Лідери європейських країн прибули до Києва напередодні Дня незалежності України

23 серпня до Києва прибули лідери та високопоставлені представники кількох європейських держав. Візит відбувається напередодні Дня незалежності України і передбачає проведення переговорів з українським керівництвом.

На київському залізничному вокзалі закордонні делегації зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Серед прибулих — представники Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. У ході візиту заплановані двосторонні та багатосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ анонсував ухвалення низки рішень і політичних заяв за підсумками переговорів, однак їхній конкретний зміст заздалегідь не розкривається.

“Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами”, – заявив Сибіга.

Приїзд європейських представників розглядається як демонстрацію політичної підтримки України з боку союзників. Переговори відбуваються на тлі триваючих бойових дій та обговорення подальшої військової, фінансової та дипломатичної допомоги країні.

Напередодні українську столицю також відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Його візит відбувся після недавніх масованих ударів по Києву і був представлений німецькою стороною як підтвердження подальшої підтримки України.

Вночі Україну атакували 127 БПЛА

У ніч на 23 серпня російські війська здійснили чергову масштабну атаку безпілотниками на територію України. Загалом було зафіксовано 127 ударних та імітаційних БПЛА, запущених з кількох напрямків.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Основу повітряної атаки становили безпілотники типу “Шахед”, а також апарати “Гербера” та дрони інших типів. Для відбиття нальоту було задіяно авіацію, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Силам протиповітряної оборони вдалося збити або придушити більшу частину запущених апаратів. Перехоплення повітряних цілей здійснювалося в різних регіонах країни.

Повітряні сили повідомили про влучання 27 ударних безпілотників у 22 локаціях, а також про падіння уламків знищених апаратів на 3 локаціях. Інформація про наслідки ударів уточнюється.

Зеленський пообіцяв посилити далекобійні удари після масованої атаки на Київ

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ має намір відповісти на масований російський удар, завданий у ніч на 20 серпня. За його словами, українські військові отримають додаткові ресурси, які дозволять продовжувати наносити удари по Росії на значній відстані.

Про це президент заявив у черговому вечірньому зверненні.

В результаті нічної ворожої атаки загинули 16 осіб, ще близько 50 отримали поранення. Зеленський повідомив, що пошкоджень зазнали понад 200 об’єктів, серед яких 86 житлових будинків, дитяча лікарня, об’єкти соціальної та комерційної інфраструктури.

Під час атаки Росія застосувала балістичні та крилаті ракети різних типів, а також 168 безпілотників і два боєприпаси “Бандероль”. Повітряні сили України заявили про перехоплення або збиття 39 ракет, 145 безпілотників та обох “Бандеролей”.

“Ми обов’язково відповімо на цей російський удар так само, як і на інші російські удари, – відповімо цілком справедливо й далекобійно. Українська далекобійність буде отримувати ще більше ресурсу”, –наголосив Зеленський.

Він також знову пов’язав подальшу протидію російським атакам із необхідністю спільних дій України та її закордонних партнерів. Конкретні цілі можливих ударів у відповідь та терміни їхнього здійснення український лідер не назвав.

Sense Bank готують до продажу: кошти спрямують на оборону

Українська влада розпочала підготовку державного Sense Bank до продажу приватному інвестору. Відповідний процес передбачає пошук потенційного покупця та подальшу приватизацію фінансової установи, яка перейшла під контроль держави після націоналізації.

Відповідне завдання поставив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Кошти, отримані від продажу банку, планується спрямувати на фінансування потреб Збройних сил України. Таким чином, влада розраховує одночасно повернути фінансову установу в приватний сектор і отримати додаткові ресурси для оборонних витрат.

“Міністерство фінансів має чітке завдання активізувати процес продажу Sense Bank. Необхідно забезпечити максимальну прозорість, конкурентність і ефективність цього процесу”, — зазначив прем’єр-міністр.

Sense Bank був націоналізований українською державою у 2023 році. До цього він належав приватним акціонерам і працював під назвою “Альфа-Банк Україна”. Після переходу у державну власність банк продовжив роботу під новим брендом і зберіг статус одного з системно значущих банків країни.

Підготовка до приватизації передбачає оцінку фінансового стану установи та визначення умов майбутньої угоди. Потенційний інвестор повинен буде відповідати вимогам українського банківського законодавства та отримати необхідні погодження від регулюючих органів.

Конкретна вартість Sense Bank та терміни завершення його продажу поки що не визначені. Вони залежатимуть від результатів підготовки банку до приватизації, зацікавленості потенційних інвесторів та подальших рішень української влади.

Італійський оборонний концерн Leonardo створив дочірню компанію в Україні

Італійська оборонно-промислова група Leonardo зареєструвала дочірню компанію в Україні. Цей крок має посилити присутність одного з найбільших європейських виробників озброєння на українському ринку та створити основу для подальшої співпраці з місцевою оборонною промисловістю.

Про це пише Еuractiv.

Нова структура отримала назву Leonardo Ukraine. Передбачається, що вона займатиметься розвитком партнерських проєктів та координацією діяльності італійського концерну в країні. Створення окремої компанії свідчить про намір Leonardo налагодити довгострокову співпрацю з українським оборонним сектором.

Італійський концерн виробляє широкий спектр військової техніки та обладнання, зокрема вертольоти, авіаційні системи, електроніку, радари та засоби протиповітряної оборони. Компанія також бере участь у великих міжнародних оборонних програмах і співпрацює з підприємствами інших європейських держав.

Вихід Leonardo на український ринок відбувається на тлі розширення співпраці Києва із західними оборонними компаніями. Україна прагне не лише отримувати готове озброєння з-за кордону, а й залучати іноземних виробників до спільного виробництва, ремонту та обслуговування техніки безпосередньо в країні.

Створення Leonardo Ukraine може стати основою для запуску нових спільних проєктів. Конкретні виробничі програми та обсяг передбачуваних інвестицій нової структури визначатимуться у міру розвитку співпраці з українською стороною.

Сибіга обговорив із представником ООН гуманітарну ситуацію в Олешках та підготовку до зими

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із заступником генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Томом Флетчером.

Про це повідомили в пресслужбі МЗС України.

Однією з ключових тем стала ситуація в Олешках Херсонської області, які перебувають під контролем Росії.

“Необхідний доступ до цих громад і можливість надати людям допомогу. Україна вітатиме будь-які можливі зусилля ООН, які допоможуть забезпечити гуманітарний доступ і надати необхідну допомогу нашим громадянам в окупованих Олешках”, – сказав Сибіга.

За його словами, Україна розраховує на участь ООН в організації допомоги мешканцям, які залишаються на окупованих територіях.

Флетчер, у свою чергу, розповів про результати поїздки до Херсона. Сторони також обговорили підготовку до зимового періоду та підтримку найбільш вразливих населених пунктів, насамперед у прифронтових регіонах.

Окремою темою переговорів стала ситуація в Чорному морі. Український міністр наголосив на необхідності більш активної участі ООН у забезпеченні свободи судноплавства та реагуванні на гуманітарні наслідки бойових дій.

За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжувати координацію та зосередитися на практичних заходах, які дозволять розширити гуманітарний доступ, підтримати найбільш вразливі громади та підготуватися до нових ризиків у зимовий період.

Єврокомісія готує роз’яснення щодо нових правил тимчасового захисту українців

Європейська комісія має намір у найближчі тижні надіслати країнам ЄС додаткові рекомендації щодо застосування оновлених правил надання тимчасового захисту громадянам України. Необхідність у роз’ясненнях виникла після повідомлень про додаткові вимоги, з якими українці зіткнулися в окремих європейських державах.

Речник з питань міграції Маркус Ламмерт заявив, що оновлені правила формально не розрізняють заявників за статтю.

Зокрема, стали надходити звернення від жінок, яких під час оформлення тимчасового захисту просили надати інформацію з додатка “Резерв+” та підтвердити відсутність обов’язків, пов’язаних із військовою службою. У Єврокомісії пояснили, що прийняте 30 липня рішення про продовження тимчасового захисту не встановлює різних правил для чоловіків і жінок.

“Рішення Ради ЄС не розрізняє чоловіка та жінку у заявці. Йдеться про військову службу або колишню військову службу. Тож немає жодної різниці між чоловіками та жінками”, – зазначив представник Єврокомісії.

Щоб уникнути різних тлумачень цих норм національними органами влади, Брюссель готує єдині оперативні рекомендації.

МЗС України раніше звернулося до Євросоюзу з проханням врегулювати ситуацію. У відомстві зазначали, що випадки вимагання даних із “Резерв+” у жінок не мають масового характеру і переважно виникають, коли заявник не може документально підтвердити законність виїзду з території України.

У Києві розраховують, що роз’яснення Єврокомісії дозволять уніфікувати практику в країнах ЄС. За наявності підтвердження законного перетину українського кордону необхідності додатково надавати відомості з “Резерв+”, на думку українського МЗС, не повинно виникати.

Зеленський назвав нічний удар по Києву одним із наймасштабніших за останній час

Нічна атака російських військ стала однією з наймасштабніших. За його словами, під час удару застосовувалися ракети різних типів та 168 безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксовано в Києві та Київській області.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

“Цей російський удар був одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних”, – написав президент.

Лише в столичному регіоні пошкоджено близько 30 житлових будинків, школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Кількість загиблих у Києві сягнула 15 осіб. Для ліквідації наслідків ударів у Києві, Броварах та Борисполі залучено понад 600 рятувальників та співробітників поліції.

Зеленський повідомив, що українській протиповітряній обороні вдалося перехопити всі крилаті ракети “Калібр”, застосовані під час атаки. Загальна ефективність перехоплення крилатих ракет оцінюється в 93%. Також, за словами президента, було знищено значну частину запущених безпілотників.

При цьому основною проблемою для української ППО Зеленський назвав балістичні ракети. Можливості їх перехоплення, за його словами, значною мірою залежать від наявності американських комплексів Patriot та достатньої кількості боєприпасів до них.

“Важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні”, — заявив президент.

Український президент знову звернувся до західних партнерів із закликом збільшити постачання засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Додаткові ракети для Patriot необхідні Україні для посилення захисту міст від подальших балістичних ударів.

“Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів”, — підсумував президент.

Збитий над Латвією безпілотник виявився українським

Безпілотник, знищений 14 серпня в повітряному просторі Латвії, належав Україні. Про це повідомили Національні збройні сили країни після вивчення обставин інциденту, що стався в районі Ругаї Балвського краю.

Про це повідомляє портал Delfi.

За даними латвійських військових, апарат потрапив у повітряний простір країни з боку Білорусі. Припускається, що безпілотник міг відхилитися від початкового маршруту під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

Латвійська сторона вирішила не розкривати модель та інші технічні характеристики збитого апарата. У збройних силах пояснили це небажанням оприлюднювати відомості, які можуть вплинути на оборонні заходи та можливості української армії.

Інцидент стався в ніч на 14 серпня, коли у східних районах Латвії було оголошено повітряну тривогу. Згодом стало відомо, що безпілотник знищив італійський винищувач, який патрулював повітряний простір країн Балтії в рамках місії НАТО.

На тлі цього та інших випадків появи безпілотників над територіями держав альянсу в НАТО заявили про готовність цілодобово реагувати на потенційні загрози та порушення повітряного простору.