Азербайджанські моряки загинули після ударів дронів в Азовському морі

П’ять громадян Азербайджану загинули в результаті атак безпілотників на два іноземні вантажні судна в Азовському морі. Ще троє людей отримали поранення та травми.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ Азербайджану.

За даними відомства, в ніч з 4 на 5 червня під удар потрапили два цивільні судна, на борту яких перебували 25 громадян Азербайджану. Портал Axar повідомляє, що йдеться про суховантажі Natra під прапором Белізу та Zirkon під прапором Палау. За його даними, обидва судна прямували з Туреччини до порту Ростова-на-Дону для навантаження зерна.

Судно Natra атакували чотири безпілотники. В результаті загинули двоє членів екіпажу, пожежу морякам вдалося загасити самостійно, проте суховантажу знадобиться буксирування.

По судні Zirkon також вдарили чотири дрони, всі вони влучили в палубну надбудову. Після атаки почалася пожежа, загинули троє членів екіпажу, решта покинули судно на рятувальних шлюпках.

Україна ставиться на шведські Gripen для посилення бойової авіації

Україна планує закупити 20 сучасних винищувачів Gripen E за рахунок коштів кредитної програми Євросоюзу. Крім того, Швеція має передати українським Повітряним силам ще 16 літаків попередніх модифікацій.

Про це пише Reuters.

У перспективі співпраця Києва та Стокгольма може передбачати постачання до 150 бойових машин. Президент Володимир Зеленський після підписання домовленостей зі шведським прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном заявив, що поява Gripen стане новим етапом для української авіації.

Шведський JAS 39 Gripen створювався з урахуванням можливого протистояння з Росією, проте досі не проходив перевірку в умовах масштабної сучасної війни. Український фронт може стати для цих літаків першим серйозним бойовим випробуванням.

Однією з переваг Gripen називають можливість роботи поза класичними військовими аеродромами. Літак може злітати зі звичайних доріг і тимчасових майданчиків, швидко проходити заправку та обслуговування, що особливо важливо за постійної загрози ударів по авіаційній інфраструктурі.

Разом з тим експерти попереджають, що навіть поставка Gripen не дасть Україні миттєвої переваги в повітрі. Російська система ППО залишається серйозним фактором, а виробництво літаків у Швеції обмежене: Saab випускає близько 15 Gripen E на рік і лише планує збільшити темпи.

У співробітників ВЛК виявили активи з ознаками незаконного збагачення

В Україні правоохоронці провели масштабну спецоперацію “Ескулап”, пов’язану з перевіркою посадових осіб військово-лікарських комісій та експертних груп з оцінки повсякденного функціонування людини.

Про це розповіли в Національній поліції.

Одночасно відбулися 58 обшуків у 16 регіонах країни. Перевірки стосувалися можливого незаконного збагачення та недостовірних відомостей у деклараціях.

Загальна сума виявлених розбіжностей у деклараціях посадових осіб, за даними слідства, сягає 200 млн грн. В окремих випадках різниця між офіційно зазначеними доходами та реальними активами становила від 2 до 11 млн грн.

Йдеться про незадекларовані автомобілі, квартири, будинки, земельні ділянки та готівку, оформлені, зокрема, на близьких родичів. Також правоохоронці вилучили документи ВЛК, медичні виписки, договори, чеки та автомобілі, серед яких Mercedes-Benz GLE 300D 2025 року вартістю понад 100 тис. доларів.

За підсумками заходів складено понад 230 адміністративних протоколів про правопорушення, пов’язані з корупцією.

“Шахеди” дедалі частіше запускають по Україні з конвеєра

Російські війська використовують ударні безпілотники Shahed практично одразу після їхнього виготовлення.

Про це заявив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, один із дронів, що прилетів на Харків, був виготовлений лише за кілька днів до запуску. Зазвичай, як зазначив Бескрестнов, українські фахівці фіксують “Шахеди” з датою випуску за 5–15 днів до атаки.

Він вважає, що за датами виробництва можна побічно оцінювати наявність запасів озброєння у Росії. Якщо безпілотники надходять у використання майже відразу після складання, це може вказувати на обмежені можливості накопичення великих резервів.

Бескрестнов також повідомив, що балістичні ракети “Іскандер” частіше мають дату випуску 2025 року, а ракети “Циркон”, Х-101 і боєприпаси для С-400 — 2026 року. За його оцінкою, більша частина ракет і безпілотників, що виробляються Росією, швидко направляється на фронт.

У Києві від вибуху на поштовому терміналі загинула людина

В Оболонському районі Києва вранці 5 червня на території поштового сортувального центру вибухнула одна з посилок під час її огляду.

Про це повідомили в Національній поліції міста Києва.

В результаті події загинув 59-річний чоловік. Ще двоє людей — 37 і 41 років — отримали травми. На місці працюють слідчо-оперативна група, вибухотехніки столичної поліції, рятувальники ДСНС та медики. Правоохоронці встановлюють обставини інциденту та походження вибухового пристрою.

Один із співробітників терміналу розповів, що вибух стався під час розвантаження посилок на стрічці. За його словами, після детонації було видно іскри, також почалася пожежа.

Біля ЗАЕС оголошено тимчасове припинення вогню для ремонту лінії електропередачі

Вранці 5 червня в районі Запорізької АЕС почало діяти локальне припинення вогню. Воно необхідне для ремонту пошкодженої лінії електропередачі та зниження ризику ядерної аварії.

Про це поінформували в пресслужбі Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

Під контролем експертів МАГАТЕ фахівці з обох сторін найближчими днями мають приступити до відновлення лінії “Дніпровська” напругою 750 кВ. Перед початком робіт на ділянці провели масштабне розмінування.

Ця лінія була відключена понад два місяці тому. Через це найбільша атомна станція Європи залежить від єдиної лінії 330 кВ, яка забезпечує електроенергією системи охолодження шести зупинених реакторів.

В останні тижні ЗАЕС кілька разів втрачала доступ і до цієї лінії. У таких випадках станція була змушена переходити на аварійні дизельні генератори.

За даними МАГАТЕ, це вже шосте тимчасове припинення вогню, узгоджене для забезпечення безпеки ЗАЕС і відновлення зовнішнього електропостачання станції.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.

Україна може відмовитися від ідеї відновлення зруйнованих ТЕЦ

В Україні вважають неефективним безпосереднє відновлення великих теплоелектростанцій, зруйнованих внаслідок атак. Такі об’єкти добре відомі російським військовим, тому після ремонту вони знову можуть стати цілями для ударів.

Про це заявила народна депутатка Леся Забуранна.

За її словами, ресурси протиповітряної оборони обмежені, а забезпечити надійний захист кожної великої станції в нинішніх умовах неможливо. Тому вкладення коштів у відновлення колишньої моделі енергетики може не дати стійкого результату.

Забуранна вважає, що державі потрібно терміново змінювати підхід до відновлення критичної інфраструктури. Головним напрямком має стати децентралізація генерації — створення великої кількості невеликих об’єктів замість повернення до колишньої системи великих ТЕЦ. Таку розподілену мережу складніше виявити та вивести з ладу масованими ударами.

У Кременчуці загострилася конфлікт навколо Свято-Троїцького храму

У Кременчуці представники релігійної громади Православної церкви України увійшли до будівлі Свято-Троїцького храму. Конфлікт навколо храму триває через рішення громади про перехід від УПЦ до ПЦУ.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, рішення про зміну канонічної приналежності було ухвалено ще два роки тому. Його законність підтвердили українські суди всіх інстанцій, однак фактично питання щодо доступу до храму залишалося невирішеним.

Біля будівлі зібралися прихильники обох сторін. На місці перебували священнослужителі, віряни, ветерани, адвокат, голова релігійної громади архімандрит Феодосій, а також співробітники поліції. Між учасниками виникали словесні суперечки, штовханина та сутички.

Пізніше архімандрит Феодосій і митрополит Кременчуцький та Лубенський Миколай вийшли у двір храму для переговорів. За словами представників ПЦУ, всі необхідні документи у громади є.

Раніше Верховний Суд відмовив представникам УПЦ у задоволенні касаційної скарги у справі про Свято-Троїцький храм. Після цього храм остаточно залишився за релігійною громадою Православної церкви України.