Україна та Латвія розширюють співпрацю у сфері безпілотників та засобів ППО

Україна та Латвія планують посилити оборонну співпрацю у сфері безпілотників та протидії повітряним атакам. Ці питання обговорили міністр оборони України Михайло Федоров та міністр оборони Латвії Райвіс Мелніс.

Таку інформацію надали в Міноборони України.

Українська сторона подякувала Латвії за послідовну підтримку, зокрема за рішення спрямовувати на допомогу Україні 0,25% ВВП. Окремо було відзначено роль Риги в Коаліції дронових можливостей.

Сторони обговорили, як український досвід відбиття російських повітряних атак може допомогти партнерам швидше адаптувати власні оборонні рішення. Також йшлося про постачання латвійських антидронових засобів для українських підрозділів.

Окрему увагу приділили співпраці в рамках Drone Deal та можливим спільним промисловим проєктам. Україна та Латвія розглядають постачання ударних дронів, наземних роботизованих комплексів та морських безпілотників для Сил оборони України.

Крім того, обговорювалися подальші кроки щодо механізму PURL та ініціативи Test in Ukraine, яка дозволяє європейським виробникам перевіряти озброєння та військові інновації в умовах сучасної війни.

МВФ вимагає від України підготувати поетапне підвищення комунальних тарифів

Україна має підготувати дорожню карту поступового перегляду комунальних тарифів для населення, як це передбачено оновленою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Про це йдеться в прес-релізі Фонду.

У МВФ вважають, що чинна система занижених тарифів погіршує фінансовий стан державних енергетичних компаній. За оцінкою фонду, через брак доходів галузі складніше проводити необхідні ремонти та вкладати кошти в розвиток інфраструктури.

При цьому підвищення тарифів не повинно розпочатися без додаткових механізмів соціального захисту. Український уряд зобов’язаний заздалегідь підготувати підтримку для домогосподарств, яким буде складно оплачувати комунальні послуги за новими цінами.

Зараз в Україні зберігаються фіксовані тарифи: електроенергія для населення коштує 4,32 грн за кВт·год, а газ для клієнтів «Нафтогазу» — 7,96 грн за кубометр.

Раніше МВФ повідомив про перегляд програми розширеного фінансування України на 8,1 млрд доларів. Після затвердження рішення Київ може отримати близько 690 млн доларів, а загальний обсяг виплат за програмою збільшиться до 2,2 млрд доларів.

Курсанта навчального центру на Чернігівщині засудили до довічного ув’язнення

У Чернігові суд засудив військовослужбовця до довічного позбавлення волі у справі про вбивство двох інструкторів та замах на вбивство ще одного. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

Про це поінформували в Нацполіції.

За даними слідства, інцидент стався в липні 2025 року під час базової загальновійськової підготовки в одному з навчальних центрів Чернігівської області. Військовий вирішив помститися інструкторам, оскільки був незадоволений їхніми вимогами до дисципліни та навчального процесу.

Під час занять з вогневої підготовки на полігоні він відкрив прицільний вогонь по трьом інструкторам. Двоє військовослужбовців загинули на місці, третій вижив завдяки бронежилету.

Подальші дії нападника зупинили інші військові, після чого його затримали правоохоронці. Судово-психіатрична експертиза підтвердила, що обвинувачений був осудний і міг усвідомлювати свої дії.
Суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Тулсі Габбард перед звільненням оприлюднила звіт про біолабораторії в Україні

Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка має залишити посаду наприкінці червня, оприлюднила звіт про мережу біологічних лабораторій, що фінансуються Вашингтоном у різних країнах, зокрема в Україні.

Документ опублікований на сайті Директора національної розвідки США (DNI).

За її словами, йдеться про понад 120 лабораторій у більш ніж 30 державах. Габбард стверджує, що частина таких об’єктів могла працювати з небезпечними патогенами за умови недостатнього рівня контролю та прозорості.

В опублікованому документі окремо згадується Національний науковий центр “Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини” у Харкові. У звіті йдеться, що установа, ймовірно, могла містити небезпечні патогени і залишалася вразливою через бойові дії.

Габбард також звинуватила представників адміністрації Джо Байдена в приховуванні інформації про такі програми від американців. При цьому український Центр стратегічних комунікацій раніше заявляв, що тези про “секретні американські біолабораторії” в Україні просуває російська пропаганда.

У Києві наголошували, що співпраця зі США стосувалася модернізації лабораторій, біобезпеки та запобігання поширенню небезпечних захворювань, а відповідні документи та угоди знаходяться у відкритому доступі.

ISW пояснив, чому Кремль знову погрожує запуском “Орєшніка”

Погрози Росії застосувати балістичну ракету “Орєшнік” можуть бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на демонстрацію військової сили.

Про це йдеться в оцінці Інституту вивчення війни.

Аналітики вважають, що Москва використовує тему “Орєшніка” як інструмент тиску та залякування, особливо на тлі ударів України по російських військових та інфраструктурних об’єктах. В ISW зазначають, що такі атаки показали обмежені можливості Росії щодо захисту власної території.

За оцінкою інституту, Кремль намагається компенсувати репутаційні втрати за рахунок гучних заяв про нові удари та посилення далекобійних атак по Україні. При цьому сам “Орєшнік” у цій логіці стає скоріше політичним і психологічним інструментом, ніж звичайним елементом бойового застосування.

Українські Повітряні сили раніше попереджали про ймовірність запуску такої ракети з полігону Капустін Яр в Астраханській області. За даними ISW, російські війська можуть спробувати застосувати «Орєшнік» протягом найближчих 24–48 годин.

У Криму після нічної атаки загорілися підстанції та територія заводу “Кримський Титан”

У ніч на 13 червня в Криму повідомляли про масштабну атаку безпілотників і ураження об’єктів енергетичної інфраструктури. За даними моніторингової групи “Кримський вітер”, один із ударів припав на електроподстанцію в Красноперекопську.

За інформацією DSnews, близько 02:09 по підстанції поруч з оборонним заводом могли влучити дві ракети або реактивні безпілотники. Після цього в місті тимчасово зникло електропостачання: світла не було приблизно до 03:40.

Найпотужніша пожежа, як стверджують спостерігачі, зафіксована на підстанції 220/35/10 кВ “Красноперекопськ”. Цей об’єкт вважається важливим вузлом енергопостачання північної частини Криму: він забезпечує електроенергією Красноперекопськ, Армянськ, прилеглі райони та промислові підприємства.

Крім того, повідомляється про пожежу на підстанції 220 кВ “Титан” в Армянську. Огнища загоряння також фіксувалися на території заводу “Кримський Титан”. За даними моніторингу, наслідки ударів помітні відразу в декількох точках промислового майданчика.

Росія вночі запустила по Україні понад сотню безпілотників

У ніч на 13 червня російські війська атакували Україну 118 безпілотниками різних типів.  Удар розпочався ввечері 12 червня і тривав уночі.

Про це поінформували у Повітряних силах ЗСУ.

Для атаки використовувалися Shahed, у тому числі реактивні версії, а також дрони “Гербера”, “Італмас”, баражуючі боєприпаси “Бандероль” та апарати-імітатори типу “Пародія”. Запуски фіксувалися з напрямків Орла, Курська, Міллерово, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованої частини Донецької області та Гвардійського в Криму.

До відбиття повітряної атаки залучалися авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи, а також розрахунки безпілотних систем. ППО збила або придушила 110 цілей на півночі, півдні та сході країни.

Водночас зафіксовано влучання трьох ударних БПЛА у трьох локаціях. Ще в шести місцях виявлено уламки збитих повітряних цілей. Вранці атака все ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька російських безпілотників.

Норвегія виділить 109 млн євро на морські безпілотники для України

Норвегія виділить Україні 1,2 млрд крон, або близько 109 млн євро, на розробку та закупівлю морських дронів. Кошти будуть спрямовані в рамках норвезької програми підтримки імені Нансена.

Про це йдеться в заяві уряду країни.

Нова програма передбачає постачання безпілотників за участю як норвезької, так і української промисловості. Морські дрони матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або повітряні безпілотники.

В уряді Норвегії заявили, що такі системи допоможуть Україні захищати експорт зерна та інших товарів через Чорне море.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зазначив, що українська сторона вже використовує морські безпілотники для розвідки, ударних операцій та захисту від російських атак. За його словами, норвезький морський досвід також може бути задіяний для підтримки України.

Крім того, норвезький парламент раніше вирішив продовжити військову допомогу Україні у 2026 році на 70 млрд крон, що становить приблизно 6,37 млрд євро.

У Підмосков’ї внаслідок вибуху автомобіля загинув полковник Міністерства оборони Росії

У місті Балашиха Московської області вранці 9 червня вибухнув автомобіль BMW X3. За кермом перебував полковник російських Збройних сил Дамір Давідов, він загинув на місці.

За даними російських ЗМІ, Давидов очолював управління поставок ракет і боєприпасів Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії. Цей блок відповідає за забезпечення військ ракетним озброєнням, артилерійськими боєприпасами та їх розподіл.

Вибух стався близько 5:30 у мікрорайоні Авіаторів, неподалік від житлового будинку на вулиці Колдунова. Після детонації автомобіль загорівся, очевидці намагалися витягнути водія, але врятувати його не вдалося.

Російський Слідчий комітет відкрив кримінальну справу та призначив вибухотехнічні експертизи. Офіційно обставини події та можливі причетні поки що не розкриваються.

За відкритими даними, Давидов був пов’язаний з організацією забезпечення російських військ ракетами та боєприпасами, які використовуються в бойових діях проти України.