Удар по енергооб’єкту спричинив відключення електроенергії в Кам’янець-Подільському районі

У Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області сталися аварійні відключення електроенергії після російського удару ввечері 25 жовтня.

За повідомленням обласної адміністрації, пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури.

Про повітряну загрозу військові попереджали приблизно з 19:30. Близько 20:50 мер Кам’янця-Подільського Михайло Поситко повідомив про вибухи на території громади. Пізніше обласна влада підтвердила пошкодження енергооб’єкта.

Енергетики приступили до відновлення електропостачання. Кількість споживачів, які залишилися без світла, та терміни завершення ремонту уточнюються.

Окрім об’єкта енергетичної інфраструктури, пошкоджено вікна у двох житлових будинках. Протягом ночі в місті кілька разів повторно оголошували повітряну тривогу.

Україна узгодила нову позику на 500 млн доларів для підтримки бізнесу

Уряд України схвалив залучення позики на 500 млн доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Кошти призначені для продовження програми RISE, спрямованої на підтримку підприємництва.

Рішення закріплено розпорядженням від 16 жовтня 2026 року № 1079-р.

У документі позика позначена як третє додаткове фінансування програми. RISE входить до урядової стратегії економічного відновлення. Програма орієнтована на сталий, інклюзивний та екологічно збалансований розвиток бізнесу й реалізується спільно з міжнародними партнерами.

Згідно із заявленими планами, до 2027 року заходи підтримки в рамках всієї програми мають охопити щонайменше 20 тис малих і середніх підприємств. Схвалення позики визначає обсяг передбачуваного фінансування; про фактичне надходження цих коштів публікація не повідомляє.

Чотири людини поранені під час нічного удару по Запоріжжю

Кількість постраждалих під час російського удару по Запоріжжю в ніч на 26 жовтня сягнула чотирьох.

Уточнені дані вранці опублікував голова обласної військової адміністрації Михайло Семікін.

За інформацією місцевої влади, поранення отримали дві жінки — 22 та 30 років, а також двоє чоловіків — 40 та 61 років.

У результаті атаки пошкоджено приватні житлові будинки, автомобілі та непрацюючий торгівельний центр. Після влучання по ТЦ на місці виникла пожежа.

Спочатку адміністрація повідомляла про двох постраждалих — 30-річну жінку та 61-річного чоловіка. Пізніше список поранених було доповнено ще двома особами.

У Києві повідомили про пошкодження десяти дата-центрів у вересні

Близько десяти дата-центрів у Києві зазнали пошкоджень внаслідок російських атак у вересні.

Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

За його оцінкою, цифрова інфраструктура зазнає систематичних атак. На цьому тлі керівникам органів виконавчої влади доручено терміново сформувати команди з кібербезпеки. Також поставлено завдання закупити необхідне програмне забезпечення та розпочати його використання.

Також Корецький повідомив про посилення кібератак на державні інформаційні системи та бізнес. За його словами, ворог дедалі частіше застосовує для таких дій штучний інтелект.

Вересневі атаки на дата-центри та телекомунікаційні об’єкти супроводжувалися перебоями в роботі інтернету у частини користувачів Києва та області. Від роботи цих майданчиків залежать сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи та обладнання операторів зв’язку.

Новий конфлікт із ТЦК потрапив на відео

Сам ролик не показує, що було до початку конфлікту і на якій підставі діяли учасники. Але подібні кадри знову повертають одне й те саме питання: де закінчуються повноваження ТЦК і починається порушення прав громадян.

У соцмережах поширюється чергове відео жорсткого конфлікту з людьми у формі біля магазину.

Жінка вимагає пояснити, що відбувається, і знімає те, що відбувається, на телефон. У відповідь один із чоловіків у камуфляжі починає знімати її. Розмова швидко переходить на підвищені тони.

Після численних скарг на силові затримання, проникнення до приватного житла та інші спірні дії відповідь має бути одна — кожен такий епізод повинен отримувати правову оцінку.

Уніформа не скасовує закон. Повноваження не дають права на свавілля. І чим більше подібних відео з’являється у відкритому доступі, тим важче вдавати, що проблеми не існує.

В Україні прогнозують зміну цін на хліб

До кінця року ціни на хліб в Україні можуть змінитися в межах 5–10 %, якщо військові ризики не посиляться.

Такий прогноз озвучив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.

За його оцінкою, конкуренція між виробниками обмежує необґрунтоване подорожчання. Частково стримувати ціни допомагає й зниження вартості борошна, пов’язане з труднощами експорту зерна.

Однак економію поглинають інші витрати: паливо, перевезення, використання генераторів та наслідки ударів по підприємствах. Лише паливна складова доставки одного батона, за словами Дученка, зросла на 60 копійок.

Голова асоціації також зазначив, що для окремих масових сортів хліба торгова націнка обмежена 10%. При цьому кінцева вартість залежить і від виробничих витрат, і від податкового навантаження — одного лише дешевого борошна для збереження колишніх цін недостатньо.

Українські прикордонники заявили про ускладнення роботи на західному кордоні

Удари по прикордонній інфраструктурі та нові європейські процедури контролю ускладнюють роботу пунктів пропуску на західному кордоні України.

Про це представник Держприкордонслужби Андрій Іванський розповів на форумі з питань безпеки у Празі.

За його словами, з кінця серпня удари зачіпають переходи на кордонах з Молдовою, Румунією та Польщею. Додаткові труднощі створюють перебої з електропостачанням, повідомлення про мінування та порушення роботи інформаційних систем.

Окремим фактором Іванський назвав європейську систему реєстрації в’їзду та виїзду EES. Посилені процедури перевірки громадян третіх країн можуть уповільнювати рух через кордон. Прикордонникам доводиться перелаштовувати роботу та роз’яснювати зміни пасажирам.

“Є розуміння, що йдеться про зовнішній вплив, а не про наслідки наших дій чи недопрацювань”, – зауважив Іванський.

При цьому загальний потік перетинів, за оцінкою відомства, залишається стабільним: останніми роками фіксується близько 35–37 млн перетинів щорічно в обох напрямках. Служба продовжує взаємодіяти з сусідніми країнами з питань контролю та нелегальної міграції

Україна та Росія провели обмін полоненими за формулою 270 на 270

23 жовтня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими. Кожна сторона передала по 270 осіб. До Києва повернулися військовослужбовці різних підрозділів, а також дев’ять цивільних осіб.

Більшість перебували в полоні з 2022 року.

Серед звільнених — військовослужбовці Національної гвардії, зокрема бійці “Азова”, прикордонники, бійці територіальної оборони, ВМС, Сухопутних та Десантно-штурмових військ.

П’ятеро з тих, кого повернули, раніше вважалися загиблими під час подій в Оленівці.. Серед звільнених є тяжкопоранені та люди з серйозними захворюваннями. Наймолодшому військовослужбовцю 26 років, найстаршому — 59.

Цьогорічний обмін став 78-м з початку бойових дій. Попередній великий обмін відбувся 19 серпня, коли Україна отримала 103 військовослужбовців.

Перший танкер із російським дизелем вирушив до США

Танкер із 40 тис тонн російського дизельного палива вийшов із порту Приморськ і прямує до Нью-Йорка. Ця поставка стала першою після домовленостей Дональда Трампа та Володимира Путіна про відновлення експорту російського дизеля до Сполучених Штатів.

Про це повідомляє Reuters.

Судно пливе під прапором Мальти, до американського порту воно має прибути 7 листопада.

Трамп раніше заявив, що домовився з Москвою про постачання в жовтні близько 300 тис тонн дизельного палива — приблизно 2,25 млн барелів. При цьому добове споживання дизельного палива в самих США сягає 2,9 млн барелів.

Угода викликала критику в Європі та в Україні, оскільки фактично відкриває російським нафтопродуктам додатковий ринок на тлі чинних санкційних обмежень. У Вашингтоні пояснюють це рішення необхідністю збільшити пропозицію палива та стримати ціни.