр з цифрової трансформації України та депутати обговорять, як досягти цілей і повернути дітей в офлайн.

Михайло Федоров повідомив про це в Telegram 16 липня.

“У п’ятницю, наприклад, буде скасований наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів”, – сказав він.

Федоров зазначив, що він і депутати будуть шукати способи досягнення цілей і повернення дітей в офлайн, в безпечні школи.

У сфері освіти в Україні необхідно відновити всі знання, втрачені за останні роки – в період пандемії та повномасштабної війни.

ЗСУ стримують наступ окупантів завдяки дронам – Reuters

Українські безпілотники дедалі ефективніше стримують російський наступ – через це армія РФ не може швидко просуватись на фронті. Будь-який великий транспортний засіб миттєво стає мішенню для Збройних сил України.

Про це йдеться у новому матеріалі агентства Reuters.

За словами двох українських командирів, нинішня війна є найбільшим конфліктом із використанням дронів в історії. Сторони активно застосовують БПЛА в зоні шириною близько 10 км по обидва боки від лінії фронту, яку військові називають “зоною смерті”. У цьому секторі будь-який рух фіксується в режимі реального часу, що унеможливлює приховане просування техніки чи колони.

Українські дрони, завдяки масовому виробництву, стали доступним і ефективним інструментом для оборони. За словами засновника аналітичної системи OCHI Олександра Дмитрієва, наразі понад 15 тис українських екіпажів дронів працюють у єдиній системі відеоспостереження на фронті.

У відповідь на нову тактику ЗСУ російські війська змушені змінювати підхід: тепер окупанти пересуваються невеликими групами по 5-6 осіб, використовуючи мотоцикли або квадроцикли для розвідки.

Водночас експерти попереджають: дрони не можуть повністю замінити артилерію. Польський військовий аналітик Конрад Музика підкреслює, що для нанесення удару, еквівалентного артилерійському снаряду, потрібно багато дронів. БПЛА дозволяють компенсувати частину артилерійського дефіциту, однак не здатні повністю змінити правила ведення війни.

На тлі заяв Дональда Трампа про можливе перекладення витрат на підтримку України на європейські країни, деякі джерела вважають, що ЗСУ зможуть утримувати оборону навіть із меншою допомогою США, зокрема за рахунок дронових технологій.