У Києві зруйнований завод виробника військового спорядження UKRTAC

Український виробник військового спорядження та засобів індивідуального захисту UKRTAC заявив про повне знищення свого заводу після нічної атаки на Київ.

За словами засновника компанії Северіона Дангадзе, підприємство та складські приміщення були зруйновані прямим ракетним влученням.

Дангадзе назвав те, що сталося, найбільшою трагедією за всю історію компанії. При цьому він підкреслив, що співробітники підприємства залишилися живими.

“Можна втратити будівлі. Можна втратити обладнання. Можна втратити майно. Але неможливо знищити команду, її досвід, знання, характер і віру”, — зазначив засновник UKRTAC.

Він подякував команді, партнерам, рятувальникам і всім, хто підтримує компанію після удару. За його словами, підприємство має намір відновитися та продовжити роботу.

UKRTAC займається виробництвом військового спорядження та засобів індивідуального захисту. Удар по підприємству стався в ніч на 19 липня під час однієї з наймасштабніших ракетних атак.

Ворог вдарив по Україні 41 ракетою та 125 безпілотниками

У ніч на 19 липня російські війська завдали масштабного комбінованого удару по українській території. Основним напрямком атаки став Київ. Загалом було застосовано 41 ракету різних типів та 125 безпілотників.

Про це повідомили у Повітряних силах  України.

Серед запущених окупантами засобів ураження були 10 протикорабельних ракет “Циркон”, 25 балістичних ракет “Іскандер-М” та ракет із комплексів С-400, три ракети “Онікс”, три керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також ударні та імітаційні БПЛА.

Сили ППО заявили про знищення або придушення 126 повітряних цілей. Серед них — 18 ракет і 108 безпілотників. Серед перехоплених ракет називалися “Іскандер-М”, “Циркон”, С-400 та одна Х-59/69.

Зафіксовано влучання 23 ракет і 10 ударних безпілотників у 20 локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на 18 локаціях.

У Києві після нічного удару є пошкодження та постраждалі у кількох районах столиці.

У Польщі очікують на практичні кроки після заяви Зеленського щодо архівів Волині

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш прокоментував заяву Володимира Зеленського про підготовку нових рішень щодо історичних питань у відносинах між Києвом і Варшавою.

Про це пише “Європейська правда”

Йдеться про відкриття архівів щодо подій на Волині, додаткові дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи, а також розширення громадського діалогу між двома країнами.

Косиняк-Камиш заявив, що будь-які кроки, які наближають вирішення складних історичних тем, заслуговують на увагу.

“Я сподіваюся, що обіцянки Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумації та діалогу втіляться в конкретні дії. Це той напрямок, до якого ми прагнули”, – заявив міністр оборони Польщі.

За словами польського міністра, Польща з самого початку виступала за діалог, встановлення історичних фактів та гідне вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії. Відкриття архівів у цьому контексті розглядається як один із можливих кроків до зниження напруженості навколо цієї теми.

Окремо Косиняк-Камиш попередив про ризики спроб посварити українців і поляків. Він наголосив, що у двох країн зараз є спільний ворог — Росія, а розкол між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Кремля.

Рішення Зеленського також привітав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Загалом у Варшаві позитивно оцінили наміри Києва, але чекають на практичне продовження: доступ до архівів, дозволи на роботи та предметний діалог щодо історичної пам’яті.

У США частина демократів виступила проти законопроекту Грема про санкції

У Конгресі США виникли заперечення проти законопроекту про нові жорсткі санкції проти Росії, який раніше просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Проти окремих положень документа виступили демократи Дон Байєр і Бред Шнайдер, хоча вони підкреслили, що й надалі підтримують санкційний тиск на Росію.

Головна претензія демократів стосується не самих обмежень проти Москви, а повноважень, які законопроект може надати президенту США. Документ передбачає право вводити 100-відсоткові мита проти країн, що купують російські енергоносії. Байєр і Шнайдер вважають, що це фактично повертає Дональду Трампу широкі тарифні повноваження.

На їхню думку, такий механізм може вдарити по американських споживачах і посилити глобальну торговельну війну. Демократи заявили, що не виступають проти допомоги Україні та санкцій проти Росії, але вважають саме цей варіант закону невдалим і небезпечним.

Спочатку законопроект Грема передбачав ще жорсткіші заходи: до 500% мит на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Пізніше документ переробили, знизивши можливі тарифи до 100% і обмеживши їх застосуванням до найбільших покупців російських енергоресурсів.

Після смерті Ліндсі Грема обговорення законопроекту знову пожвавилося. Документ отримав широку підтримку в Сенаті, але для його ухвалення все ще потрібна політична згода між Конгресом, Білим домом та обома партіями.

Прем’єр України закликав посилити контроль за рішеннями уряду

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати роботу державного апарату та зробити управління більш ефективним. За його словами, урядові структури мають діяти швидше, злагодженіше та з більш суворим контролем за виконанням рішень.

Про це він написав у Telegram.

Корецький повідомив, що обговорив ці питання з державним секретарем Кабінету міністрів Костянтином Мар’євичем. На зустрічі йшлося про координацію між відомствами та зміни в організації роботи урядового апарату.

Глава українського уряду наголосив, що очікує від Кабміну якісної організації процесів, чіткої взаємодії між міністерствами та дисципліни під час реалізації вже ухвалених рішень.

Окремо Корецький наголосив на необхідності реформи державного управління в умовах воєнного стану. За його словами, Україні потрібен професійний і дієвий апарат, здатний швидко реагувати на виклики та забезпечувати виконання державних завдань.

Подробиць майбутньої оптимізації поки що не розкривають. У Кабміні розраховують, що новий підхід дозволить прискорити прийняття рішень і підвищити результативність роботи державних органів.

Зеленський розглядає можливість відставки Сирського на тлі протестів

Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Про це пише Financial Times з посиланням на джерела в оточенні українського президента.

За даними видання, питання кадрових змін в армії стало актуальним після протестів на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Акції поступово переросли в ширшу кампанію з вимогами оновити керівництво Збройних сил України.

Як стверджують джерела FT, Зеленський готовий розглянути відставку Сирського лише за умови, що знайде кандидата, здатного забезпечити спокійну передачу командування. Головне завдання — зберегти стійкість оборони на всій лінії фронту протяжністю близько 1200 км.

Зараз президент проводить консультації з військовими командирами та обговорює ситуацію на найбільш напружених ділянках фронту. Окремо йдеться про постачання озброєння, характер бойових дій та подальші наміри російських військ.

Серед учасників консультацій називалися командири кількох корпусів, зокрема представники ДШВ, армійських корпусів, Нацгвардії та Сил безпілотних систем. Офіційного рішення про відставку Сирського наразі не оголошувалося.

В Україні понад тисячу кілометрів доріг облаштували антидроновим захистом

З початку 2026 року Державна спеціальна служба транспорту України за дорученням Міноборони облаштувала антидроновим захистом 1066 км ключових логістичних маршрутів у прифронтових регіонах. Роботи вже завершено на 27 ділянках, ще на 16 ділянках триває ремонт доріг.

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

Лише з початку червня побудовано 325 км захисних споруд, ще понад 31 км відновлено. Крім того, за цей період відремонтували майже 233 км автодоріг. Загалом з квітня, коли розпочалися роботи, було відремонтовано понад 369,6 кмдоріг.

“У сучасній війні логістичні маршрути є однією з пріоритетних цілей ворога, тому наявність захисту від дронів безпосередньо впливає на стійкість забезпечення підрозділів”, – йдеться у повідомленні.

У Міноборони України наголошують, що безпека військової логістики залишається одним із ключових чинників стійкості армії. Тому розгортання антидронового захисту на прифронтових маршрутах продовжують розширювати.

Лубінець повідомив про зростання кількості скарг на порушення під час мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зростання кількості звернень, пов’язаних із можливими порушеннями під час мобілізаційних заходів. За останні шість місяців до офісу омбудсмена надійшло 3425 таких скарг.

Про це він написав у Telegram.

За словами Лубінця, лише за перший тиждень липня було отримано ще 141 звернення. Заявники повідомляють про незаконні затримання, застосування сили та інші дії, які, на їхню думку, порушують права громадян.

Омбудсмен наголосив, що державні органи зобов’язані діяти суворо в межах закону, незалежно від обставин воєнного часу. Він зазначив, що силовий примус та ігнорування процедур не сприяють мобілізації, а підривають довіру до державних інститутів.

“Незаконні затримання, силові примуси та ігнорування закону не наближають перемогу. Навпаки — вони дискредитують сам процес мобілізації, яка є критично необхідною для оборони України”, — наголосив Дмитро Лубінець.

В офісі уповноваженого заявили, що кожне звернення розглядається у встановленому порядку. Якщо перевірка підтверджує ознаки порушень, матеріали надсилають до компетентних органів для вжиття відповідних заходів.

Лубінець закликав посадових осіб дотримуватися вимог Конституції та чинного законодавства. За його словами, навіть в умовах воєнного стану держава має зберігати баланс між потребами оборони та захистом прав людини.

Під Москвою згорів склад Wildberries після атаки безпілотників

У Московській області 18 липня сталася масштабна атака безпілотників. Удар по складу маркетплейсу Wildberries завдали підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

Як повідомили в 1-му окремому центрі безпілотних систем СБС, дрони атакували складський комплекс Wildberries у Підмосков’ї. Після влучень на об’єкті спалахнула сильна пожежа.

Площа складського комплексу становить близько 188 тис квадратних метрів. Після удару над об’єктом піднявся густий чорний дим, який було видно за кілька кілометрів.

У російських соцмережах публікували кадри наслідків атаки та писали про сильну пожежу. Російськіх ЗМІ повідомляють про 7 загиблих працівників компанії.